Рішення № 138775845, 30.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Єдиний унікальний номер справи208/5109/25

Номер провадження2/208/748/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Конюшенко Ірина Данилівна до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої з результаті трудового каліцтва, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Конюшенко І. Д. звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» грошову суму у розмірі 200000,00 гривень в порядку про відшкодування моральної шкоди, завданої з результаті трудового каліцтва.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» в період з 06.06.2022 року до 19.05.2023 року, працював на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (наказ № 546 від 03.06.2022 року).

Звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП

України. Наказ № 329 від 19.05.2023 року.

Раніше він також працював на даному підприємстві в період з 13.08.2007 року до 08.04.2022 року машиністом гірничих виймальних машин.

19.08.2022 року з позивачем стався нещасний випадок при виконанні професійних обов`язків.

Так, за результатами розслідування встановлено, що 18.08.2022 року о 17.45 год. машиніст гірничих виїмкових машин дільниці №1 ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_1 прибув на територію промислового майданчику головного стволу ПрАТ «ШУ «Покровське» для виконання роботи в ІІІ зміну згідно графіка виходів робітників дільниці №1 на серпень 2022 року.

У період з 18 години до 18.30 год. в приміщенні нарядної дільниці №1, розташованої в

будівлі адміністративно-побутового комплексу підприємства, начальник дільниці ОСОБА_2 видав робітникам дільниці №1 ІІІ зміни наряд на виконання технологічного процесу з комбайнової виїмки вугілля в 1 південній лаві блоку 1, у тому числі МГВМ ОСОБА_1 і МГВМ ОСОБА_3 отримали наряд: управління вугільним комбайном МВ -410. Контроль за безпечним виконанням робіт забезпечував гірничий майстер дільниці №1 ОСОБА_4 …

О 19.10 год. робітники дільниці №1 спустились в шахту і направились на свої робочі місця. У період з 19.40 год. до 20.00 год. була проведена прийом-передача зміни з МГВМ попередньої ІІ зміни, після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виконали регламентні роботи з технічного обслуговування вугільного виїмкового комбайна МВ-410 і приступили до виїмки вугілля. ..О 6.00 год. приступили до встановлення перекриття покрівлі виробки на секціях ДМ та зачистки забійного простору в районі цих секцій, а також підготовки МВ-410 для наступної заміни середньої частини комбайна МВ-410 робітниками наступної 1 зміни…О 06.30 год. ОСОБА_1 знаходився між конвеєром лави СЗК 260/852 та погруддям вибою в районі секції механізованого кріплення ДМ №6. В цей час він ( ОСОБА_1 ) притримував одну з дошок, яка була покладена на верхньому перекритті секції, а один з ГРОЗ здійснював управління секцією ДМ№6, при цьому верхнє перекриття секції ДМ №6 було зчеплене («закушено») з секцією ДМ №7, в результаті чого секція №6 знаходилась в стані нестійкої рівноваги. Під час роз тискання секції ДМ №6, вона різко змістилась у вертикальній площині, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав удар консоллю секцією №6 в область спини. Після цього, ОСОБА_1 самостійно вийшов із лави на нижнє сполучення, де в цей час знаходився начальник дільниці №1 ОСОБА_2 . За розпорядженням ОСОБА_5 . ОСОБА_1 був супроводжений на поверхню шахти. О 10 год. ОСОБА_1 звернувся за наданням медичної допомоги до КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради, було призначено амбулаторне лікування».

В результаті травмування позивач отримав закритий компресійний перелом Th 10 хребця хребта, з приводу якого проходив тривале лікування. В цей час був обмежений в рухах, потребував сторонньої допомоги.

29.03.2022 року був вперше оглянутий на МСЕК, встановлено первинно 40% втрати професійної працездатності. Визнано інвалідом 3 групи за трудовим каліцтвом строком до 01.04.2025 року. Визначена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.

За висновками про умови та характер праці: може працювати на поверхні без важкої фізичної праці, вимушеного положення тіла.

ПФУ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги, а також

щомісячні платежі в частині компенсації частини втраченого заробітку, виплати на відшкодування моральної шкоди не нараховувались та не виплачувались.

Вважає, що даним трудовим каліцтвом йому заподіяна моральна шкода.

Позивач тривалий час працював на підприємстві відповідача, а саме з 13.08.2007 року до 08.04.2022 року та з 06.06.2022 року до 19.05.2023 року, отримав травму і вимушений був звільнитись, тем більше, що вже отримав право на пенсію на пільгових умовах.

Внаслідок травмування у позивача з`явився виражений біль в хребті, який підсилюється навіть при невеликому фізичному навантаженні, оніміння та судоми в нозі, біль в шийному та грудному відділах хребта.

Все це суттєво погіршило його фізичний та психологічний стан. Через травму він вимушений обмежувати себе в рухах, бо різкі рухи та трохи підвищена фізична активність одразу впливають на самопочуття.

Болі через травму хребта позбавляють йоге нормального способу життя, активного спілкування з оточуючими, реалізації своїх здібностей, бажань. Ці обставини спричиняють моральні страждання. Багато років в виконував роботу в умовах впливу шкідливих факторів. Праця в шахті була важка, але оплата роботи підземного робітника задовольняла його життєві потреби та основні потреби його сім`ї.

Позивач не мав можливості продовжувати виконувати обов`язки машиніста гірничих виїмкових машин підземного, оскільки така робота пов`язана з важкою фізичною працею, яка йому заборонена за висновком МСЕК. Тому він вимушений був звільнитись за власним бажанням у зв`язку з переходом на пенсію, хоча на час звільнення йому було лише 38 повних років, і до травми він мав сили та здоров`я виконувати цю роботу.

Багато років він виконував роботу в умовах впливу шкідливих факторів. Вкладав багато сил задля належного виконання своїх професійних обов`язків. За сумлінне виконання своїх обов`язків в 2017 року був нагороджений Нагрудним знаком «Шахтарська Слава ІІІ ступеня». У 2021 році Нагрудним знаком «Шахтарська Слава ІІ ступеня». Підприємство, зі свого боку, повинно було створити безпечні умови праці. Через невиконання підприємством своїх обов`язків, він отримав травму, яка змінила його життя. Він зобов`язаний піклуватись про свою родину, але стан здоров`я, його фізичний стан, необхідність постійного лікування обмежують його можливості.

Позивач одружений, його дружина ОСОБА_6 , на його утриманні перебувають двоє дітей: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в Приватному вищому навчальному закладі «Київський університет культури», термін навчання до 30.06.2028 року. Він оплачує освіту доньки, оскільки він, як батько повинен забезпечити її за будь-яких умов.

Крім того, його батько ОСОБА_9 , 1954 року народження, є особою похилого віку, за станом здоров`я потребує його фізичної допомоги, яку він зобов`язаний йому надавати, не зважаючи на свої проблеми зі здоров`ям.

Таким чином, позивачу доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки порушені його нормальні життєві зв`язки, що викликає негативні емоції та переживання, суттєво позначається на його психологічному стані, тому вважає за необхідне звернутись з даною позовною заявою.

Викладенні у позові обставини свідчать про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди за рахунок підприємства-відповідача, працюючи на якому, позивач отримав виробничу травму, яка суттєво змінила його життя.

Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Травма має негативний вплив не лише на працездатність позивача, а й загалом на можливість організовувати своє життя. Ця набута, внаслідок виробничої травми, вада нагадує про себе позивачу щохвилини та створює для нього постійний безперервний дискомфорт. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього травми, яку він оцінює в сумі 200000,00 гривень, що відповідатиме справедливій сатисфакції за ушкодження здоров`я (а. с. 1-3).

Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 29.04.2025 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 34).

Представником приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Львовим А. Л. (діючого на підставі ордеру та довіреності) на позовну заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 278 ЦПК України подано відзив, з якого вбачається, що відповідач вважає, позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, а сума позовних вимог є завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Так, представник відповідача пояснив, що позивач в якості підстав для задоволення позовних вимог зазначає, що перебував в трудових відносинах з ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» з 06.06.2022 року по 19.05.2023 року.

19.08.2022 року з позивачем трапився нещасний випадок на підприємстві при виконанні ним трудових обов`язків, а саме: 18.08.2022 року о 17 годині 45 хвилин машиніст гірничих виїмкових машин дільниці №1 ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» ОСОБА_1 прибув на територію промислового майданчика головного стволу ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» для виконання роботи у ІІІ зміну згідно графіка виходів робітників дільниці №1 на серпень 2022 року.

У період з 18 години 00 хвилин до 18 години 30 хвилин в приміщенні нарядної дільниці №1, розташованої в будівлі адміністративно побутового комплексу підприємства начальник дільниці №1 ОСОБА_2 видав робітникам дільниці №1 ІІІ зміни наряд на виконання технологічного процесу з комбайнової виїмки вугілля в 1 південній лаві блоку 1, у тому числі МГВМ ОСОБА_1 і МГВМ ОСОБА_3 отримали наступний наряд: управління вугільним комбайном МВ-410 у 1 південній лаві блоку 1. Наряд був виданий з реєстрацією у книзі нарядів дільниці №1 та наряд-путівці на виробництво робіт гірничого майстра дільниці №1 з проведенням інструктажу з питань охорони праці по професіям та видам виконуваних робіт під особистий підпис виконавців робіт.

Контроль за безпечним виконанням робіт на дільниці №1 у ІІІ зміну забезпечував гірничий майстер дільниці № НОМЕР_1 ОСОБА_4 .

Після отримання виробничого завдання робітники дільниці №1, у тому числі ОСОБА_1 переодягнулись в спец. одяг, спец. взуття, отримали засоби індивідуального захисту після чого о 19 годині 10 хвилин по повітряподавальному стволу №2 спустились в шахту і направились на свої робочі місця. О 19 годині 40 хвилин МГВМ ОСОБА_1 і ОСОБА_3 прибули на сполучення 1 південної лави блоку 1 з 1 південним конвеєрним штреком блоку 1 (нижнє сполучення лави). У період з 19 години 40 хвилин по 20 годину 00 хвилин була проведена прийом- передача зміни з МГВМ попередньої ІІ зміни після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виконали регламенті роботи з технічного обслуговування вугільного виїмкового

комбайна МВ-410, який знаходився в районі секцій механізованого комплексу ДМ №10-№15 і приступили до комбайнової виїмки вугілля в напрямку сполучення 1 південної лави з 1 вентиляційним штреком 1 південної лави блоку 1 верхнє сполучення. Впродовж ІІІ-IV зміни ОСОБА_1 і ОСОБА_3 здійснили комбайном МВ-410 по лаві дві вирубки, потім о 06 годині 00 хвилин розташували комбайн МВ-410 в районі секцій механізованого комплексу ДМ №20-№27 і приступили до встановлення перекриття покрівлі виробки на секціях ДМ та зачистки призабійного простору в районі цих секцій, а також підготовки МВ-410 для послідуючої заміни середньої частини комбайна (шкаф) МВ-410 робітниками наступної І зміни. До 06 години 30 хвилин ГРОЗ дільниці №1: ОСОБА_10 (ланковий); ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_3 та ОСОБА_1 встановили на верхнє перекриття секцій ДМ №20-№6 балки ДП-155У (l=2,0 м) по дві одиниці та виконали перекриття дошками

призабійного простору. О 06 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився між конвеєром лави СЗК 260/852 та погруддям вибою в районі секції механізованого кріплення ДМ №6. В цей час він притримував одну з дошок, яка була покладена на верхньому перекритті секції, а один з ГРОЗ здійснював управління секцією ДМ №6, при цьому, верхнє перекриття секції ДМ №6 було зчеплено («закушено») з секцією ДМ №7, в результаті чого секція ДМ №6 знаходилась в стані нестійкої рівноваги. Під час розтискання секції ДМ №6 вона різко змістилась у вертикальній площині, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав удар консоллю секцією ДМ №6 в область спини. ОСОБА_1 самостійно вийшов із лави на нижнє сполучення, де в цей час

знаходився начальник дільниці №1 ОСОБА_2 . За розпорядженням ОСОБА_2 . ОСОБА_1 був супроводжений на поверхню шахти. О 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 звернувся за наданням медичної допомоги до КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради. Після обстеження ОСОБА_1 було призначено амбулаторне лікування. З 18.08.2022 по 19.08.2022 ОСОБА_1 за наданням медичної допомоги в медичні пункти дільниці «Амбулаторія» ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» не звертався.

Комісією з розслідування нещасного випадку було складено Акт за формою Н-1/П від

31.10.2022. Встановлений діагноз: Закритий компресійний перелом Th10 хребця хребта.

По даному випадку міжрайонною МСЕК м. Покровськ 29.03.2023 року при первинному

огляді було встановлено 40% втрати професійної працездатності та ІІІ гр. інвалідності із наступним переосвідуванням 01.04.2025 року.

Заявлені позовні вимоги на погляд представника не підлягають задоволенню з наступних підстав:

1) групи інвалідності безстроково позивачеві не встановлено, доказів проходження переосвідування МСЕК до 01.04.2025 року не надано. Тобто, стійкої втрати працездатності позивач не зазнав, доказів протилежного ним не надано;

2) комісією з розслідування даного нещасного випадку встановлено, що позивач сам винен в отриманні травми (п.п. 2 п. 8 Акту), оскільки порушив заборону знаходитись під важкими рухомими предметами в процесі їх пересування: перебування під час управління секцією механізованого комплексу секції ДМ в 1 південній лаві блоку №1 в небезпечній зоні, що є порушенням п.1, гл.5, розд. ІV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах» (наказ №62 від 22.03.2010 року «Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року під №398/17693), п.2.11 «Колективного договору підприємства на 2020- 2022 р.р.»; п. 1.11. «Інструкції з охорони праці, безпечного виконання робіт та поведінці в шахті гірника очисного забою», затв. Генеральним директором ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» Яковенко В.Г. від 02.12.2020 №4463ТБ.

3) поряд із позивачем винними у виникненні виробничої травми визнано також інших співробітників.

Згідно п. 1 р. 4 Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.03.2010 року №62 (із змінами) вугільна шахта - це гірниче підприємство підвищеної небезпеки, під час виробничої діяльності в підземних виробках якої можуть виникнути небезпечні та шкідливі виробничі чинники, від дії яких працівники мають бути захищені.

При прийомі на роботу на ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ», згідно ст. 29 КЗпП України, ст.5 Закону України «Про охорону праці», Позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я.

Відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний: - дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; - знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Позивач має тривалий стаж роботи в шахті, пройшов попередній інструктаж з правил техніки безпеки перед зміною, був забезпечений засобами індивідуального захисту.

Отже, мав усвідомлювати рівень та характер небезпеки, використовувати засоби колективного захисту та додержуватися правил безпеки. Позивач усвідомлював, що знаходження під важкими рухомими предметами під час їх пересування може привести до його травмування та є небезпечним та протиправним. Отже, мав технічну можливість покинути небезпечну зону і взагалі відмовитись від роботи, оскільки це створювало небезпеку його життю та здоров`ю.

Проте, внаслідок власного легковажного нехтування вищевказаними заходами безпеки був травмований.

Просив застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України, оскільки шкоду здоров`ю позивача спричинено внаслідок його власної грубої необережності.

Також, позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода (не доведено склад правопорушення в діях відповідача), наявність вини відповідача у виникненні травми.

Підставою для відшкодування моральної шкоди працівнику є доведеність сукупності наступних обставин: факту порушення прав працівника у сфері трудових відносин, як наслідку протиправного винного діяння підприємства; факт заподіяння працівнику моральної шкоди у вигляді моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків чи потребі у докладені додаткових зусиль для організації свого життя; наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями/бездіяльністю підприємства та завданою моральною шкодою; обґрунтованість розміру моральної шкоди та його підтвердження відповідними доказами. Позивач, стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, не наводить жодних доказів, якими підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань. Розмір моральної шкоди є таким, що розрахований без урахування вимог розумності та справедливості та без законодавчо обґрунтованих підстав.

Крім того, єдиним допустимим засобом доказування наявності (спричинення) моральної шкоди у позивача в результаті виробничої травми є висновок експерта за наслідками відповідної експертизи.

Висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Висновком медичних органів як підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря - психіатра лікувально-профілактичної установи, або медично-консультаційної або медично-соціально експертної комісії про стрес, що зазнав потерпілий в результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, або їх наслідків, про депресію чи інші негативні стани постраждалого.

В матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації. Зазначені документи є єдиними належними і допустимими доказами, які можуть свідчити про понесення позивачем витрат на лікування та придбання ліків, оскільки розрахунковий документ свідчить про укладання договору роздрібної купівлі-продажу товару, яким є лікарські засоби.

Крім того, необхідно врахувати, що позивачеві органом Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували йому втрачений заробіток.

Позивач також має право на отримання пенсії по інвалідності.

Інваліди IІI групи можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Тобто, позивач у зв`язку з отриманою травмою права на працю не позбавлений.

Таким чином позивач не позбавлений засобів до існування та задоволення власних потреб.

Вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 200 000,00 грн. не обґрунтовані, не відповідають глибині душевних страждань потерпілого, вимогам розумності і справедливості, а також усталеній судовій практиці. До того ж, компенсація моральної шкоди має суто умовний характер, - неможливо точно визначити в грошовому еквіваленті біль та страждання (а.с. 35-39).

Представником приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Львовим А. Л. (діючого на підставі ордеру та довіреності) на позовну заяву ОСОБА_1 надано і додаткові пояснення щодо вирішення спору в частині оподаткування моральної шкоди.

Так, проявом розумності є те, що у ЦК України, як основному регуляторі цивільних відносин, визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди не пов`язується з вирішенням питання про розмір податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

Для контролю сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які зовсім не пов`язані із визначенням розміру грошової компенсації моральної шкоди.

Цивільний суд за позовом про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

Правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі.

З урахуванням викладеного необґрунтованим є вирішення судом у цій цивільній справі питань щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми «без утримання податків та інших обов`язкових платежів».

Позивач ОСОБА_1 його представник, адвокат Конюшенко І. Д. в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України просили задовольнити позов в повному обсязі та розглянути справу без їх участі (а.с.3)

Представник відповідача Львов А. Л. про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином. В судове засідання не з`явився, але надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, але з урахуванням наданого відзиву та пояснень ( а.с.70).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 працював на різних посада у різних структурних підрозділах Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (до зміни найменування: ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 в період часу з 13.08.2007 року до 08.04.2022 року та з 06.06.2022 року по 19.05.2023 року:

- 06.06.2022 року - прийнятий машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

- 19.05.2023 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію ст. 38 КЗпП України (підтверджено записами в трудовій книжці позивача, а. с. 7-10).

Згідно акту розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 31 жовтня 2022 року нещасний випадок, що стався 19 серпня 2022 року о 06.30 годин з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків, а саме під час розтискання секції ДМ №6, вона різко змістилась у вертикальній площині, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав удар консоллю секцією №6 в область спини. Позивачу було встановлено діагноз: закритий компресійний перелом Тh 10 хребця хребта (а. с. 13-19).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 29.03.2023 року серії 12 ААА № 098951 позивачу первинно визначено втрату працездатності на рівні 40% за трудовим каліцтвом до 01.04.2025 року (а. с. 20).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 29.03.2023 року серії 12 ААВ № 217667 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності (а.с. 20).

Згідно виписки медичної карти стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 09.09.2022 року звернувся до Покровської центральної районної лікарні з приводу діагнозу: закритий компресійний перелом Тh 10 хребця хребта. Травма виробнича 19.08.2022 року (а.с. 21)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4 ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

За ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 роз`яснив право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, пов`язаного з виробництвом, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням безпосередніх трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Так відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

При цьому невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних умов праці, що спричинило трудове каліцтво позивача з втратою працездатності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 15.06.2020 р. по справі № 212/3137/17-ц.

Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вказує, що спори щодо відшкодування шкоди повинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на її відшкодування. Оскільки право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тому право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 року по справі № 210/3177/17.

Отже, за встановлених судом обставин позивачу безсумнівно було заподіяно моральну шкоду через його травмування 19.08.2022 року, оскільки внаслідок трудового каліцтва у ОСОБА_1 змінились умови життя, він змушений був проходити тривале та вартісне лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт через біль у спині, а також свою обмеженість у активному способі життя внаслідок свого травмування, а також був звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Суд при цьому відхиляє заперечення представника відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду.

Також доводи відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки відповідач не забезпечив безпечних і нешкідливих умов праці позивачу, тому сама по собі наявність провини ОСОБА_1 у його травмуванні 19.08.2022 року не знімає відповідальності з підприємства відповідача.

З урахуванням викладеного обґрунтування, доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів, якими б підтверджувався факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт трудового каліцтва позивача з втратою працездатності безумовно свідчить про спричинення йому моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує глибину його фізичних та моральних страждань внаслідок трудового каліцтва, а також суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди ступінь втрати ним працездатності через трудове каліцтво, відповідальність підприємства відповідача у не забезпеченні безпечних умов праці позивача, яка лежить на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», а також провину самого ОСОБА_1 що призвело до нещасного випадку на виробництві із ним 19.08.2022 року.

У цьому сенсі суд взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 через трудове каліцтво 29.03.2023 року було вперше встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності, а також встановлено ІІІ групу інвалідності, строком до 01.04.2025 року.

Також суд врахував ту обставину, що безпосередні дії самого позивача, зокрема, призвели до підстав виникнення з ним нещасного випадку на виробництві 19.08.2022 року.

Крім того, суд зважає на загальний стаж роботи позивача на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на момент нещасного випадку, що становить 18 років 11 місяців, а на підприємстві відповідача 14 років 10 місяців 6 днів, внаслідок чого розмір моральної шкоди позивачу внаслідок отриманого ним трудового каліцтва за даним позовом слід визначити в сумі відшкодування, яке дорівнюватиме саме 100 000 грн., що відповідатиме завданій моральній шкоді ОСОБА_1 через незворотність негативних наслідків від вказаного трудового каліцтва на його подальшому житті та відповідатиме принципу справедливості.

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача в рахунок відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої трудовим каліцтвом, у розмірі 100 000 грн.

Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Таким чином, суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок трудового каліцтва, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого, вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого трудового каліцтва.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Так, позивач ОСОБА_1 , в порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судових витрат, тому передбачений п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного закону розмір мита підлягає стягненню в дохід держави з приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (розмір визначено з урахуванням дати подачі позову до суду - 968,96 гривень (подана через Електронний суд 1211,20*0,8). Вимоги в цій частині задоволено частково на суму 100 000 гривень, тобто на 50% від заявленої суми (200 000 гривень), тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави дорівнює 484,48 гривень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Конюшенко Ірина Данилівна до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої з результаті трудового каліцтва - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень з утриманням обов`язкових платежів, згідно законодавства.

В інших частині позовних вимогах відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок відповідача, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 30.07.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- представник позивача: ОСОБА_14 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

- відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, юридична адреса місце знаходження на момент звернення: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1а, на момент винесення рішення місце реєстрації: м. Запоріжжя, Північне шосе, вул. Теплична, буд. 22Б/1 кабінет 6.

Суддя: