Рішення № 138779548, 05.08.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/821/26

Провадження № 2/936/305/2026

05.08.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючого - судді Павлюк С.С.

з участю секретаря с/з Щербей А.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду селища Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Воловецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

09.06.2026 позивач через свого представника адвоката Повідайчика В.І. звернулася із позовною заявою до відповідача про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю два місяці після набрання рішенням суду законної сили та взнання за ОСОБА_1 право власності на майно - житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , земельні ділянки площею 0,52 га, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 9.11.2007 та земельні ділянки загальною площею 0,20 га, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 032309 виданим Воловецькою селищною радою 8 лютого 1996 року в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_1 . В кінці грудня, коли Позивачка роблячи ремонт у хаті натрапила на заповіт. Відповідно до цього заповіту спадкодавець зробила таке розпорядження: «Усе моє майно, що буде належати мені на день моєї смерті, де б воно не знаходилось ц з чого б воно не складалось, а також все те, що на що я за законом буду мати право заповідаю - ОСОБА_4 , 1983 року народження.Позивачка звернулася до Воловецької державної нотаріальної контори, але отримала усну відмову і роз`яснення про те, що вона пропустила шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. Те, що позивачка фактично не вступила у спадщину підтверджується також тим, що вона не була зареєстрована за одною адресою із заповідачкою. ОСОБА_1 не була обізнана про наявність заповіту, не знала, що є спадкоємцем за заповітом, фактично не проживала із спадкодавцем, і таким чином пропустила шестимісячний строк для вступу в спадщину з поважних причин. Крім цього, вирішення судом позову в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини не забезпечить ефективний захист права позивача. Нотаріус роз`яснила, що вона і так не зможе оформити право власності на майно через відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно, документи на перебудову будинку і технічний паспорт не свідчать про право власності. Право власності на будинок не зареєстровано. Правомірно вважаючи себе власником майна, ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_5 за виготовленням технічного паспорта. Але виготовлення технічного паспорта на будинок на ім`я Позивачки при наявності заповіту не робить її власником. Спадкодавиці на час смерті належало таке нерухоме майно: Житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 після смерті свого чоловіка успадкувала земельні ділянки площею 0,52 га в межах згідно з планом (кадастрові номера не присвоєні), розташовані на території смт. Воловець Воловецької селищної ради, передані для ведення особистого підсобного господарства (спадкова справа №52/2003, зареєстровано в реєстрі №2611); земельна ділянка площею 0,11 га, розташована в урочищі «Верхній Цалановець»; земельна ділянка площею 0,08 га, розташована в урочищі «Загорода»; земельна ділянка площею 0,33 га, розташована в урочищі «Бас»; ОСОБА_3 також успадкувала земельні ділянки загальною площею 0,20 га, які належали її померлому батьку ОСОБА_6 і знаходяться в урочищі «Пригорода». Спадкодавиця не встигла оформити право власності на ці земельні ділянки, тому що хворіла. Поряд з цим ОСОБА_3 намагалася реалізувати своє право і зібрала ряд документів. Зокрема, довідкою, яка видана 17.05.2005 №102/359 підтверджується, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Канора Воловецького району. З довідок №1625 від 19.05.2025 та №2336 від 22.10.2007 вбачається, що гр. ОСОБА_3 , 1940 року народження дійсно проживала з померлими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до дня їх смерті однією сім`ю по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 11.06.2026 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

23.07.2026 представник позивача адвокат Повідайчик В.І. подав до суду заяву про відмову від позовної вимоги Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю два місяці після набрання рішенням суду законної сили.

В підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача адвокат Повідайчик В.І. подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з?явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.

Третя особа державний нотаріус Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. на розгляд справи також не з?явилася, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позову не заперечує.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як зазначено в ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до приписів ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В свою чергу, положеннями ст.200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право суду ухвалювати рішення за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим віивільного процесуального кодексудповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_1 , (далі - ОСОБА_1 , позивач) про що Воловецьким районним відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 15.11.2018 зроблено відповідний актовий запис №86, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.11.2018.

Заповітом, посвідченим державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори 14.10.2003 за реєстровим №1745 спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_4 , позивачу по справі.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданим відділом РАГС Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області 19 липня 2003 року, актовий запис №25, позивач змінила прізвища з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина (частина 1 статті 1220 ЦК України). Спадщина відкривається в день смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини.

Чоловік спадкодавці - ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Воловецьким районним відділом реєстрації актів громадянського стану цієї ж дати, запис за №4.

Факт перебування в шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_10 підтверджується довідкою №110/359, виданою 19.05.2005 відділом РАЦС Воловецького районного управління юстиції.

Мати позивачки ОСОБА_2 спадщину після смерті своєї матері не прийняла, на час смерті своєї матері вона проживала і далі проживає у будинку АДРЕСА_1 разом з позивачкою та її сім`єю.

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги, а відтак із врахуванням послідовної і сталої практики Верховного суду відповідачкою в цій справі.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Судом встановлено, що позивач не може оформити право власності на майно через відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно. Право власності на будинок не зареєстровано.

Спадкодавиці на час смерті належало таке нерухоме майно: Житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 після смерті свого чоловіка успадкувала земельні ділянки площею 0,52 га в межах згідно з планом (кадастрові номера не присвоєні), розташовані на території смт. Воловець Воловецької селищної ради, передані для ведення особистого підсобного господарства (спадкова справа №52/2003, зареєстровано в реєстрі №2611): Земельна ділянка площею 0,11 га, розташована в урочищі «Верхній Цалановець»; Земельна ділянка площею 0,08 га, розташована в урочищі «Загорода»; Земельна ділянка площею 0,33 га, розташована в урочищі «Бас»;

ОСОБА_3 також успадкувала земельні ділянки загальною площею 0,20 га, які належали її померлому батьку ОСОБА_6 і знаходяться в урочищі «Пригорода».

Факт належності цих земельних ділянок ОСОБА_6 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії III- ЗК № 032309 виданим Воловецькою селищною радою 08.02.1996 року.

Довідкою, яка видана 17.05.2005 за №102/359 підтверджується, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Канора Воловецького району.

З довідок №1625 від 19.05.2025 та № 2336 від 22.10.2007 вбачається, що гр. ОСОБА_3 , 1940 року народження дійсно проживала з померлими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до дня їх смерті однією сім`ю по АДРЕСА_1 .

Факт смерті ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Факт смерті ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .

Згідно абзацу третього пункту 23 даної Постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту порушених прав. Ефективний засіб правового захисту передбачає вжиття повноважним органом таких способів захисту, щоб у особи не виникала необхідність повторного звернення до вказаного органу з того ж питання.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Позивач звернулася до нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, однак позивачу було відмовлено в оформленні спадщини.

Позивач використала всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, однак їй в цьому відмовлено з наданням правового обґрунтування.

Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Якщо у разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 за №703 (в редакції від 01.01.2013), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на майно є обгрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, та підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки визнання позову відповідачем несуперечить вимогам законута не порушує права та інтереси інших осіб.

Вимоги про відшкодування судових витрат позивачем та її представником не заявлено.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.10, 11, 60, ч.4 ст.174, ст. ст. 200, 206, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на майно - Житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , земельні ділянки площею 0,52га, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 9.11.2007 та земельні ділянки загальною площею 0,20га, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 032309 виданим Воловецькою селищною радою 8 лютого 1996 року в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місце знаходження: вул. Карпатська, 68, селище Воловець, Мукачівський район, Закарпатська область.

Суддя: Павлюк С.С.