Рішення № 138763494, 05.08.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/280/26

Провадження № 2/339/203/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Кілик М.П.,

за участю секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,

представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Крючкова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болехів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») Синяк І.О. (діє на підставі самопредставництва) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» з відповідача заборгованість за Кредитним договором №1602-3271 від 18.09.2025 в розмірі 49 750 грн, з яких: заборгованість за кредитом 15 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 26 500 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 7500 грн; заборгованість з комісії 750 грн; а також судові витрати: 2662,40 грн сплаченого позивачем судового збору.

У обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 18.09.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1602-3271. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, сума кредиту 10 000 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія 15% від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00% в день; стандартна % ставка: 1,0 % в день протягом перших 180 календарних днів, 0,74 % починаючи з 181 календарного дня дії договору. Тип процентної ставки фіксована. Додатковою угодою від 28.10.2025 сторони домовились про надання відповідачу додаткових коштів у кредит у сумі 5000 грн. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору на картковий рахунок, вказаний відповідачем. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості. Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Відповідач порушив умови Кредитного договору, не повернув кредит, не виконав усі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за договором. Станом на 10.04.2026 загальна заборгованість становить 49750 грн, яку позивач і просить стягнути.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засідання 23.06.2026 відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи. Судове засідання 08.07.2026 відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача щодо надання їй можливості на забезпечення правничої допомоги, оскільки напередодні звернулась з відповідною заявою про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги.

21.07.2026 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Крючкова І.М. (діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 13.07.2026) надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить поновити строк для подачі відзиву та позовні вимоги задовольнити частково. Зазначає, що встановивши в кредитному договорі сплату разової комісії, що нараховується в момент видачі кредиту, позикодавець не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нараховував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач повинен сплатити, згідно з договором, проценти. Тобто, вимога щодо сплати комісії порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», отже комісія в сумі 2250 грн за видачу кредиту не може бути включена в заборгованість. Вимоги щодо стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 7500 грн є не обґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачка звільнена від їх сплати відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Щодо нарахованих процентів за користування грошовими коштами в сумі 26500 грн та їх стягнення зазначив, що оскільки чоловік відповідачки перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, то це відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняє останню від сплати штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом. Відтак вважає, що позовна заява повинна бути задоволена частково, з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 11 400 грн = 15000 грн (тіло кредиту) - 3600 грн (часткова оплата в рахунок погашення заборгованості). Судовий збір в розмірі 2662,40 грн покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 23.07.2026 представнику відповідачки поновлено судом строк на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 23.07.2026, 05.08.2026 не прибула, її представник - адвокат Крючков І.М. надав пояснення, аналогічні змісту відзиву на позовну заяву. Крім цього, зазначив, що позивач не довів належними доказами факту укладення кредитного договору відповідачкою, факту підписання нею договору, не довів факт належності карткового рахунку, на який перераховано кредитні кошти, саме відповідачці. При цьому, відповідачка ОСОБА_1 визнає, що отримала вказані кредитні кошти і що здійснила часткове погашення боргу. При цьому, підстави для стягнення відсотків за користування кредитними коштами, заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України та заборгованості з комісії відсутні через обставини, вказані у відзиві. Тому вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути заборгованість у сумі 11 400 грн.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ч.2 ст.639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», положеннями ст.3 якого визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 18.09.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1602-3271 продукту «Mini Kasa» (договір, кредитний договір) (а.с.11-21).

При цьому, суд враховує, що оскільки представник відповідачки зазначив про визнання нею факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, то дані обставини доказуванню не підлягають.

Згідно з умовами договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 10 000 грн, дата видачі кредиту: 18.09.2025.

Відповідно до п.2.2 Договору про відкриття кредитної лінії кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, у порядку, передбаченому цим договором.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована (п.4.7 Договору). Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 17.09.2026 (п.4.14 Договору).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною стандартною ставкою: 1% за кожен день користування Кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,74 % - яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору (п.4.10 Договору). Денна процентна ставка 0,918% (п.4.17), у п.4.18 п.4.20 вказано розрахунок денної процентної ставки та загальні витрати за споживчим кредитом.

Пунктом 4.11 Договору визначено порядок нарахування та розмір комісії за видачу кредиту.

Сторони також узгодили, що цей Договір про відкриття кредитної лінії та Правила відкриття кредитної лінії разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту (п.12.1 Договору про відкриття кредитної лінії).

28.10.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1602-3271, умовами якої погодили надання 28.10.2025 кредитодавцем позичальнику додаткових коштів у кредит у сумі 5000 грн, визначили розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами та комісії за видачу кредитуна умовах, що аналогічні умовам договору про відкриття кредитної лінії №1602-3271. Також сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї додаткової угоди (а.с.33-36).

Вищевказаний Договір про відкриття кредитної лінії, Правила відкриття кредитної лінії, додаткові угоди до договору відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с. 21 зворот, 30, 35), що відповідає вимогам договору та чинного законодавства.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами 18.09.2025 в електронній формі, після укладення якого між сторонами виникли взаємні права та обов`язки.

Позивач умови укладеного договору виконав, оскільки надав відповідачукредитні кошти в сумі 15 000 грн, які перераховано двома платежами 18.09.2025 в сумі 10 000 грн та 28.10.2025 - у сумі 5000 грн, на номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , що був вказаний відповідачем у договорі про відкриття кредитної лінії (а.с. 21 зворот, 35). Про факт отримання вказаних коштів відповідачкою підтвердив її представник у судовому засіданні.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором з повернення кредитних коштів належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, позивач ставить питання про дострокове повернення кредиту та стягнення інших нарахувань за період станом на 10.04.2026. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі умов кредитного договору направив позивачу вимогу від 17.04.2026 про дострокове повернення кредиту станом на 10.04.2026.

Зокрема, п. 8.3 кредитного договору сторони погодили, що в разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього Договору. Відповідно до п.8.4 в разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), Кредитодавець має право розірвати цей Договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це Позичальника письмово за 30 календарних днів.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором №1602-3271 від 18.09.2025 відповідачу нараховано станом на 10.04.2026 (дата вимоги про дострокове повернення кредиту) таку заборгованість: за наданим кредитом (тілом кредиту) 15 000 грн, нараховані відсотки 26 500 грн, заборгованість за процентами на підставі ст.625 ЦК України 7500 грн; заборгованість з комісії 750 грн, всього 49 750 грн.

Водночас, за даними розрахунку заборгованості та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що 08.10.2025 відповідач здійснила платіж у розмірі 3600 грн, який був спрямований кредитором на погашення комісії в сумі 1500 грн та 2100 грн нарахованих відсотків за користування кредитом.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 з 01 березня 2014 року перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.87).

Відповідно до копії військового квитка, довідки військової частини НОМЕР_2 від 26.08.2025, довідки військової частини НОМЕР_3 від 18.06.2026 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, довідки військової частини НОМЕР_3 від 16.06.2026 (а.с.83-86, 88-90) чоловік відповідача ОСОБА_2 13 серпня 2025 року був зарахований до особового складу військової частини та проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже нарахування кредитором відсотків за користування кредитом (за період з 18.09.2025 по 10.04.2026) в сумі 26 500 грн здійснено з порушенням Закону, а тому в їх стягненні суд відмовляє.

Крім цього, щодо зарахування 08.10.2025 сплачених відповідачкою 2100 грн на погашення нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає, що відповідно до умов п.4.9 кредитного договору та п.6.11 Правил відкриття кредитної лінії: уразі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до Договору. У зв`язку із викладеним, суд враховує вищевказаний платіж у частині 2100 грн як здійснений відповідачем на погашення заборгованості з тіла кредиту, що відповідає п.6.11 Правил відкриття кредитної лінії щодо черговості зарахування платежів. У зв`язку із цим суд вважає, що заборгованість з тіла кредиту станом на 08.10.2025 становила 7900 гривень (10 000 грн-2100 грн). Відтак, розмір тіла кредиту, що не повернено позивачу, становить 12 900 грн (7900 грн станом на 08.10.2025 + 5 000 грн отриманих за додатковою угодою від 28.10.2025).

Самостійне здійснення перерахунку кредитної заборгованості судом узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Щодо нарахованих позивачем процентів на підставі ст.625 ЦК України в сумі 7500 грнсуд зазначає, що відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, нарахування процентів на підставі ст.625 ЦК України за кредитним договором є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) сум за статтею 625 ЦК України в період дії воєнного стану, тому вимога про стягнення 7500 грнпроцентів на підставі ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку доводам представника відповідачки щодо правомірності нарахування комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування». Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/1368315-ц (провадження № 14-680цс19) зроблено висновок, що регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом правомірно включаються комісії кредитодавця, пов`язані з його наданням.

Згідно з п. 4.11 Договору: комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого Кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів.

Відтак твердження представника відповідача про те, що позикодавець не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, не підтверджуються матеріалами справи. Також відсутні підстави вважати, що вимога про стягнення вищевказаної комісії суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до ст.11 вказаного цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 1500 грн було нараховано 18.09.2025 (у день видачі кредиту) та 750 грн було нараховано 28.10.2025 (у день надання коштів в сумі 5000 грн за додатковою угодою від 28.10.2025).

Зазначена комісія була чітко погоджена сторонами та нарахована одноразово в момент видачі кредитних коштів, що відповідає пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», п. 4.11 кредитного Договору № 1602-3207, п.2.6 додаткової угоди від 28.10.2025 до договору № 1602-3207.

Відтак суд не вбачає порушень при зарахуванні 08.10.2025 зі сплачених відповідачкою 3600 грн на погашення комісії в розмірі 1500 грн, таке зарахування відповідає умовам договору щодо черговості зарахування коштів, зокрема, п.4.9 кредитного договору та п.6.11 Правил відкриття кредитної лінії, відповідно до яких: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до Договору. Порушень при нарахуванні 750 грн комісії за видачу кредиту (у день надання коштів в сумі 5000 грн за додатковою угодою від 28.10.2025) суд також не вбачає, відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи визнання стороною відповідача факту укладення договору та отримання відповідачкою кредитних коштів в сумі 15 000 грн,часткової сплати коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором, зокрема, з тіла кредиту в розмірі 12 900 грн та 750 грн комісії за видачу кредиту (нараховано в день надання коштів в сумі 5000 грн за додатковою угодою від 28.10.2025), всього 13 650 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для стягнення з відповідачки решти 36 100 грн нарахованого боргу відсутні, оскільки таке нарахування кредитором здійснено з порушенням норм п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», про що зазначено вище. У цій частині вимоги позивача не ґрунтуються на законі й не підлягають задоволенню.

Відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, - з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір у сумі 730,49 грн (13 650 грн х 2662,40 грн / 49 750 грн).

Керуючись ст.13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1602-3271 від 18 вересня 2025 року в розмірі 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 730 гривень 49 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя: М.П.Кілик