Рішення № 138773922, 03.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/14904/25

Провадження № 2-о/591/302/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., представника заявниці Ткаченко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

установив:

26.12.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана заява.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що є рідною сестрою ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини. З метою реалізації права на призначення одноразової грошової допомоги у заявниці виникла необхідність звернутись до суду з заявою про встановлення факту її перебування на утриманні брата, оскільки після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 піклувався та утримував заявницю, оскільки на той час вона була неповнолітньою, її доходи були непостійними та невеликими, тому матеріальне, соціальне та духовне забезпечення заявниці здійснював загиблий брат, вони разом вели спільне господарство. З моменту повномасштабного вторгнення заявниця взагалі не мала власного доходу, повністю перебувала на фінансовому забезпеченні брата.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06.01.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 20.03.2026, яке у подальшому відкладалось до 29.06.2026 та до 03.08.2026.

Цією ж ухвалою суд задовольнив заяву про виклик свідків, викликав у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду письмові пояснення, проти задоволення заяви заперечує з тих підстав, що заявниця не має правових підстав для набуття соціально-правового статусу утриманця, а у загиблого ОСОБА_2 відсутні підстави для набуття статусу її годувальника.

Міністерство оборони України подало до суду пояснення, у яких просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , оскільки у даній справі наявний спір про право, крім того зазначає, що загиблий ОСОБА_2 мав доньку, а заявницею не доведено факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця.

Протокольною ухвалою суд відмовив у клопотанні Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду з тих підстав, що між заявницею та Міністерством не може бути спору про право.

Протокольною ухвалою від 20.03.2026 суд витребував від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України актові записи цивільного стану про народження, народження дітей, наявність батьків відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області надав суду актовий запис про народження № 10, складений 17.08.2012, який підтверджує факт наявності у загиблого неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Протокольною ухвалою від 29.06.2026 суд витребував від ІНФОРМАЦІЯ_6 відомості про те, чи зверталась ОСОБА_6 за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька ОСОБА_2 .

На виконання вимог судової ухвали ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що ОСОБА_6 була призначена одноразова грошова допомога у розмірі 7500000,00 грн.

У ході розгляду справи представник заявниці підтримала викладені у заяві вимоги та просила суд встановити факт перебування заявниці на утриманні загиблого брата.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не прибули, судом враховані заяви про розгляд справи без участі представників ІНФОРМАЦІЯ_6 та Міністерства оборони України.

У судове засідання, яке відбулось 03.08.2026, прибула свідок ОСОБА_5 , яка у ході допиту повідомила, що початку примусової евакуації проживала на одній вулиці із заявницею та її загиблим братом. Після смерті матері заявниці ОСОБА_7 забрав сестру проживати до себе, оскільки на той час вона була неповнолітньою. Вони разом проживали, робили ремонт. Після закінчення школи ОСОБА_8 поїхала навчатись, але куди саме свідку невідомо. Свєта не була особою, яка часто та сильно хворіла, траплялись звичайні простуди. Свідку відомо, що заявниця працювала, але де невідомо. ОСОБА_9 працював у школі. Заявниця розповідала свідку, що брат допомагає їй грошима та продуктами. Також свідок повідомила, що приблизно за 3-4 роки до початку повномасштабного вторгнення Свєта переїхала до с. Будилка, де проживає на даний час, нещодавно народила дитину.

Інші свідки у судове засідання не прибули, у зв`язку з їх виїздом за межі міста представник заявниці відмовилась від їх допиту і так відмова була прийнята судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.05.1996. Відповідно до свідоцтва про народження її батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.12.1979, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , його батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 19.12.1995, ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_10 за змінила прізвище на ОСОБА_14 .

ОСОБА_10 (батько заявниці) помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 04.06.2010.

ОСОБА_11 (мати заявниці) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 18.05.2013.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, довідок Миропільської сільської ради № 214/02-35 від 28.07.2023 та № 10/02-38 від 30.06.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до сповіщення сім`ї № 23 від 23.06.2023 ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання у районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій у районі н.п. Новомихайлівка Донецької області.

Відповідно до довідки Миропільської сільської ради № 09/02-38 від 30.06.2023 ОСОБА_2 похований на території Миропільської сільської ради, поховання здійснила ОСОБА_1 .

Заявниця 20.09.2023 звернулась за отриманням одноразової грошової допомоги, однак відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 ОСОБА_1 було повернуто документи через недоведеність факту перебування на утриманні загиблого на дату загибелі.

Відповідно до Висновку № 11/7510 від 28.09.2023, Складеного ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 не має права на одержання грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168.

Така відмова стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про встановлення факту її перебування на утриманні загиблого брата військовослужбовця.

Відповідно до положень частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту перебування заявниці на утриманні загиблого брата, як зазначено у заяві, необхідне їй для отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих (померлих) захисників і захисниць України, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на дату загибелі ОСОБА_2 ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на дату загибелі ОСОБА_2 ) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків (пункт «а» частини четвертої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (частина перша статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 вказано, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Положення статті 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчать, що для цілей призначення та отримання одноразової грошової допомоги, утриманці визначаються, як члени сім`ї, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналіз вказаних нормативних актів дає підстави для висновку, що станом на 20 червня 2023 року законодавець передбачив, що повнолітня сестра загиблого військовослужбовця має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, якщо вона була утриманцем загиблого, тобто мала право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» повнолітня сестра мала у випадку, якщо, в розумінні цього закону, була непрацездатним членом сім`ї загиблого військовослужбовця та перебувала на його утриманні.

У ході розгляду справи встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про те, чи є заявниця є особою з інвалідністю, дату встановлення такого статусу, що має важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки встановлення цих обставин є передумовою для визначення того, чи має заявниця право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно чи є вона утриманцем загиблого брата-військовослужбовця в розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так у ході розгляду справи суд встановив, що на момент загибелі брата заявниця була повнолітньою, до досягнення 18-річного віку інвалідність їй не була встановлена, оскільки відомості про це відсутні. Протягом певного періоду часу заявниця проживала з загиблим братом по АДРЕСА_1 , однак за кілька років до повномасштабного вторгнення на територію України виїхала до с. Будилка, де проживає на даний час. Надані банківські виписки не підтверджують того факту, що самі лише банківські перекази від ОСОБА_2 були для заявниці єдиним джерелом існування, більш того з призначення платежу неможливо встановити, чи призначались дані кошти безпосередньо ОСОБА_1 , чи перераховувались їй з метою їх подальшого зберігання, наприклад для особистих потреб ОСОБА_2 .

Також у ході розгляду справи судом була отримана відповідь № 3118692 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела і суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, з якої вбачається, що заявниця за період з 1 кварталу 2017 року по 2 квартал 2026 року отримувала доходи у вигляді стипендій, грошових допомог, заробітної плати, орендної плати, соціальних виплат, благодійних допомог.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», заявниця не належить до кола осіб, які можуть бути визнані утриманцями загиблого військовослужбовця.

З огляду на викладене, вимоги заявниці не підлягають задоволенню, оскільки відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_1 такою, що перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця у розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що є необхідною умовою для отримання одноразової грошової допомоги, оскільки вказаний факт не має юридичного значення для заявниці, з урахуванням заявленої мети.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263-265, 293, 315, 319, 352, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, проспект Повітряних Сил, буд.6, м.Київ, код ЄДРПОУ 00034022.

Повне судове рішення складено 05.08.2026.

Суддя Ю.О. Зеря