Ухвала суду № 138777667, 29.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39379/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов`язаних з торгівлею людьми, управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № № 42025000000000948 від 20.10.2025,-

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов`язаних з торгівлею людьми, управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025000000000948 від 20.10.2025, на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене у ході обшуку від 08.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2026 у справі № 757/36523/26-к у приміщенні № 185 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-договір про сурогатне материнство від 19.11.2025 укладеного між ОСОБА_4 та громадянином Республіки Болгарія ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 5 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження органів малого тазу у ОСОБА_4 на 2 арк.;

-консультативний висновок терапевта-інфекціоніста від 03.04.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-рахунок замовлення № 2232660 від 07.07.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження вагітності малих термінах від 28.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження вагітності на малих термінах від 13.02.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-договір про надання правничої допомоги № 24/06-2026 від 30.06.2026 на 3 арк.;

-скерування на лабораторне дослідження на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-чек № 27415 від 06.07.2026;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A043», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A014», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, з метою збереження речових доказів.

Сторона обвинувачення вказує на те, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025000000000948 від 20.10.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, досудове розслідування у якому здійснюють слідчі Головного слідчого управління Національної поліції України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, яка організувала протиправну схему, яка полягає у вербуванні жінок для участі у програмі допоміжного сурогатного материнства з використання допоміжних репродуктивних технологій (далі - ДРТ). У вказаній схемі задіяне ТОВ «ФЕРТА», код ЄДРПОУ: 42859119, засновниками якої є: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , керівником є: ОСОБА_10 , підписантом - ОСОБА_9 . Роль юридичної особи в протиправній схемі полягає у підшукуванні та вербування жінок, які перебувають в уразливому стані, у зв`язку з тяжким фінансовим становищем через відсутності в останніх постійного місця роботи, перебуванні у жінок на утриманні неповнолітніх дітей та наявності великих боргових зобов`язань задля схиляння останніх до участі в програмах допоміжного сурогатного материнства для іноземців. Також, встановлено медичну клініку «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР» (ТОВ «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР, код ЄДРПОУ: 40659925, засновниками якого є: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , директором та керівником є: ОСОБА_13 , які надають медичні послуги у сфері ДРТ, а саме у вищевказаній клініці здійснюється процес запліднення сурогатних матерів, які в подальшому народжують дітей для іноземних пар. Таким чином, фігуранти через ТОВ «ФЕРТА» підшукують потенційних потерпілих серед жінок, які перебувають в уразливому стані, далі за матеріальну грошову винагороду схиляють жінок до участі у програмах допоміжного сурогатного материнства під приводом допомоги іноземним парам, які мають певні вади зі здоров`ям, пов`язані із неможливістю народження дитини. Крім того, використовують медичну клініку «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР» для надання медичних послуг сурогатним матерям та забороняють користуватися медичними послугами інших закладів охорони здоров`я, мотивуючи не достатньою компетенцією інших лікарів. Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено сурогатних матерів, які завербовані учасниками групи, серед яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_2 . 08.07.2026 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/36523/26-к) проведено обшук за місцем проживання

ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення вказаного обшуку, виявлено та вилучено речі і документи, які мають значення доказу у даному кримінальному провадженні, в тому числі речі та документи, на які слідчим суддею прямо не надано дозвіл на їх вилучення, а саме:

-договір про сурогатне материнство від 19.11.2025 укладеного між ОСОБА_4 та громадянином Республіки Болгарія ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 5 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження органів малого тазу у ОСОБА_4 на 2 арк.;

-консультативний висновок терапевта-інфекціоніста від 03.04.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-рахунок замовлення № 2232660 від 07.07.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження вагітності малих термінах від 28.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження вагітності на малих термінах від 13.02.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-договір про надання правничої допомоги № 24/06-2026 від 30.06.2026 на 3 арк.;

-скерування на лабораторне дослідження на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-чек № 27415 від 06.07.2026;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A043», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A014», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 .

Вказані документи та предмети відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою слідчого від 08.07.2026 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому

пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Відповідно п. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Метою накладення арешту відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів, арешт на які, відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, з метою збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов`язаних з торгівлею людьми, управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № № 42025000000000948 від 20.10.2025 - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене у ході обшуку від 08.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2026 у справі № 757/36523/26-к у приміщенні № 185 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-договір про сурогатне материнство від 19.11.2025 укладеного між ОСОБА_4 та громадянином Республіки Болгарія ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 5 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження органів малого тазу у ОСОБА_4 на 2 арк.;

-консультативний висновок терапевта-інфекціоніста від 03.04.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-рахунок замовлення № 2232660 від 07.07.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження вагітності малих термінах від 28.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-протокол ультразвукового дослідження вагітності на малих термінах від 13.02.2026 на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-договір про надання правничої допомоги № 24/06-2026 від 30.06.2026 на 3 арк.;

-скерування на лабораторне дослідження на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк.;

-чек № 27415 від 06.07.2026;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A043», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A014», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1