Рішення № 138768590, 04.08.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2447/26

Номер провадження 2/676/3036/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

04 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Ткаченко Ю.О. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами № 6773139 від 22.09.2025 року, № 45592759 від 13.10.2025 року в загальному розмірі 53 007,50 грн., судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.09.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 6773139, за умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 360 днів (з 22.09.2025 року по 16.09.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 207,50 грн.) У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Окрім того, 13.10.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 45592759, за умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 500,00 грн. строком на 30 днів (з 13.10.2025 року по 11.11.2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.466%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 200,00 грн.) У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується пеня в розмірі 4.00% на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Враховуючи наведене вище, позивач свої зобов`язання за Кредитними договорами - виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорах строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за Кредитними договорами № 6773139 від 22.09.2025 року, № 45592759 від 13.10.2025 року в загальному розмірі 53 007,50 грн., які представник просить суд стягнути з відповідача, а також стягнути судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Відповідач Відзив на позов не подав.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребуванням доказів.

Представник позивача ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з`явилась про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, однак в позовній заяві зазначила що позов підтримує і просить справу розглядати за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.274 ЦПК України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 22.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6773139 (надалі - Кредитний договір), умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 360 днів ( з 22.09.2025 року по 16.09.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 207,50 грн.).

У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 124526, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ignateva-kdl@ukr.net) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін Кредитного договору.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис - 124526 - 22.09.2025 року 09:39:11 год , що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов Кредитного договору № 6773139 від 22.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК» (ЄДРПОУ - 20023569) в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21.03.2024 року, так як переказ коштів з банківського рахунку Кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. (Платіж проведено не по реквізитам, а через платіжну систему).

Наведене вище, підтверджується Довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне проведення платіжної операції № 034794402838 про переказ коштів в розмірі 7 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що вбачається із Довідки АТ «ЮНЕКС БАНК» про здійснення платіжної операції № 034794402838.

Враховуючи наведене вище, позивач свої зобов`язання за Кредитним договором - виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 28 259,00 грн., зокрема: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування

Окрім того, 13.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 45592759 (надалі Кредитний договір), умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 500,00 грн. строком на 30 днів (з 13.10.2025 року по 11.11.2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.466 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 200,00 грн.).

У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '42338, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ignatevakdl59@gmail.com) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '42338 - 13.10.2025 року 09:55:40 год., , що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов Кредитного договору № 45592759 від 13.10.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № e569d51a-9891-42ce-842d-87504f0082e3 від 13.10.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі. Платіжна інструкція підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи № e569d51a-9891-42ce-842d 87504f0082e3 від 13.10.2025 року.

Згідно Довідки № КД-000035749 від 13.02.2026 року ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 року, укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 13.10.2025 року, сума 7 500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу e569d51a-9891-42ce-842d-87504f0082e3.

Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Враховуючи наведене вище, позивач свої зобов`язання за кредитним договором - виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 24 748,50 грн., зокрема: 7 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 048,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 200.00 грн. - сума заборгованості за комісією; 15 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Враховуючи наведене вище, позивач свої зобов`язання за Кредитними договорами - виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за вказаними договорами в загальному розмірі 53 007,50 грн., з яких заборгованість за Кредитним договором № 6773139 від 22.09.2025 року становить 28 259,00 грн., зокрема: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та заборгованість за Кредитним договором № 45592759 від 13.10.2025 року 24 748,50 грн., зокрема: 7 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 048,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 200,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 15 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Так, зазначене вище підтверджується інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» № 14170/26 від 24.04.2021 року.

За ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За нормою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмової форми укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19(провадження № 61-7203св20).

Суд звертає увагу, що відповідач не оскаржує факт укладання договорів, не оскаржує умови кредитування.

З ч.1 ст.1054 ЦК України вбачається, що за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається

За правилами ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вбачається, що відповідачем за допомогою електронного підпису було укладено Кредитні договори.

За таких обставин, у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» набуло право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами.

Водночас, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості позивачу.

Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 указав, що: «при вирішенні цивільних справ судами ураховується стандарт доказування «більшої вірогідності».

Як вказав Верховний Суд у Постанові від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

На підтвердження заборгованості позивач як кредитор надав розрахунок заборгованості за Кредитним договором, який разом зі змістом самих договорів підтверджують виникнення заборгованості з боргових зобов`язань та їх розмір, отже, є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, проте відповідач вказаний розрахунок не спростував та власного не надав. За наведеного, в суду відступні підстави вважати наданий позивачем розрахунок заборгованості неналежним чи недостовірним.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ст.229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст.229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст.2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до відповідача про стягнення заборгованості за Кредитних договором підлягає частковому задоволенню.

Оскільки відповідач в цілому не заперечує факту укладання Кредитних договорів, його умови, фактичне отримання грошових коштів, строку повернення, то суд вважає, що у відповідача було більш ніж достатньо часу для повернення заборгованості за укладеними Кредитними договорами, як первісному позичальнику, так і фактору, який є позивачем за цим договором.

А відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 6773139 від 22.09.2025 року в розмірі 13 051,50 грн., зокрема: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. - сума заборгованості за процентами та за Кредитним договором № 45592759 від 13.10.2025 року в розмірі 8 548,50 грн., зокрема: 7 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 048,50 грн. - сума заборгованості за процентами.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення комісії за вищевказаними Кредитними договорами в розмірі 1 207,050 грн. та 1 200,00 грн. суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі N 194/1387/19, провадження № 61-7416св20.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч.2 ст.215 ЦПК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу / набуття / зміни / встановлення / припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто.

Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі N 359/12165/14-ц.

Тлумачення ч.1 ст.203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст.4 ЦК України. Втім,, більшість законодавчих актів носять комплексний характер і в них поряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі N 613/1436/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя ст.89 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що в Кредитних договорах № 6773139 від 22.09.2025 року, № 45592759 від 13.10.2025 року не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена пеня.

Також ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення Кредитних договорів щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі N 496/3134/19, зроблені наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину.

Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Враховуючи наведене, нарахування позивачем заборгованості по комісії є безпідставними.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 14 000,00 грн. та 15 000,00 грн. пені/неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем 22.09.2025 року та 13.10.2025 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевказане, даний позов слід задовольнити частково, відмовивши в задоволенні позову і в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені/неустойки.

У зв`язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе позов задовольнити частково.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.

На підтвердження понесених витрат суду надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року; копію Витягу з Акту про приймання-передачі наданих послуг № 4-МК від 05.02.2026 року; копія Ордеру адвоката Ткаченко Ю.О. від 20.08.2025 року; копію Свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. від 03.04.2018 року, а тому, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, стягненню підлягає сума пропорційна задоволеним позовним вимогам, зокрема в розмірі 1 833,75 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, що складаються із суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, слід виходити з такого.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як роз`яснено в абз.1 п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК України) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір»).

Загальна сума заявлених позивачем вимог складала 53 007,50 грн., судовий збір сплачений в сумі 2 662,40 грн.

Вимоги позивача задоволено на загальну суму 21 600,00 грн., тобто лише заборгованість за Кредитними договорами за тілом кредиту та процентами.

Здійснюючи розрахунок судового збору суд приймає до уваги постанову ВС від 27.08.2020 року у справі № 188/1815/17.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1 084,92 грн., що становить 40,75% задоволеного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість:

-за Кредитним договором № 6773139 від 22.09.2025 року в розмірі 13 051,50 грн., зокрема: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. - сума заборгованості за процентами;

-за Кредитним договором № 45592759 від 13.10.2025 року в розмірі 8 548,50 грн., зокрема: 7 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 048,50 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судовий збір в розмірі 1 084,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» витрати на правничу допомогу в розмірі 1 833,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ: 39861924, місцезнаходження: вул. Садова, буд.31/33 м. Ірпінь поштовий індекс 08205.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій