Ухвала суду № 138770259, 05.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8176/25

Провадження №1-кп/369/1253/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю захисника ОСОБА_6 ,

за участю обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпро, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, уродженки смт. Козин, Обухівського району, Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні за їх обвинуваченням:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України,

встановив:

08 травня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 та ч. 2 ст. 263-1 КК України.

На даний час обвинувачений ОСОБА_7 утримується в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 14 серпня 2026 року (включно) на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2026 року. При цьому до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , які обґрунтовувала тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України, та зазначила, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання щодо ОСОБА_8 , які обґрунтовувала тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України, та зазначила, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, тому вважає, що існують ризики того, що остання може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували та просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_6 стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечували та просили обрати нічний домашній арешт.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання прозміну йому запобіжного заходуна цілодобовийдомашній арешт, пояснюючи це станом здоров`я.

Вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені

ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом було встановлено, що 14.08.2025 року в умовах перебування під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України ОСОБА_8 народила дитину ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_8 повідомила суд про неналежні умови для розвитку та здоров`я дитини в умовах слідчого ізолятора. Зокрема, надала копію медичного висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, відповідно до якого дитина соматично здорова. Проте, також надано виписку про новонародженого від 22 серпня 2025 року, згідно з якою дитина ОСОБА_9 має такі клінічні діагнози: гемолітична хвороба та доброякісний шум у серці. Як зазначено у заключенні спеціаліста Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 від 19.12.2025 дитина ОСОБА_9 є інфікованою вірусом гепатиту «С».

Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у випадку визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не може забезпечити його належної процесуальної поведінки, тобто є необхідним у цій конкретній справі.

Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, та не визначає обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави на підставі

абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Також суд констатує, що обвинуваченим ОСОБА_7 не надано суду належних доказів стосовно неможливості перебування його в умовах тримання під вартою. Тому його клопотання про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід також задовольнити.

Відповідно необхідно:

продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на строк 60 днів, а саме до 03 жовтня 2026 року (включно) без альтернативи внесення застави;

продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місці, тобто до 05 жовтня 2026 року включно за адресою:

АДРЕСА_2 ; заборонити обвинуваченій ОСОБА_8 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та встановити їй наступні обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом та вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає ( АДРЕСА_2 ) без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 195, 196, 197, 205, 331, 376, 392 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а саме до 03 жовтня 2026 року (включно), без визначення розміру застави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити до обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місці, тобто до 05 жовтня 2026 року включно за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та встановити їй наступні обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом та вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає ( АДРЕСА_2 ) без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, за виключенням часу перебування у закладах цивільного захисту під час повітряної тривоги; часу, необхідного для вирішення соціальних і медичних питань стосовно дитини.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Суддя ОСОБА_11

Суддя ОСОБА_12