Ухвала суду № 138775444, 05.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/16607/26

Провадження №1-кп/523/1822/26

УХВАЛА

05 серпня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026160000000353 від 19 червня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м.Одесі, із середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Пересипським районним судом міста Одеси здійснюється підготовче судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, визначивши альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначила, що ризики, зазначені прокурором, відсутні. Послалася на повне визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, сприяння досудовому розслідуванню, наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, зазначила, що він має родину, яку утримував до взяття його під варту, постійне місце проживання. Крім того, захисник вказала на наявність в обвинуваченого хронічного системного захворювання шкіри псоріаз, та погіршення стану здоров`я обвинуваченого під час його тримання в умовах СІЗО. Просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином.

Ухвалою слідчого судді від 18 червня 2026 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 15 серпня 2026 року включно.

Зі змісту обвинувального акта та доданих до нього матеріалів суд вбачає, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Оцінка обґрунтованості обвинувачення в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, множинність здійснених та поширених обвинуваченим упродовж тривалого часу публікацій щодо виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про існування в кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_3 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження на цій стадії та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Водночас, суд, керуючись вимогами ст. 183 КПК України, вважає за можливе визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суд вважає, що розмір застави в цьому випадку має відповідати не лише тяжкості кримінального правопорушення, а й особливому характеру справи, зважаючи на дію в країні воєнного стану та звинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України та проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Крім того, розмір застави має бути таким,що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже, на думку суду, з урахуванням конкретних обставин справи, обвинуваченому слід визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд вважає, що саме такий розмір застави відповідає тяжкості та суті кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись статтями 177,178, 182, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 03 жвтня 2026 року включно з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний у виді застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400,00 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, номеру телефону;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 03 жовтня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1