Вирок № 138777734, 05.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17485/26

пр. № 1-кп/759/1563/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62026000000000667, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.06.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, -

яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.08.2024, у ОСОБА_6 , з?явився намір виїхати за межі України. З цією метою останній почав шукати осіб, які зможуть йому допомогти.

Так, 19.08.2024 близько 15:00 годин, ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу торгівельного центру «Магелан», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, зустрівся із помічником народного депутата України ОСОБА_8 - ОСОБА_3 та помічником народного депутата України ОСОБА_9 - ОСОБА_10 .

У невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 19.08.2024, у ОСОБА_3 і ОСОБА_10 виник спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання його довірою.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 і ОСОБА_10 , реалізуючи спільний злочинний умисел, довели до відома ОСОБА_11 , що вони нібито систематично організовують вивезення чоловіків призовного віку з території України поза встановленими пунктами пропуску або з попереднім оформленням відповідним особам завідомо неправдивих офіційних документів щодо наявності в них інвалідності. Указані особи у розмові повідомили ОСОБА_7 , що можуть організувати його переправлення через державний кордон України за грошову винагороду у розмірі від 25 000 (двадцяти п?яти тисяч) до 30 000 (тридцяти тисяч) доларів США.

Створюючи уяву про дійсну можливість організації переправлення ОСОБА_6 через державний кордон, ОСОБА_10 запропонував та довів до відома останнього детальний план його незаконного переправлення через державний кордон України, а саме: ОСОБА_3 і ОСОБА_10 нібито забезпечать виготовлення завідомо неправдивих офіційних документів щодо наявності у ОСОБА_12 інвалідності, після чого на підставі них організують зняття його з військового обліку у ТЦК та СП, залучать невстановлених осіб з числа працівників іноземної медичної установи для направлення листа до МЕК про необхідність термінової його госпіталізації, залучать працівників МСЕК до надання підтвердження такої госпіталізації. На підставі цього суд мав би надати йому дозвіл на виїзд за кордон для лікування, після чого працівники іноземної клініки мали б зустріти ОСОБА_6 на кордоні та супроводити до іншої країни.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_3 у розмові повідомила ОСОБА_7 , що таким чином вони вже переправляли осіб за межі України і мають у цьому досвід, переконуючи останнього у дійсній можливості організувати його виїзд. У свою чергу, ОСОБА_13 відповів, що йому необхідно обміркувати запропонований ними план та зібрати необхідні кошти.

У той же день, 19.08.2024 близько 18:00 год ОСОБА_3 зателефонувала ОСОБА_7 у месенджері Telegram та запропонувала сплатити їй передоплату в розмірі 2 000 (дві тисячі) доларів США, за які вони організують виготовлення документів щодо інвалідності, та уточнила, що йому буде необхідно сплатити ще 8 000 доларів США під час передачі підроблених документів, а також решту 20 000 доларів США на наступних етапах переправлення.

У розмові ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_14 і альтернативний варіант - виготовлення завідомо неправдивого офіційного документу (паспорту громадянина України на інше ім?я), з яким він зможе вільно пересуватися в інших країнах, за що необхідно сплатити 6 000 (шість тисяч) доларів США, після чого вона зможе організувати його безпосередне переправлення через кордон поза встановленими пунктами пропуску за додаткові 10000 (десять тисяч) доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, погодився.

07.10.2024 ОСОБА_7 з метою обміну та підготовки наявної в нього суми готівки скористався послугами спеціалізованого обмінника за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Яблунева, буд. 15, де о 15:52 год отримав грошові кошти у сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США.

Надалі 07.10.2024 о 20:58 год ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні торгівельного центру «Dream Yellow» за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, буд. 1Б, реалізуючи спільний з ОСОБА_10 злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрілася із ОСОБА_7 . В ході розмови вона пообіцяла організувати виготовлення для нього паспорту на інше ім?я для виїзду за кордон, попросила надати їй його фотокартку 3х4 см та запитала про готовність передати кошти. ОСОБА_13 пообіцяв надіслати фотокартку у Telegram та повідомив про наявну у нього частину суми.

Під час указаної зустрічі ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_7 частину раніше обумовленої суми грошових коштів нібито за виготовлення паспорту та подальше переправлення у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют НБУ станом на 19.08.2024 складає 164 844 грн.

Надалі 25.12.2024 о 15:26 год ОСОБА_3 , перебуваючи на ділянці місцевості поблизу станції метро «Святошин» за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 38А, продовжуючи свої злочинні дії, зустрілася із ОСОБА_15 та отримала від нього чергову частину обумовленої суми грошових коштів у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 19.08.2024 складає 247 266,00 грн.

У розмові ОСОБА_3 наголосила, що ОСОБА_7 має до 30.01.2025 надати їй останню частину коштів, тобто ще 10 000 доларів США, і лише після цього він отримає паспорт та чітку дату виїзду.

Надалі ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, припинили спілкування з ОСОБА_7 , заволодівши шляхом зловживання його довірою коштами у загальній сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (07.10.2024 - 4 000 доларів США, 25.12.2024 - 6 000 доларів США), тобто на загальну суму 416 668,60 грн., що є великими розмірами.

У подальшому, під час випадкової особистої зустрічі ОСОБА_6 із ОСОБА_3 17.12.2025, остання відмовилася повертати йому отримані кошти, обґрунтувавши це тим, що вона нібито вже передала їх іншим особам, а ОСОБА_13 своєчасно не надав повну суму і не визначився з датою виїзду. Також, ОСОБА_3 пообіцяла "уточнити інформацію", після чого на зв?язок так і не вийшла.

Отже, ОСОБА_3 у період часу з 19.08.2024 до 25.12.2024, перебуваючи на території міста Києва, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 групою осіб, усвідомлюючи явно незаконний характер своїх дій і їх суспільно небезпечні наслідки, вчинила заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання його довірою у загальному розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України складає 416 668,60 грн, що є великим розмірами, нібито за подальше переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, тобто вчинила шахрайство, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки вона, за заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

29.06.2026 між прокурором ОСОБА_16 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 190 КК України. ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення; надала правдиві та повні показання щодо всіх відомих їй обставин вчинення злочину; добровільно перерахувала грошові кошти у розмірі 200000 гривень на потреби Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави та відсічі збройної агресії проти України.

Крім того, ОСОБА_3 добровільно відшкодувала потерпілому завдану шкоду у сумі еквівалентній 7000 доларам США на дату укладення угоди.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбуванням покарання з встановленням іспитового строку, на підставі ст. 75 КК України, при цьому із покладенням на останню обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, танаслідки її невиконання, встановленні ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 29.06.2026 надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.100, 314, 373, 374, 473-475, 468-469, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 29.06.2026 про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинувачену ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов`язати періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний відносно ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч дві сорок) гривень, внесену відповідно до квитанції № ПН36146 від 13.04.2026 на рахунок №UA128201720355259002001012089, отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, код отримувача 26268059, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2026 у справі № 757/20169/26-к - повернути заставодавцю ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк»).

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

- мобільний телефон iPhone 16, IMEI: НОМЕР_3 IMEI2: НОМЕР_4 - повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1