Рішення № 138764200, 05.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5626/26

Провадження № 2-о/639/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 639/5626/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій заявник просила встановити юридичний факт, що громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю дитини жіночої статті ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чернівці (Україна), шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.

Матеріали заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником заявника адвокатом Колєсніковою Ольгою Миколаївною, яка діє на підставі ордеру (а.с.9).

В обґрунтування вимог представник заявника зазначила, 25.05.2018 громадянами Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Федеративної республіки Німеччина укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб р. № Е 35/2018, складеним Відділом РАЦС Кведлінбург ФРН. В зв`язку з наявними медичними показаннями заявники взяли участь в програмі екстракорпорального запліднення з перенесенням ембріонів у ТОВ «САНА-МЕД» (Центр репродукції людини Клініка професора Феськова О.М.) та подальшим виношуванням вагітності сурогатною матір`ю, громадянкою України ОСОБА_3 , з якою подружжям укладено договір про виношування вагітності, предметом якого є виношування ОСОБА_3 вагітності, що настала в результаті переносу у порожнину її матки ембріона людини, зачатого подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, а також народження генетично чужої їй дитини для її подальшого передання на виховання біологічним батькам. ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства у КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» у подружжя народилася дівчина ОСОБА_4 , яка має генетичну спорідненість з батьком, оскільки у лікувальній програмі ДРТ використано яйцеклітини донора та сперматозоїди чоловіка ОСОБА_2 . ОСОБА_3 своєю заявою, посвідченою приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Малою І.М., р. № 1517 від 30.03.2026, на підставі ст. 123 СК України надала згоду на запис подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьками дитини, що народилась в результаті переносу ембріона, походженого від подружжя, методом екстрокорпорального запліднення. 03.04.2026 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , батьками якого зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що 03.04.2026 складено відповідний актовий запис № 368.

Заявник посилається на те, що звернення до суду з цією заявою обумовлене спеціальним для Федеративної Республіки Німеччина порядком реєстрації батьківства щодо дітей, народжених шляхом сурогатного материнства за кордоном. Правом Федеративної Республіки Німеччина, громадянами якої є подружжя, сурогатне материнство заборонене, і в якості матері відповідно до параграфу 1591 Цивільного кодексу ФРН визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір). Відповідно до ч. 1 параграфу 108 Закону ФРН «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності» за винятком рішень у справах про шлюб, рішення, прийняті за кордоном, визнаються без особливого провадження. Невизнання факту реєстрації матір`ю дитини в Україні обґрунтовується Верховним судом Німеччини тим, що така реєстрація підтверджується не рішенням суду, а рішенням українського органу реєстрації актів цивільного стану, яке не відповідає змісту частини 1 параграфу 108 Закону ФРН «Про провадження у справах сім`ї та з питань добровільної підсудності».

З урахуванням зазначеного, для реєстрації в Німеччині заявником матір`ю дитини необхідно у судовому порядку встановити факт родинних відносин.

25.06.2026 ухвалою суду заяву прийнято до розгляду, відкрито окреме провадження, призначено судове засідання. З власної ініціативи суду залучено до участі у цій справі заінтересовану особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62).

До суду 04.08.2026 від представника заявника Тугендхайм Маделайне адвоката Колєснікової О.М. надійшла заява, в якій останні просила провести судове засідання без участі представника заявника та самої заявниці, заяву про встановлення факту задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Гофельд Г.С. 05.08.2026 подала до суду заяву, в якій просила провести судове засідання без участі заінтересованої особи та її представника, вважала за доцільне заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, на розгляд справи заінтересовані особи (їх представники) не з`явились, про поважність причин неявки суду не повідомили, жодних клопотань чи заяв суду не подавали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

05.08.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи пояснення представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Гофельд Г.С., що надійшли до суду 04.08.2026.

В поясненнях представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Гофельд Г.С. просила для необхідності захисту інтересів дитини та її батьків задовольнити заяву ОСОБА_1 , оскільки встановлення такого факту має на меті забезпечення якнайкращих інтересів дитини та подружжя.

05.08.2026 суд на місці долучив надані 05.08.2026 стороною заявника докази надіслання заінтересованій особі ОСОБА_3 копії заяви з доданими до неї документами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянами Федеративної Республіки Німеччина, що підтверджується копіями їх закордонних паспортів (а.с.13-19), та перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25.05.2018, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб реєстраційний номер НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану міста Кведлінбург Федеративної Республіки Німеччина (а.с.25-26).

24.06.2025 між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з однієї сторони та сурогатною матір`ю ОСОБА_3 , з другої сторони, укладено договір про виношування дитини, відповідно до умов якого остання зобов`язується за завданням батьків після штучного запліднення пройти процедуру перенесення ембріона (ів) до порожнини матки, отриманого в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, надати послуги з виношування вагітності, народити генетично чужу дитину і передати його батькам, а замовники зобов`язуються компенсувати виконавцю витрати, пов`язані з виконанням умов даного договору за програмою сурогатного материнства (а.с.30-38).

Згідно з копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 03.04.2026, реєстратором Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 03.04.2026 складено актовий запис № 368 про народження дитини жіночої статі, якою є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: м. Чернівці Україна. Відомості про батька: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Федеративної Республіки Німеччина; мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Федеративної Республіки Німеччина. Матір`ю дитини, яка ідентифікована електронною системою охорони здоров`я за даними заяви про згоду на запис подружжя батьками дитини, є громадянка України ОСОБА_3 , яка дала згоду на запис громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_2 та громадянки Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 батьками дитини (а.с.21-23).

03.04.2026 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України видане свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої записані: батько ОСОБА_2 , громадянин Федеративної Республіки Німеччина; мати - ОСОБА_1 , громадянка Федеративної Республіки Німеччина (а.с.20).

Відповідно до висновку генотипоскопічного дослідження від 17.04.2026, виконаного на базі медико-генетичного центру «МАМА ПАПА», передбачуваним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ймовірність батьківства 99,999999998%) (а.с.39-43).

Згідно з копією довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом, виданої 07.04.2026 Центром репродукції людини Клініка професора ОСОБА_7 , після обстеження подружжя: дружина ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 встановлено діагноз: Безпліддя 2. Ендокринний чинник. Численні спроби ДРТ. У зв`язку з неможливістю виношування вагітності проведено програму ДРТ в період з 25.06.2025 по 15.08.2025 з перенесенням ембріона у порожнину матки сурогатної матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У лікувальній програмі ДРТ використано яйцеклітини донора 2370bb та сперматозоїди чоловіка ОСОБА_2 . ОСОБА_8 ембріона у порожнину матки сурогатної матері відбулось 25.07.2025. Факт вагітності встановлено 08.08.2025. Має місце генетична спорідненість батька ОСОБА_2 з плодом (а.с.39).

Відповідно до копії заяви, посвідченої 30.03.2026 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Малою І.М., р. № 1517, громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи добровільно, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без будь-якого примусу та насильства, як фізичного так і морального, робить заяву про надання своєї згоди, на підставі ст. 123 Сімейного кодексу України, на запис подружжя: громадянки Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьками дитини жіночої статі, народженої нею ІНФОРМАЦІЯ_3 в Комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецький обласний перинатальний центр» (медичний висновок про народження № 1234-36Р2-КХКМ-НВ26, зареєстрований Комунальним некомерційним підприємством «Чернівецький обласний перинатальний центр» 27.03.2026); та заявила, що народжена нею ІНФОРМАЦІЯ_3 в Комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецький обласний перинатальний центр» дитина жіночої статі має генетичну спорідненість з батьком: ОСОБА_2 (а.с.42).

Звернення заявника з цією заявою до суду обумовлене спеціальним для Федеративної Республіки Німеччина порядком реєстрації батьківства щодо дітей, народжених шляхом сурогатного материнства за кордоном.

Правом Федеративної Республіки Німеччина сурогатне материнство заборонене, і в якості матері відповідно до параграфу 1591 Цивільного кодексу ФРН визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір).

Верховний федеральний суд ФРН у справі ХІІ ZB 320/17 від 20.03.2019 року, предметом розгляду у якій було питання запису матір`ю в Німеччині саме особи, яка була записана такою у свідоцтві про народження в Україні відповідно до українського права, зробив такий висновок: «Запис в українському реєстрі про народження, а також видане на його підставі свідоцтво про народження, не є рішенням, яке може бути визнаним в розумінні частини 1 параграфу 108 Закону про провадження у справах сім`ї та з питань добровільної підсудності». Відповідно до ч. 1 параграфу 108 («Визнання іноземних рішень») Закону ФРН «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності» за винятком рішень у справах про шлюб, рішення, прийняті за кордоном визнаються без особливого провадження. Отже, відповідно до законодавства ФРН, для оформлення батьківських прав заявників щодо їх дітей з урахуванням забезпечення як найкращих інтересів дітей, необхідно рішення компетентного суду України, яке б встановлювало юридичний факт батьківства заявників щодо їх дітей (а.с.46-54).

Відповідно до норм права ФРН громадянка ФРН (генетична матір) не може вважатись законною матір`ю дитини, матір`ю може бути лише жінка, зокрема, сурогатна мати, яка народила дитину. Хоча материнство після народження сурогатною матір`ю відхиляється від німецького положення про материнство згідно законодавства ФРН, таке материнство допустиме при наявності позитивного рішення іноземного (у даному випадку українського) суду з цього питання. Визнання іноземним (у даному випадку українським) судом батьківства громадян ФРН, які бажають стати батьками, має принципове значення для охорони інтересів дітей. Без такого рішення батьківські права осіб, не будуть визнані у ФРН.

Отже, здійснений в Україні актовий запис про матір дитини в реєстрі актів цивільного стану громадян та видане на цій підставі свідоцтво про народження дитини не визнаються в Німеччині як рішення (акт) компетентного органу України, зокрема, не визнається і свідоцтво про народження, в якому матір`ю народженої в Україні (шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій - методом сурогатного материнства) дитини жіночої статті ОСОБА_4 , записана заявник - громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 496 ЦПК України визначено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

З наданої заявником копії договору оренди житлового приміщення від 28.03.2026 суд вбачає, що місцем проживання заявника на території України є: АДРЕСА_2 (а.с.28-29).

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

Отже, зібраними у справі доказами встановлено, що дитина ОСОБА_4 була народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні сурогатною матір`ю громадянкою України ОСОБА_3 в результаті допоміжних репродуктивних технологій відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 787 від 09.09.2013 р. «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні», а реєстрація факту народження дитини була здійснена згідно з п. 11 глави 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України № 52/2 від 18.10.2000.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 3 ст. 123 СК України визначено, що подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

В силу приписів статті 4 вказаного Закону право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Статтею 65 цього Закону передбачено, що встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.

Відповідно до ст. 16 цього Закону особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Згідно з п. 11 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків /матері чи батька/ з плодом. При цьому в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться один з таких записів: "Матір`ю дитини, яка ідентифікована електронною системою охорони здоров`я за даними заяви про згоду на запис подружжя батьками дитини, є громадянка (прізвище, власне ім`я, по батькові)" або "Матір`ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім`я, по батькові)", а також зазначаються найменування закладу (установи), що видав(ла) довідку, дата її видачі та номер, дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини.

У рішеннях від 26 червня 2014 року у справі «Меннессон проти Франції» скарга №65192/11 та у справі «Лабассе проти Франції» скарга №65941/11, Європейський суд з прав людини зазначив, що кожна країна має право заборонити сурогатне материнство на її території. Однак Суд також визначив, що заборона сурогатного материнства не може впливати на дітей, народжених у такий спосіб за кордоном. У цьому контексті Суд висловив позицію, що країни, де сурогатне материнство заборонене, повинні визнати родинний зв`язок між дітьми, народженими від сурогатної матері за кордоном, та їхніми біологічними батьками, інакше буде мати місце порушення прав дітей на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, невизнання факту реєстрації матір`ю дитини в Україні Верховним судом ФРН обґрунтовується тим, що така реєстрація підтверджується не рішенням суду, а рішенням українського органу реєстрації актів цивільного стану, яке не відповідає змісту ч. 1 § 108 Закону «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності».

Зроблений в Україні актовий запис про матір та батька в реєстрі актів цивільного стану громадян, та видане на цій підставі свідоцтво про народження дитини не визнається в Німеччині як рішення компетентного органу України.

Рішення суду України про встановлення юридичного факту батьківства (материнства) заявника щодо її дитини є єдиним можливим документом, який необхідний для оформлення батьківських прав на території ФРН, тому, у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, встановлення цього факту іншими засобами є неможливим з огляду на вищевказані джерела права. Наявність такого рішення забезпечуватиме права заявників та дитини, зокрема матеріального забезпечення та піклування, а також права на повагу до сімейного життя, передбаченого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку із викладеним, задля необхідності захисту інтересів дитини та її батьків, суд вважає за необхідне задовольнити заяву і встановити факт, що громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , є матір`ю дитини жіночої статті на ім`я ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в Україні, м. Чернівці шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, суд зазначає, що при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 223, 247, 265, 293, 294, 315-319, 354, 355, 496, 497 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт, що громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю дитини жіночої статті на ім`я ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чернівці в Україні, шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Федеративної Республіки Німеччина, адреса місця проживання в Україні: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання в Україні: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 44956923, адреса місцезнаходження: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд. 29.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1

Повне рішення складено 05.08.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО