Рішення № 138779907, 29.07.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/844/26

Провадження № 2/595/551/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Пастушак І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бучач цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в інтересах якого діє адвокат Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-банк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 23786,12 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 16 грудня 2025 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.2.1.1.1.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надало відповідачеві кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач, у свою чергу, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17.06.2026 має заборгованість 23786,12 грн, яка складається із: 16640 грн заборгованості за кредитом; 6696,12 грн заборгованості за відсотками; 450 грн пеня.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 червня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

16 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Ковалівського Б.В., надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач позовних вимог не визнає в повному обсязі, заперечує факт укладення нею зазначеного кредитного договору, отримання кредитних коштів та надання згоди на здійснення операцій, відображених у наданій Банком виписці. Зазначає, що ОСОБА_1 не зверталася до АТ «А-БАНК» із наміром отримати кредит, особисто не заповнювала та не підписувала анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, не подавала заяву про відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту, не створювала ключ удосконаленого електронного підпису для укладення такого договору та не надавала Банку вільного й усвідомленого волевиявлення на виникнення кредитних зобов`язань. У період, коли, за твердженням Банку, було укладено кредитний договір і використано кредитний ліміт, невідомі особи шахрайським способом отримали доступ до мобільного телефону відповідача, її персональних даних та дистанційних електронних сервісів. Унаслідок цього ОСОБА_1 фактично втратила контроль над мобільним пристроєм та не мала можливості особисто контролювати дії, які вчинялися з використанням її номера телефону, персональних даних і мобільних застосунків. За заявою ОСОБА_1 відомості про зазначені обставини внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12026211130000029 від 14 січня 2026 року за частиною третьою статті 190 КК України. Згідно з витягом із ЄРДР, невідомі особи в період із 14 грудня 2025 року до 17 грудня 2025 року, використовуючи мобільний застосунок Telegram та діючи під приводом надання роботи онлайн, шляхом обману і зловживання довірою заволоділи грошовими коштами ОСОБА_1 на загальну суму 430 000 грн. Зазначає, що період вчинення шахрайських дій повністю охоплює дату нібито укладення договору з АТ «А-БАНК» 16 грудня 2025 року, а також дату списання кредитних коштів 17 грудня 2025 року. Ця обставина свідчить, що дії щодо оформлення банківських продуктів та використання коштів могли бути вчинені не відповідачем, а невідомими особами, які в той час контролювали її телефон та дистанційні електронні сервіси. Водночас позивач не зазначив, кому належить картка № НОМЕР_1 , на користь якої було спрямовано кошти, у якому банку відкрито відповідний рахунок, хто є фактичним отримувачем коштів, якими технічними засобами ініційовано операцію та з якого пристрою, IP-адреси й облікового запису здійснювалося підтвердження переказу. Відсутні докази того, що картка одержувача належить ОСОБА_1 , що кошти були отримані або використані нею чи за її дорученням. У цій справі позивач не навів жодних конкретних обставин, які б підтверджували, що ОСОБА_1 умисно або через грубу необережність передала шахраям особистий ключ електронного підпису, одноразові паролі чи інші засоби автентифікації. Сам факт використання правильних персональних даних не підтверджує особистої участі відповідача. Існування кримінального провадження саме собою не встановлює остаточно всіх обставин шахрайства, однак воно підтверджує, що відповідач офіційно повідомила правоохоронні органи про заволодіння її коштами та електронними даними, а часові межі розслідуваних подій безпосередньо збігаються з датою нібито укладення договору й використання кредитного ліміту. У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували доводи відповідача про втрату контролю над мобільним пристроєм. Банк також не надав інформації про те, чи перевірялася операція з огляду на її нетиповість: відкриття нового рахунку, встановлення значного кредитного ліміту та майже повне його використання шляхом переказу на іншу картку протягом менш ніж однієї доби. Крім того, Позивач зазначає в позовній заяві 450 грн як пеню, тоді як у розрахунку заборгованості відповідні суми відображаються як штраф за прострочення, що свідчить про суперечливість заявленої вимоги та відсутність чіткого визначення правової природи цього платежу. У будь-якому випадку пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцеві неустойку, штраф або пеню за прострочення виконання кредитного зобов`язання, а відповідні платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем. Тому навіть за умови доведеності існування договору вимога про стягнення 450 грн штрафу або пені не підлягає задоволенню. Таким чином, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що ОСОБА_1 особисто уклала кредитний договір, створила та використала електронний підпис, погодила встановлення кредитного ліміту, акцептувала переказ коштів на картку № НОМЕР_1 , отримала або використала кредитні кошти. За відсутності доказів особистого волевиявлення відповідача договірні правовідносини між нею та АТ «А-БАНК» не виникли, а тому відсутні правові підстави для стягнення основної суми кредиту, процентів, пені, штрафу та судових витрат. На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно із позовною заявою просить справу розглядати за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, згідно із поданою заявою просить справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2025 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

У заяві зазначено, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

16.12.2025 ОСОБА_1 підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, згідно якої просить АТ «А-Банк» відкрити йому поточний рахунок та встановити кредитний ліміт, на наступних умовах: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту - кредитування рахунку; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3.4% на місяць; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців; порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн. й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.

Крім того, 16.12.2025 ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ», який містить основні умови кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума ліміту - від 1000 до 200000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит) грн.; строк кредитування - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у Банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг, строк надання кредиту протягом одного дня (максимальний строк); процентна ставка відсотків річних - пільгова (до 62 днів 0,000001%), базова (40,8 % річних); порядок повернення кредиту щомісяця, до останнього дня поточного місяці включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн. й не може перевищувати повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. Споживач має право достроково погасити кредит та/або заборгованість за ним з урахуванням нарахованих відсотків; штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків; штраф списується в день списання відсотків: 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по уплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по уплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по уплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8% у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості); споживач має право відмовитись від договору протягом 14 календарних днів.

Як слідує з довідки за картами, долученої позивачем, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно довідки за лімітами, долученої до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 за період з 16.12.2025 по 17.06.2026 встановлено такі кредитні ліміти: 16.12.2025 встановлено кредитний ліміт 17000 грн, 16.12.2025 збільшено кредитний ліміт - 17000 грн, 16.12.2025 збільшено кредитний ліміт - 17000 грн.

З виписки по рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувалася встановленим банком кредитним лімітом, а саме перераховувала кредитні кошти з кредитної картки.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 16.12.2025 станом на 17.06.2026 становить 23786,12 грн, яка складається із: 16640 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6696,12 грн - заборгованість за процентами; 450 грн - штраф.

Частинами 1,2,3,4 та п.4 ч.5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.12.2025 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений кредитний договір. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з Правилами про порядок надання грошових коштів у позику, подальше укладення електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Відповідачка заперечує укладення кредитного договору № від 16.12.2025, посилаючись на вчинення відносно неї в період з 14.12.2025 по 17.12.2025 шахрайських дій.

Як слідує з Витягу з ЄРДР №12026211130000029 від 14.01.2026, внесеного за ч. 3 ст. 190 КК України, 13.01.2026 до чергової частини відділення поліції №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , яка повідомила, що в період часу з 14.12.2025 по 17.12.2025 невідомі особи, використовуючи мобільний застосунок Telegram, під приводом роботи онлайн, шахрайським способом, шляхом зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами потерпілої на загальну суму 430 000 грн.

Разом з тим, наданий витяг не містить відомостей про кредитний договір 16.12.2025, який укладений між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 і не спростовує факт отримання кредитних коштів відповідачкою за даним договором.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого виникла заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 16640 грн, відсотками в розмірі 6696,12 грн, разом 23336,12 грн, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Разом з тим щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 450 грн, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування пені в період дії воєнного стану, вказана сума в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, а тому відсутні підстави для стягнення пені з відповідачки.

Відтак, суд встановив порушення відповідачкою майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.12.2025 станом на 17.06.2026 у розмірі 23336,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2612,03 грн (23336,12 грн х 2662,40 грн /23786,12 грн).

Керуючись ст.ст.12,13,80,81,89,133,137,141,263-268,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в інтересах якого діє адвокат Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «А-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.12.2025 у розмірі 23336 (двадцять три тисячі триста тридцять шість) грн 12 коп, яка складається з: 16640 грн заборгованості за кредитом та 6696,12 грн заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «А-БАНК» 2612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн 03 коп судових витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Р. О. Содомора