Рішення № 138762386, 30.07.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1642/26

Провадження № 2-о/191/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря: Яришевої Н.В.,

згідно вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мехедок Т.С., заінтересовані особи: Державний заклад «Луганський державний медичний університет», Міністерство освіти і науки України про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мехедок Т.С., звернулася за зміненою територіальною підсудністю Троїцького районного суду м. Луганська, до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, із заявою про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період з 01.09.1986 року по 23.06.1992 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), навчалася у Ворошиловградському медичному інституті (на час закінчення у 1992 році - Луганський медичний інститут). Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 23.06.1992 заявниці було присвоєно кваліфікацію лікаря за спеціальністю «лікувальна справа». На підставі вказаного рішення 23.06.1992 року їй було видано Диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 (реєстраційний № 9945), з відповідним додатком до диплома спеціаліста, у якому зазначено перелік дисциплін, кількість годин та отримані оцінки. Таким чином, у 1992 році заявниця отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», здобувши кваліфікацію лікаря. Назва вищого навчального закладу змінювалася з Ворошиловградського медичного інституту на Луганський медичний інститут; з 1994 - Луганський державний медичний університет; з 2010 - Державний заклад «Луганський державний медичний університет». На сьогоднішній день правонаступником усіх прав та обов`язків Луганського медичного інституту є Державний заклад «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675).

Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія рф проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України. 24 лютого 2022 року рф здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а тому ці факти не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.03.2022 № 527 «Про організацію діяльності Державного закладу «Луганський державний медичний університет» до завершення дії воєнного стану Державний заклад «Луганський державний медичний університет» тимчасово проводить свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 17.07.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції міста Луганська, заявниця 12.07.2002 зареєструвала шлюб. Згідно з вказаним документом, її дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » було змінене на « ОСОБА_3 ».

Про факт навчання заявниці у вищому навчальному закладі також свідчить відповідний запис у її трудовій книжці серії НОМЕР_4 . Вказаний запис у трудовій книжці заявниці корелює з даними диплома про вищу освіту та підтверджує період її навчання у вищому медичному навчальному закладі.

Зокрема, у трудовій книжці міститься запис № 3 від 01.09.1986 проте, що заявниця зарахована студенткою 1-го курсу денного відділення Луганського медичного інституту.

Запис № 4 від 01.08.1992 підтверджує, що вона відрахована з числа студентів у зв`язку із закінченням інституту (на підставі наказу № 4/180 від 23.06.1992). Дані записи завірені гербовою печаткою закладу, що підтверджує факт визнання закладом періоду навчання заявниці як стажу.

Згідно із записами у трудовій книжці заявниці, факт її навчання у Луганському медичному інституті був офіційно підтверджений самим закладом ще у 1995 році при зарахуванні до клінічної ординатури.

Зокрема, згідно з наказом № 3/457 від 03.11.1995, заявниця була зарахована в клінічну ординатуру до Луганського державного медичного університету на спеціальність «офтальмологія».

Згідно з наказом № 3/278 від 26.08.1997, заявниця була відрахована з клінічної ординатури у зв`язку з її закінченням.

На підставі базової вищої медичної освіти заявниці та наданого нею диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 23.06.1992, адміністрацією ДЗ «ЛДМУ» було допущено ОСОБА_1 до проходження атестації. За результатами перевірки знань та практичних навичок, наказом по ДЗ «ЛДМУ» від 31.03.2017 № 04.04-05/34 заявниці було видано Сертифікат № 320 лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров`я».

Офіційне присвоєння звання лікаря-спеціаліста закладом у 2017 році (після релокації) є актом фактичного та юридичного визнання чинності первинного диплома 1992 року. Згідно з галузевими нормами МОЗ України, атестація лікаря неможлива без попередньої повної верифікації його диплома про вищу освіту в єдиних реєстрах та внутрішніх базах університету.

Протягом усього періоду професійної діяльності заявниці її освітньо-кваліфікаційний рівень, здобутий у Луганському медичному інституті, був основою для низки державних реєстраційних та атестаційних дій. Зокрема, факт здобуття базової освіти у Луганському медичному інституті став фундаментом для подальшого наукового розвитку, що підтверджується Посвідченням про проходження з 1995 року по 1997 рік підготовки в клінічній ординатурі при Луганському державному медуніверситеті від 14.11.1997 (реєстраційний № 59), виданим безпосередньо навчальним закладом за спеціальністю «Очні хвороби».

Факт видачі заявниці Сертифіката № 0976 від 30.06.1995 Донецьким державним медичним університетом є актом державного визнання легітимності її диплома спеціаліста НОМЕР_2 . Оскільки процедура атестації лікаря імперативно передбачає попередню перевірку диплома спеціаліста, будь-які сумніви щодо автентичності документа є безпідставними та спростовуються діями іншого державного навчального закладу. Згідно вказаного сертифіката заявниця 30.06.1995 року атестувалась на визнання знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Донецькому медичному університеті і наказом по Донецькому медичному університету від 30.06.1995 за № 1100 їй було присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «офтальмологія».

На підставі диплома спеціаліста НОМЕР_2 Департаментом охорони здоров`я Луганської ОДА і наказу по Департаменту охорони здоров`я Луганської ОДА від 16.06.2016 № 254 СК заявниці підтверджено вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Офтальмологія» (Посвідчення № 33/2 від 16.08.2019) термін дії якої продовжено до 16.08.2024 (наказ по Департаменту охорони здоров`я Луганської ОДА від 16.08.2019 №436).

Належність диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 23.06.1992 саме заявниці та його беззаперечна автентичність підтверджується також документами про підвищення кваліфікації в провідних медичних установах України, де серія та номер диплома прямо вказані у бланках суворої звітності: Посвідчення № 133 (НМУ ім. О.О. Богомольця, 2017 р.) та Сертифікат № 03-272/54 (ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМИ України», 2016 р.), Посвідчення до диплому НОМЕР_2 про проходження підвищення кваліфікації (ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМИ України», 2016 р.).

У кожному з цих випадків державні установи здійснювали перевірку легітимності освітнього документа через відповідні реєстри.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форми ОК-5 та ОК-7 від 06.02.2026), у Державному реєстрі наявна інформація про тривалі трудові відносини заявниці з ДЗ «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675).

Зокрема, зафіксовано нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків за ОСОБА_1 закладом-страхувальником (ДЗ «ЛДМУ») протягом 2018-2019 років.

Наявність заявниці у штаті вказаного навчального закладу в статусі науково- педагогічного працівника у 2018-2019 роках автоматично передбачала наявність у закладі її особової справи, копії диплома та інших архівних витягів.

На сьогодні заявниця має в наявності оригінал Диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 (реєстраційний № 9945) від 23.06.1992 року, який офіційно засвідчує факт здобуття нею вищої медичної освіти та присвоєння кваліфікації лікаря. Разом з тим, додаток до вказаного диплома, що містив деталізовані відомості про навчальний процес, було втрачено, що унеможливлює надання повного комплекту освітніх документів у позасудовому порядку.

Зважаючи на те, що заявниця закінчила навчання у 1992 році, Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) не містить відомостей про її диплом. Відповідно до Положення про ЄДЕБО, затвердженого Наказом МОН 08.06.2008 № 620, відомості про документи про вищу освіту вносяться до Реєстру лише з 2000 року.

З метою реалізації права на навчання на закордонних курсах перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також для подальшого працевлаштування за фахом, заявниця потребує проведення процедури легалізації (проставлення апостиля) на дипломі та додатку до нього (заліковій відомості).

Для належного оформлення документів підтвердження періоду навчання, заявниця 10.01.2026 року звернулася з відповідною заявою до Державного закладу «Луганський державний медичний університет» (правонаступника Луганського медичного інституту) з проханням видати архівну довідку про факт її навчання на денній формі за спеціальністю «лікувальна справа» у період з 01.09.1986 року по 23.06.1992 рр.

Листом № 10-18/02 від 03.02.2026 адміністрація ДЗ «ЛДМУ» повідомила про неможливість підтвердження або спростування факту навчання та видачі диплома спеціаліста НОМЕР_2 від 23.06.1992 року на ім`я ОСОБА_4 . Вказана відмова мотивована відсутністю доступу до паперового архіву університету, який залишився на тимчасово непідконтрольній Україні території у м. Луганську.

Крім того, з метою отримання необхідних доказів для легалізації освітніх документів, адвокат Мехедок Тетяна Сергіївна, діючи в інтересах заявниці, звернулася до Державного закладу «Луганський державний медичний університет» із адвокатським запитом (вих. № 09/02-2026/01) від 09.02.2026 року. У запиті адвокат просила належним чином підтвердити: факт навчання ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на денній формі у Луганському медичному інституті, правонаступником якого є Державний заклад «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675), за спеціальністю «Лікувальна справа» з 01.09.1986 р. по 23.06.1992 р., факт видачі диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 (реєстраційний № 9945) від 23.06.1992 р. з додатком до нього, а також факт проходження підготовки заявниці в клінічній ординатурі за спеціальністю «Очні хвороби» та видачу відповідного посвідчення від 14.11.1997 р. (реєстраційний № 59).

Проте, листом № 05-09/123 від 23.02.2026 ДЗ «ЛДМУ» офіційно повідомив про неможливість надання запитуваних архівних відомостей. Адміністрація закладу зазначила, що на даний час частина архіву ДЗ «ЛДМУ» знаходиться на тимчасово окупованій території у місті Луганськ та місті Рубіжне Луганської області, у зв`язку з чим надати запитувані довідки про навчання, підготовку в інтернатурі та видачу диплома ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) не передбачається можливим.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в іншому порядку, ніж судовий, заявниця не може підтвердити факт навчання та видачі документів про здобуту вищу освіту, остання звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Адміністрація ДЗ «ЛДМУ» офіційно підтвердила неможливість надання архівних відомостей через перебування паперових носіїв на тимчасово окупованій території, а відсутність даних у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) за період до 2000 року робить позасудовий шлях вирішення питання неможливим.

За наведених обставин, заявниця в інший спосіб не зможе реалізувати своє право на навчання на закордонних курсах перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також подальше працевлаштування за фахом. Встановлення даного юридичного факту у судовому порядку є єдиним ефективним способом захисту прав заявниці, оскільки воно породжує правові наслідки, від яких безпосередньо залежить виникнення та реалізація її професійних прав.

В зв`язку із викладеними обставинами, адвокат Мехедок Т.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить суд:

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт навчання ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на денній формі у Луганському медичному інституті, правонаступником якого є Державний заклад «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675), у період з 01.09.1986 р. по 23.06.1992 р., та здобуття нею повної вищої освіти за спеціальністю «лікувальна справа» з присвоєнням кваліфікації «лікаря», а також факт видачі Луганським медичним інститутом на її ім`я диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 23.06.1992 р. (реєстраційний № 9945) та додатка до диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 23.06.1992 р. (виписки із заліково-екзаменаційних відомостей);

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт проходження ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підготовки в клінічній ординатурі на денній формі у Луганському державному медичному університеті, правонаступником якого є Державний заклад «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675), за спеціальністю «Очні хвороби» у період з 03.11.1995 р. по 26.08.1997 р., а також факт видачі Луганським державним медичним університетом на її ім`я Посвідчення про закінчення клінічної ординатури від 14.11.1997 р. (реєстраційний № 59).

Згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №2710/38-14, яким визначено територіальну підсудність справ Жовтневого районного суду м. Луганська за Троїцьким районним судом Луганської області.

На підставі розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року №4/0/9-22, територіальну підсудність судових справ Троїцького районного суду Луганської області змінено на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

До початку проведення судового засідання адвокатом заявниці Савотченко Ф.Б., Мехедок Т.С., надано заяву про розгляд справи без їх участі. Заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представником заінтересованої особи Міністерства освіти і науки України, Халько В.А., надано заяву про розгляд справи без її участі.

Заінтересована особа - Державний заклад «Луганський державний медичний університет», у судове засідання не з`явилась.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані письмові докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов до наступного.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 частини 1 статті 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23) та інших.

Згідно з роз`ясненнями, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України «Про вищу освіту», інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Згідно ст. 8 Закону України «Про вищу освіту», засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Механізм замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою, а також, обліку документів про вищу освіту та додатків до них, встановлює «Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти», затверджений Наказом МОН України 06.03.2015 № 249 (у редакції наказу МОН України від 25.10.2016 року №1280), зареєстрований в Міністерстві юстиції Україні 17.11.2016 року за № 1496/29626.

Відповідно до визначеного п. 19 Порядку механізму виготовлення вищими навчальними закладами дублікатів документів про вищу освіту та додатків до них, замовлення на інформацію, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, формується в ЄДЕБО відповідальною особою вищого навчального закладу на підставі інформації, яка підтверджує факт видачі документа про вищу освіту, що міститься в ЄДЕБО.

За відсутності в ЄДЕБО інформації, яка підтверджує факт видачі документа про вищу освіту, відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановані копії документів, що підтверджують здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти або факт видачі документа про вищу освіту, якими є: архівна довідка про навчання особи та виписка з журналу видачі документів про вищу освіту (титульної сторінки журналу та сторінки, на якій зроблено відповідний запис, що засвідчує факт отримання особою документа про вищу освіту) або акт знищення первинного документа про вищу освіту.

З аналізу п. 19 Положення №1280 вбачається, що якщо інформація про факт видачі первинного документа про вищу освіту відсутня в ЄДЕБО та недоступні, втрачені, знищені (частково знищені) архіви вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), то відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановану копію рішення суду про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти.

З наданої суду Виписки з реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої 05.03.2026 року, відомості про диплом спеціаліста НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

12 липня 2002 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після одруження, змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с.18).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 23.06.1992 року отримала диплом НОМЕР_2 за реєстраційним номером №9945, згідно з яким в 1986 році вона вступила до Ворошиловградського медичного інституту і в 1992 році закінчила повний курс Луганського медичного інституту за спеціальністю «лікувальна справа». Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 23.06.1992 року ОСОБА_5 присвоєно кваліфікацію лікаря (а.с.17).

В трудовій книжці ОСОБА_6 , Серії НОМЕР_4 від 12.09.1985 року, зроблено наступні записи (а.с.18-21):

-Ворошиловградський медінститут: 01.09.1986 року зарахована студенткою лікувального факультету; 01.08.1992 року відрахована із числа студентів, у зв`язку із закінченням інституту 23.06.1992 року

-Ворошиловградська обласна клінічна лікарня: 01.08.1992 року зарахована на трирічну інтернатуру по офтальмології; 29.07.1995 року відрахована у зв`язку із закінченням інтернатури;

-01.11.1995 року зарахована в клінічну ординатуру з дворічним строком навчання; відрахована 31.10.1997 року із клінічної ординатури у зв`язку із її закінченням

Наступні записи у вказаній трудовій книжці заявниці ОСОБА_1 підтверджують обіймання нею посад лікаря офтальмолога в період з 1998 року по теперішній час.

Судом досліджено надані адвокатом заявника сертифікати лікаря-спеціаліста, посвідчення лікаря ОСОБА_1 (а.с.22-25), а також відомості з Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 (форми ОК-5 та ОК-7 від 06.02.2026), в яких знаходиться інформація про тривалі трудові відносини ОСОБА_1 з ДЗ «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675), зафіксовано нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків ОСОБА_1 закладом-страхувальником (ДЗ «ЛДМУ») протягом 2018-2019 років (а.с.26-31).

У Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" закріплено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, без переривання періоду, і діє до теперішнього часу.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України

від 26 травня 2026 р. № 987), м. Луганськ Луганської області з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Листом № 10-18/02 від 03.02.2026 року, адміністрація Державний заклад «Луганський державний медичний університет», повідомив про неможливість підтвердження або спростування факту навчання та видачі диплома спеціаліста НОМЕР_2 від 23.06.1992 року на ім`я ОСОБА_4 через відсутність доступу до паперового архіву університету, який залишився на тимчасово непідконтрольній Україні території у м. Луганську (а.с.32).

Листом №05-09/123 від 23.02.2026 Державний заклад «Луганський державний медичний університет» вказав, що на даний час частина архіву ДЗ «ЛДМУ» знаходиться на тимчасово окупованій території у місті Луганськ та місті Рубіжне Луганської області, у зв`язку з чим надати запитувані довідки про навчання, підготовку в інтернатурі та видачу диплома ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) не передбачається можливим (а.с.35).

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що необхідний заявнику для оформлення особистих прав, що випливають з цього факту. Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами у справі, суд дійшов висновку, що є підстави для задоволення вимог заяви про встановлення факту навчання на денній формі у Луганському медичному інституті в період з 01.09.1986 року по 23.06.1992 року та підготовки в клінічній ординатурі на денній формі та її закінчення у Державному закладі «Луганський державний медичний університет» у період з 03.11.1995 року по 2608.1997 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник та її представник звертались до правонаступника навчального закладу з питанням, яке є предметом судового розгляду, однак у зв`язку з продовженням збройного конфлікту на території м. Луганськ та м. Рубіжне Луганської області, у адміністрації правонаступників університету відсутній доступ до будь-якої документації ВНЗ, в тому числі архівних документів осіб, які навчалися в університеті.

З огляду на вищевикладені обставини, вимоги адвоката заявниці не виходять за межі окремого провадження, і не стосувалися оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, в зв`язку із чим підлягають задоволенню, як належним чином обґрунтовані та підтверджені належними доказами, їх встановлення породжує правові наслідки, від яких залежать виникнення та реалізація трудових і соціальних прав ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись 4, 81-83, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мехедок Т.С., заінтересовані особи: Державний заклад «Луганський державний медичний університет», Міністерство освіти і науки України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення:

- факт навчання ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на денній формі у Луганському медичному інституті, правонаступником якого є Державний заклад «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675), у період з 01.09.1986 року по 23.06.1992 року, здобуття нею повної вищої освіти за спеціальністю «лікувальна справа» з присвоєнням кваліфікації «лікаря»;

- факт видачі Луганським медичним інститутом на ім`я ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 23.06.1992 р. (реєстраційний № 9945) та додатка до диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 23.06.1992 р. (виписки із заліково-екзаменаційних відомостей);

- факт проходження ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підготовки в клінічній ординатурі на денній формі у Луганському державному медичному університеті, правонаступником якого є Державний заклад «Луганський державний медичний університет» (код ЄДРПОУ 02010675), за спеціальністю «Очні хвороби» у період з 03.11.1995 року по 26.08.1997 року,

- факт видачі Луганським державним медичним університетом на ім`я ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Посвідчення про закінчення клінічної ординатури від 14.11.1997 року (реєстраційний № 59).

Апеляційна скарга подається на рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. В. Твердохліб