Рішення № 138773616, 05.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13627/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Коваленко І.В., за участі секретаря судового засідання - Грищенко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:

«1. Поновити пропущений строк на звернення до адміністративного суду, враховуючи поважні причини його пропуску.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № Б/151 винесену 12 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 за якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

4. Закрити справу відносно ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

5. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 сплачені судові витрати зі сплати судового збору».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 винесено постанову № Б/151, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу ставиться у вину те, що він, будучи нібито належним чином повідомленим про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився 15.10.2024 за викликом за повісткою №354090, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач зазначає, що про існування постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності він не знав, участі у розгляді справи не брав, про дату, час та місце розгляду справи не повідомлявся, копію постанови не отримував. Про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише після накладення арешту на його рахунки у межах виконавчого провадження. 08.07.2025 року позивачу стало відомо про накладення арешту на його рахунки, після чого він звернувся за правовою допомогою. 10.07.2025 року адвокатом після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було встановлено факт існування постанови № Б/151 від 12.01.2025. У зв`язку з цим позивач просить поновити строк звернення до суду, оскільки об`єктивно не мав можливості раніше оскаржити постанову, про існування якої йому не було відомо. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не був належним чином повідомлений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не отримував повістку №354090, не повідомлявся про розгляд справи про адміністративне правопорушення та був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП. Позивач також зазначає, що відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а розгляд справи проведено без його участі, без належного підтвердження факту його повідомлення та без надання доказів, які б підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025 визначено склад суду для розгляду адміністративного позову - головуючий суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В.

У період з 28.07.2025 року по 01.08.2025 року включно головуючий суддя Коваленко І.В. перебувала на лікарняному.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 р. у відкритті провадження в адміністративній справі № 755/13627/25 відмовлено на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.170 КАС України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

23.12.2025 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали адміністративної справи передано в провадження судді Коваленко І.В.

У період часу з 05 січня 2026 року по 19 січня 2026 року включено головуючий суддя перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи та поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до наявної у матеріалах справи розписки, копію ухвали суду про відкриття провадження було отримано представником відповідача 26.02.2026.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений судом строк відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень чи доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доведеність обставин, на які посилається позивач, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 винесено постанову № Б/151 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач, будучи військовозобов`язаним, нібито був належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не з`явився 15.10.2024 за викликом за повісткою №354090, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було посилання відповідача на факт направлення повістки №354090 та її невиконання позивачем.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання позивачем зазначеної повістки або доказів його належного оповіщення про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Сам лише факт направлення поштового відправлення не може свідчити про належне повідомлення особи, оскільки для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно довести не лише існування повістки, а й факт доведення її змісту до відома особи у встановлений законом спосіб.

Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу повістки №354090, доказів отримання ним поштового відправлення, повідомлень від оператора поштового зв`язку або інших доказів, які б підтверджували факт його обізнаності про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Посилання відповідача в оскаржуваній постанові на наявність довідки про причини повернення поштового відправлення та інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів саме по собі не підтверджує належного оповіщення особи.

Вказані документи можуть підтверджувати лише факт існування певної інформації або здійснення певних дій, однак не є безумовним доказом того, що позивач був належним чином повідомлений про виклик.

Суд також звертає увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача було проведено без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних доказів того, що позивач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Саме лише зазначення в оскаржуваній постанові про те, що позивач був належним чином повідомлений, не може замінювати належні та допустимі докази такого повідомлення.

За таких обставин суд доходить висновку, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності позивача без встановлених законом підстав, унаслідок чого останній був позбавлений можливості реалізувати передбачені статтею 268 КУпАП процесуальні права, надати пояснення щодо обставин справи, подати докази та заявити свої заперечення.

Щодо складання постанови без протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Частиною п`ятою статті 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема у разі, якщо особа не оспорює допущене порушення та адміністративне стягнення накладається на місці вчинення правопорушення.

Разом з тим, можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення без складання протоколу не звільняє орган (посадову особу), уповноваженого на розгляд такої справи, від обов`язку дотримання інших процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема забезпечення її права бути належним чином повідомленою про розгляд справи, надати пояснення, подати докази та реалізувати право на захист.

Таким чином, за відсутності належного підтвердження факту повідомлення позивача та за відсутності його участі у провадженні, посилання відповідача на можливість розгляду справи без складання протоколу не звільняє його від обов`язку довести наявність події адміністративного правопорушення та вини особи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Однак відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що: позивач отримав повістку №354090 або був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; позивач був своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведення усіх елементів складу адміністративного правопорушення, а не на підставі припущень чи формального посилання на наявність певних документів.

У даному випадку відсутні належні докази того, що позивач був обізнаний про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та умисно не виконав встановлений обов`язок.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова № Б/151 від 12.01.2025 винесена за відсутності належного підтвердження фактичних обставин справи, з порушенням права позивача на участь у розгляді справи та без доведення складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 493,20 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 7, 247, 251, 254, 258, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 № Б/151 від 12.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 493,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :