Ухвала суду № 138770556, 05.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11251/24

Провадження 1-кп/524/186/26

УХВАЛА

05.08.2026року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170000000525 від 09.07.2024 року відносно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.3, ст.15 ч.2, ст.121 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання заявлене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в якому останній зазначає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв тяжке кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, знаходячись на волі може ухилятись від явки до суду, так як має місце реєстрації на тимчасово окупованій території в Донецькій області, немає міцних соціальних зв`язків, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку, а оскільки злочин вчинений із бажанням обвинуваченим застосувати відносно потерпілих насильство, то відповідно до вимог ст. 183 ч.4 п.1 КПК України вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, захисника ОСОБА_4 , який заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є неактуальними та прокурором не доведені,просить суд змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід , не пов`язаний із позбавленням волі , обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав думку захисника ОСОБА_4 , приходить до наступних висновків.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду,здійснити вплив на потерпілих та свідків , вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги, що ОСОБА_5 розлучений, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, має місце реєстрації на тимчасово окупованій території в Донецькій області, раніше не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи , судовий розгляд по справі продовжується, враховуючи, що на даний час ризики, наявність яких були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, на даний час не зменшились, не змінилися і не відпали, тому з метою уникнення спроб обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливості незаконного впливу на потерпілих , так як місце перебування потерпілих йому добре відомо, також потерпіла ОСОБА_7 неодноразово у судових засіданнях виказувала думку про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись на волі може завдати шкоди її здоров`ю та життю, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти існуючим ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також, на переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик впливати на потерпілих, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення .

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_5 , на 60 днів, а саме з 05.08.2026 року до 03.10.2026року включно.

Відносно доводів захисника ОСОБА_4 , що ризики зазначені прокурором втратили свою актуальність та зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід , не пов`язаний із позбавленням волі, то суд, вважає, що вказані прокурором ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати та істотно не зменшуються через наявність у ОСОБА_5 місця проживання, а також інших даних про особу обвинуваченого, на які вказує захисник. Також судом при вирішенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 178 КПК України крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оцінуються в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, судом всі вище перелічені обставини були оцінені та суд прийшов до висновку, що ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати та істотно не зменшуються для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, суд враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 407 та 121 КК України є дискреційним повноваженням суду.

Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням тяжкості та обставин вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, даних про його особу, стадію судового розгляду та строк тримання під вартою останньому необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на рахунок за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_5 , з-під варти у разі внесення застави у сумі 232960 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачений ОСОБА_5 залишається під вартою на раніше встановлений судом строк.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується обвинувачений, негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1.Прибувати за кожним викликом до суду;

2.Не відлучатись з м. Кременчука Полтавської області без дозволу прокурора та суду;

3. Повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і свідками по кримінальному провадженню;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання (порушення) покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримується обвинувачений ОСОБА_5 , у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого ОСОБА_5 роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183, 194,369,392,394ч.5,ст.395 ч.2 п.1-1 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання, заявлене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 05.08.2026 року до 03.10.2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , заставу 70 (сімдесяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 232960 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на рахунок за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_5 , з-під варти у разі внесення застави у сумі 232960 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок)

У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачений ОСОБА_5 залишається під вартою на раніше встановлений судом строк.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується обвинувачений, негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1.Прибувати за кожним викликом до суду;

2.Не відлучатись з м. Кременчука Полтавської області без дозволу прокурора та суду.

3. Повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і свідками по кримінальному провадженню;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання (порушення) покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримується обвинувачений ОСОБА_5 , у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого ОСОБА_5 роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід , не пов`язаний із позбавленням волі - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Головуючий суддя : ОСОБА_9