Ухвала суду № 138781099, 05.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/3390/26

Провадження № 1-кп/362/505/26

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

05.08.2026 місто Васильків

Васильківський міскрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12026110000000093 від 28.012026) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3ст. 286 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , водія ТОВ «Фастів-Автотранс», раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження (№ ЄРДР №12026110000000093 від 28.012026) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3ст. 286 КК України, ОСОБА_2 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, вказала, що протягом 6 місяців обвинувачений перебуває під вартою. На даний час з`явилися обставини, які свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу, а саме: ризик впливу на свідків обвинувачення відсутній, оскільки були допитані потерпілі та свідки обвинувачення; ризик переховуватися від суду відсутній, оскільки обвинувачений зацікавлений в проведенні дорожньо-технічної експертизи та повторної автотехнічної експертизи. Також захисник звернула увагу суду, що під час ДТП обвинувачений травмував коліно, вибив зуби, однак належного, якісного лікування болю в коліні, стоматологічного лікування в умовах СІЗО обвинуваченому не надається, також обвинувачений має гіпертонічну хворобу. Враховуючи все вище зазначене, а також позитивну характеристику обвинуваченого за місцем роботи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який є неумисним, необережним злочином, запобіжний захід у виді тримання під вартою є надмірно суворим запобіжним заходом та суперечить принципам необхідності, пропорційності та винятковості, просила змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на нічний домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю або без такого за адресою його фактичного місця проживання.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив продовжити до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про час та місце підготовчого судового засідання повідомлялися належним чином.

Судом встановлено, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2026 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ухвалою суду від 23.06.2026 вказаний запобіжний захід продовжено до 21.08.2026 включно.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши наявні в справі письмові матеріали, суд приходить до висновку, що на даний час ризик переховування обвинуваченого від суду та у подальшому від відбування покарання, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не змінився, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суворість передбаченого покарання, що створює передумови для вжиття ним заходів щодо безперешкодного залишення місця проживання з метою ухилення від відбування покарання. Ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зберігається, оскільки, хоча і були допитані свідки обвинувачення, однак залишився недопитаним свідок, на якому наполягає сторона захисту, а також одна потерпіла. Прокурор вказує, що ОСОБА_2 понад 20 разів притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Дана обставина обвинуваченим та його захисником не заперечується, тому суд приймає її до уваги та вважає, що, враховуючи неодноразове притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, те, що він відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що свідчить про можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення та про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 , суд оцінює і враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідка, можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у його вчиненні; особу обвинуваченого, відсутність доказів щодо неможливості утримання його через вік та стан здоров`я в умовах позбавлення волі.

Таким чином, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та усіх встановлених досудовим розслідуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_2 одного із більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, що не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, до яких, зокрема, відноситься кримінальне провадження щодо злочину, який спричини загибель людей.

На підставі викладеного, в даному конкретному випадку, у порядку виключення, що обумовлено обставинами справи, тривалістю перебування обвинуваченого під вартою, стадією судового розгляду, ураховуючи обставини кримінального правопорушення, те, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, цей злочин є злочином, вчиненим з необережності, хоч і спричинив загибель кількох людей, суд вважає за можливе з огляду на особу ОСОБА_2 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стан його здоров`я, визначити йому заставу як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

При визначенні розміру застави, суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, висвітлену у Рішенні від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026, за якою застава не є кримінальним покаранням, "викупом" особи чи компенсацією за заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду; застава як інститут є процесуальною гарантією присутності особи, яку підозрюють чи обвинувачують, та дотримання інших покладених на неї обов`язків у кримінальному провадженні (підпункт 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення).

У зазначеному Рішенні (абзац п`ятий підпункту 5.3 пункту 5 мотивувальної частини) Конституційний Суд України застосував практику ЄСПЛ, зокрема, висвітлену у рішенні у справі Gafa v. Malta від 22.05.2018 (заява № 54335/14), в якому Європейський Суд з прав людини в аспекті необхідної оцінки національними судами спроможності заявника сплатити потрібну суму застави водночас зауважив, що "обвинувачений, якого судові органи мають намір звільнити під заставу, повинен сумлінно надати достатню інформацію, яка за потреби може бути перевірена, для визначення належного розміру застави" (§ 70).

Визначаючи обвинуваченому розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, відсутність достатніх відомостей про реальний майновий стан обвинуваченого (стороною захисту таких відомостей не надано) та приходить до висновку про визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків і не суперечитиме положенням статті 182 КПК України.

На думку суду, такий розмір застави буде співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками, які зазначені вище, є справедливим і здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а у разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, в обсязі,

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 183, ст. 194, 196, 197, 314, 315-317, 369, 371, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , народженому ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції строком на 60 днів.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 діє до 03 жовтня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 (восьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок,яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, по справі № 357/8479/22).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами, окрім своїх захисників, прокурора та суду, щодо обставин даного кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомляє про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_9