Рішення № 138769840, 30.07.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/637/26

Провадження № 2/293/636/2026

30 липня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (АТ «СГ «ТАС» (приватне)) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

04.05.2026 АТ «СГ «ТАС» (приватне), в інтересах якого дії на підставі довіреності від 30.04.2025 Миц І.В., через систему «Електронний суд», звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. За змістом позову просить визнати справу малозначною та розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження та стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 212 605,21 гривень матеріальної шкоди в порядку регресу та судовий збір в сумі 3328,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що АТ «СГ`ТАС» (приватне) з відповідачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ 1812840 щодо автомобіля Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1 .

09.08.2022 о 13 год. 58 хв. на 145 км автодороги Київ-Чоп відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ CitroenC4д.н. НОМЕР_2 , транспортним засобом Land Roverд.н. НОМЕР_3 .

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2022 (справа №278/2611/22) відповідача визнано винним у вчиненні даної ДТП.

Враховуючи наявність полісу, водій пошкодженого транспортного засобу CitroenC4, д.н. НОМЕР_2 звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) з повідомленням про ДТП.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику зазначеного транспортного засобу, складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), Ремонтну калькуляцію №14006_47 від 25.08.2022. Відповідно до яких вартість ремонту пошкодженого CitroenC4, д.н НОМЕР_2 , складає: 274 701,56 грн.

На підставі отриманих документів та заяви про страхове відшкодування від власника, АТ «СГ«ТАС» (приватне) затвердило страховий акт № 00432/47/923 від 10.01.2023 на суму 127500,00 грн. (за мінусом франшизи 2 500,00 грн), яка була виплачена, що підтверджується платіжною інструкцією № 311555 від 31.01.2023.

Враховуючи наявність полісу, страхова компанія ПРАТ «СК «Арсенал Страхування», в якій застраховано пошкоджений транспортний засіб Land Rover, д.н. НОМЕР_3 за договором добровільного страхування наземного транспорту №359/22-Т/Ц5, звернулась до АТ «СГ «ТАС» (приватне) з претензією на суму 87 605,21 грн. з наданням всіх необхідних документів.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого Land Rover, д.н. НОМЕР_3 складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та отримано рахунок №ПАсС-0010453 від 17.08.2022, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого Land Rover, д.н. НОМЕР_3 внаслідок ДТП складає: 322214,40 грн.

Крім того, для визначення вартості ремонту пошкодженого ТЗ страховою компанією отримано Рахунок №ІСзС-0040133 від 28.10.2022 від СТО, згідно з яким вартість ремонту ТЗ Land Rover, д.н. НОМЕР_3 становить: 87 605,21 грн.

ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» склало страховий акт № 006.012140221 відповідно до якого виплата страхового відшкодування за пошкоджений ТЗ Land Rover, д.н. НОМЕР_3 склала 87605,21 грн., що підтверджується платіжними доручення № 43419729 від 23.08.2022.

Внаслідок цього позивачем, на підставі зібраних документів складено страховий акт №02942/47/923 від 14.02.2023 на суму 85 105,21 грн., яка виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 319305 від 17.02.2023.

Зазначає, що загальна вартість страхового відшкодування склала 212 605,21 грн.

Посилаючись на вимоги абзацу «а» пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 06.01.2025 (справа № 278/2665/22), якою встановлено, що відповідач на момент вчинення ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу у розмірі 212 605,21 грн., тому позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

ІІ.ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 головуючим суддею по справі №293/637/26 визначено суддю Проценко Л.Й.

Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом направлено запит до виконавчого органу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Із повідомлення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14.05.2026 вбачається, що згідно даних реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В перід з 18.05.2026 по 26.05.2026 питання про відкриття провадження не вирішувалось у зв`язку з перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці.

27.05.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначив на 11:30 год. 22.06.2026 (а.с.37).

01.06.2026 представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 06.01.2025 у справі №278/2665/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення. В постанові зазначено, що згідно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.08.2022 о 13 год. 58 хв. на 145 км автодорога «Київ-Чоп» Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Daewoo Nexia», реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пп. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N° 1306. Однак, зважаючи на те, що порушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, мало місце 09.08.2022, а отже, на момент надходження та розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, що відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі. Зі змісту п.7 ст. 247 КУпАП прямо слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає (невідкладному) закриттю у зв`язку із закінченням на момент судового розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Зазначає, що вказана норма не містить положень про наявність у суді повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення через закінчення строків давності.

Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП є недоведеною, зважаючи при цьому, що під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП складу адміністративного правопорушення та вини останнього за ч.2 ст.130 КУпАП не встановлено, обставин справи не досліджено, що для ствердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП є неприйнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» N° 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява N° 25).

Представник відповідача вказує, що Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 справа N°463/1352/16-а підтвердив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

На підставі вище викладеного просить відмовити в задоволенні позову (а.с.42-46).

09.06.2026 представник позивача Миц І.М. через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив у якому зазначила, що з урахуванням положень ст.38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише за одночасної наявності двох умов: встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та спливу строку накладення адміністративного стягнення. Крім того, на думку представника позивача, постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 06.01.2025 у справі №278/2665/22 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, що свідчить про повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а також підтверджує наявність події відповідного адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №234/16272/15-ц постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду при розгляді цивільної справи в частині встановлення факту вчинення дій та того, що вони вчинені конкретною особою.

Представник позивача просить врахувати вказані доводи та задовольнити позов в повному обсязі (а.с.47-49).

10.06.2026 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив представника відповідача та зазначає, що згідно ст.284 КУпАП судовим рішенням, що підтверджує вину особи є лише постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу. Закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП не встановлює вини особи та не підтверджує факту вчинення правопорушення (а.с.50-53).

19.06.2026 представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі. Проти заочного рішення не заперечує. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі (а.с.54).

22.06.2026 вказана справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні №293/1291/24 (а.с.55).

30.07.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує. (а.с.54). Представник відповідача також подав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Просить врахувати поданий відзив на позовну заяву та відмовити в позові (а.с.58).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ 1812840, який є візуальною формою, що посвідчує укладення внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ПАТ «Страхова група ТАС» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на забезпечений транспортний засіб Daewoo Nexia номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску. Строк дії договору з 05.01.2022 00:00 по 04.01.2023 23:59 включно (а.с.6).

Відповідно до постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2022 справа №278/2611/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Зокрема, ОСОБА_1 09.08.2022 о 13 год. 58 хв. на 145 км автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Land Rover, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та з автомобілем Сitroen, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.12.1., 13.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1., 13.1. ПДР України знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками (а.с.7-8).

Із постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 06.01.2015 справа №278/2665/22 слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрите на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Порушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності мало місце 09.08.2022, а згідно ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення маже бути накладено протягом одного року з дня вчинення правопорушення. На момент надходження та розгляду справи закінчились передбачені ст.38 КУАП строки притягнення до адміністративної відповідальності, що відповідно до п.7 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі. (а.с.8-9).

ОСОБА_4 , який був водієм автомобіля Сitroen, державний номерний знак НОМЕР_2 19.08.2022 звернувся до АТ «СГ`ТАС» (приватне) із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду яка мала місце 09.08.2022 о 13 год. 50 хв. (а.с.10-11).

Згідно акту огляду транспортного засобу Сitroen, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , та ремонтної калькуляції №14006-47 від 25.08.2022, вартість ремонту автомобіля становить 274 701, 56 грн. (а.с.11, 12-16).

25.08.2022 ОСОБА_4 , звернулась до АТ «СГ`ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування в розмірі 127 500 грн., яка виплачена їй 13.01.2023 (а.с.18-20).

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №359/22-Т/Ц5 від 29.07.2022 «ALL RISKS» укладений між ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» з ФОЗЗІ РІТЕЙЛ АТ в особі Генерального директора щодо вигодо набувача ОТП Лізинг ТОВ відносно автомобіля Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Land Rover, д.н. НОМЕР_3 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (а.с.22).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Land Rover, д.н. НОМЕР_3 належить на праві власності ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (а.с.24).

ТОВ «ВіДі-Пауер» складено рахунок №ПасС-0010453 від 17.08.2022 розраховано вартість ремонтних робіт автомобіля марки Land Rover, д.н. НОМЕР_3 в сумі 87 605,21 грн. (а.с.26).

ПрАТ «СК`Арсенал Страхування» складено страховий акт №006.01214022-1 від 22.08.2022 на суму регрес них вимог - 87 605,21 грн. Вказана сума перерахована ПРАТ «СК`Арсенал Страхування» - ТОВ «ВіДі-Пауер» (а.с.27,28).

14.02.2023 АТ «СГ`ТАС» (приватне) затверджено страховий акт №02942/47/923 на суму страхового відшкодування за регресною вимогою ПРАТ «СК`Арсенал Страхування» 85 105,21 грн. та здійснено виплату зазначених коштів (а.с.29,30).

IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України та ч.2 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон про обов`язкове страхування) №1961-IV в редакції, яка була чинна на момент виникнення даних правовідносин, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та /або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів позичальника.

22.1. ст.22 Закону про обов`язкове страхування у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно статті 28 Закону про обов`язкове страхування шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 29 Закону про обов`язкове страхування передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України до п. 38.1. ст.38 Закону про обов`язкове страхування страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

V. ВИСНОВОК СУДУ

Між сторонами виник спір з приводу відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу) з винної особи, яка на момент вчинення ДТП перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.08.2022 о 13 год. 58 хв. на 145 км автодороги Київ-Чоп є ОСОБА_1 , який керував автомобілем Daewoo Nexia номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Land Rover, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та з автомобілем Сitroen державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП встановлена постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2022 справа №278/2611/22.

Мотиви позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу з тих підстав, що відповідач на момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння не є обгрунтованими.

Так, позивач вказує, що постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 06.01.2025 (справа №278/2665/22) встановлено, що відповідач на момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому зобов`язаний відшкодувати шкоду в сумі 212 605,21 грн в порядку регресу, не відповідає дослідженим в судовому засіданні матеріалам справи, оскільки згідно даної постанови суду провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрите на підставі п.7 ст.247 КупАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, судом не встановлена.

Постанова про закриття справи за ст. 130 КУпАП через сплив строків давності (ст. 38 КУпАП) не означає реабілітації водія. Вона лише констатує закінчення терміну притягнення до адмінвідповідальності, але не спростовує факт перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, страхова компанія не надала суду жодних інших беззаперечних доказів перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення ДТП (розгорнутий акт медичного огляду закладу охорони здоров`я чи експертний висновок токсикологічного дослідження).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити ПАТ «СГ «ТАС» (приватне) в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 страхового відшкодування в порядку регресу.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позову суд відмовив, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями ст.ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 273, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (АТ «СГ «ТАС» (приватне)) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач:

Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» (АТ «СГ «ТАС» (приватне))

Місце знаходження: проспект Берестейський, 65, м.Київ, 03062, ЄДРПОУ 30115243.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 .

РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 04.08.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО