Рішення № 138780632, 06.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5257/25

Провадження № 2/0274/557/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"06" серпня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м. Бердичеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 767697096 від 26.10.2020 у розмірі 74813 грн 25 коп. та судові витрати.

Стислий виклад доводів позову

Позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» обґрунтовані тим, що 26.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 767697096 (далі договір №767697096) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатор MNV7WC55, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці грошові кошти у сумі 17000 грн на банківську картку № НОМЕР_1

28.11.2018 було укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладеного ряд додаткових угод про продовження його строку дії, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ТОВ «Таліон Плюс») права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах.

01.06.2021 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписали реєстр права вимоги № 136 відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги за договором № 767697096.

05.08.2020 було укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» (ТОВ «Онлайн Фінанс») права вимоги за договором № 767697096.

04.06.2025 було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 767697096.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 767697096.

Відповідачка умови договору не виконує та сума боргу складає 74813 грн 25 коп., з яких: 16999 грн заборгованість за основною сумою та 57814 грн 25 коп. - заборгованість за відсотками.

Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідачки.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки адвокат Гуменюк О.В. просить у задоволенні позову відмовити виходячи з такого.

Щодо вимог про стягнення процентів вказує, що проценти нараховані за межами строку кредитування оскільки відповідно до п. 1.2. договору строк користування кредитом встановлено 30 днів до 25.11.2020.

Зазначає, що додана до матеріалів справи додаткова угода від 27.11.2020 про продовження строку дії кредитного договору на 30 днів не підписана одноразовим ідентифікатором, що вказує на її неукладенність.

Крім того, додаткова угода укладена після закінчення строку дії кредитного договору, а саме після 25.11.2020.

Представник відповідачки вважає, що продовжити строк договору можна тільки в період його дії, а не після його закінчення.

При цьому, у п. 4 додаткової угоди зазначено, що вона розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 25.11.2020.

Дані висновки також стосуються наступних додаткових угод.

З розрахунків заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала платежі по відсоткам: 27.11.2020 року у сумі 4896 грн, 25.12.2020 4284 грн, 27.01.2021 3901 грн 50 коп., 26.02.2021 2295 грн, 31.03.2021 2524 грн 50 коп. Всього на загальну суму 17901 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за договором відступлення права вимоги представник відповідачки зазначає, що сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює безумовного обов`язку сплатити борг саме у розмірі, зазначеному в оспорюваному договорі. Тягар доведення обґрунтованості позовних вимог, на думку представника відповідача, покладається на позивача, який повинен довести наявність, розмір та дійсність заявленої заборгованості, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.

Крім того, зазначає, що на момент укладення договорів про відступлення права вимоги від 28.11.2018 та від 05.08.2020 боргові зобов`язання за кредитним договором № 767697096 від 26.10.2020 фактично ще не існували, а відтак не могли бути предметом відступлення. Відступлення права вимоги можливе лише щодо існуючої (дійсної) вимоги, яка існувала на момент переходу прав, а обсяг і зміст переданих прав є істотною умовою договору цесії. У цьому контексті представник відповідача посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13 та від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн представник відповідачки зазначає, що їх розмір є завищеним та не відповідає критерію розумності, визначеному статтею 141 ЦПК України. У разі задоволення позову просить зменшити суму відшкодування витрат на правничу допомогу до 1 000 грн (а.с. 175-178).

У додаткових поясненнях представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М. С. пояснила наступне.

Відповідно до п. 4.1. невід`ємною частиною кредитного договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення договору. Уклавши кредитний договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, правила є у відкритому доступі на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» за посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та відповідачка погодилася, що ознайомилася з ними (п. 4.1. Договору).

Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Також зазначає, що відповідачка та первісний кредитор уклали ряд додаткових угод, з встановленою відповідною процентною ставкою за кожною з них та згідно з графіком платежів відповідачка сплачувала проценти за користування кредитними коштами.

Крім того, посилаючись на п. 1.4 кредитного договору представник позивача зазначає, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом.

01.05.2021 нараховано різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Під час укладення договору відповідачка ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу відповідачка не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Відповідачка не відмовлялася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталася за додатковим роз`ясненням положень договору.

Зазначає, що кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Окрім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву не оспорюється факт укладання кредитного договору № 767697096 від 26.10.2020.

Уклавши договір, позичальниця підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та правил, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідачка отримала екземпляр договору на свою електронну пошту, а також має вільний доступ до умов договору на сайті первісного кредитора.

Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідачка ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Щодо переходу прав вимоги представник позивача вказує, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого дії договору закінчується 28.11.2019.

Додаткові угоди до договору факторингу № 28/1118-01 №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, за якими строк дії договору продовжено до 31.12.2024, набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Таким чином, з урахуванням визначених строків дії договору факторингу № 28/1118-01 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

Також представник позивача не погоджується із доводами представника відповідачки про те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання за кредитним договором № 767697096 від 26.10.2020 фактично ще не існували.

Вказує, що представник відповідачки неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу.

Висновок представника відповідачки про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.

Щодо укладеного 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» договору факторингу № 05/0820- 01 та додатковими угодами до нього №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, то за умовами договору під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

За умовами договору факторингу № 05/0820- 01 право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, у даному випадку право вимоги до відповідачки перейшло на підставі реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого перехід від клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до фактора (позивач) право вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 (п.1.2 Договору) та згідно з реєстром боржників за встановленою договором формою.

Таким чином, представник позивача вказує, що долучені до позовної заяви акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 та реєстр боржників доводять перехід права вимоги за кредитним договором до відповідачки.

Щодо оплати за договором факторингу, представник позивача посилаючись на статті 514, 1077, 1078 Цивільного кодексу України та на умови договорів факторингу вказує, що сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати і даний факт не взаємопов`язаний з предметом договору та переходом права вимоги.

Таким чином твердження відповідача про недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 є нікчемними, оскільки позивач виконав умови договору факторингу, надавши до позову копії платіжних інструкцій, що підтверджують проведення оплати за набуття права грошової вимоги за договорами факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020 та № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.

У зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 181-197).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 26.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо подання у визначені строки відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із матеріалів справи до суду повернулося поштове відправлення, яким відповідачці вручено ухвалу про відкриття провадження 02.09.2025.

Відповідачка, будучи належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 26.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір № 767697096, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальниці кредит без конкретної споживчої мети у сумі 17000 грн, строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,90 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, базова процентна ставка 1, 70 % від суми кредиту за користування кредитом понад строк встановлений у п. 1.2 договору (30 днів). (а.с. 55-57).

Графік платежів, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку №1 до договору № 767697096 від 26.10.2020, строк кредитування 30 днів, дата повернення кредиту 25.11.2020, сума кредиту 17000 грн, проценти 127 % (за дисконтною процентною ставкою), сукупна вартість кредиту 21590 грн. Додаток підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV7WC55 (а.с. 58).

До договору № 767697096 від 26.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди за умовами яких строк договору щоразу був продовжений на 30 днів та встановлені денні дисконтні процентні ставки у розмірі:

- за додатковою угодою від 27.11.2020 з 25.11.2020 - 0,90 % (а.с. 59);

- за додатковою угодою від 25.12.2020 з 25.12.2020 - 0,72 % (а.с. 60);

- за додатковою угодою від 27.01.2021 з 24.01.2021 - 0,45 % (а.с. 61);

- за додатковими угодами від 26.02.2021 з 23.02.2021 та 25.03.2026 - 0,45 % (а.с. 62, 63);

- за додатковою угодою від 31.03.2021 з 28.02.2021 - 0,45 % в день (а.с. 64).

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 ідентифікована як позичальниця за укладеним договором № 767697096 від 26.10.2020 та додатковими угодами до нього, оскільки акцептувала, підписавши 26.10.2020аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора MNV7WC55 направленого на номер телефону (а.с. 23-24).

На виконання кредитного договору № 767697096 на банківську картку № НОМЕР_2 26.10.2020 відповідачці були перераховані грошові кошти у сумі 17000 грн, що доводиться платіжним дорученням № 64682135-490a-4b89-af57-31de8372a3c3 від 26.10.2020, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025, випискою за договором за період з 26.10.2020 до 31.10.2020 та повідомленням АТ КБ «Приватбанк» від 26.08.2025 (а.с. 18, 138, 205, 206).

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, в тому числі і права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

До договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2028 були укладені додаткові угоди № № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 за умовами кожної з яких строк договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2028 був продовжений на один рік, в останнє до 31.12.2024.

01.06.2021 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписали реєстр права вимоги № 136, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором № 767697096 від 26.10.2020, сума боргу - 16999 грн, проценти 45099 грн 13 коп., загальна сума бору 62098 грн 13 коп. (а.с.121-123).

05.08.2020 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, в тому числі і права вимоги, які виникнуть в майбутньому зазначені у відповідних реєстрах, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників (а.с. 108-113).

03.08.2021 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2021, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2021 продовжено до 31.12.2022 (а.с. 117).

30.12.2022 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2021, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2021 продовжено до 30.12.2024 (а.с. 118).

30.05.2023 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали реєстр права вимоги № 9, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором № 767697096 від 26.10.2020, сума боргу за тілом кредиту 16999 грн, прострочені проценти 57814 грн 25 коп., загальна сума боргу 74813 грн 25 коп. (а.с. 105-107).

04.06.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с. 93-99).

З витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 вбачається, що ОСОБА_3 вказана у списку боржників за кредитним договором № 767697096 від 26.10.2020, сума боргу за тілом кредиту 16999 грн, прострочені проценти 57814 грн 25 коп., загальна сума боргу 74813 грн 25 коп. (а.с. 90-92).

Відповідно до розрахунку боргу за договором № 767697096 від 26.10.2020, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_2 становить 61809 грн 115 коп., з яких: 16999 грн заборгованість за основною сумою та 45099 грн 13 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період із 26.10.2020 до 01.06.2021 (а.с. 76-80).

Відповідно до розрахунку боргу за договором № 767697096 від 26.10.2020 складеного ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_2 становить 74813 грн 25 коп., з яких: 16999 грн заборгованість за основною сумою та 57814 грн 25 коп., нарахованими за період із 02.06.2020 до 15.07.2021 (а.с. 74-75).

Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором № 767697096 від 26.10.2020, складеного ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість ОСОБА_2 становить 74813 грн 25 коп., з яких: 16999 грн заборгованість за основною сумою та 57814 грн 25 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 73).

Застосовані норми права, позиція суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Позивач довів, що було укладено договір № 767697096 від 26.10.2020, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці грошові кошти в розмірі 17000 грн строком на 30 днів.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неукладеності додаткових угод договір № 767697096 від 26.10.2020, у звязку з тим, що вони не підписані одноразовим ідентифікатором, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано копію додаткових угод від 27.11.2020, 25.12.2020, 27.01.2021, 26.02.2021, 31.03.2021 до кредитного договору № 767697096 від 26.10.2020 та довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається ідентифікація позичальника та акцепт умов договору та додаткових угод до нього шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV7WC55, направленого на номер мобільного телефону, зазначений при реєстрації.

Відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи та дані інформаційних систем. Такі докази подаються в оригіналі або в електронній копії та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.

Представником відповідачки не було заявлено клопотання про витребування оригіналів електронних доказів, зокрема кредитного договору № 767697096 від 26.10.2020 та додаткових угод до нього.

За таких обставин відсутність подання паперовових оригіналів додаткових угод до договору не свідчить про їх неукладеність, оскільки електронний договір підтверджується сукупністю електронних даних, що містять ідентифікаційні ознаки сторін, механізм акцепту та використання одноразового ідентифікатора.

Таким чином, подані позивачем електронні докази є належними та допустимими.

Суд також відхиляє доводи адвоката Гуменюка О. В. викладеними у відзиві на позовну заяву про те, що боргові зобов`язання відповідачки за договором № 767697096 від 26.10.2020 не могли бути відступлені іншому кредитору, оскільки на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 та від 05.08.2020 не існували.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 виснував, що -допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги; наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу; майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу.

Таким чином, суд встановив, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 № 767697096 від 26.10.2020 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Позивач також довів невиконання відповідачкою умов договору. Оскільки згідно з наданими розрахунками боргу, відповідачка сплатила борг за тілом кредиту у розмірі лише 1 грн (27.01.2021, 31.03.2021 по 50 коп.) та проценти у розмірі: 17901 грн (27.11.2020 у розмірі 4896 грн, 25.12.2020 - 4284 грн, 27.01.2021 - 3901 грн 50 коп., 26.02.2021 - 2295 грн та 31.03.2021 - 2524 грн 50 коп.)

Представник відповідачки у відзиві на позовну заяву факт сплати відповідачкою процентів на загальну суму у розмірір 17901 грн визнав.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підтвердження розміру невиконаного зобов`язання за кредитним договором № 767697096 від 26.10.2020 надано розрахунки заборгованості та виписку по рахунку, за якими невиконане зобов`язання з повернення становить 74813 грн 25 коп. грн, з яких: 16999 грн заборгованість за основною сумою та 57814 грн 25 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період із 26.10.2020 до 15.07.2021.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованим заявлений розмір процентів, із таких підстав.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто до 25.11.2020.

Відповідно до пунктів 1 додаткових угод до договору № 767697096 від 27.11.2020, від 25.12.2020, від 27.01.2021, від 26.02.2021 та від 31.03.2021 сторони дійшли згоди, що строк договору № 767697096 від 27.11.2020, щоразу був продовжений на 30 днів, тобто до 29.04.2021.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18)).

Позивач не надав доказів про погодження іншого строку кредитування та не заявляв позовних вимог про стягнення процентів в порядку ст. 625 ЦК України.

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» процентів за користування кредитом після 29.04.2021, тобто поза межами строку кредитування.

Крім того, п. 1.2 договору № 767697096 від 26.10.2020 визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,90 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.3. договору).

Пунктом 3 додаткової угоди від 27.11.2020 до договору № 767697096 від 26.10.2020 визначено, що починаючи з 25.11.2020 позичальник сплачує відсотки за користування кредитом 0,90 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної угоди; згідно з п. 3 додаткової угоди від 25.12.2020 до договору № 767697096 від 26.10.2020 позичальник сплачує відсотки за користування кредитом 0,72 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної угоди; згідно з п. 3 додаткових угод від 27.01.2021, 26.02.2021, 31.03.2021 до договору № 767697096 від 26.10.2020 позичальник сплачує відсотки за користування кредитом 0,45 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даних угод.

Разом з тим, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (п. 1.4).

Таким чином, оскільки відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості в строк визначений у п. 1.2 договору з урахуванням продовження строку кредитного договору передбаченого додатковими угодами до нього, нарахування процентів слід здійснювати за базовою процентною ставкою, яка становить розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Отже розмір процентів за договором № 767697096 від 26.10.2020 за період з 26.10.2020 до 26.01.2021 складає 26877 грн (17000х1,7%х93).

За період з 27.01.2021 до 30.03.2021, з урахуванням сплаченої 27.01.2021 суми кредиту у розмірі 50 коп. розмір процентів складає 18206 грн 46 коп. (16999,50х1,7%х63).

За період з 31.03.2021 до 29.04.2021 розмір процентів складає 8669 грн 49 коп. (16999х1,7%х30).

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами за період з 26.10.2020 до 29.04.2021 з урахуванням часткової сплати процентів на загальну суму 17901 грн (27.11.2020 у розмірі 4896 грн, 25.12.2020 - 4284 грн, 27.01.2021 - 3901 грн 50 коп., 26.02.2021 - 2295 грн та 31.03.2021 - 2524 грн 50 коп.)

Загальний розмір нарахованих процентів за вказаний період становить 53752 грн 95 коп. (26877 грн + 18206 грн 46 коп. + 8669 грн 49 коп.), з яких, з урахуванням здійснених оплат, до стягнення підлягає 35 851 грн 95 коп. (53752 грн 95 коп. - 17901 грн).

У стягненні процентів за договором № 767697096 від 26.10.2020 в сумі 21962 грн 30 коп. (57814 грн 25 коп.-35 851грн 95 коп.) суд відмовляє.

Таким чином всього суд стягує борг за кредитним договором за договором № 76769709 у розмірі 52850 грн 95 коп., що включає 16999 грн боргу за наданим кредитом та 35 851 грн 95 коп. процентів.

Розподіл судових витрат

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, із відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1711 грн 28 коп.(2422,40 х52850,95 :74813,25).

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн, суд виходить із наступного.

За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію договору № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05.06.2025, що укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» із додатковою угодою до нього (а.с. 69-71, 68); копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 (а.с.67); копію довіреності від 05.06.2025 (а.с.65); копію ордера на надання правничої допомоги від 05.06.2025 (а.с. 127), копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю № 4956 (а.с. 128).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частинами другою-третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, суд ураховує, що згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на складання позовної заяви було витрачено 2 год та вартість цієї послуги становить 5000 грн 00 коп., на вивчення матеріалів справи було витрачено 2 год та вартість цієї послуги становить 1000 грн 00 коп.

На переконання суду такі витрати є завищеними, оскільки послуга - вивчення матеріалів справи є складником послуги адвоката - підготовки позовної заяви.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Отже, всього слід стягнути із відповідача 3711 грн 48 коп. судових витрат (2000+ 1711,28).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 767697096 від 26.10.2020 в розмірі 52850 гривень 95 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 3711 гривень 48 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163;

відповідачка - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І. Ю. Хуторна