Рішення № 138761777, 04.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1767/26

Номер провадження2/173/1705/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну заяву за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ», про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни. Він закінчив самочинну реконструкцію квартири в нежитлове приміщення, яке використовується як магазин, але акт готовності не отримав. Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію позивач не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду.

Провадження у справі відкрито 11.06.2026.

Сторони у судове засідання не з`явилися, надали заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до договору міни, посвідченого 28 лютого 2001 року за реєстровим № 293, встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 200431838 від 15 лютого 2020 року квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 .

Із наданої технічної документації вбачається, що позивач здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , у результаті якої утворено новий об`єкт нерухомого майна групу нежитлових приміщень 101, що складається з основного приміщення, трьох підсобних приміщень та санвузла.

Листом Верхньодніпровської міської ради від 06 квітня 2026 року підтверджено, що зазначений об`єкт розташований на території малоповерхової забудови та відповідає вимогам чинної містобудівної документації.

Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТО01:0584-4337-2789-9157 за результатами технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації групи нежитлових приміщень 101, а висновок технічного обстеження є позитивним.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтями 319, 321, 328 Цивільного кодексу України власник здійснює права володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд у межах, визначених законом, а право власності є непорушним і вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено законом або судом.

Частиною першою статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, створену особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 383 ЦК України власник квартири має право здійснювати її ремонт та переобладнання за умови, що такі зміни не порушують права інших співвласників, будівельні, санітарно-технічні вимоги та правила експлуатації будинку.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України нерухоме майно є самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або реконструйоване без відповідного документа, який дає право на виконання будівельних робіт, чи без належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частинами третьою та п`ятою статті 376 ЦК України передбачено можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за наявності визначених законом умов, якщо це не порушує права інших осіб.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 910/2939/19 зазначено, що легітимізація самочинного будівництва можлива виключно у спосіб, визначений статтею 376 ЦК України, а державна реєстрація права власності сама по собі не змінює правового режиму такого об`єкта.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що реконструкція квартири призвела до створення нового об`єкта нерухомого майна групи нежитлових приміщень 101. За результатами технічного обстеження підтверджено можливість його безпечної експлуатації, відповідність містобудівній документації не спростована, а доказів порушення прав інших осіб матеріали справи не містять. При цьому позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на створений об`єкт у позасудовому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на групу нежитлових приміщень 101, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ» (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Театральна, 16, ЄДРПОУ 44739553), про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно реконструйовану квартиру без зміни геометричних парламентів в групу нежитлових приміщень 101 площею 68,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв