Рішення № 138773105, 29.06.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/909/26

№2/930/979/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1570-8275 від 01 липня 2025 року в загальному розмірі 65 433,42 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 16 900,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 37 548,42 грн, процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у сумі 8 450,00 грн, заборгованості зі сплати комісії у сумі 2 535,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 липня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1570-8275.

Позивач зазначає, що укладення договору відбулося шляхом використання відповідачем особистого кабінету на вебсайті кредитодавця та підписання договору одноразовим ідентифікатором А0956, який був направлений на номер телефону відповідача. На думку позивача, вчинення відповідачем зазначених дій підтверджує його волевиявлення на укладення кредитного договору.

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 16 900,00 грн строком на 365 днів, із базовим періодом 16 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту та процентною ставкою, визначеною умовами договору.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківський рахунок, реквізити якого були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту. Перерахування коштів здійснювалося через ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що, за твердженням позивача, підтверджується довідкою про успішне перерахування платежу та квитанцією фінансової установи.

За твердженням позивача, відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористалася правом на відмову від договору протягом чотирнадцяти календарних днів, а в подальшому належним чином не виконувала свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 24 лютого 2026 року, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у загальному розмірі 65 433,42 грн, яка складається із 16 900,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 37 548,42 грн заборгованості за нарахованими процентами, 8 450,00 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, та 2 535,00 грн заборгованості зі сплати комісії.

Крім того, позивач зазначає, що направив відповідачу вимогу про усунення порушень умов кредитного договору та погашення заборгованості, однак така вимога залишилася без виконання.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 23.04.2026 року судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.05.2026 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначила, що умови укладеного кредитного договору є несправедливими та такими, що порушують вимоги законодавства про захист прав споживачів. На її думку, розмір нарахованих позивачем процентів є явно завищеним та у декілька разів перевищує суму отриманого кредиту, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, визначеним Цивільним кодексом України.

Крім того, відповідач вказувала, що положення договору щодо сплати комісії (плати за обслуговування кредиту) є несправедливими та нікчемними, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», правові висновки Верховного Суду та судову практику апеляційних судів.

Також відповідач зазначила, що під час вирішення спору суд повинен виходити з погоджених сторонами умов кредитного договору, не допускаючи нарахування кредитодавцем непропорційно великої суми процентів, оскільки можливість стягнення надмірних сум процентів призводить до порушення балансу прав та інтересів сторін і не відповідає принципам верховенства права.

На думку відповідача, позивач як фінансова установа скористався необізнаністю позичальника та спонукав її до укладення договору на невигідних умовах.

У відзиві відповідач просила долучити його до матеріалів справи, відмовити у задоволенні позову, зменшити розмір процентів за користування кредитними коштами, а у разі її неявки у судове засідання відкласти розгляд справи на іншу дату.

Судове засідання було відкладено на 29.06.2026 року о 09 год. 30 хв. з урахуванням викладеного у відзиві клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи у разі її неявки.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у призначене судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1570-8275.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 627, 628, 638 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підтвердження факту укладення договору позивачем надано копію кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, інформацію про використання одноразового ідентифікатора, а також документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

З наданої довідки про перерахування коштів та квитанції фінансової установи вбачається, що позивач виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів у сумі 16 900,00 грн, тоді як відповідач доказів на спростування зазначених обставин суду не надала.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 16 900,00 грн.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору сторони погодили розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами. Відповідач, укладаючи договір, погодилася з його умовами, доказів визнання договору або окремих його положень недійсними чи нікчемними у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про несправедливість умов договору та надмірність нарахованих процентів самі по собі не є підставою для звільнення її від виконання взятих на себе договірних зобов`язань, оскільки відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недійсність умов договору щодо розміру процентної ставки або про здійснення позивачем нарахування процентів всупереч погодженим сторонами умовам договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог у частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 37 548,42 грн.

Разом із тим позивач просить стягнути з відповідача 8 450,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин та нарахування позивачем процентів річних в Україні діяв правовий режим воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача 8 450,00 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, відсутні, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.11 Договору про відкриття кредитної лінії № 1570-8275 комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту та нараховується одноразово у день видачі кредиту. Аналогічні умови містяться у Паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомилася до укладення договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав відповідачу кредит у сумі 16 900,00 грн, а заявлена до стягнення сума комісії становить 2 535,00 грн, що відповідає 15 % від суми виданого кредиту.

Доводи відповідача про нікчемність умови договору щодо комісії суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на правових висновках Верховного Суду щодо недопустимості встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості або інших періодичних платежів, пов`язаних із супроводженням кредиту. Натомість у даному випадку предметом спору є одноразова комісія за видачу кредиту, яка була погоджена сторонами при укладенні договору, передбачена договором та Паспортом споживчого кредиту і нараховується виключно у день видачі кредиту.

Будь-яких доказів того, що зазначена комісія фактично є прихованою платою за обслуговування кредиту або була нарахована позивачем усупереч умовам договору чи вимогам закону, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення комісії за видачу кредиту у сумі 2 535,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 16 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 37 548,42 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 2 535,00 грн комісії за видачу кредиту, а всього 56 983,42 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення 8 450,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 318,64 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.509,526,527,530,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.12,77,81,82, 141,259,263-268,265,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1570-8275 від 01 липня 2025 року у загальному розмірі 56 983 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 42 копійки, яка складається з: заборгованості за основною сумою кредиту 16 900 (шістнадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок; заборгованості за процентами за користування кредитом 37 548 (тридцять сім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 42 копійки; комісії за видачу кредиту 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 318 (дві тисячі триста вісімнадцять) гривень 64 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко