Рішення № 138781334, 06.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2654/26

Провадження № 2/373/1915/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2654/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив.

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Усенко М.І. звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 3693427 від 19.02.2021 року у сумі 16 400 грн 00 коп. Також просить стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 19.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 3693427, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 грн 00 коп.

За користування грошовими коштами Договором встановлено фіксовану процентну ставку, а саме: знижену процентну ставку у розмірі 1,425 % за кожен день користування, яка застосовується у межах строку кредитування (надання позики), що становить 30 днів та стандартну процентну ставку у розмірі 1,9 % за кожен день користування, що застосовується у разі невиконання відповідачем умов для застосування зниженої ставки, а також у межах нового строку у разі пролонгації, автопролонгації та у період прострочення.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Сума заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення, становить 16 400 грн 00 коп. з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками становить 11 400 грн 00 коп.

Вимога за кредитним договором була відступлена.

21.09.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», уклали Договір відступлення прав вимови №ККАУ-21092021, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3693427 від 19.02.2021 року.

Позивач вказує, що зобов`язання за кредитним договором на даний час боржником не виконані, та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», як новий кредитор просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3693427 від 19.02.2021 року та судові витрати.

15.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, заперечуючи проти нарахованого розміру заборгованості та заявлених судових витрат з огляду на наступне: згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність становить три роки, відповідно до ст. 258 ЦКУ до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, ч. 4 ст. 267 ЦКУ визначає, що сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові. Кредитний договір № 3693427 було укладено 19.02.2021 року, позивач звернувся до суду лише 06.07.2026 року, повністю пропустивши встановлені законом строки для захисту свого права. Також відповідач зазначив, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правничу допомогу є абсолютно неспівмірною зі складністю справи, штучно завищеною та не відповідає критеріям розумності. Разом з тим, оскільки позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності, у задоволенні позову має бути відмовлено повністю, а отже, судові витрати (судовий збір 2662,40 грн та правнича допомога 8000,00 грн) не підлягають покладенню на відповідача. До свого відзиву ОСОБА_1 долучив електронну копію Посвідчення учасника бойових дій із цифрового сервісу «Дія», реєстровий №00018375214.

29.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив, що позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду, оскільки строки позовної давності були призупинені на період карантину та воєнного стану, відповідно до п.п. 12, 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦПК України. Вважає, що надані суду докази підтверджують укладення кредитного договору в електронній формі та відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , свідомо звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними та прийняв на себе зобов`язання сплатити отримані кошти згідно умов кредитного договору. Представник позивача вказує, що нарахування відсотків здійснювалося у суворій відповідності до умов, які сторони визначили як обов`язкові, а також зазначає, що умовами кредитного договору передбачена автопролонгація строку кредиту відповідно до розділу 4 Кредитного договору, тому 22.03.2021 року почалось утворення прострочення за зобов`язанням, та відповідно до п.4.3.1. відбулась автопролонгація, яка тривала 90 днів (22.03.2021 року 19.06.2021 року), що передбачено умовами кредитного договору та чітко відображено у Картці обліку Договору. Представник позивача звернув увагу суду, що наданий відповідачем на підтвердження статусу учасника бойових дій скріншот Посвідчення реєстровий №00018375214 із застосунку «Дія» не містить дати видачі посвідчення та інших необхідних для ідентифікації та перевірки даних. На думку представника позивача витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу є розумними та доведеними, а доводи відзиву відповідача не є обґрунтованими. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та здійснювати розгляд справи без представника позивача.

30.07.2026 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що доводи представника позивача є абсолютно безпідставними, протиправними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне: зі змісту відповіді на відзив вбачається, що дія договору та будь-яких його пролонгацій остаточно припинилася 19.06.2021 року, а тому загальний трирічний строк позовної давності за цими вимогами сплив 19.06.2024 року. Позивач звернувся до суду лише у липні 2026 року - тобто з пропуском строку позовної давності більш ніж на два роки. Разом з тим, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для поновлення строків, позивач наголошує на повній протиправності нарахування процентів у розмірі 11 400,00 грн., оскільки і на момент укладення договору (19.02.2021 р.), і протягом усього періоду нарахування відсотків ОСОБА_1 був чинним військовослужбовцем, а відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям проценти за користування кредитом, штрафи та пені не нараховуються взагалі. На підтвердження наявності статусу військовослужбовця до даних заперечень ОСОБА_1 додав Витяг з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1195-ОС від 10 грудня 2024 року, а також копії військового квитка серії НОМЕР_2 та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 .

Рух справи в суді.

08.07.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 08.07.2026 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були витребувані докази щодо того чи випускалася на ім`я відповідача банківська платіжна картка (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) із зазначенням повного номеру банківської карти та номеру такого рахунку, а також виписки про рух коштів по рахунку по банківському рахунку у період з 19.02.2021 по 24.02.2021.

Відповідь банку лист від 20.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260716/36873-БТ із додатком (випискою по рахунку) надійшла до суду 24.07.2026.

Відзив на позов надійшов до суду 15.07.2026.

29.07.2026 судом отримана відповідь на відзив.

Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 30.07.2026.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З наданих суду письмових доказів убачається наступне.

19.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 3693427 шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А923269.

Відповідно до пункту 1.2 Договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбаченні договором.

Пунктами 1.3-1.4 визначено, сума кредиту складає 5000,00 гривень. Строк кредитування 30 днів.

Згідно з п.1.5 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору, у межах нового строку, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача , відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Відповідно до п.1.5.1. знижена процентна ставка становить 1,425% в день та застосовується у межах строку надання кредиту, визначеного в пункті 1.4 цього Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримує від товариства індивідуальну знижку на стандартну проценту ставку, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п.2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п.4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

До договору надано додаток №1 - графік платежів, який містить обчислення загальної вартості кредиту для клієнта у розмірі 7 137,50 грн, який підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А923269.

Також, позивачем надано довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 та паспорт споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А923269.

Суду надано довідку з протоколом підписання уповноваженої особи ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», про надання інформації Вих№7/13177 від 18.07.2025 адресовану ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з боку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВАІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» із змісту якої убачається, що згідно договору з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» №087/20-ІІ від 08.07.2020 року ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає інформацію про успішність наступної операції: № транзакції 913712371; сума 5 000.00; валюта UAH; дата прийняття 19.02.2021 7:51; номер замовлення 14846606; номер картки НОМЕР_4 ; статус успіх.

На виконання ухвали про витребування доказів від 08.07.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду лист від 20.07.2026 №20.1.0.0.0/7-260716, за змістом якого на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_5 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_6 . До листа додано виписку про рух коштів по вказаному рахунку, з якої вбачається, що 19.02.2021 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 5000,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3693427 від 19.02.2021 року , станом на 20.09.2021 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 16 400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками

21.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21092021 відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, що укладені між ТОВ «Авентус Україна» та боржниками.

Відповідно до копії платіжної інструкції 41683 від 21.09.2021, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Авенус Україна» кошти згідно договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021 у сумі 783322,82 гривень

До позовної заяви долучено копію акту прийому-передачі Реєстру боржників від 21.09.2021 за договором відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021.

Згідно копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 3693427 від 19.02.2021 і загальна сума заборгованості становить 16400,00 грн, з яких: 5000,00 грн залишок по тілу кредиту; 11400,00 грн залишок по відсотках.

08.06.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу Вих. № 5886/4841, якою повідомлено відповідача про відступлення права вимоги з наданням строку для погашення суми заборгованості у розмірі 16400,00 грн.

Відповідачем у свою чергу до відзиву на позовну заяву долучено електронну копію Посвідчення учасника бойових дій із цифрового сервісу «Дія», реєстровий №00018375214. Разом з тим, разом із запереченнями на відповідь на відзив відповідач надав суду Витяг з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1195-ОС від 10 грудня 2024 року, копію військового квитка серії НОМЕР_7 та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 .

Норми права застосовані судом.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Предметом доказування у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

В даній справі Договір про надання споживчого кредиту № 3693427 від 19.02.2021 року, додаток №1 до нього графік платежів, а також паспорт споживчого кредиту підписано позичальником (відповідачем) шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора А923269.

Кредитні кошти в сумі 5000 грн 00 коп. отримані відповідачем, що підтверджено банківською випискою про рух коштів по особовому рахунку НОМЕР_6 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 .

Отже Договір про надання споживчого кредиту № 3693427 від 19.02.2021 року є укладеним в розумінні статті 1046 ЦК України.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_2 , що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, доступ до якої забезпечений відповідачці через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Викладене узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Договір № 3693427 про споживчий кредит від 19.02.2021 року та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Відповідач отримав кредитні кошти, але свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Отже, оскільки встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, але свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, підтвердження погашення заборгованості за тілом кредиту суду не надано, то заявлену до стягнення заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 5 000,00 грн суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо відсотків за користування кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З розрахунку заборгованості, підписаного директором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», який надано позивачем суду, вбачається, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Договором № 3693427 від 19.02.2021 не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.09.2021 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 400,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 11 400,00 грн заборгованість за відсотками.

Умовами Кредитного договору (п. 1.5.) передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору; у межах нового строку, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Відповідно до п.4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Після відступлення ТОВ «Авентус Україна» права вимоги за Договором №3693427 про надання споживчого кредиту від 19.02.2021 нарахування відсотків новими кредиторами не здійснювалося.

У зв`язку з означеним, розмір заявлених до стягнення відсотків в сумі 11 400,00 грн. узгоджується із умовами договору та не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач посилався на відсутність обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом на підставі пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців». З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15 статті 14 вказаного Закону (в редакції від 01.01.2021, що діяла у спірний період нарахування відсотків у вказаній справі) передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до абзацу 5 статі 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах: від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення пункту 15 статті 14 вказаного Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Спірний період нарахування відсотків за користування кредитом у даній справі становить: з 19.02.2021 по 19.06.2025.

Після закінчення строку кредитування, з урахуванням автопролонгації (19.06.2025) відсотки не нараховувались.

З копії Військового квитка Серії НОМЕР_7 , виданого 21.08.2018, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.08.2019 року на підставі Наказу командира в/ч НОМЕР_8 №240а від 08.08.2018 прийнятий на військову службу за контрактом. 11.12.2024 на підставі п.п. «б» п.3 ч.5 (за станом здоров`я) , ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнений в запас. З Витягу з Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1195-ОС від 10 грудня 2024 року вбачається, що старшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.12.2024 року №1169-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 11.02.2026 ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Отже, ОСОБА_1 станом на час укладення кредитного договору та час нарахування відсотків за кредитним договором мав статус військовослужбовця Державної прикордонної служби України, а тому на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 стаття 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування вказаним кредитом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на відповідача поширюється дія положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що передбачає звільнення від сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише тіло кредиту у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, слід вказати наступне.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби», яким розділ 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був доповнений п.12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин на підставі коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв на території України з 11.03.2020 до 30.06.2023 на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України без перерв.

Крім цього, 17.03.2022 набув чинності Закон України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був доповнений п.19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Поряд з цим, Законом від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон № 4434) передбачено відновлення строків позовної давності

Закон № 4434 передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану.

Закон № 4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 № 108. Тому, він набрав чинності 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, хоча норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були «на паузі» у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 (тобто, більше 5 років).

З умов кредитного договору випливає, що строк кредитування становив 30 днів: з 19.02.2021 до 20.03.2021. На цей момент зазначені карантинні, та воєнні призупинення діяли, та її перебіг був призупинений у зв`язку з карантином, а згодом у зв`язку з воєнним станом, і поновився лише 04.09.2025.

Отже, 3-річний строк позовної давності у цій ситуації спливає 04 вересня 2028 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся для захисту свого порушеного права до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 06.07.2026, тобто в межах строків позовної давності, а отже клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення.

Вирішення судових витрат.

Заявлені до стягнення судові витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №0107 про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ»; Акт №2903 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 на суму - 8000 грн 00 коп., та детальний опис наданих юридичних послуг до акту №2903 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.

П.2.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року передбачає вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу 8 000 грн.

Зі змісту акту №2903 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 вбачається, що виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) за Кредитним договором №36934227 на суму 8 000 грн 00 коп.

Детальний опис наданих юридичних послуг до акту №2903 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року містить детальний опис наданих АО «АПОЛОГЕТ» послуг за період з 01.06.2026 по 08.06.2026 у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №36934227, боржник ОСОБА_1 , а саме: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт. Загальна кількість: 6 год. 30 хв.; 1 шт.

При цьому Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 висловив правову позицію, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000 грн 00 коп., які підлягають присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо судового збору.

З урахуванням того, що позовні вимоги в даній справі задоволені на 30.48%, то з урахуванням приписів, п. 3 ч. 2 ст 141 ЦПК України, за правилом якої понесені судові витрати стягуються пропорційно до задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 811.70 грн (2662,40х30.48/100).

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у даній справі, а відтак витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 811.70 грн компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 3693427 від 19.02.2021 в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000, 00 гривень.

В задоволенні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 11 400 гривень 00 копійок відмовити.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 811,70 грн. ( вісімсот одинадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 .

Суддя І. О. Опанасюк