Рішення № 138771479, 05.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/740/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Н.В. Вергун, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін у письмовому провадженні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і свої вимоги мотивує тим, що 26 грудня 2019 року між ТОВ « Бі Ел Джи Мікрофінанс » та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 517514, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію », відповідно до умов якого, позикодавець наддав позичальнику грошові кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. на 7 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,90% в день, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором.

26 лютого 2020 року ТОВ « Бі Ел Джи Мікрофінанс » та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги № 2602-20/1, згідно з яким відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, в тому числі за договором № 517514 від 26 грудня 2019 року.

28 грудня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення право вимоги № 2602-20/1 від 28.12.2023 року, у тому числі за договорами договором № 517514 від 26 грудня 2019 року.

Зазначають, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» складає у загальному розмірі за кредитним договором 9 689 грн. 71 коп., з яких заборгованість за основними зобов`язаннями ( тілом кредиту ) 4 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4 410 грн. 0 коп., заборгованість за комісією 280 грн. 00 коп., заборгованість за інфляційними збитками 760 грн. 04 коп., заборгованість за 3% річних 239 грн. 67 коп.

Посилаючись на викладене, просять стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договорами в загальному розмірі 9 689 грн. 71 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. і витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.00 коп.

Розгляд справи позивач просив проводити у порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

06 липня 2026 року з виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області надійшла інформація за вих. № 375/07.1-18 від 03 липня 2026 року, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74).

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року позову заяву ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін (а.с.75).

При цьому, сторонам рекомендованим листом за зареєстрованою адресою місця проживання ( знаходження ) було надіслано ухвалу суду від 06 липня 2026 року, в якій зазначено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 10 год. 00 хв. 05 серпня 2026 року (а.с.76).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не подав (а.с. 78).

Суд враховує правові висновки, викладені у постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

26 грудня 2019 року ТОВ « Бі Ел Джи Мікрофінанс » та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 517514.

Відповідно до умов договору ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» надало відповідачу грошові кошти у сумі 4000,00 грн., а відповідач зобов`язувався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту становить 7 днів. Стандартна процентна ставка 0,90% в день (а.с. 7-зворот).

26 лютого 2020 року ТОВ « Бі Ел Джи Мікрофінанс » та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги № 2602-20/1, згідно з яким відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, в тому числі за договором № 517514 від 26 грудня 2019 року.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу від 26 лютого 2020 року за № 576 значиться ОСОБА_1 ( а.с. 21-23 ).

28 грудня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення право вимоги № 2602-20/1 від 28.12.2023 року, у тому числі за договорами договором № 517514 від 26 грудня 2019 року.

Згідно реєстру боржників до договору № 28-12/2022 про відступлення прав вимоги від 28 грудня 2022 року, який є додатком № 3 до вказаного договору, за значиться ОСОБА_1 ( а.с. 32-34).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду тлумачила умови договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування, установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказавши, що у подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги не в повній мірі кореспондують із вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому позивачем безпідставно нараховано заборгованість за інфляційними збитками в розмірі 760 грн. 04 коп. та 3% річних в розмірі 239 грн. 67 коп., а тому в частині її стягнення слід відмовити.

Зважаючи на наведене, суд приходить до часткового задоволення позову та зменшення стягнення заборгованості за договором позики № 517514 від 26 грудня 2019 року у розмірі 8 690 грн., з яких: 4000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 4 410 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 280 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору ( а.с. 1 )

Таким чином, оскільки, позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 387 грн. 64 коп. (89,68% від 2662,40 грн.).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Зважаючи на те, що позов задоволений на 89,68%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8071 грн. 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 530, 549-551, 599, 624, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 263-265, , 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр » заборгованість за кредитним договором № 517514 від 26 грудня 2019 року у загальному розмірі 8 690 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр » судові витрати у справі, що складаються з сплати судового збору у розмірі 2 387 грн. 64 коп. і витрат на правову допомогу у розмірі 8 071 грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр », адреса розташування: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий суддя: