Рішення № 138775443, 14.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/20920/25

Провадження №2/523/2440/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Доводи позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 323540739 від 31.08.2024 року, яким просить стягнути заборгованості у розмірі 30233,39 гривень, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 31.08.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 323540739 у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав на банківську картку № НОМЕР_4 від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 9800,00 грн.

Відповідач під час підписання Договору ознайомився з усіма умовами, на яких здійснюється кредитування та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з користуванням кредиту та самостійно обрав умови кредитування, викладені в Договорі, виявивши волю на вступ у договірні відносини шляхом його підписання та отримання кредитних коштів у тимчасове користування.

Відповідно до умов Кредитного договору, укладеного між сторонами, Кредитодавець надав Позичальникові грошові кошти у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності (п. 2.1, 2.3, 4.1 Договору). Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отриману суму кредиту та сплатити на користь Кредитодавця проценти за користування кредитом і комісію за його надання у порядку, передбаченому договором та Правилами надання коштів у кредит (п.8.1 Договору).

Нарахування процентів та інших платежів за користування кредитом здійснювалося з дати фактичного надання першого траншу до дня повного погашення заборгованості або до моменту припинення дії договору з будь-яких підстав (п. 7.1. п.7.3, 8.2., 9.2.1.2. Договору).

Проценти нараховувалися на фактичний залишок заборгованості Позичальника за кожний день користування кредитом, відповідно до встановленої договором процентної ставки. Процентна ставка визначена Договором як фіксована та застосовується з розрахунку 365 днів у році, незалежно від високосності року (п. 8.10. Договору).

Так, зобов`язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 30233,39 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за Договором після розірвання Договору не нараховуються.

11.03.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Талон Плюс» було укладено Договір факторингу№ МВ-ТП/26, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх договором. прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № МВ-ТП/26, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30233,39 грн., з яких: - 9796,86 грн. - сума заборгованості по кредиту; - 20436,53 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 323540739 в розмірі 30233,39 грн. У зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Доводи відзиву на позов.

08.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач зазначила, що вона не погоджуюся з вимогами позову, вважає нарахування відсотків, штрафів, пені та додаткових платежів за кредитним договором № 323540739, укладеним із ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога», а також факторинговою компанією ТОВ «Таліон Плюс», неправомірними, оскільки сума кредиту за договором становила 9 800,00 грн. Під час користування кредитом нею було сплачено 10 125,00 грн відсотків, що підтверджується і розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». Таким чином, загальна сума виплачених нею коштів перевищує суму тіла кредиту. Подальше нарахування відсотків після фактичного повернення суми кредиту суперечить вимогам ст. 1212 ЦК України, якою передбачено заборону безпідставного збагачення. Крім того, під час дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності у вигляді неустойки (штрафів, пені). Також вважає, що продаж боргу третій особі (факторинговій компанії) не може бути підставою для зміни умов договору чи збільшення нарахувань (ст. 1077-1079 ЦКУ). Таким чином, нарахування ТОВ «Таліон Плюс» є неправомірними. ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» не здійснила належне її сповіщення про відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс». Враховуючи зазначене просила, відмовити у задоволенні позову, зменшити суму позову до розміру тіла кредиту, а сплачені відсотки зарахувати в погашення основної суми боргу( тіла кредиту) або повернути її на банківський рахунок. Також просила врахувати те, що її чоловік є військовослужбовцем та на неї розповсюджуються пільги щодо списання процентів за користування кредитними коштами.

Доводи відповіді на відзив.

17.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача було подано відповідь на відзив. У вказаній відповіді представник позивача зазначив про те, що Відповідач п`ять разів вчиняв конклюдентні дії щодо продовження строку Дисконтного періоду користування кредитними коштами, сплачуючи проценти за користування ними та частини тіла кредиту. Після декількох сплат, тіло кредиту становило 9 796,86 грн, про що відображено у розрахунках заборгованості.

Відповідно до пункту 8.5.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 30.09.2024 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 1,00 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

Так, Відповідач при здійсненні Пролонгації в особистому кабінеті двічі ввела промокод для зменшення Індивідуальної процентної ставки (повідомлення пропозиція із інформаційно-комунікаційної системи Первісного кредитора долучається).

Відповідно до п. 7.7. Договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: - у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; - у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Таким чином, зарахування сплачених коштів Відповідачем у першу чергу переважно відбувались в рахунок погашення заборгованості по процентам за тривале користування кредитними коштами.

Щодо неустойки то в розрахунку заборгованості відображено нарахування неустойки, однак Позивач не заявляє позовних вимог щодо їх стягнення.

Щодо пільги для військовослужбовців, які отримали статус учасника бойових дій, в тому числі передбачені нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» то норми вказаного закону не містять надання військовослужбовцю - учаснику бойовий дій пільг по списанню процентів за користування кредитними коштами йому та членам його родини. Для отримання пільг визначених пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники". Крім того, з наданих стороною відповідача копії документів, а саме з посвідчення УБД вбачається про те, що воно видане 20 грудня 2024 року, вже після того, як був укладений договір кредитної лінії (31 серпня 2024 року). З урахуванням того, що Відповідач належними документами, які б підтверджували те, що її чоловік мобілізований та проходив службу саме під час укладання нею Договору, не довела права належності пільг, якими вона може скористатись щодо списання процентів, а тому проценти за користування кредитними коштами нараховувались правомірно.

Крім того, Відповідач у Відзиві вказала, що Позивачем не надано доказів фактичного отримання нею вимоги про сплату заборгованості, доказів належного повідомлення про відступлення права вимоги на підтвердження права наступництва.

Відповідно до п. 9.1.2.5. Договору сторони домовились про те що Кредитор зобов`язаний повідомити Позичальника про відступлення права вимоги за Договором протягом 10 (десяти) робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування».

Сторони під час укладання Договору узгодили у п. 9.1.1.12. направляти інформаційні повідомлення, щодо виконання цього Договору Позичальнику в електронному вигляді через Особистий кабінет та/або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у Заявці та/ або в месенджері.

Враховуючи зазначене, усі адресовані Відповідачу повідомлення від Первісного кредитора та Позивача в тому числі повідомлення про зміну кредитора, надсилались останній на вказану нею у Заяві електронну адресу - dreamsyou0@gmail.com. Копії електронних повідомлень з відображенням електронного підпису та основних атрибутів (вихідний номер та дата) долучені до позовної заяви.

Доводи заперечень відповідача.

21.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про зменшення та скасування нарахованих відсотків і судових витрат. У вказаному клопотання відповідач вказала, що нею вже сплачено 10 125,00 грн процентів, проте первинний кредитор зарахував у рахунок погашення тіла кредиту лише 3,14 грн (29.09.2024- 0,90 грн, 29.10.2024- 0,39 грн, 19.11.2024- 0,81 грн, 07.12.2024- 0,76 грн, 04.01.2025- 0,28 грн, а решту відніс до сплати відсотків, також 07.02.2025 нараховано 391,88 грн відсотків та 10.02.2025- 646,77 грн, що значно перевищує відсоток за сплату кредиту, який заявлено в Договорі, що є явно непропорційним та суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Позивач у відповіді на відзив написав наступне: «…зарахування сплачених коштів переважно відбувалось в рахунок погашення заборгованості по процентам за тривале користування кредитними коштами…», але відсотки за кредитом нею сплачувалися вчасно, а іноді навіть раніше необхідного терміну, тобто вона вкладалася у термін для виплати відсотків, і на час сплати відсотків ніяких прострочених заборгованостей не мала, а первісний кредитор у сплату тіла кредиту зараховував лише копійки.

Відповідно наданого Позивачем Реєстру прав вимоги, ТОВ «Таліон Плюс», викупила право вимоги за її кредитом, за суму 3 918,74 грн. Незважаючи на це, після набуття права вимоги факторингова компанія продовжила нараховувати відсотки, збільшивши суму вимоги майже в десять разів - до 30 233 грн. Факторингова компанія не є стороною первинного кредитного договору, а тому не має права змінювати його умови. Будь-яке збільшення розміру боргу понад тіло кредиту є безпідставним збагаченням (ст. 1212 ЦК України). Загальна сума боргу є необґрунтованою та суперечить принципам сумлінності та доброчесності, та порушує її права, як позичальника, споживача та відповідача.

Таким чином, її заборгованість не може бути вищою за: 14700 грн, де 9800 грн. (сума кредиту, яку мені надали) + 4 900 грн. ( половина суми від суми кредиту, відповідно умов договору кредитування п.п. 12.5, зазначено яку сукупну суму, яку вона повинна сплатити в разі порушення або невиконання зобов`язань згідно умов договору та дострокового його розірвання, але вона не може перевищувати половини суми кредиту).

Крім того, відповідач просила врахувати те що вона має право скористатися пільгами на списання відсотків посилаючись на те, що її чоловік є ветераном війни, учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням УБД та довідкою про участь у бойових діях з початку введення воєнного стану в Україні, а саме після 24 лютого 2022 року. Вказала, що її чоловік отримав статус УБД у грудні 2024 року, але він був призваний на військову службу 14.03.2022 року, під час проведення загальної військової мобілізації, а також приймав участь у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави саме у 2022 році.

21.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано пояснювальну записку в якій остання зазначила, що вимоги позивача є неправомірними, непропорційними та економічно необґрунтованими, що порушують її права як споживача. Позивач, вимагаючи суму 30 233,39 грн після придбання права вимоги за 3 918,74 грн, діє недобросовісно та зловживає своїм правом. У поданому позові присутня економічна непропорційність: Факторингова компанія купила право вимоги за 3 918,74 грн ( сплативши не більше 40 % від суми основного боргу, тобто тіла кредиту, що зазначено в реєстрі права вимоги) і намагається отримати 30 233,39 грн, що майже у 7,71 разів перевищує сплачену ціну. Це свідчить не про відновлення порушеного права, а про намагання незаконно збагатитися, що суперечить ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Додаткові заперечення позивача.

25.11.2025 року на адресу суду через «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу у його відсутність, а також зазначив про те, що Відповідачем не надано підтверджуючих документів, які б засвідчували проходження її чоловіком військової служби по мобілізації на момент укладення кредитного договору, або інші правові підстави для застосування відповідної пільги, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». До клопотання Відповідач надала копію витягу з наказу № 32 від 14.03.2022 року (де пройшло з того часу майже 3,5 роки) та копії вибіркових сторінок військового посвідчення не зрозуміло кому виданого (яке не містить першої сторінки із зазначенням прізвища військовослужбовця, власника посвідчення). Жодної довідки про проходження її чоловіком військової служби на час укладання Договору Відповідач не надає.

Відповідно до Договору, відсотки за користування кредитними коштами нараховувались за кожен день користування ними. Відповідач належними документами, які б підтверджували те, що її чоловік мобілізований та проходив службу саме на час укладання нею Договору та під час його дії, не довела права належності пільг, якими вона може скористатись щодо списання процентів, а тому проценти за користування кредитними коштами нараховувались правомірно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

ІІІ. Позиції сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заявою просив здійснити розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», заявою просила провести розгляд справи у її відсутність.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.08.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 323540739 у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав на банківську картку № НОМЕР_1 від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 9800,00 грн.

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 9800,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про перерахування кредитних коштів та підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових котів, та не заперечується відповідачем.

Відповідач під час підписання Договору ознайомився з усіма умовами, на яких здійснюється кредитування та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з користуванням кредиту та самостійно обрав умови кредитування, викладені в Договорі, виявивши волю на вступ у договірні відносини шляхом його підписання та отримання кредитних коштів у тимчасове користування.

Відповідно до умов Кредитного договору, укладеного між сторонами, Кредитодавець надав Позичальникові грошові кошти у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності (п. 2.1, 2.3, 4.1 Договору). Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отриману суму кредиту та сплатити на користь Кредитодавця проценти за користування кредитом і комісію за його надання у порядку, передбаченому договором та Правилами надання коштів у кредит (п.8.1 Договору).

Нарахування процентів та інших платежів за користування кредитом здійснювалося з дати фактичного надання першого траншу до дня повного погашення заборгованості або до моменту припинення дії договору з будь-яких підстав (п. 7.1. п.7.3, 8.2., 9.2.1.2. Договору).

Проценти нараховувалися на фактичний залишок заборгованості Позичальника за кожний день користування кредитом, відповідно до встановленої договором процентної ставки. Процентна ставка визначена Договором як фіксована та застосовується з розрахунку 365 днів у році, незалежно від високосності року (п. 8.10. Договору).

Розділом 8 Договору передбачений розмір процентів та вартість послуг за користування кредитними коштами (п.8.1-8.15):

Відповідно до п. 8.1. - за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.2. - проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. п. 7.3. кінцева дата повернення кредиту - 30.09.2029.

Відповідно п. 8.3. Базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних.

Відповідно до п. 3.1 - на момент укладення цього Договору Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий транш. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору - Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1617 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору

Пунктом 3.4. передбачено, що продовження строку Дисконтного періоду та Поновлення Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки ні Пролонгація, ні Поновлення Дисконтного періоду не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація та Поновлення Дисконтного періоду не потребують застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.

Відповідно до умов Договору визначено проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні.

Розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка допомога» підтверджується, що за період з 31.08.2024 по 11.03.2025 року відповідачем ОСОБА_1 сплачено на виконання умов договору 10 125,00 грн. Має заборгованість у сумі 21 122,11 грн., яка складається з: - 9796, 86 грн. - сума заборгованості з основного боргу; - 6426,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; - 4898,43 грн. неустойка.

Відповідно до п.п. 14.13. -14.20 Кредитного договору вбачається право кредитодавця щодо відступлення права вимоги та нарахування новим кредитором передбачених кредитним договором від позичальника процентів.

11.03.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Талон Плюс» було укладено Договір факторингу№ МВ-ТП/26, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх договором. прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № МВ-ТП/26 від 11.03.2025, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 122,11 грн., з яких: - 9796, 86 грн. - сума заборгованості основному боргу; - 6426,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; - 4898,43 грн. неустойка.

Розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підтверджується, що за період з 11.03.2025 року по 01.08.2025 року новий кредитор продовжив нарахуванням відсотків, і остаточно визначив наявність заборгованості у розмірі 35 131,82 грн., яка складається із: - 9796, 86 грн. - сума заборгованості основному боргу; - 20 436,53 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; - 4898,43 грн. неустойка.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Отже, судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Стороною відповідача не заперечується факт укладання вказаного кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, але як вбачається із наданого відзиву, відповідач заперечує щодо нарахованих їй як первісним кредитором, так і теперішнім, процентів за користування кредитом.

Відповідно до розрахунків заборгованості, Відповідач вчиняла конклюдентні дії щодо продовження строку користування кредитними коштами, сплативши при цьому 29.09.2024, 29.10.2024, 19.11.2024, 07.12.2024, 04.01.2025 грошові кошти на суму 10125,00 грн, з яких 3,14 були враховані в рахунок повернення тіла кредиту, інші в рахунок відсотків.

Відповідно до пункту 8.5.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 30.09.2024 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 1,00 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

Так, Відповідач при здійсненні Пролонгації в особистому кабінеті двічі ввела промокод для зменшення Індивідуальної процентної ставки (повідомлення пропозиція із інформаційно-комунікаційної системи Первісного кредитора долучається).

Відповідно до п. 7.7. Договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: - у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; - у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Таким чином, зарахування сплачених коштів Відповідачем у першу чергу переважно відбувались в рахунок погашення заборгованості по процентам за тривале користування кредитними коштами.

Відповідач у своєму Відзиві просить врахувати та надати їй право скористатись пільгою на списання відсотків за кредитом, за яким нарахування відбувалось в період дії воєнного стану з урахуванням того, що її чоловік - ОСОБА_2 , - є безпосереднім учасником бойових дій необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави під час військової агресії російської федерації проти України.

Судом встановлено, що на підтвердження доказів перебування чоловіка відповідача ОСОБА_2 на службі в Збройних Силах України та наявності у нього статусу військовослужбовця, учасника бойових дій, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучені наступні документи:

- копію посвідчення НОМЕР_2 видане 20.12.2024 року;

- копію військового квитка Серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , який містить відмітки про те, що останній був призваний під час мобілізації на військову службу 14.03.2022 року, відмітки про звільнення від військової служби - відсутні;

- копію довідки за формою № 6 від 20.11.2024, якою підтверджується що ОСОБА_2 в період з 28.08.2022 по 07.11.2022 брав участь у заходах, необхідних тдля забезпечення оборони України, захисту безпеки наседлення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- копія витягу з наказу №32 від 14.03.2022 року.

Також, до позову стороною відповідача надано копію свідоцтва про шлюб.

Таким чином, судом встановлено, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, отримав соціально-правовий статус учасника бойових дій.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.

У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави (п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).

Водночас, згідно з п. 19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Крім того, відповідно до абз. 5 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від17.03.2014№303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Відповідно до роз`яснень Міністерства оборони України про порядок застосування кредитних канікул для військовослужбовців та членів їх сімей від 18.02.2026 року, право на таку пільгу та умови її отримання залежать від виду військової служби. Якщо призвали під час мобілізації або як резервіста, кредитні канікули починають діяти з першого дня призову і тривають аж до моменту звільнення. При цьому, для закону абсолютно не має значення, де саме ви несете службу на лінії фронту чи в тиловій частині. Для військовослужбовців за контрактом та тих, хто перебуває на інших видах служби, підхід інший. Тут ключовим є факт безпосередньої участі у захисті країни: чи то в часи АТО та ООС, чи під час повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року. Якщо брали участь у бойових діях або заходах з оборони хоча б один день, то отримуєте право на списання відсотків і штрафів. Це право активується з першого дня такої участі і зберігається на весь подальший час служби під час дії особливого періоду. Якщо військовий-контрактник увесь час перебував у тилу і жодного разу не залучався до згаданих заходів оборони, скористатися цією пільгою він не зможе. Також її дія не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу в лавах ЗСУ.

Аналіз та застосування порівняльно-правового методу дає підстави дійти висновку, що наявні матеріали справи, зокрема і отримання соціально-правового статусу учасника бойових дій (у даному випадку під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (дата видачі посвідчення 20 грудня 2024 року), зокрема, але не виключно, може бути доказом для наявності підстав застосування п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитом у розмірі 20436,53 грн., нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач по справ є членом сім`ї (дружиною) військовослужбовця згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому звільняється від сплати процентів за кредитним договором.

При цьому, надаючи правову оцінку позовним вимогам про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9 796,86 грн., суд констатує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачка сплатила 10125,00 грн., які позивачем були направлені на погашення відсотків.

Враховуючи попередні висновки суду про звільнення відповідачки від сплати відсотків, на підставі п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення і тіла кредиту у розмірі 9 796,86 грн., із урахуванням його погашення за рахунок сплаченої відповідачем суми 10125,00 грн.

З огляду на відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 04.08.2026р., у зв`язку із роботою суду в обмеженому режимі, у зв`язку із пошкодженням приміщення суду у результаті ракетної атаки по м. Одеса, та постійними ракетними атаками в районі розташування приміщення суду.

Суддя: К.О. Далеко