Рішення № 138781332, 06.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 755/11087/25

Провадження № 2/373/188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОШЕЛЬОК» в особі представника Гурського Г.Ю. звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2938713600-605816 від 04.02.2022 в розмірі 30087,00 грн, а також судового збору в сумі 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2022 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 2938713600-605816 шляхом пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та надсилання відповідачкою відповіді про прийняття пропозиції (акцепт). Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит в сумі 9000,00 грн. Початковий строк кредитування становить 22 дні зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,65 % на добу.

Також сторони погодили умови подовження строку користування кредитом після закінчення початкового періоду, в зв`язку з чим строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів із застосуванням процентної ставки 2,20 % на добу.

Кредитор виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачці кредит шляхом перерахування коштів, тоді як відповідачка порушила умови договору та не повернула кредитні кошти в строк передбачений договором.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідачки становить 30087,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 9000,00 грн; заборгованість за відсотками 21087,00 грн.

Ухвалою суду від 05.09.2025 справу прийнято до провадження та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Також ухвалою про відкриття провадження від 05.09.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ «Ощадбанк».

Поштове відправлення на ім`я відповідачки ОСОБА_1 з копією ухвали про відкриття провадження надіслане за адресою зареєстрованого місця проживання, наведеною у позовній заяві та підтвердженої витягом Єдиного державного демографічного реєстру, повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б). На підставі викладеного відповідачка вважається належним чином повідомленою про розгляд справи в суді.

21.10.2025 від АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали про витребування доказів надійшла витребувана судом інформація.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Статтями 76-79 ЦПК України врегульовано, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 04.02.2022 було укладено електронний кредитний договір № 2938713600-605816, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) розміщеної на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявки сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання нею конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) 5558.

Відповідно до кредитного договору № 2938713600-605816 від 04.02.2022 кредитодавець ТОВ «КОШЕЛЬОК» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на суму 9000,00 грн (п. 1.1 Договору) на строк 22 дні (Лояльний період) (п. 2.1 Договору).

За змістом кредитного договору (п. 2.2) сторони погодили, що строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати протягом цього періоду процентів за користування кредитом, що нараховані протягом Лояльного періоду (22 дні).

Проценти за користування кредитом: 3267,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом Лояльного періоду (п. 1.4.2).

Відповідно до п. 1.4.3 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.5 Договору сторони погодили тип процентної ставки ? фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 3.4 3.6 цього Договору.

Згідно з п. 3.5 Договору у випадку користування кредитом більше за визначений Лояльним періодом строк, зобов`язання позичальника продовжується на весь період користування кредитом, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду (п. 3.7 Договору). Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною базовою процентною ставкою у розмірі 2,2 %, яка є незмінною протягом всього строку кредитування (п. 3.5.1 Договору).

Додатком до договору є Графік розрахунків, згідно якого у день закінчення Лояльного періоду кредитування 25.02.2022 позичальник повинна повернути кредит 3000,00 грн, сплатити проценти 3267,00 грн, а всього: 12267,00 грн.

Аналогічні відомості містить Паспорт споживчого кредиту № 2938713600-605816 від 04.02.2022.

За змістом п. 2.5 договору кредит надається позичальнику, згідно її заявки, безготівково на рахунок з використанням платіжної картки НОМЕР_1 .

Інформацією № 35056/47.1 від 18.11.2024 АТ «ТАСКОМБАНК» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам з ТОВ «КОШЕЛЬОК» встановлено, що відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку отримувача: 04.02.2022 09:07:19 на суму 9000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , ID платежу 768693, код авторизації 228688, відправник ТОВ «КОШЕЛЬОК».

Успішне зарахування коштів на карту клієнта НОМЕР_1 за кредитним договором № 2938713600-605816 було проведено 04.02.2022 09:07:21 через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК», що встановлено судом з повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК».

Інформацією АТ «Ощадбанк», що надана на виконання ухвали суду про витребування доказів підтверджено, що в банку на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 . Відповідно до виписки про рух коштів по банківській карті, що надана в електронному вигляді, підтверджено зарахування 04.02.2022 коштів у розмірі 9000,00 грн.

На підтвердження суми кредитної заборгованості відповідачки до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договором № 2938713600-605816 від 04.02.2022 у відношенні ОСОБА_1 за період з 04.02.2022 по 26.05.2022.

Розрахунок заборгованості свідчить, що відповідно до п. 1.4.2 Договору протягом Лояльного періоду з 04.02.2022 по 25.02.2022 проценти нараховувались за дисконтною процентною ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 3267,00 грн.

В подальшому відповідно до п. 1.4.3, 3.5 Договору кредитодавцем нараховувались відсотки протягом 90 днів після закінчення Лояльного періоду з 26.02.2022 по 26.05.2022 за процентною ставкою 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 17820,00 грн.

З розрахунку встановлено, що станом на 26.05.2022 відповідачкою не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом.

З урахуванням вищенаведеного у підсумку свого розрахунку позивач визначив заборгованість в загальному розмірі 30087,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 9000,00 грн; заборгованість за відсотками 21087,00 грн (3267,00 грн + 17820,00 грн).

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Письмовими матеріалами доведено, що 04.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства кредитний договір № 2938713600-605816.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації системи BankID Національного банку пройшла автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що оспорюваний кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора 5558, який було надіслано у SMS-повідомленні на номер телефону, що був зазначений нею як фінансовий.

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відтак, між відповідачкою та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано договір відповідачкою одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши за допомогою системи ТОВ «ТАС ЛІНК» на картковий рахунок відповідачки, номер якого зазначений нею у кредитному договорі (заявці), суму кредиту, що підтверджується інформацією АТ «ТАСКОМБАНК» № 35056/47.1 від 18.11.2024, а також інформацією АТ «Ощадбанк», що витребувана судом.

За умовами кредитного договору № 2938713600-605816 від 04.02.2022 кредитодавцем ТОВ «КОШЕЛЬОК» ОСОБА_1 надано кредит в сумі 9000,00 грн зі строком користування 22 дні (Лояльний період) та зі сплатою процентів, що нараховуються за кожен день строку користування кредитом протягом лояльного періоду за ставкою 1,65 % від суми кредиту (п. 1.4.2) та протягом строку після закінчення лояльного періоду у випадку продовження строку користування кредитом протягом наступних 90 днів за ставкою 2,20 % від суми кредиту (п. 1.4.3, 3.5).

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» станом на дату укладення кредитного договору визначено, що договір про споживчий кредит ? вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача ? сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; загальний розмір кредиту ? сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит; загальні витрати за споживчим кредитом ? витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що встановлено ч. 1 ст. 628 ЦК України, та в свою чергу було дотримано сторонами договору.

Укладення кредитного договору на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення відповідачки ОСОБА_1 , з врахуванням, що вона розуміла, що дані умови договору є зручними для неї на ринку фінансових послуг в мережі інтернет. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Таким чином, умови кредитного договору не суперечать нормам чинного законодавства України та погоджені сторонами договору відповідно до ст. 6, 536, 611, 626-628, 1046, 1048, 1054, 10561 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору контрагента, тощо.

Суд проаналізувавши розрахунок заборгованості на відповідність умовам кредитного договору, встановив, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору та утворення, у зв`язку із цим заборгованості за кредитом. З розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що заборгованість за кредитом становить 30087,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 9000,00 грн; заборгованість за відсотками 21087,00 грн.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, враховуючи, що відповідачкою не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, суд доходить висновку про задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2422,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн позивач надав Договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 укладеного між АБ «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого Гурського Г.Ю. та ТОВ «КОШЕЛЬОК»; детальний опис наданих послуг, що є додатком до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Гурського Г.Ю. серії ДН № 5506 виданого 29.05.2019.

Позивачем зазначено, що сторонами договору про надання правничої допомоги погоджено, що за кожний документ замовник сплачує виконавцю гонорар за правову допомогу в сумі 2000,00 грн за одну годину в залежності від часу витраченого на його підготовку. Оскільки адвокатом затрачено п`ять годин на надання правової допомоги про стягнення в судовому порядку боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 , то сума витрат становить 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Оцінюючи складність справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору, беручи до уваги суму стягнення, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в сумі 4000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими послугами.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 2938713600-605816 від 04.02.2022 в розмірі 30087 (тридцять тисяч вісімдесят сім) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», адреса місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135; код ЄДРПОУ 40842831;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В.Хасанова