Рішення № 138763968, 04.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1439/26

провадження №: 2/398/2371/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019 в розмірі 175 872,97 грн та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.08.2019 АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 26-413-850-2-19-Г, який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК", розміщений на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. За умовами Кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти в сумі на умовах визначених договором, тип кредиту - кредит, строк кредитування з 20.08.2019 до 18.08.2023, загальний озмір кредиту - 58 411,21 грн, процентна ставка за користування кредитом - 15,00 % річних. 03.09.2024 АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклали договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого АТ «МЕГАБАНК» передало (відступило) ТОВ«ФК«МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, в тому числі права грошової вимоги до відповідача за договором № № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019. 27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги, в тому числі, до відповідача за договором № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 175 872,97 грн, з яких: 52 871,09 грн за тілом кредиту, 36 261,38 грн за відсотками за користування кредитом, 86 740,50 грн - з комісії.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного з викликом сторін.

03.07.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить в їх задоволенні відмовити повністю з таких підстав. В матеріалах справи відсутні первинні документи в підтвердження видачі кредитних коштів ОСОБА_1 , розрахунок кредитної заборгованості є арифметично неправильним, в період з 19.08.2023 позивач застосовує процентну ставку 15 % річних для нарахування відсотків за користування кредитом, а не 0,1 % річних, як встановлено в кредитному договорі, кредитний договір не містить детального опису, за які саме дії кредитодавець встановив оплату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі, що перевищує розмір самого кредиту, згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечітки або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Крім того, витрати позивача на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг і підлягає зменшенню.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Отже, істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

20.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «МЕГАБАНК» з заявою № 200362 на отримання кредиту на споживчі цілі.

20.08.2019 АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 26-413-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК", розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір.

За умовами зазначеного кредитного договору, відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти (далі кредит), в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками. Кредит надається на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника в АТ «МЕГАБАНК» (п.1.2. кредитного договору). Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. кредитного договору).

У розділі 2 сторони погодили конкретні умови, на яких позичальнику надається кредит, зокрема: п. 2.2 строк надання кредиту - з 20.08.2019 до 18.08.2023, п. 2.3 загальний розмір кредиту 58 411,21 грн, п. 2.4 процентна ставка за користування кредитом (річних) - 15,00 %, п. 2.8 розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 2,7 % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, п. 2.11 процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п.2.2 договору (річних) - 0,1 %.

Сторони погодили та своїм підписом позичальник підтвердив, що цей кредитний договір з усіма додатками та договором, являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього кредитного договору, чи додатках до нього, так i у договорі (додатках до нього) (п. 5.4 кредитного договору)

Також позичальник своїм підписом підтвердив, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також з умовами цього кредитного договору, ознайомлений і згодний; один оригінал договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані (п. 5.5 кредитного договору).

За умовами п. 7.1 кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 18.08.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Також, відповідач був ознайомлений під підпис із паспортом споживчого кредиту.

20.08.2019 АТ «МЕГАБАНК» надало відповідачу кредит в розмірі 58 411,21 грн, що підтверджується виписками по особовим рахункам відповідача.

Згідно з вказаними виписками з рахунку відповідача, наданими позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 175 872,97 грн, з яких: 52 871,09 грн за тілом кредиту, 36 261,38 грн за відсотками за користування кредитом, 86 740,50 грн з комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

03.09.2024 АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклали договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого АТ «МЕГАБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» приймає належні АТ «МЕГАБАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019 в розмірі 175 872,97 грн, з яких: 52 871,09 грн за тілом кредиту, 36 261,38 грн за відсотками за користування кредитом, 86 740,50 грн з комісії.

27.12.2024 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклали договір про відступлення прав вимоги № 1/12, за умовами якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору №1/12 від 27.12.2024 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019 в розмірі 175 872,97 грн, з яких: 52 871,09 грн за тілом кредиту, 36 261,38 грн за відсотками за користування кредитом, 86 740,50 грн з комісії.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання ні перед первісними кредиторами, ні перед новим кредитором позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 52 871,09 грн.

Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на зазначене, виходячи з розрахунків заборгованості, наданих суду, здійснених АТ «МЕГАБАНК», відсотки за користування кредитом, нараховані кредитором після спливу строку кредитування з 19.08.2023 до 02.09.2024 в сумі 8 393,30 грн, не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку кредитування, встановленого в кредитному договорі № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019.

Отже, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 20.08.2019 до 18.08.2023 в розмірі 27 868,08 грн (36 261,38 грн - 8 393,30 грн).

Щодо стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 86 740,50 грн, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначені загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає не частіше одного разу на місяць. Умовами договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 , ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповіда заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 86 740,50 грн задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.01.2026, відповідно до якого позивачу надано послуги правової допомоги на загальну суму 11 200,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об`єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а отже, з урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн є значно завищеними, а пропорційний та спірмірний з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за кредитним договором № 26-413-850-2-19-Г від 20.08.2019 в загальному розмірі 80 739 (вісімдесят тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 17 коп., яка складається з: 52 871,09 грн за тілом кредиту, 27 868,08 грн за відсотками за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) судовий збір в розмірі 1 222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн 25 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 295 (дві тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн 38 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.08.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК