Ухвала суду № 138781551, 04.08.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 526/1161/20

Провадження № 2/529/75/26

УХВАЛА

04 серпня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скачко М.О.,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Зінченка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції клопотання позивача ОСОБА_1 про відтворення аудіозапису телефонної розмови за допомогою власної портативної акустичної колонки, витребування доказів та про допит судового експерта у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Заєць Ніни Миколаївни, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

17.07.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про надання йому дозволу відтворити у судовому засіданні за допомогою власної портативної акустичної колонки фрагмент аудіозапису його телефонної розмови з посвідчувачем оскаржуваного заповіту ОСОБА_3 від 01.03.2020, який приєднаний до матеріалів цивільної справи. Позивач просить дослідити цей аудіозапис як доказ у справі та співставити його зі свідченнями третьої особи ОСОБА_3 , наданими у судовому засіданні 15.07.2026. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що у судовому засіданні 15.07.2026 третя особа ОСОБА_3 , посвідчувач оскаржуваного заповіту, неодноразово категорично стверджувала, що заповідач ОСОБА_5 самостійно прочитала весь текст заповіту вголос, при цьому у телефонній розмові з ОСОБА_3 від 01.03.2020, ОСОБА_3 вказувала - "Заповіт читала я їй". Саме ця відповідь має істотне значення для правильного встановлення фактичних обставин справи, оскільки прямо стосується ключового питання даного спору - хто саме читав текст заповіту перед його підписанням. Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 11.09.2025 зазначений аудіозапис уже був приєднаний до матеріалів цивільної справи саме для його подальшого дослідження під час розгляду справи по суті.

17.07.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Позивач просить витребувати від Державної міграційної служби України в особі відповідного територіального підрозділу ДМС у Полтавській області за місцем видачі паспорта спадкодавця ОСОБА_5 належним чином завірену копію заяви про видачу паспорта громадянки України (картка форми № 1) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання позивач вказує, що під час судових засідань 02.07.2026 та 15.07.2026 під час допиту третя особа ОСОБА_3 під присягою як свідок неодноразово стверджувала, що підпис в оскаржуваному заповіті від імені заповідача ОСОБА_5 є автентичним і виконаний нею особисто за зразком - "як у паспорті" громадянки України, оскільки свідок нібито особисто просила її розписатися "як в офіційному документі". Водночас, наявний у матеріалах справи висновок судово-почеркознавчої експертизи № 134 від 01.02.2021 беззаперечно доводить, що ОСОБА_5 володіла лише винятково примітивними, неавтоматизованими навичками письма. П`ять свідків у судовому засіданні підтвердили повну неписьменність спадкодавця ОСОБА_5 . Факт повної неграмотності та невміння читати спадкодавця також підтверджується аудіозаписом розмови з померлою сусідкою ОСОБА_6 , яка спілкувалася з ОСОБА_5 десятки років і категорично засвідчила, що остання до школи не ходила, рахувати, писати та читати взагалі не вміла. З метою повної та об`єктивної перевірки достовірності показань третьої особи ОСОБА_3 , наданих нею у судових засіданнях 02.07.2026 та 15.07.2026, всебічного дослідження обставин справи, усунення суперечностей та встановлення істини щодо дійсного підпису спадкодавця, виникла необхідність у дослідженні первинного зразка підпису ОСОБА_5 , наданого нею під час отримання паспорту громадянки України. Позивач вказує, що не міг заявити це клопотання про витребування доказів на більш ранніх стадіях процесу, адже обставини щодо нібито копіювання "паспортного підпису" спадкодавцем були озвученні третьою особою ОСОБА_3 виключно під час її допиту в судових засіданнях 02.07.2026 та 15.07.2026. Оскільки паспорт після смерті особи утилізовано, а відомості з міграційної служби містять обмежений доступ до персональних даних, то він, позивач ОСОБА_1 , не має можливості самостійно отримати ці відомості. Позивач також просить долучити витребувану копію картки форми № 1 до матеріалів цивільної справи для дослідження при розгляді справи по суті наявного в ній оригіналу підпису ОСОБА_5

21.07.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Позивач просить витребувати від Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірені копії одинадцяти пенсійних відомостей на виплату пенсії ОСОБА_5 за 2018-2019 роки, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21) та/або долучені до висновку судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що у судовому засіданні 15.07.2026 представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Зінченко Г.В., коментуючи висновок судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134, неодноразово стверджував, що "в основу еспертизи були взяті підписи з пенсійних відомостей". При цьому, стороною опонентів бездоказово висуваються припущення про наявність у ОСОБА_5 травми (ушкодження) правої руки наприкінці 2017 року з довготривалим набряком, що нібито викривило результати дослідження відомостей за наступні періоди. Для повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, перевірки доводів сторін у справі, а також встановлення того, за які саме конкретні місяці та роки досліджувалися зразки підписів ОСОБА_5 , виникла необхідність у безпосередньому дослідженні копій цих пенсійних відомостей. Позивач вказує, що він не має можливості самостійно отримати зазначені документи, адже вони є матеріалами кримінального провадження з обмеженим процесуальним доступом.

23.07.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Позивач просить витребувати від Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірену копію протоколу допиту свідка ОСОБА_7 (колишньої листоноші), який міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21). В обґрунтування клопотання позивач вказує, що у судовому засіданні 15.07.2026 представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Зінченко Г.В. та посвідчувач оскаржуваного заповіту третя особа ОСОБА_3 , коментуючи висновок судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134, посилалися на те, що при ознайомленні у Гадяцькій поліції з матеріалами кримінального провадження вони читали протокол допиту свідка ОСОБА_8 (колишньої листоноші). За їх твердженням, у цьому протоколі наче записано про наявність перелому правої руки у ОСОБА_5 наприкінці 2017 року та її повну неможливість самостійно розписуватися у пенсійних відомостях. Більше того, саме на підставі наче побаченого в цьому протоколі твердження про "перелом", адвокат Зінченко Г.В. раніше подавав слідчому ОСОБА_9 клопотання про проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи. Позивач вказує, що у нього наявний обґрунтований сумнів щодо наявності у протоколі допиту свідка ОСОБА_7 взагалі будь-яких формулювань про "перелом руки". Позивач ОСОБА_1 вказує, що раніше цьому складу суду він не заявляв такого клопотання, оскільки лише у судовому засіданні 15.07.2026 сторона опонентів вперше заговорила про те, що зміст протоколу допиту свідка ОСОБА_7 та нібито вказані там дані про "перелом" стали підставою для їхніх звернень до слідчого Михайловського О.В. та піддавання сумніву висновку чинної експертизи від 01.02.2021 № 134. Самостійно він отримати зазначений документ не має можливості, оскільки він є матеріалом кримінального провадження з обмеженим процесуальним доступом.

22.07.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про повернення до розгляду судом його раніше поданого клопотання від 05.09.2025 про виклик у судове засідання судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України Дейнеки Т.М. для надання роз`яснень щодо висновку судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що ухвалою суду від 11.09.2025 зазначене клопотання було залишено без розгляду виключно з мотивів його передчасності, оскільки на той момент розгляд справи по суті та дослідження доказів ще не розпочалися. На сьогодні обставини, які слугували підставою для визнання клопотання передчасним, відпали, оскільки у судовому засіданні 15.07.2026 представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Зінченко Г.В., коментуючи висновок судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134, вдався до його довільного тлумачення, яке прямо суперечить тексту самого документа. Зокрема, адвокат неодноразово стверджував, що "в основу експертизи були взяті підписи з пенсійних відомостей", свідомо ігноруючи зазначений на сторінці 2 висновку повний перелік інших наданих експерту документів за період з 2007 по 2019 роки (у тому числі договори оренди 2007 року, робочий зошит за 2014 рік, заяву, відмову та довіреність за 2019 рік). Таким чином, під час судового розгляду предметом спору став уже не лише сам висновок експерта, а і його безпосередній зміст та обсяг матеріалів дослідження. За таких обставин виникла саме та процесуальна ситуація, про яку зазначалося у його попередньому клопотанні, а саме необхідність отримання від судового експерта роз`яснень на підставі ст. 239 ЦПК України щодо такого: які саме документи були використані як порівняльний матеріал; чи можна стверджувати, що висновок експерта ґрунтується в основному на пенсійних відомостях; яке значення для формування висновку мали інші надані експерту документи; чи відповідає змісту висновку експерта твердження про те, що "в основу експертизи були взяті пенсійні відомості", чи міг вплинути простий забій правої руки заповідача в листопаді 2017 року (якби такий дійсно мав місце) на висновок експерта (підписи у відомостях за травень, липень і так далі - 2018 та 2019 років).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вказані вище клопотання та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у цих клопотаннях.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Скачко М.О. та представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Зінченко Г.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаних вище клопотань позивача ОСОБА_1 .

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що при розгляді клопотань позивача ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.

Розглянувши зазначені вище клопотання позивача ОСОБА_1 , заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 11.09.2025 аудіозапис телефонної розмови позивача ОСОБА_1 з посвідчувачем оскаржуваного заповіту ОСОБА_3 від 01.03.2020 вже приєднаний до матеріалів цивільної справи для його подальшого дослідження під час розгляду справи по суті, з метою запобігання будь-яким сумнівам у сторін справи щодо автентичності цього аудіозапису, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 щодо його відтворення за допомогою власних технічних засобів.

При цьому, суд роз`яснює, що при дослідженні в судовому засіданні письмових, речових та електронних доказів у справі судом самостійно, за допомогою наявних у суді технічних засобів, буде відтворено цей аудіозапис для його дослідження за участі учасників справи.

Враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства лише експерт, який володіє спеціальними знаннями у галузі почеркознавства, має право та можливість з достовірністю встановити автентичність підпису особи, зокрема спадкодавця ОСОБА_5 в оскаржуваному заповіті, натомість суд та учасники справи таким правом не наділені, враховуючи те, що у матеріалах справи вже наявний висновок почеркознавчої експертизи, який буде досліджено судом у сукупності з іншими доказами у справі, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 у витребуванні з:

- Державної міграційної служби України в особі відповідного територіального підрозділу ДМС у Полтавській області за місцем видачі паспорта спадкодавця ОСОБА_5 належним чином завіреної копії заяви про видачу паспорта громадянки України (картка форми № 1) на ім`я ОСОБА_5 для дослідження її при розгляді справи по суті щодо наявного в ній оригіналу підпису ОСОБА_5

- Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірених копій одинадцяти пенсійних відомостей на виплату пенсії ОСОБА_5 за 2018-2019 роки, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21).

Щодо витребування з Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завіреної копії протоколу допиту свідка ОСОБА_7 (колишньої листоноші), який міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21) та доводів позивача ОСОБА_1 про його обґрунтований сумнів щодо зазначення у цьому протоколі свідком про перелом руки ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 213 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 89, ст. 90 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується зокрема на безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, тобто зокрема оцінюючи доказ у вигляді пояснення свідка, наданого у судовому засіданні під присягою.

Таким чином, належним доказом у справі може бути пояснення свідка ОСОБА_7 , надане нею під присягою у судовому засіданні, а не копія протоколу її допиту у рамках кримінального провадження, який може бути оцінений судом як належний та допустимий доказ лише у разі, якщо такий протокол допиту був досліджений та оцінений судом у кінцевому судовому рішенні, ухваленому у рамках кримінального провадження у судовому засіданні і то відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, ОСОБА_7 як свідок до цього часу у рамках даної цивільної справи не допитувалася, сторони у справі не наголошували на її допиті.

Враховуючи вказане вище у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування з Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завіреної копії протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , який міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093.

Враховуючи те, що судом ще не розпочато дослідження письмових доказів у справі, зокрема дослідження висновку судово-почеркознавчої експертизи і відповідно наразі відсутні достатні підстави вважати, що висновок експерта потребує роз`яснення шляхом допиту судового експерта Дейнеки Т.М. в судовому засіданні, суд дійшов висновку про передчасність клопотання позивача ОСОБА_1 про допит цього судового експерта, а тому вважає за необхідне нині залишити без розгляду це клопотання як передчасне.

У судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 год. 15 вересня 2026 року.

Враховуючи раніше подане клопотання про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції, значну віддаленість місця знаходження позивача ОСОБА_1 (м. Дніпро) від місця проведення судового засідання у справі (селище Диканька Полтавської області), його похилий вік, проблеми зі здоров`ям, труднощі у транспортному сполученні через воєнний стан в Україні, з метою оперативного та об`єктивного розгляду справи, керуючись ст. 212 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести судове засідання у справі в режимі відеоконференції за участі позивача ОСОБА_1 , доручивши Третьому апеляційному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції за участі цього позивача.

Враховуючи раніше подане клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скачко М.О. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, значну віддаленість місця знаходження цього представника, представника відповідача Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області Кудінова І.Г. (Миргородський (раніше - Гадяцький) район Полтавської області) від місця проведення судового засідання у справі, труднощі у транспортному сполученні через воєнний стан в Україні, з метою оперативного та об`єктивного розгляду справи, керуючись ст. 212 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести судове засідання у справі у режимі відеоконференції, доручиши Гадяцькому районному суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції за участі представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скачко М.О., представника відповідача Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області Кудінова І.Г.

Враховуючи раніше подане клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, значну віддаленість місцязнаходження представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Зінченка Г.В. від місця проведення судового засідання у справі, труднощі у транспортному сполученні через воєнний стан в Україні, з метою оперативного та об`єктивного розгляду справи, керуючись ст. 212 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести судове засідання у справі в режимі відеоконференції, доручивши Зіньківському районному суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції за участі представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Зінченка Г.В.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 про відтворення аудіозапису телефонної розмови за допомогою власної портативної акустичної колонки та про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Заєць Ніни Миколаївни, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик в судове засідання для допиту судового експерта - залишити без розгляду як передчасне.

Оголосити перерву у судовому засіданні у цій справі до 10:00 год. 15 вересня 2026 року, яке відбудеться у приміщенні Диканського районного суду Полтавської області за адресою: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Івана Мазепи, 11-А.

В судове засідання викликати учасників справи.

Судове засідання у справі провести в режимі відеоконференції між Диканським районним судом Полтавської області, Третім апеляційним адміністративним судом, Гадяцьким районним судом Полтавської області, Зіньківським районним судом Полтавської області.

Доручити Третьому апеляційному адміністративному суду, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лук`яненка Левка, 23, забезпечити проведення судового засідання у вказаній справі, призначеного на 10:00 год. 15 вересня 2026 року, в режимі відеоконференції за участі позивача ОСОБА_1 .

Доручити Гадяцькому районному суду Полтавської області, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 6, забезпечити проведення судового засідання у вказаній справі, призначеного на 10:00 год. 15 вересня 2026 року, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скачко Марини Олександрівни, представника відповідача Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області Кудінова Івана Григоровича.

Доручити Зіньківському районному суду Полтавської області, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Соборності, 2, забезпечити проведення судового засідання у вказаній справі, призначеного на 10:00 год. 15 вересня 2026 року, в режимі відеоконференції за участі представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Зінченка Григорія Васильовича.

Копію ухвали надіслати учасникам справи для відому, а до Третього апеляційного адміністративного суду, Гадяцького районного суду Полтавської області, Зіньківського районного суду Полтавської області для організації її виконання в частині забезпечення проведення судового засідання у вказаній справі в режимі відеоконференції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Кириченко