Рішення № 138764180, 05.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3542/26

Провадження № 2-о/638/292/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Смирнова В.А.

секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.

розглянувши в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Немишлянського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своїм батьком гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією родиною, у тому числі і на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є рідною донькою гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку зі смертю гр. ОСОБА_2 , з 18.03.2026 року відкрилась спадщина, в тому числі і на присуджені на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року по справі №520/33462/23 суми перерахованої пенсії як військовослужбовця, проте яка дотепер не була виплачена на його користь Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Так, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_2 , починаючи з 21.03.1998 року і по дату смерті, постійно проживав в житловому будинку АДРЕСА_1 . Окрім того, в даному житловому будинку по АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 , померлий гр. ОСОБА_2 був зареєстрований і постійно проживав, у т.ч. на час своєї смерті разом із заявником - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його єдиною рідною донькою, та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є його онукою і донькою заявника ОСОБА_1

ОСОБА_1 , не зважаючи на внесення з 28.08.2025 змін в Реєстрі щодо реєстрації місця проживання з адреси: « АДРЕСА_1 » (нині АДРЕСА_1 ), за якою була зареєстрована починаючи з 21.03.1998, на інше адресу: « АДРЕСА_3 », - постійно як залишалася проживати, так і наразі продовжує постійно проживати разом зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 . З моменту смерті гр. ОСОБА_2 , а саме з 18.03.2026, - відкрилась спадщина, у тому числі на належні йому грошові суми у вигляді перерахованого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за рішення суду від 26.01.2024 по справі №520/33462/23 пенсійного забезпечення як військовослужбовця, проте які не були виплачені йому до моменту смерті, а можливість їх подальшого отримання врегульовано положеннями спеціального законодавства, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, зі змінами та доповненнями.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 29.04.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 04.06.2026 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Заявник та її представник в судовому засіданні 30.06.2026 підтримали заяву. У судове засідання 05.08.2026 не з`явилися, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь-яких клопотань до суду не подано, причин неявки не повідомлено.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.03.2026 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, і про що зроблено відповідний актовий запис за №1036.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 29.08.2025 (повторно) Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, і про що зроблено відповідний актовий запис за №846.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21.03.1998 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 та інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 26.07.2024.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21.03.1998 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки відділу питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища ХМР від 30.06.2022 №1228/0/6-22), буд. 15.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25.08.2025 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є донькою ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_2 , з 03.07.2020 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягу з Державного реєстру речових прав та свідоцтва про прийняття спадщини за законом (зареєстрованого в реєстрі №6596) вбачається, що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі 520/33462/23 адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає у не вчиненні дій з перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки № ФХ88375 від 08.06.2023 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_7 та здійснити виплату ОСОБА_2 недоплаченої частини пенсії з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_2 з 80 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з 21.05.2023 року, та здійснити виплату ОСОБА_2 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 21.05.2023 р. з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В судовому засіданні 30.06.2026 свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказали, що вони проживають у буд. АДРЕСА_5 , а сім`я ОСОБА_7 у буд. АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_2 з 1999 року. Під час війни тимчасово виїжджали всі разом.

В судовому засіданні 30.06.2026 свідок ОСОБА_8 підтвердив факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказав, що знає заявницю з 1999 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією родиною, завжди були разом.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Так, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.01.2021 по справі №205/2102/19-ц (н/п №61-872св21) наголошено наступне: «Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.»

Для ОСОБА_1 встановлення факту встановлення факту постійного проживання, разом із спадкодавцем має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати їй право на прийняття спадщини, у тому числі на належні йому грошові суми у вигляді перерахованого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за рішення суду від 26.01.2024 по справі №520/33462/23 пенсійного забезпечення як військовослужбовця, проте які не були виплачені йому до моменту смерті, а можливість їх подальшого отримання врегульовано положеннями спеціального законодавства, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сумі в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до частин 2 та 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 від 03.06.1999 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї», членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.04.2020 року по справі №686/8440/16-ц (н/п №61-15699см 19).

Як визначено в ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.01.2019 року по справі №484/747/17 відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

У той же час, у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №204/2707/19 (провадження 61-15380св20) зазначено, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

Статтею 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи € житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце фактичного проживання особи не залежить від місця її реєстрації.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

З огляду на положення наведеної норми, відсутність реєстрації місця проживання заявника за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені ч. 3 ст. 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, окрім як в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимоги такого законні, обґрунтовані та підтверджені доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Керуючись ст. ст. 89, 247, 258-259, 293-294, 315-318 ЦПК України, ст.ст. 15, 29, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своїм батьком гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією родиною, у тому числі і на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А.Смирнов