Рішення № 138780971, 03.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/715/26

Провадження № 2/293/701/2026

03 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ СПРАВИ

19.10.2023 ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду із вказаним позовом, за змістом його просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №2576325 в розмірі 11018,00грн.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначає, що 22.06.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 2576325 у розмірі 3000,00грн., строком на 17 днів, із сплатою відсотків за користування позикою.

29.12.2021 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, в тому числі за договором позики № 2576325 від 22.06.2021.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір факторингу №10-01/-2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги, в тому числі за договором позики №2576325 від 22.06.2021.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №10-01/-2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11018,10 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8018,10грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення. Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Коллект центр», ні на рахунки попередніх кредиторів. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за договором № 2576325 від 22.06.2021 в розмірі 11018,10 грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.05.2026 справа №293/715/26 передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 09.06.2026 суд отримав відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду 09.06.2026 відкрито провадження у справі №293/715/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Судове засідання призначено на 06.07.2026.

01.07.2026 відповідач подала письмові пояснення по справі.

03.07.2026 позивач подав письмові пояснення по справі.

06.07.2026 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 03.08.2026.

03.08.2026 сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком. 10.07.2026 представник відповідача Павлюк С.О. звернулась до суду із клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника на підставі наявних у справі матеріалів та наданих відповідачем додаткових пояснень (а.с.114).

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що суд отримав з Черняхівської селищної ради відомості про зареєстроване місце проживання відповідача за прізвищем ОСОБА_3 , що підтверджено відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, вказане свідчить про зміну прізвища відповідачем, у зв`язку з чим судом 03.08.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, згідно якої вважати вірним прізвище відповідача - ОСОБА_3 .

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 03.08.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

У судовому засіданні 03.08.2026 суд склав скорочене рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

22.06.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 укладено договір позики №2576325 у розмірі 3000,00грн., строком на 17 днів із сплатою відсотків за користування позикою (а.с.7-12).

09.07.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору позики №2576325 від 22.06.2021, за умовами якої погодили продовжити строк позики до 30 днів, тобто до 08.08.2021 (а.с.13-14).

08.08.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору позики №2576325 від 22.06.2021, за умовами якої погодили продовжити строк позики до 30 днів, тобто до 07.09.2021 (а.с.15-16).

29.12.2021 ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, в тому числі за договором позики №2576325 від 22.06.2021 (а.с.26-30,31, 34-36).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29/12-2021, клієнт відступив факторові право вимоги заборгованостей до боржників клієнта на умовах передбачених договором факторингу №29/12-2021, в тому числі до ОСОБА_2 за договором №2576325 у розмірі 9291,00грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 4776,00грн., заборгованість за процентами на прострочену позику 1515,00грн. (а.с.37).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення прав вимоги №10-01/-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги, в тому числі за договором позики №2576325 від 22.06.2021 (а.с.38-43).

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11018,10 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 8018,10грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення (а.с.54-56,57).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

За правилами ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У справі, що розглядається, встановлено, що договір позики №2576325 від 22.06.2021 укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 в електронній формі, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

09.07.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору позики №2576325 від 22.06.2021, за умовами якої погодили продовжити строк позики до 30 днів, тобто до 08.08.2021.

08.08.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору позики №2576325 від 22.06.2021, за умовами якої погодили продовжити строк позики до 30 днів, тобто до 07.09.2021.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить до висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, який неодноразово продовжувався, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2014 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору позики №2576325 від 22.06.2021, зазначений договір недійсним не визнано, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_3 не виконала умови договору, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права позивача.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідачем, зазначені обставини не спростовано, власного розрахунку заборгованості та доказів сплати заборгованості не надано.

Проте, суд не погоджується із нарахованими відсотками за користування кредитом з огляду на те, що розрахунок заборгованості здійснений поза строками дії договору позики, який на підставі додаткових угод №1, 2 був продовжений до 07.09.2021.

Провівши власний розрахунок заборгованості за договором позики №2576325 від 22.06.2021, суд дійшов висновку, що відсотки за користування кредитом у межах строку дії договору: з 22.06.2021 по 07.09.2021, за ставкою 1,99% становитимуть у розмірі 1791,00грн. Саме такий розмір відсотків погоджено сторонами підписанням додаткової угоди № 2 з відповідним додатком (графіком обов`язкових платежів).

Таким чином, загальна заборгованість за договором позики №2576325 від 22.06.2021 складатиме 4791,00грн., з яких: 3000,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 1791,00грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором позики №2576325 перейшло до позивача ТОВ «Коллект центр». Відтак, позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором позики №2576325.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо повернення відповідачем первісному кредитору, або ж позивачу, отриманих кредитних коштів.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в розмірі 3000,00грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, які позивач просить стягнути з відповідача по спірних договорах в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

Судом встановлено, що позивачем нараховувалися проценти після закінчення строків дії договорів без належних правових підстав.

Так, відповідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Суд також враховує, що позивачем вимог в порядку ч.2 ст.625 ЦК України не заявлялось.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, нарахованих в межах строку кредитування, що відповідає положенням ст.1048 ЦК України.

Разом з тим, слід відмовити у стягненні відсотків після закінчення строку дії договору №2576325, оскільки матеріали справи не містять доказів пролонгації строку кредитування після 07.09.2021 з боку відповідача, відсутні докази звернення позичальника про продовження строку користування кредитом.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд встановив, що позивач довів за допомогою належних та допустимих доказів факт передачі первісним кредитором ТОВ «Маніфою» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 за договором позики №2576325 на підставі договору факторингу №29/12-2021, договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023, а тому дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» підлягають частковому задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1157,69грн. із розрахунку 43,48% задоволених позовних вимог від заявлених.

При визначенні розміру витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді, суд враховує наступне.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 9000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.07.2024, прайс-листом АО «Лігас Ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги від 01.04.2026, витягом із акту №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

Дослідивши надані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість судового провадження, наявність численної усталеної практики, заперечення відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, тому зменшує розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

З врахуванням того, що позовні вимоги позивача задоволені на 43,48% з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані витратами на правничу допомогу у розмірі 1304,40грн.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2576325 від 22.06.2021 в розмірі 4791 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1157 грн 69 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1304 грн 40 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306

код ЄДРПОУ 44276926

Відповідач:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Повне рішення складено та підписано 06.08.2026.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ