Ухвала суду № 138758588, 05.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 серпня 2026 року Київ Справа № 320/42859/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року

- Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 шодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік, станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року.

- Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 12.10.2023 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

- Зобов?язати командира військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць)- січень 2008 року, з одночасною компенсацією втрати частини доходів у зв?язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01.01.2016 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159

- Зобов?язати командира військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основних та додаткових його видів, премії, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2023 роки) за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.

- Зобов?язати командира військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 року по 12.10.2023 року, виходячи з щомісячної фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації на березень 2018 року, а саме 4463,15 грн. і розміром підвищення доходу в березні 2018 року (розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплаченої індексації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк для надання відзиву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 витребувано докази від відповідача інформацію щодо сум грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року із зазначенням його складових.

24.06.2026 від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, до якої додано лист начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 , а також акт знищення документів № 27 від 25.02.2022. Із зазначених документів вбачається, що інформація, витребувана судом, була знищена у зв`язку зі збройною агресією російської федерації.

Суд критично оцінює наведені відповідачем пояснення з огляду на таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 відповідача було зобов`язано надати інформацію щодо сум грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року із зазначенням її складових. При цьому суд окремо звернув увагу відповідача, що у разі відсутності відповідних документів або відомостей останній зобов`язаний вжити заходів щодо їх отримання з інших джерел, зокрема шляхом звернення до органів Державної казначейської служби України, архівних установ, вищестоящих фінансових органів чи інших розпорядників відповідної інформації, та надати суду отримані відомості або докази вжиття таких заходів.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач здійснював будь-які дії, спрямовані на отримання витребуваної судом інформації з інших можливих джерел, або що об`єктивно був позбавлений можливості це зробити.

Саме лише посилання на факт знищення документів не може свідчити про належне виконання процесуального обов`язку щодо виконання ухвали суду, оскільки не підтверджує вжиття відповідачем усіх можливих заходів для отримання відповідної інформації та виконання вимог суду.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 2,3 ст. 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 144 КАС заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 145 КАС заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3 328,00 гривень.

Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 доказів, необхідних для розгляду справи, а також невиконання вимоги суду щодо вжиття заходів для отримання відповідної інформації з інших можливих джерел та ненадання доказів вчинення таких дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до військової частини НОМЕР_1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328,00 грн, відповідно до пункту 3 частини першої статті 149 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст.149 КАС, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відтак, дана ухвала суду є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що застосування штрафу не звільняє його від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом, щодо надання витребуваних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 80, 149, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Застосувати до Військової частини НОМЕР_1 захід процесуального примусу, шляхом накладення штрафу в порядку ч. 1 ст. 149 КАС.

2. Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) штраф у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

3. Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

4. Стягувачем (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

5. Боржником (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

6. Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 3 ст. 145 КАС, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

7. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Сас Є.В.