Рішення № 138782005, 19.06.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2670/24

Провадження № 2/565/25/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року в розмірі 28186,37 грн., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір №10004775767 (далі - кредитний договір №10004775767 від 16.11.2021 року) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», на підставі якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 8900,00 грн.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

10.05.2024 року, згідно договору факторингу №10052024/1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 28186,37 грн., з яких: 8900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19286,37 грн. - заборгованість за відсотками.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року в загальній сумі 28186,37 грн.

Окрім того, позивач зазначає, що ним понесено витрати у зв`язку із розглядом вказаної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн., які позивач просить стягнути із відповідача.

22.01.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що не погоджується із викладеними у позові обставинами та вважає позов безпідставним.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що позивачем надано копію кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року, без підпису відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, а належних доказів того, що договір було укладено у встановленому законом порядку в електронній формі, до матеріалів позову не долучено.

При цьому, із врахуванням зазначених вище обставин, наголошує, що відповідач ОСОБА_1 не укладав кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року з позивачем, тому не погоджував викладених у такому договорі умов.

Також вказує, що відповідно до вимог ЦПК України для ухвалення судом рішення у даній справі, суд зобов`язаний дослідити виключно оригінал договору, на який позивач посилається та яким останній обґрунтовує свої вимоги.

У силу таких обставин, за відсутності оригіналу кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року, представник Підодвірний Т.І. вважає, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами.

Представник відповідача також заперечує факт отримання відповідачем ОСОБА_1 від первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» кредитних коштів на картковий (банківський) рахунок в сумі 8900,00 грн., при цьому, зауважує, що позивачем не долучено первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження вказаного факту.

Разом з цим, вважає, що наданий позивачем витяг з реєстру боржників виготовлений самим позивачем, як зацікавленою стороною, тому, на думку представника, вказаний витяг не може бути належним та допустимим доказом відступлення права вимоги.

Водночас, представник звертає увагу на те, що незважаючи на переконання про недоведеність позовних вимог, вважає, що проведені позивачем розрахунки заборгованості не відповідають вимогам закону.

Зокрема, представник Підодвірний Т.І. зауважує, що відповідно до п.1.6 договору, строк кредитування становить 14 календарних днів, а загальна вартість кредиту - 1172,90 грн., тому, на його переконання, нарахування загальної заборгованості за відсотками в сумі 19286,37 грн. суперечить умовам укладеного договору.

Окрім того, представник відповідача вказує, що відсотки за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року нараховані всупереч вимогам ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач являється військовослужбовцем, який безпосередньо брав участь у бойових діях, є учасником бойових дій з 14.03.2016 року.

З огляду на викладене, представник вважає, що ні позивач, ні первісний кредитор не мали права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом.

Разом з тим, представник відповідача просить суд взяти до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, що заявлений позивачем, в розмірі 6000,00 грн. не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом послугами, тому просить суд зменшити розмір таких витрат.

27.01.2025 року від представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Романенка М.Е. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечує аргументи представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І., викладені у відзиві на позовну заяву, при цьому, стверджує, що нарахування для відповідача заборгованості в загальній сумі 28186,37 грн., з яких: 8900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19286,37 грн. - заборгованість за відсотками, повістю відповідає умовам кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року та додаткової угоди до нього від 20.12.2021 року про зміну умов договору №10004775767 від 16.11.2021 року.

Представник позивача наголошує, що кредитний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, при цьому, належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами вказаного правочину, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» за допомогою логіна Особистого кабінету і пароля Особистого кабінету Кредитний договір між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та відповідачем, не був би укладений, тому представник позивача вважає неспроможними доводи представника відповідача у цій частині.

Представник позивача також вважає доведеним факт переказу грошових коштів відповідачу на виконання умов кредитного договору.

Окрім того, представник зазначає, що, враховуючи дату укладення кредитного договору та період нарахування відсотків ОСОБА_1 , посилання відповідача на вимоги п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» безпідставні, так як в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин відповідач не мав права на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом, оскільки у вказаний період часу не являвся військовослужбовцем, тому відповідно не мав права на вказану пільгу.

03.02.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначає, що не погоджується із викладеними аргументами представника позивача у відповіді на відзив.

Представник відповідача Підодвірний Т.І. зазначає, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору, не доведено факту отримання відповідачем кредитних коштів, а розрахунок наявної заборгованості зроблено із порушенням вимог чинного законодавства.

Зокрема звертає увагу, що позивач не надав доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачу, не надав доказів того, що саме відповідач отримав та використав відправлений ідентифікатор для укладення кредитного договору.

На підтвердження обставин для звільнення від обов`язку сплачувати відсотки на підставі п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», представник відповідача долучив довідку про участь відповідача в бойових діях у 2021 році.

10.02.2025 року від представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Романенка М.Е. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача заперечує аргументи представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І., викладені у запереченнях на відповідь на відзив.

Представник позивача зазначає, що відповідачем було надано згоду на один із вищеперерахованих варіантів підписання договору, тим самим підтверджено прийняття спеціальних умов за №10004775767 від 16.11.2021 року до договору кредитної лінії №138179 від 22.10.2021 року.

Згідно умов п.10 Договору кредитної лінії №138179 від 22.10.2021 року «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_3 - 71241.

У пункті 4 спеціальних умов за №10004775767 від 16.11.2021 року до договору кредитної лінії №138179 від 22.10.2021 року «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_3 - 82914.

Відповідно використання для підписання кредитних договорів електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства.

Поряд з цим, представник позивача звертає увагу на те, що номер телефону НОМЕР_1 , що вказаний у кредитному договорі №10004775767 від 16.11.2021 року, співпадає з номером телефону, який представник відповідача зазначив при заповненні даних відповідача у запереченнях на відповідь на відзив.

Також персональні дані позичальника, що відображаються у п.4 Кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року, співпадають із зазначеними представником відповідача при заповненні даних відповідача у запереченнях на відповідь на відзив, а саме: паспортні дані, адреса проживання, РНОКПП, контактні дані.

У судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи провести у його відсутності, позов просив задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явились, представник відповідача Підодвірний Т.І. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та без участі відповідача ОСОБА_1 , із врахуванням поданих до суду заперечень.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 16.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір №10004775767 з первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс».

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов п.10 Договору кредитної лінії №138179 від 22.10.2021 року «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_3 - 71241.

У пункті 4 спеціальних умов за №10004775767 від 16.11.2021 року до договору кредитної лінії №138179 від 22.10.2021 року «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_3 - 82914.

У реквізитах договору зазначено анкетні дані позичальника - відповідача ОСОБА_1 , а саме: паспортні дані, адреса проживання, РНОКПП, контактні дані, номер телефону НОМЕР_1 , який співпадає з номером телефону, який представник відповідача зазначив при заповненні даних відповідача у запереченнях на відповідь на відзив.

При цьому, відповідач та його представник заперечують факт укладення кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд зазначає, що надані позивачем копії документів, завірені електронним підписом, а тому є належними та допустимими доказами у розумінні ст.76-78 ЦПК України і дають можливість встановити обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог.

Суд зазначає, що із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03.09.2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

У силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Ураховуючи викладені обставини, суд погоджується із доводами позивача, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий кредитодавцем на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Суд зазначає, що кредитний договір, при направленні до суду позову, належним чином засвідчений, шляхом накладення цифрового підпису представником позивача Романенка М.Е .

Окрім цього, суд зауважує, що кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_5 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку кредитором здійснювалось перерахування кредитних грошових коштів, номер телефону) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, матеріали справи не містять.

Звернення ОСОБА_5 до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій, матеріали справи також не містять.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник не оскаржували правомірність укладеного договору у судовому порядку, зустрічного позову щодо правомірності укладеного договору не подавав.

Окрім того, ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 11.05.2026 року клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про витребування доказів від 10.01.2025 року та від 22.12.2025 року задоволено частково, витребувано у АТ Комерційний банк «Приватбанк» наступну інформацію, зокрема щодо: випуску на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_2 , виписки про рух грошових коштів по вказаному картковому рахунку за період з 16.11.2021 року по 20.11.2021 року, з відображенням часу зарахування коштів та іншої інформації.

На виконання вказаної ухвали, Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» надано відповідь за вих.№20.1.0.0.0/7-260130/95082-БТ від 26.05.2026 року, згідно якої підтверджено проведення зазначеної вище платіжної операції по зарахуванню коштів 16.11.2021 року в сумі 8900 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .

Разом з цим, повідомлено про фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , який також зазначений, як фінансовий при укладенні кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року.

За вказаних обставин, суд констатує факт укладення між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №10004775767 від 16.11.2021 року, за яким відповідач отримав кредит в сумі 8900,00 грн.

10.05.2024 року, згідно договору факторингу №10052024/1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 28186,37 грн., з яких: 8900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19286,37 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується додатком №1 до договору факторингу №10052024/1 від 10.05.2024 року.

Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

За вказаних обставин, суд відхиляє заперечення представника відповідача, щодо не підтвердження відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» права вимоги за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Щодо розрахунку заборгованості в частині нарахованих ОСОБА_1 відсотків за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року, суд зазначає наступне.

Аналізом кредитного зобов`язання за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року встановлено, що загальна вартість наданого ОСОБА_1 кредиту складає 8900,00 грн. (п.1.1.1 договору), первинний строк кредиту встановлено на 30 днів (п.1.1.2 договору), процентна ставка - 1,33% (п.1.1.3 договору).

Загальна вартість кредиту складає 12451,10 грн. (п.2.1 договору), при цьому, вартість відсотків складає 3551,10 грн., яка обрахована наступним чином: 8900,00 грн. х 1,33% х 30 днів.

Отже, загальна вартість кредиту складає 12451,10 грн. (тіло кредиту - 8900,00 грн. + заборгованість за відсотками - 3551,10 грн.).

Саме такі умови отримання кредиту погодив відповідач ОСОБА_1 , укладаючи кредитний договір №10004775767 від 16.11.2021 року з первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс».

З огляду на зазначене, позивачем не обґрунтовано нарахування 19286,37 грн. відсотків за договором №10004775767 від 16.11.2021 року, нарахування яких за користування кредитними коштами проведено первісним кредитором, у тому числі після закінчення 30-денного строку кредитування, передбаченого договором.

Суд вважає, що позивачем не долучено належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку кредитування, оскільки долучена до позову додаткова угода від 20.12.2021 року про зміну умов договору №10004775767 від 16.11.2021 року, якою строк дії основного кредитного договору продовжено до 03.01.2022 року, сторонами не підписана, в тому числі відповідачем ОСОБА_1 шляхом електронного підпису, такі відомості в реквізитах договору (додаткової угоди) відсутні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 року, у справі №444/9519/12, слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий же правовий висновок підтверджено і постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року, у справі №910/4518/16.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та умов кредитування, суд приходить до висновку, що загальна вартість відсотків складає 3551,10 грн., що відповідає умовам укладеного договору.

Щодо тверджень відповідача про наявність у нього пільг відповідно до вимог п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає наступне.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_4 від 18.11.2024 року за вих.№3404 встановлено, що відповідач в період з 22.02.2021 року по 06.11.2021 року безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів

Окрім того, згідно довідки ВЧ НОМЕР_4 від 17.12.2024 року за вих.№3404 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідач у період з 23.05.2022 року по 09.07.2023 року, з 23.07.2023 року по 02.11.2023 року, 20.11.2023 року по 23.02.2024 року, з 14.03.2024 року по 28.08.2024 року, з 06.09.2024 року по 15.09.2024 року, з 04.10.2024 року по 17.12.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п.Дружківка, Донецької області, н.п.Слов`янськ, Донецької області.

Суд зазначає, що кредитний договір №10004775767 між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» укладено 16.11.2021 року, в період часу, коли відповідач ОСОБА_1 являвся військовослужбовцем.

За вказаних обставин, відповідач мав право на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року, тому нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року суперечить вимогам п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року в сумі 8900,00 грн. за основною сумою боргу (тілом кредиту).

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу адвоката склали 6000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано: договір про надання правничої допомоги №42649746 від 01.04.2024 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткову угоду №10004775767 від 16.09.2024 року до договору про надання правничої допомоги №42649746 від 16.09.2024 року; детальний опис наданих послуг від 16.09.2024 року на суму 6000,00 грн.; акт на підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 16.09.2024 року.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд враховуючи обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 року та додаткової угоди до нього, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, а також заперечення відповідача та його представника, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до часткового задоволення в розмірі 2000,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп.

Оскільки позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню частково - на 31,58%, тому з відповідача ОСОБА_1 частково підлягають стягненню судові витрати в розмірі 764,99 грн. по сплаті судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (юридична адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.№21/1, код ЄДРПОУ: 42649746) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №10004775767 від 16.11.2021 року в сумі 8900 (вісім тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. за основною сумою боргу (тілом кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по справі в розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 99 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова