Рішення № 138776843, 03.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4882/26

Провадження № 2-о/466/251/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Білінської Г.Б.

присяжних Головчак І.А.

Бичишин Є.І.

секретаря судового засідання Богуш Ю.С.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про оголошення особи померлою,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась у Шевченківський районний суд м. Львова з заявою за участі заінтересованих осіб Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, про оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , померлим.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року було залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_4 та військову частину НОМЕР_2 .

Вимоги заявниці обґрунтовані наступним.

У лютому 2022 року, у зв`язку із початком військової агресії російської федерації проти України її чоловік - ОСОБА_3 був призваний на військову службу, виконував свій конституційний обов`язок та став на захист Батьківщини до лав Збройних Сил України у складі різних бригад та військових формувань, а в 2025 році перебував в лавах військової частини НОМЕР_2 .

Сповіщенням сім`ї №26 від 23 лютого 2025 року ОСОБА_1 , як дружину, було повідомлено про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , відданий Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 21 лютого 2025 року в районі населеного пункту Суджа Курської області російської федерації.

Згідно витягу з ЄРДР, за заявою ОСОБА_1 від 24.02.2025 року по вказаному факту було відкрито кримінальне провадження №12025141410000158 за ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250424-4184 від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_3 значиться зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій).

29.03.2025 року ВЧ НОМЕР_2 надіслала на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 лист з пакетом документів стосовно виплат грошового забезпечення членам сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 , в якості додатків до якого наявна, зокрема, доповідь по факту зникнення безвісти на полі бою солдата, призваного по мобілізації, ОСОБА_3 , у якій зазначено наступні обставини.

Близько 20.30 год. 21.02.2025 року, поблизу населеного пункту Суджа курської області російської федерації, під час виконання бойового завдання за призначенням, а саме підвозу боєприпасів на вогневу позицію, внаслідок влучання ворожого баражуючого боєприпасу по вантажному автомобілю, був втрачений зв`язок зі старшим механіком-водієм 3 розрахунку 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 .

Враховуючи ту обставину, що понад рік немає жодної інформації про місцезнаходження ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 є обгрунтовані припущення вважати, що її чоловік вірогідно загинув внаслідок влучання ворожого дрона-камікадзе (типу FPV) у автомобіль, яким він керував, і у якому знаходились боєприпаси, фактично перебуваючи у епіцентрі вибуху, однак вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть чоловіка та оформити у встановленому законом порядку пенсію по втраті годувальника для малолітньої доньки ОСОБА_5 , а також реалізувати законне право для отримання одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», внаслідок чого звернулась до суду з даною заявою.

В судовому засіданні 23.07.2026 року заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Брона М.В. надали пояснення по суті справи, вимоги, викладені у заяві підтримали у повному обсязі та просили оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , померлим.

Заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України пояснень по суті заяви не подав, про причини неявки в судове засідання повноважного представника суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України 19.06.2026 року надіслав на адресу суду письмові пояснення, у яких, зокрема, просив проводити розгляд справи №466/4882/26 без участі Міністерства оборони України.

Заінтересована особа ОСОБА_4 13.07.2026 року подав на адресу суду заяву, у якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_1 та просив проводити розгляд справи без його участі.

Заінтересована особа - військова частина НОМЕР_2 письмових пояснень по суті справи не надала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши вступні слова заявниці, її представника, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Судом встановлено, що 07 листопада 2013 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , зареєстрований міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції 07.11.2013 року на підставі актового запису № 2876.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась донька ОСОБА_5 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26.01.2016 року у справі № 466/10592/15-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16.02.2026 року у справі № 466/9321/25 було встановлено факт спільного постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з червня 2018 року по 20.02.2025 року. Дане рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 18.03.2026 року.

У лютому 2022 року, у зв`язку із початком військової агресії російської федерації проти України ОСОБА_3 був призваний на військову службу, виконував свій конституційний обов`язок та став на захист Батьківщини до лав Збройних Сил України у складі різних бригад та військових формувань, а в 2025 році перебував в лавах військової частини НОМЕР_2 .

Сповіщенням сім`ї №26 від 23 лютого 2025 року ОСОБА_1 , як дружину, було повідомлено про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , відданий Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 21 лютого 2025 року в районі населеного пункту Суджа Курської області російської федерації.

Згідно витягу з ЄРДР, за заявою ОСОБА_1 від 24.02.2025 року по вказаному факту було відкрито кримінальне провадження №12025141410000158 за ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250424-4184 від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_3 значиться зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій).

29.03.2025 року ВЧ НОМЕР_2 надіслала на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 лист з пакетом документів стосовно виплат грошового забезпечення членам сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 , в якості додатків до якого наявна, зокрема, доповідь по факту зникнення безвісти на полі бою солдата, призваного по мобілізації, ОСОБА_3 , у якій зазначено наступні обставини.

Близько 20.30 год. 21.02.2025 року, поблизу населеного пункту Суджа курської області російської федерації, під час виконання бойового завдання за призначенням, а саме підвозу боєприпасів на вогневу позицію, внаслідок влучання ворожого баражуючого боєприпасу по вантажному автомобілю, був втрачений зв`язок зі старшим механіком-водієм 3 розрахунку 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 .

Протягом 15 (п`ятнадцяти діб) проводились розшукові заходи, які позитивних результатів не дали. В період з 21.02.2025 року по 08.03.2025 року старший механік-водій 3 розрахунку 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 солдат, призваний по мобілізації, ОСОБА_3 в 3 розрахунку 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 станом на 08.03.2025 року відсутній.

З витягу із журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_2 інв. № 193т/ОКП/рз від 21.02.2025 року вбачається, що 21.15 противник наніс ураження дроном-камікадзе (типу FPV) по групі забезпечення (підвозу БК) 1 сабатр садн під час пересування на вантажному автомобілі МАН (в/н НОМЕР_3 ) садн в районі Гончаровка. Втрати особового складу: солдат ОСОБА_3 , старший механік-водій 3 розрахунку 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону не повернувся з поля бою.

Враховуючи ту обставину, що понад рік немає жодної інформації про місцезнаходження ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 є обгрунтовані припущення вважати, що її чоловік вірогідно загинув внаслідок влучання ворожого дрона-камікадзе (типу FPV) у автомобіль, яким він керував, і у якому знаходились боєприпаси, фактично перебуваючи у епіцентрі вибуху, однак вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть чоловіка та оформити у встановленому законом порядку пенсію по втраті годувальника для малолітньої доньки ОСОБА_5 , а також реалізувати законне право для отримання одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», внаслідок чого звернулась до суду з даною заявою.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ч.1 ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

У постанові ВП ВС від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 зазначено наступне: «Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.».

У пунктах 80-85 постанови зазначено: «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

81. Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

82. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

83. У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

84. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

85. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

У пункті 92 постанови ВП ВС наголосила на тому, що згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.

У пунктах 94-100 постанови Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Враховуючи наведене вище, у пунктах 122-123 постанови ВП ВС викладено наступні висновки щодо застосування норм права:

122. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України).

123. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

У заяві представниця заявниці вказує про те, що 16.03.2025 року на офіційній сторінці TELEGRAM-каналу Генштабу ЗСУ було опубліковано карту, на якій зображено, що військові ЗСУ більше не контролюють російську Суджу на Курщині.

Як вбачається з відповіді Міністерства оборони України від 12.06.2026 року, наданої адвокату Броні М.В. на її адвокатський запит, бойові дії в районі населеного пункту Суджа Курської області російської федерації тривали до кінця березня 2025 року. Інформація щодо точної дати завершення бойових дій в районі зазначеного населеного пункту в Головному оперативному управлінні Генерального штабу Збройних Сил України відсутня. На теперішній час бойові дії в районі зазначеного населеного пункту не ведуться.

Отже, на переконання суду, саме з кінця березня 2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, про який зазначено у другому реченні частини другої статті 46 ЦК України, як від дати закінчення активних бойових дій в районі населеного пункту Суджа.

З врахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених заявницею у заяві, які не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Оскільки відсутні відомості про місце перебування чоловіка заявниці ОСОБА_3 понад рік з дати його офіційного визнання зниклим безвісти, враховуючи ту обставину, що зникнення такого відбулось за обставин, які загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями, суд приходить до висновку, що заява про оголошення ОСОБА_3 померлим підлягає задоволенню, а датою смерті слід вважати дату набрання законної сили рішенням суду.

Оголошення чоловіка померлим надає заявниці можливість реалізувати усі права, які мали б місце у разі смерті її чоловіка.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ст. 46, 47 ЦК України, керуючись ст. 12-13,46-48, 229, 247, 258, 259, 263-265, 293, 305-308, 354,355 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вважати день набрання рішенням суду законної сили.

Роз`яснити заявниці, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники:

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце реєстрації: 79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6, код ЄДРПОУ 33286099;

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місце реєстрації: 03168, м. Київ, пр-т Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ 00034022;

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Суддя Г. Б. Білінська

Присяжні І.А. Головчак

Є.І. Бичишин