Рішення № 138781732, 05.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 202/1802/26

Номер провадження 2/541/1282/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

представника позивача - Синиченко Д.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшли матеріал цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 09.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2920844. Сторони зазначеного договору погодили, що товариство зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тіло кредиту (загальний розмір) складає: 5 000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 2920844 від 09.02.2022 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24 176,38 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19 176,38 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн; заборгованість за комісіями - 0,00 грн., інфляційні збитки 0,00 грн., нараховані 3% річних - 0.00 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій та/або будь-яких інших додаткових нарахувань.

В подальшому 17.05.2023 було укладено договір №17052023 відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2920844 від 09.02.2022 року.

23.05.2024 року було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2920844 від 09.02.2022 року. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2920844.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2920844 від 09.02.2022 року в розмірі 24 176,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19 176,38 грн; та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року позовну заяву у вказаній справі було залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків. (а.с. 78-79)

24 квітня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із доданими до неї документами. (а.с. 84-96)

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 97).

04 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, у якому вона зазначила, що позовні вимоги не визнає, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що підлягають зменшенню. Зазначила, що кредитний договір був укладений дистанційно, без підписання паперового примірника, який вона не отримувала, а тому вважає, що позивач повинен довести факт належного укладення договору та правомірність нарахування заборгованості. Також посилалася на те, що через введення воєнного стану, вимушене переміщення з м. Лиман Донецької області, набуття статусу внутрішньо переміщеної особи та стан здоров`я була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання. Просила суд врахувати зазначені обставини та зменшити розмір нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій як явно завищених, а в разі задоволення позову визначити справедливий розмір заборгованості. (а.с. 100-101, 102-109)

04 травня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів у АТ «Ощадбанк». У зазначеному клопотанні представник позивача просив долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2920844 від 09.02.2022, а також витребувати в АТ «Ощадбанк» інформацію щодо видачі відповідачу банківської картки НОМЕР_1 , зарахування на неї кредитних коштів, виписки за картковим рахунком НОМЕР_1 за період з 09.02.2022 по 19.02.2022, відомості про власника зазначеної картки, фінансовий номер телефону, прив`язаний до картки, та інформацію щодо належності номера телефону НОМЕР_2 до анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 111-120)

11 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи відповідача є безпідставними та не спростовують заявлених позовних вимог. Представник позивача вказував, що кредитний договір був укладений у встановленому законом порядку із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відповідачка була належним чином ознайомлена з його умовами. Також зазначив, що нарахування процентів здійснено відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства, а розрахунок заборгованості є правомірним і належним чином підтверджений. Крім того, вказав, що обставини введення воєнного стану, набуття відповідачкою статусу внутрішньо переміщеної особи та стан її здоров`я не звільняють останню від обов`язку виконувати грошові зобов`язання за кредитним договором. Просив позов задовольнити у повному обсязі. (а.с. 123-128)

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ «Ощадбанк» документів.

Представник позивача Синиченко Д.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та доводи, викладені у відповіді на відзив, просила позов задовольнити. Пояснила, що кредитний договір був укладений дистанційно та підписаний відповідачем електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначений ОСОБА_1 номер мобільного телефону. Зазначила, що відповідач самостійно здійснила реєстрацію на сайті кредитодавця, ввела персональні дані та реквізити банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти. Також вказала, що проценти нараховані виключно в межах строку кредитування, передбаченого договором, а відповідач частково погасила заборгованість у сумі 320,00 грн. На думку представника позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в сумі тіла кредиту, а саме 5 000,00 грн., підтримала доводи, викладені у відзиві, та просила врахувати її статус внутрішньо переміщеної особи, складний стан здоров`я і матеріальне становище. Зазначила, що факт отримання коштів в кредит в сумі 5 000,00 грн. не заперечує, однак вважає нараховані проценти необґрунтовано завищеними, у зв`язку з чим просила зменшити розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та безпосередньо з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши подані докази відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредитування № 2920844, згідно якого ТОВ «Лінеура Україна» передало відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності та платності, що підтверджується копією кредитного договору. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника P387, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с.13-22).

Пунктом 1.2. договору передбачена сума кредиту складає 5 000,00 грн., п.1.3 кредит надається строком 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, термін повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, продовженню не підлягають (п.1.3.1). Тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,30 % в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 40 820,00 грн. (п. 1.6.1.); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 38 282,75 грн. (п. 1.6.2.) (а.с.14).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 09.02.2022 або 10.02.2022.

Пунктом 3.1. передбачено, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та паспорту споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилася із обчисленням кредиту та реальної річної процентної ставки за договором споживчого кредиту (а.с.22-24).

Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується випискою за рахунком АТ «Ощадбанк» від 08.07.2026 року за період з 09.02.2022 по 19.02.2022 щодо клієнта ОСОБА_1 , наданою АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду від 26 червня 2026 року про витребування доказів. (а.с. 141-143) Зазначена виписка містить інформацію про зарахування на рахунок відповідача грошових коштів за кредитним договором, що є належним та допустимим доказом фактичного перерахування кредитодавцем кредитних коштів і їх отримання позичальником.

Відповідно до умов договору, сторони договору узгодили, що позичальник ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщені на Вебсайті та затверджені відповідним наказом, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Зазначені вище правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

17.05.2023 було укладено договір №17052023 відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ "ФК "Європейська Агенція З Повернення Боргів" права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за договором №2920844 від 09.02.2022 року (а.с.29-30).

23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2920844. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2920844 від 09.02.2022 року (а.с.34-38). 20 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №23/05/24, якою у зв`язку з виявленням технічної помилки (описки) внесено зміни до преамбул Реєстрів заборгованостей №1, № 2, № 3, №4, №5, що є додатками до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024. Інші умови договору факторингу залишилися без змін. (а.с. 42-43)

Відповідно до реєстру заборгованостей №5 від 23.05.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 09.02.2022 №2920844 в розмірі 24 176,38 грн. та складається з наступного: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19 176,38 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.47-49).

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2920844 від 09.02.2022 вбачається, що станом на 17.03.2023 ТОВ «Лінеура Україна» визначило заборгованість відповідача у розмірі 24 176,38 грн, яка складається з 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 19 176,38 грн заборгованості за відсотками. При цьому з розрахунку також вбачається, що 07.03.2023 відповідачем було сплачено 320,00 грн, які були зараховані в рахунок погашення нарахованих відсотків. (а.с 28).

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором від 09.02.2022 №2920844 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що за період з 17.05.2023 по 13.02.2026 заборгованість відповідача становить 24 176,38 грн. та складається з наступного: 5 000,00,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19 176,38 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 115-120).

Таки чином, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2920844 від 09.02.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24 176,38 грн. та складається з наступного: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19 176,38 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, з урахуванням доказів, наданих суду, суд вважає встановленим, що 05 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура України» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 2920844, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворився загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24 176,38 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19 176,38 грн.

Доказів, які б спростовували вказані обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надала. Вказаного розрахунку заборгованості не спростувала.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, оскільки відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у добровільному порядку не повернула отримані грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надавало правничу допомогу позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 року, вартість послуг становить 13000,00 грн. На підтвердження понесених судових витрат позивачем також подано заявку про надання юридичної допомоги № 1184 від 01.01.2026 року, витяг з акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року, згідно з яким загальний розмір витрат становить 13 000,00 грн. та включає витрати, які позивач уже поніс, а також витрати, які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути зазначені витрати на професійну правничу допомогу з відповідача.

Вирішуючи питання про розмір витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, при визначенні та розподілі судових витрат у вигляді правничої допомоги необхідно враховувати їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру та співмірність зі складністю справи і пропорційність до ціни позову.

Так, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, суд враховує, що дана справа не є складною ні з фактичної, ні з правової точки зору, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребувала проведення судових експертиз, допиту свідків, дослідження значного обсягу доказів чи підготовки складних процесуальних документів. Позовна заява та інші подані процесуальні документи є типовими для даної категорії спорів, а правова позиція позивача ґрунтується на усталеній судовій практиці та стандартному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, ціну позову, значення справи для сторін, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, суд доходить висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 273-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, заборгованість за кредитним договором №2920844 від 09.02.2022 у розмірі 24 176 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень 38 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19 176,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський