Ухвала суду № 138769214, 05.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9352/26

Провадження № 2/161/5217/26

У Х В А Л А

05 серпня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.

за участі: секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Какун А.С. звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

04 травня 2026 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02 червня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Самчука А.М. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому повідомляє, що відповідач перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 23 серпня 2023 по теперішній час, про що долучає довідку №1953/р від 10.04.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід зупинити, з таких підстав.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до положень пункту 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п.2 ч.1ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24 Палати щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.

Зокрема зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання суду, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.

За таких обставин, перебування відповідача на військовій службі по контракту з 23.08.2023 року по теперішній час (за відсутності відомостей про демобілізацію) є підставою для зупинення провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно довідки №1953/р від 23.08.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Як вбачається з відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 та ВЧ НОМЕР_2 на запит суду, повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_3 та 23.08.2023 направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи вище наведене, існують обставини відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду даної цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд, враховуючи, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, є обов`язком суду, вважає за необхідне зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача ОСОБА_1 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, або до завершення на території України воєнного стану.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур