Рішення № 138778865, 31.07.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1531/26

провадження № 2-о/610/38/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 610/1531/26 (провадження № 2-о/610/38/2026) за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - Балаклійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту причин смерті особи,-

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої донки ОСОБА_2 , у якій просить встановити причину смерті ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , смерть від ушкодження (поранення грудної клітини) внаслідок воєнних операцій через збройну агресію рф проти України.

В обґрунтування заяви зазначила, що вона перебувала у шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 та мешкали в АДРЕСА_1 . За період перебування у шлюбних стосунках мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У березні 2022 року місто Балаклія стало тимчасово окупованою територією внаслідок військової агресії рф. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер внаслідок поранення грудної клітини, його застрелили військові рф.

25 березня 2022 року судово-медичним експертом Балаклійського ХОБСМЕ було видане лікарське свідоцтво поро смерть №12-17/58-Бл/22, в якому було вказано про те, що ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримавши поранення грудної клітини внаслідок дій воєнних операцій.

Факт смерті ОСОБА_3 встановлена рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.03.2023, однак причина смерті не встановлена.

За фактом загибелі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період тимчасової окупації міста Балаклія Ізюмського району Харківської області СУ СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження № 12022221070000179 від 01.03.2022 року за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 438 КК України.

З метою внесення інформації до актового запису стосовно причин смерті ОСОБА_3 заявниця зверталася до Балаклійського відділу ДРАЦС в Ізюмському районі Харківської області та отримала відмову від 16.01.2026, згідно якої в актовому записі причина смерті ОСОБА_3 не зазначена, так як не була вказана у рішенні суду у справі № 621/815/23 від 23.03.2023.

Наразі є необхідність встановити причинно-наслідковий зв`язок між настанням смерті особи та збройною агресією рф. Встановлення причин смерті під час воєнного стану є обов`язковим для документального підтвердження факту загибелі, захисту прав родичів на отримання виплат, компенсацій та соціальних пільг.

На підтвердження факту причини смерті ОСОБА_3 заявниця посилається на лікарське свідоцтво про смерть, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження. Зважаючи на правову позицію, викладену Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних прав в інформаційному листі від 15.04.2016, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 13.04.2026 прийнято до розгляду заяву, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила встановити причину смерті батька її доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ушкодження (поранення грудної клітини) внаслідок воєнних операцій через збройну агресію рф проти України.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Вислухавши заявницю, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 21 лютого 2015 року, серії НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_1 . (а.с.10).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23 березня 2023 року встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець міста Балаклія Харківської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Балаклія Харківської області (а.с.16-17).

05 квітня 2023 року Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 (а.с.13).

Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Ці правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

Відтак, чинне цивільне процесуальне законодавство України передбачає випадки звернення до суду, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого орган державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) може видати свідоцтво про смерть, а саме:

- встановлення факту смерті особи в певний час - у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку чи надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

У розглядуваній справі заявниця просить встановити факт причини смерті батька її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , посилаючись на те, що наразі є необхідність встановити причинно-наслідковий зв`язок між настанням смерті особи та збройною агресією рф, оскільки під час розгляду справи про встановлення факту смерті не зазначено причину смерті такої особи. Свідоцтво про смерть, видане Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області 05 квітня 2023 року на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23.03.2023, не може бути використаним нею для отримання виплат, компенсацій та соціальних пільг. Це також важливо для розмежування бойових втрат від побутових, нещасних випадків чи воєнних злочинів, що впливає на юридичний статус померлого.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 в межах цивільної справи № 621/815/23, провадження № 2-о/621/42/23, зверталася до Зміївського районного суду Харківської області із заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території, та не просила встановити причину його смерті. Рішенням суду від 23.03.2023 її заяву було задоволено.

На теперішній час заявниця посилається на те, що ні свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , ні рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23.03.2023 не є підставою для отримання нею виплат, компенсацій та соціальних пільг. Однак які саме виплати вона не може отримати чим це передбачено, якими законодавчими актами, та який орган їй відмовляє в цьому, в своїй заяві не вказала і в судовому засіданні не зазначила.

Так, в своїй заява ОСОБА_1 посилається на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Так, ОП КЦС Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц виснувала про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

У зазначеній цивільній справі звернення із такою заявою має на меті для заявника визначити статус її чоловіка як жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року.

Однак, звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 не вказала, з якою саме метою вона просить встановити причину смерті ОСОБА_3 , лише зазначила про можливість у подальшому отримання членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій.

Згідно ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено:

1)який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2)причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3)докази, що підтверджують факт.

На підтвердження факту причини смерті ОСОБА_3 , а саме: поранення грудної клітини внаслідоквоєнних операцій через збройну агресію рф проти України, заявниця посилається на лікарське свідоцтво, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження, та на те, що проводиться розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) за фактом загибелі ОСОБА_3 в період тимчасової окупації міста Балаклія Ізюмського району.

Як зазначено у роз`ясненнях, викладених Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних прав в інформаційному листі від 15.04.2016, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Зазначене лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 було взято до уваги Зміївським районним судом Харківської області під час вирішення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи.

Інших доказів на підтвердження заяви про встановлення причини смерті ОСОБА_3 та причинно-наслідкового зв`язку його смерті із збройною агресією рф -заявником не надано.

Відсутність однієї із передбачених статтею 318 ЦПК України вимог свідчить про неможливість встановлення факту.

Оцінюючи пояснення заявниці, надані нею докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту причин смерті ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 293,315-316, 318, 319, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - Балаклійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту причин смерті особи - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження:64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія пл. Якова Чернігівця,буд.5, ЄДРПОУ 04058924

Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова