Рішення № 138770688, 03.08.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1126/26

номер провадження 2/531/977/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.,

за участі секретаря Нагорної О.С.,

представника позивача Кумечко М.С.,

представника відповідача Тереховського Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору оренди,

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 через свого представника- адвоката Кумечко М.С. звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд: розірвати договір оренди землі, укладений 03 серпня 2028 року між між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. А.Л. Фисуна (Товариство з обмеженою відповідальністю «Лип`янка») предметом якого є передання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 532168500:00:002:0406 загальною площею 1,7766га, території Мартинівської (Халтуринської) сільської ради Карлівського району Полтавської області; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за період з 2018 по 2025рік в загальному розмірі 87 000,00 грн обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежіва, 3 % (відсотків) річних в розмірі 9 353,85 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 41 272,09 грн. пеню в розмірі 11 388,30 грн.також судові витрати.

У позові посилається на те, що позивач, є власником земельної ділянки площею 1,7766гага, кадастровий номер: 532168500:00:002:0406, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Полтавської області Полтавського (колишнього Карлівського) району Карлівської міської ради (за межами населеного пункту). Пунктом 9 Договору оренди землі визначено, що річний розмір орендної плати складає 12 000,00грн, що становить не менше 17,5% від НГО земельної ділянки в рік. ). Пунктом.14 Договору оренди землі визначено у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення

03 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. А.Л. Фисуна (відповідно до протоколу №148 від 05.09.2022р. ТОВ «Лип`янка») укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове користування земельну ділянку приватної власності, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5321685600:00:002:0406

Пунктом 9 Договору оренди землі визначено, що річний розмір орендної плати складає 12 000,00грн, що становить не менше 17,5% від НГО земельної ділянки в рік. ). Пунктом.14 Договору оренди землі визначено у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення

Тобто відповідач починаючи з 2018 року щорічно повинен був нараховувати та виплачувати гр. ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 12 000,00 грн з врахуванням податків, а у випадку не виконання обов`язку щодо нарахування та виплати орендної плати до орендаря підлягають застосуванню штрафні санкції, а договірні правовідносини між сторонами розриваються.

Натомість відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою з 2018 по 2025 роки орендна плата нараховувалася та виплачувала лише один раз у 2019 році, проте не в повному розмірі. Така поведінка орендаря свідчить про істотне порушення умов договору оренди землі та є підставою для захисту прав власника земельної ділянки.

Станом на 06 травня 2026р. розмір заборгованості ТОВ «Лип`нка» перед ОСОБА_1 зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 8 років становить 87 000,00 грн.

За порушення терміну виплати орендної плати за 2018 - 2025 роки також підлягає стягненню пеня в розмірі 11 388,30 грн, 3 % річних 9 353,85 грн., інфляційне збільшення суми боргу 41 272,09 грн.

Позиції учасників судового провадження.

Від відповідача ТОВ «Лип`нка» надійшов відзив на позов в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору оренди землі відмовити у повному обсязі. Застосувати наслідки спливу позовної давності, щодо вимог позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних втрат за період 20182022 років, а також щодо вимог про стягнення пені за межами річного строку позовної давності, та відмовити у позові в цій частині на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що при підписанні договору позивач принципово не вказав у тексті жодного контакту (навіть номеру телефону) та не зазначив реквізитів особистого банківського рахунку, що від початку створило об`єктивні перешкоди для автоматичного виконання орендарем свого грошового зобов`язання у безготівковій формі. Із метою добросовісного виконання умов договору та забезпечення розрахунку, орендар (як ТОВ імені А.Л. Фисуна, так і після зміни найменування ТОВ «Лип`янка») регулярно та систематично направляв на офіційну адресу реєстрації позивача письмові листи-пропозиції з вимогою надати банківські реквізити у форматі IBAN або з`явитися до каси підприємства. Усі ці звернення позивач категорично та демонстративно ігнорував, письмових відповідей не надавав, реквізити рахунку приховував, чим свідомо створював штучні умови для прострочення відповідача з метою подальшого ініціювання розірвання договору в судовому порядку. ТОВ «Лип`янка» неодноразово здійснювало виплати орендної плати як готівковими коштами через касу підприємства, так і безготівковими переказами на картковий рахунок. Проблема відсутності відповідних записів у податковому реєстрі ДРФО полягає не у факті невиплати коштів, а у внутрішніх операційних помилках бухгалтерського обліку відповідача, який у певні періоди не утримував і не відображав у звітності 4ДФ податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір. Договір оренди землі було укладено 03 серпня 2018 року та здійснено держану реєстрацію, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Позивач вимагає виплату за повний 2018 рік, натомість договір оренди землі між ОСОБА_1 та правопопередником ТОВ «Лип`янка» (ТОВ ім. А.Л. Фисуна) було укладено та зареєстровано 03 серпня 2018 року. Відповідно до пункту 9 договору, річний розмір орендної плати встановлено у фіксованому розмірі 12 000,00 грн. Проте Позивач у своїй позовній заяві вимагає стягнення орендної плати за повний 2018 рік у розмірі 12 000,00 грн, що є очевидним порушенням принципу еквівалентності договірних зобов`язань та положень чинного законодавства. Плата за перший календарний рік оренди має обчислюватися пропорційно кількості днів фактичного володіння та користування майном з дати реєстрації договірних відносин. Чиста сума до виплати орендодавцю за 151 день 2018 року за користування земельною ділянкою ТОВ «Лип`янка» складає 3 996,33 грн.

Крім того, одразу після укладення договору, 06 серпня 2018 року комісією відповідача було проведено обстеження земельної ділянки площею 1,7766 га (кадастровий номер 5321685600:00:002:0406) та складено Акт № 1 технічного огляду стану земельної ділянки. За результатами огляду було офіційно зафіксовано, що земельна ділянка перебувала у незадовільному стані, який повністю унеможливлював проведення будь-яких сільськогосподарських робіт або посівної кампанії у 2018 році. Орендар був змушений самостійно, виключно за власний рахунок та із залученням власної техніки і людських ресурсів, проводити тривалі меліоративні, агротехнічні та культуртехнічні заходи (дискування, глибоку оранку, знищення бур`янів та очищення від сміття). Вказані роботи тривали до початку 2019 року. Таким чином, ТОВ «Лип`янка» власними силами ліквідувало недоліки орендованого майна, щоб взагалі отримати реальну можливість хоча б з весни 2019 року почати обробляти цю земельну ділянку.

Оскільки у 2018 році відповідач об`єктивно не міг використовувати земельну ділянку у господарській діяльності через обставини, за які повністю відповідає Орендодавець (передача захаращеної землі та ігнорування повідомлень про недоліки). Відповідач на підставі ч. 6 ст. 762 ЦКУ звільнений від обов`язку сплачувати орендну плату за цей період.

Пунктом 9 Договору оренди землі заначено що орендна плата за рік складає 12000 грн., до виплати орендарю належить сума за вирахуванням податків та зборів Відтак, з 12000 грн., було утримано 18% ПДФО та 1,5 військового збору, у зв`язку з чим до виплати орендодавцю підлягало 9 660 грн. З цієї суми було утримано 18% ПДФО (1 620,00 грн) та 1,5% військового збору (135,00 грн). 10 січня 2020 року платіжним дорученням відповідач перерахував позивачу чистий дохід у розмірі 7 245,00 грн, а суми податків перераховані до бюджету зведеними платіжними дорученнями Ланнівської територіальної громади. Розрахунок здійснено математично точно Позивач помилково вважає це недоплатою, оскільки вказує на суму 9 000,00 грн замість договірних 12 000,00 грн, проте за касовим та податковим обліком відповідача це нарахування закрите в нуль, а різниця виникла через зміну нормативної грошової оцінки або умов індексації. За 2020 рік виплата не проводилася з аналогічних причин прострочення кредитора та ненадання реквізитів рахунку. За 2021 рік виплата здійснена готівкою в касі підприємства. 28 грудня 2021 року позивач особисто з`явився до офісу товариства та отримав готівкові кошти у розмірі 9 660,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.12.2021р. За 2022 рік виплата не здійснювалася через ненадання реквізитів Орендодавцем. За 2023 рік виплата проведена 08 лютого 2024 року. Позивач отримав готівкою з каси підприємства суму 12 000,00 грн на підставі видаткового касового ордера, де також міститься його особистий підпис та паспортні дані.

За 2024 рік виплата проведена 06 січня 2025 року у безготівковій формі на суму 12 000,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 тривалий час ухилявся від надання реквізитів, а наприкінці 2024 року у телефонній розмові повідомив, що перебуває у Львівській області, він усно надав номер своєї картки юристу товариства ОСОБА_2 та попросив переказати кошти туди Того ж дня ОСОБА_2 через касу відділення АТ КБ «ПриватБанк» переказав ці кошти на картковий рахунок позивача, що підтверджується квитанцією від 06.01.2025 року.

Заборгованість з орендної плати перед позивачем утворилась внаслідок свідомого ухилення орендодавця від одержання орендної плати з метою припинення орендних відносин з ТОВ «Лип`янка», а тому не може бути підставою для розірвання договору оренди землі.

Вказує, що вимоги за 20182022 роки заявлені поза межами загальної позовної

давності та підлягають відмові відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 11 388,30 грн, яка нарахована за період з 2018 по 2025 рік. Проте вказана вимога підлягає відхиленню з огляду на сплив строків звернення до суду. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) .

Також зазначає, що ТОВ «Лип`янка» виконувала свої зобов`язання у повному обсязі, а заборгованість виникла у зв`язку з недобросовісними діями Позивача (неповідомлення реквізитів рахунку), правові підстави для застосування статті 625 ЦК України відсутні.

Представником позивача адвокатом Кумечко М.С. поднано відповідь на відзив, у якому зазначає, що позивач являється директором ряду товариств, а тому в мережі інтернет наявна інформація щодо його місця реєстрації та номеру телефона, зокрема: ТОВ «Деметра Агро-Груп» вказано номер телефону, адресу місця реєстрації та адресу офісу; також СОГ «Полтавський-2017» - всі контактні дані наявні; ФГ «Теллура» - дані засновника ОСОБА_1 .

Окрім того, директор ТОВ «ім А.Л.Фисуна» Крутипорох О.В. і ОСОБА_1 як директор ТОВ «Деметра Агро-Груп» неодноразово зустрічалися, зокрема 21.08.2021 року 22.02.2021 року для укладання низки договорів.

Листи відповідача щодо необхідності прибути до товариства для отримання орендної плати не містять жодного підтвердження, як про їх направлення, так і про їх доставку. Належним підтвердженням направлення особою поштового повідомлення рекомендованим листом та його отримання адресатом є: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про особу отримувача.

Розрахунок по днях виплати орендної плати за 2018 рік, є необгрунтований так як сторони погодили вказані умови, при оренді с/г земель оплаті орендної плати підлягає аграрний рік. Докази про необробіток є неналежними та односторонніми, оскільки підтвердженні про направлення їх відсутнє, відповідно до правовстановлюючих документів та умов договору оренди землі в оренду передано ріллю, передача здійснена в межах посівної кампанії, статистичні відомості та податкові документи про посівні площі та площі залишені під пар відповідачем не додано.

З приводу реквізитів карткового рахунку, зазначає, що вони не є єдиним способом, за яким відповідач міг внести орендну плату. Відповідач не скористався жодним способом внесення орендної плати позивачу, зокрема міг внести кошти в депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу, здійснити поштовий переказ. Видаткові касові ордери не містять всіх належних реквізитів.

Платіжне доручення б/н від 10.01.2020 року: рахунок айбан містить менше 29 цифр, номер платіжного документу відсутній, відомості про проведення його банком відсутні, одержувач не відомий, РНОКПП одержувача не належить позивачу, призначення платежу за пай: у позивача не земельний пай, а з/д для ведення ОСГ, а тому воно є неналежним доказом.

Видаткові касові ордери від 28.12.2021 року та 08.02.2024 року неналежно оформлені, а підписи не належать позивачу.

У видатковому касовому ордері від 06.01.2025 року кошти видано невідомій особі жодних довіреностей на отримання коштів позивач не надавав.

Перерахування коштів, згідно квитанції через термінал невідомою особою, яку відповідач неідентифікує, призначення платежу відсутнє, окрім того, юридична особа може здійснити платіж з розрахункового рахунку на реквізити зазначені у квитанції.

Відповідачем ненадано доказу про нарахування та сплату орендної плати, та податків: ПДФО, військовий збір.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, визначені статтями257,258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон набрав чинності 02.04.2020.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022,розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19. Згідно з чинною редакцією вказаного пункту у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У судове засідання з`явилися представник позивача-адвокат Кумечко М.С. та представник відповідача адвокат Тереховський Д.О.

Представник позивача адвокат Кумечко М.С підтримала вимоги позову у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та відповіді на відзив, зазначила, що вважає платіжні доручення та видаткові касові ордери є неналежними доказами та створені штучно, саме для цієї справи, оскільки не містять необхідних реквізитів, підпис позивача йому не належить. У 2020 році ТОВ «Лип`янка» не існувало, однак у платіжному дорученні від 10.01.2020 зазначено саме таку назва товариства. Щодо отримання 12000,00 гривень від ОСОБА_3 позивач не заперечує, однак це інші кошти, які йому бели перераховані на виконання договорів, так як позивач є директором ТОВ «Деметра Агро-Груп» та має договірні відносини з ТОВ «Лип`янка»

Представник відповідача- адвокат Тереховський Д.О. позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, з підстав, зазначених в позові, зазначив, що несплата орендної плати мала місце через дії орендодавця, який не надав орендарю платіжні реквізити та ухилявся від її отримання. На його адресу товариством неодноразово надсилались листи. У 2025 році кошти для сплати орендної плати була видані працівнику ТОВ «Лип`янка» ОСОБА_3 , який в подальшому перерахував їх на рахунок позивача.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначити відкрите підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року відкладено підготовче засідання клопотання за клопотанням представника позивача Кумечко М.С. ї

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 1,7766 га, кадастровий номер: 532168500:00:002:0406, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Халтуринської сільської ради Полтавського (колишнього Карлівського) району, номер запису про право власності 25677700. Даний факт підтверджуєтьсяВитягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер:120332499 від 11.04.2018 (а.с.35).

03.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ ім. А.Л. Фисуна (перейменовано 05.09.2022 в ТОВ «Липянка») укладено Договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5321685600:00:002:0406, строком на 10 років (а.с.16, 36-37).

Згідно пункту 5 вказаного Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить на дату укладення договору складає 34254,22 грн.

Згідно пункту 9. Договору річний розмір орендної плати складає 12000 гривень, що становить не менше 17,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. При виплаті орендної плати орендодавець виконує функції податкового агента, а саме утримує та перераховує до бюджету податки та збори.

Згідно пункту 10 Договору обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем в строк до 31 грудня поточного року.

Згідно пункту 14 Договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми.

Із протоколу № 148 зборів учасників товариства від 05 вересня 2022 року та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що назву товариства з ТОВ ім. А.Л. Фисуна змінено на ТОВ «Лип`янка».

Ізвідомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що протягом 2018-2025 року відомості про нарахування доходу ТОВ «Липянка в сумі 9000,00 грн зазначені лише в 4 кварталі 2019 року (а.с. 18-32).

З платіжного доручення б/н від 10.01.2020 вбачається, що воно містить реквізити платника ТОВ «Лип`янка», одержувача ПАТ КБ «Приватбанк», суму 7245 грн.

З видаткового касового ордеру від 28.12.2021 слідує, що ОСОБА_1 видано орендну плату за пай за 2021 рік в сумі 9660 грн . Документ містить підпис одержувача та зазначені його паспортні дані (а.с. 60).

Із видаткового касового ордеру від 08.02.2024 слідує, що ОСОБА_1 видано орендну плату за пай за 2023 рік в сумі 12000,00 грн Документ містить підпис одержувача та зазначені його паспортні дані. (а.с.61)

Згідно касового ордеру від 06.01.2025 для виплати орендної плати ОСОБА_1 за 2024 рік видно кошти під звіт в сумі 12000,00 гривень ОСОБА_2 (а.с. 62).

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» кошти в сумі 12000,00 гривень 06.12.2025 перераховані від платника ОСОБА_2 отримувачу ОСОБА_1 , призначення платежу: поповнення рахунку (а.с. 62).

Згідно акту № 1 технічного огляду стану земельної ділянки від 06.08.2021, комісією ТОВ ім. А.Л. Фисуна. встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321685600:00:002:0406 має значну забур`яненість, засміченість побутовими та рослинними залишками, потребує проведення культуртехнічних та меліоративних робіт (а.с. 64).

З наказу № 231 від 08 серпня 2018 року «Про приведення орендованої земельної ділянки до стану, придатного для сільськогосподарського використання», вбачається, що на підставі службової записки винесено наказ про неможливість здійснення посіву сільськогосподарських культур у 2018 році та зобов`язано агрономічну службу провести комплекс культуртехнічних робіт (а.с. 63 з.б.).

З повідомлення ТОВ ім. А.Л. Фисуна № 344 від 08.08.2018 вбачається, що воно адресоване ОСОБА_1 з приводу забур`янення та засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5321685600:00:002:0406 (а.с. 64 з.б.).

Згідно листа-пропозиції № 214 від 08.10.2020 року, листа-пропозиції від 13.10.2022 року вих. № 197, лист-повідомлення № 173 від 25.09.2025, які адресовані ОСОБА_1 відповідач сповіщав позивача про необхідність вчинити дії для виконання грошового зобов`язання за договором оренди. До листів-пропозиції відповідачем надані описи вкладення у цінний лист (а.с. 66-68).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, відноситься до істотних умов договору оренди землі.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України "Про оренду землі").

У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема,систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже зазначалось, стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положення частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) вказав, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно умов договору, який укладений між сторонами 03.08.2018 розмір орендної плати складає 12000 грн в рік.

Як вбачається із наданих сторонами доказів, відповідач ТОВ «Лип`янка» нарахувало позивачу орендну плату у 4 кварталі 2019 року в сумі 9000,00 грн. тобто в неповному обсязі, за 2021 рік виплатило 28.12.2021 в сумі 9660,00 гривень, за 2023 рік виплатило 08.02.2024 в сумі 12000,00 грн.

Інших переконливих доказів на спростування доводів позивача щодо сплати орендної плати за 2018-2025 рік та причин її не виплати відповідач не надав, зокрема доказів того, що листи-повідомлення були отримані позивачем, а також доказів ухилення орендодавця від отримання орендних платежів.

Наведене вказує на неодноразове грубе порушення відповідачем, як орендарем, своїх договірних зобов`язань щодо виплати орендної плати, що в свою чергу порушило права та інтереси позивача, як орендодавця за договорами оренди.

Таким чином суд вважає, що відповідач, як орендар допустив систематичну несплату орендної плати, що є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 03.08.2018 підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати суд зазначає наступне.

Договір оренди землі між сторонами укладено 03.08.2018. Пунктом 9 Договору визначено річний розмір орендної плати складає 12 000,00 грн, пунктом 11 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня поточного року.

Отже орендна плата має сплачуватись орендарем, починаючи з 2018 року, оскільки умови договору не містять положень про її сплату пропорційно до кількості днів користування.

Крім того, суд вважає недоведеним твердження відповідача, що земельна ділянка перебувала в непридатному для використання стані належними доказами.

За розрахунками позивача, розмір заборгованості зі сплати орендної плати за Договором оренди землі від 03.08.2018 за період з 2018 по 2025 роки складається з суми боргу- 87000,00 грн, пені- 11338,30 грн, 3% річних- 9353,85 грн, інфляційного збільшення боргу - 41279,09 грн.

Натомість суд, вважає, що надані відповідачем, видаткові касові ордери від 28.12.2021 та від 08.02.2024 свідчать про отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2021 та 2023 рік та не приймає до уваги, надане відповідачем платіжне доручення від 10 січня 2020 року, яке не містить інформації про отримувача та квитанцію АТ КП «Приватбанк» про перерахування коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, сума основного боргу складає за: 2018 рік- 12000 грн, 2019 рік- 3000 грн, 2020 рік 12000 грн, 2022 рік- 12000 грн, 2024 рік- - 12000 грн, 2025 рік - - 12000 грн, а всього 63000,00 грн без врахування податків та інших платежів, яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення інфляційного збільшення, 3% річних та пені суд зазначає наступне.

Із розрахунку заборгованості за договором оренди, наданого позивачем вбачається, що заборгованість складаються з:

за 2018 рік: інфляційне збільшення: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.99950841 - 12 000,00 = 11 994,10 грн; 3% річних -2 643,29 грн; пеня- 3 218,40 грн, загальний розмір заборгованості за 2018 рік становить 29 855,79 грн.

за 2019 рік: сума основного боргу 3000,00 грн, інфляційне збільшення: 3 000,00 x 1.92161157 - 3 000,00 = 2 764,83 грн; 3% річних - 570,82 грн; пеня- 695,10 грн, загальний розмір заборгованості за 2019 рік становить 7 030,75 грн.

за 2020 рік: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.83023996 - 12 000,00 = 9 962,88 грн; 3% річних - 1 923,29 грн; пеня- 2 341,20 грн., загальний розмір заборгованості за 2020 рік становить 26 227,37грн.

за 2021 рік: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.66362261 - 12 000,00 = 7 963,47 грн; 3% річних - 1 563,29 грн; пеня- 1 903,20 грн, загальний розмір заборгованості за 2021 рік становить 23 429,96 грн.

за 2022 рік: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.31404422 - 12 000,00 = 3 768,53 грн; 3% річних - 1 203,29 грн; пеня- 1 465,20 грн, загальний розмір заборгованості за 2022 рік становить 18 437,02 грн.

за 2023 рік: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.25047264 - 12 000,00 = 3 005,67 грн; 3% річних - 843,29 грн; пеня- 1 027,20 грн, загальний розмір заборгованості за 2023 рік становить 16 876,16грн.

за 2024 рік: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.11669083 - 12 000,00 = 1 400,29 грн; 3% річних - 483,29 грн; пеня- 588,00 грн, загальний розмір заборгованості за 2024 рік становить 14 471,58 грн.

за 2025 рік: сума основного боргу 12000,00 грн, інфляційне збільшення: 12 000,00 x 1.03436019 - 12 000,00 = 412,32 грн; 3% річних - 123,29 грн; пеня- 150,00 грн, загальний розмір заборгованості за 2025 рік становить 12 685,61 грн (а.с. 8-15).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не сплатив позивачу орендну плату за 2018, 2020, 2022, 2024, 2025 року та за 2019 в неповному обсязі, а тому 3% річних, що нараховані за невчасну сплату орендної плати підлягають стягненню в сумі 6947,27 грн (9353,85 -843,29 (за 2023 рік)- 1563,29 за 2021 рік).

Щодо стягнення інфляційного збільшення суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень ПВГСУ від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд приймає наданий позивачем розрахунок інфляційного збільшення, натомість вважає за необхідне вирахувати суму, яка нарахована позивачем за 2021 та 2023 рік, оскільки орендна плата за цей період буда сплачена позивачу (41272,09 - 7 963,47 за 2021 рік - 3 005,67 за 2023 рік =30302,95)

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення інфляційного збільшення в сумі 30302,95 грн.

Щодо стягнення пені, суд дійшов таких висновків.

Умовами договору встановлено, що у разі не виплати орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14 договору оренди землі).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені, яка нарахована в розмірі 11388,30 грн, вважає за необхідне вирахувати суму, яка нарахована позивачем за 2021 та 2023 рік (11388,30 - 1 903,20 за 2021 рік - 1 027,20 за 2023 рік =8457,90 грн) .

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення пеня в сумі 8457,90 грн.

Посилання відповідача та представника відповідача на застосування позовної давності, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, з 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-ІХ, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк його дії. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Окрім того, 17.03.2022 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 19 такого змісту: " 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан було неодноразово продовжено, він триває й на теперішній час.

Таким чином, у зв`язку із набранням чинності вищезазначених норм законодавства на час звернення позивача до суду строки визначені ст.257, 258 ЦК України не сплили та були спочатку продовжені, а потім зупинені відповідно до закону.

Схожі за змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023 по справі № 910/5188/22 та у Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 по справі № 910/18489/20.

Враховуючи викладене, суд вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, , 258, 259, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору оренди, задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі, укладений 03 серпня 2018 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» (Товариством з обмеженою відповідальністю ім. А.Л. Фисуна) предметом якого є передання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 532168500:00:002:0406 загальною площею 1,77 га розташованоїна території Мартинівської (Халтуринської) сільської ради Карлівського району Полтавської області, зареєстрований державним реєстратором державним реєстратором Комунального підприємтсва «Реєстратор» Полтавської обласної ради Полтавської області Міняйло Ольгою Григорівною, 03.08.2018, номер запису про інше речове право 27389177.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» (Код ЄДРПОУ 32217731, адреса: 39530, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Лип`янка) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість з орендної плати за Договором оренди землі від 03 серпня 2018 року, за період з 2018 по 2025 рік в загальному розмірі 63000,00 грн. обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» (Код ЄДРПОУ 32217731, адреса: 39530, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Лип`янка) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 3 % (відсотків) річних в розмірі 6947,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» (Код ЄДРПОУ 32217731, адреса: 39530, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Лип`янка) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 30302,95 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» (Код ЄДРПОУ 32217731, адреса: 39530, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Лип`янка) на користь ОСОБА_1 ((РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пеню в розмірі 8457,90 грн. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.С. Фисун