Ухвала суду № 138757334, 08.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 липня 2026 рокуСправа №160/1497/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Волосюку І.С.

за участю:

представника позивача - Натолоки Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі заяву Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №160/1497/23,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява від ДМП ВКГ "ДЗД", в якій заявник просить: відстрочити виконання рішення суду від 17.05.2023 року у справі №160/1497/23 до закінчення дії воєнного стану в Україні.

Заяву обґрунтовано тим, що основним показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (п.п.10.1. Статуту). Підприємство знаходиться на господарському розрахунку, при цьому є 100% власністю держави. Органом управління є Дніпропетровська ОДА, яка є виконавчим органом державної влади та не має жодного механізму виділення фінансової допомоги підприємству. ДМП ВКГ "ДЗД" є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт, підприємств ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та військових формувань, які знаходяться на цій території. Згідно із Переліком секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою КМУ від 09.10.2020 р. № 1109 (в редакції постанови КМУ від 16.01.2024 р. №48) комунальні послуги централізоване питне водопостачання та централізоване водовідведення віднесено до сектору Системи життєзабезпечення. Військова агресія рф проти України наносить непоправну шкоду ДМП ВКГ "ДЗД" та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов`язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства. Вже за 1 квартал 2026 року підприємство має збиток 43 116 000 грн. З цих причин договірні зобов`язання між сторонами не виконані належним чином. При цьому значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ "ДЗД" послуги з централізованого водопостачання. Таким чином, у відповідача в силу незалежних від нього форс-мажорних обставин на даний час не має можливості щодо повного погашення заборгованості позивачу.

19.06.2026 року до суду надійшли заперечення від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в яких зазначено, що прив`язка відстрочення до невизначеної події (завершення воєнного стану) позбавляє судове рішення будь-якої можливості виконання у передбачуваний строк та порушує право позивача на ефективний судовий захист, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідач не надав належних та допустимих доказів обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Так, наявність збитків та дебіторської заборгованості - це звичайні господарські ризики діяльності підприємства, а не виняткові обставини. Сам по собі збитковий фінансовий стан не звільняє боржника від виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Натомість відповідач не надав доказів повної відсутності коштів та майна, на яке може бути звернено стягнення. Також, загальне посилання на воєнний стан без доведення прямого зв`язку між бойовими діями та неможливістю перерахування коштів до бюджету не є достатнім. Крім того, дебіторська заборгованість третіх осіб перед відповідачем є його власним господарським ризиком і не може бути підставою для звільнення від виконання зобов`язань перед позивачем. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовити повністю.

До суду 29.06.2026 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року по справі №160/1497/23. Позивачем зазначено, що станом на 24.06.2026 року згідно інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, у платника податків ДМП ВКГ "ДЗД" (код ЄДРПОУ 03564045), обліковується податковий борг у розмірі 139 285 503,20 грн, заборгованість з єдиного соціального внеску складає 7 788 704,96 грн. У 2026 році ДМП ВКГ "ДЗД" нараховано поточних зобов`язань по податках і зборах у розмірі 9 241 396,91 грн, за період з 01.01.2026 року по 24.06.2026 року платником самостійно сплачено 5 672 654,72 грн (з них в рахунок погашення податкового боргу надійшло 0 грн.). ДМП ВКГ "ДЗД" звернувшись до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду, не надало економічне обґрунтування, яке містить аналіз фінансового стану платника, розрахунок прогнозних доходів платника, що гарантують виконання рішення по справі №160/1497/23. Крім того, встановлення строку відстрочення "до закінчення воєнного стану" є протиправним, оскільки воєнний стан є триваючим режимом із невизначеною датою завершення. Суд не може приймати рішення, яке завідомо порушує встановлене законом часові обмеження (один рік).

Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити у задоволені заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, з підстав викладених в їх письмових запереченнях.

У судове засідання представник заявника не прибув, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 160/1497/23 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення податкового боргу - задоволено, а саме: стягнути податковий борг з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (вул.Дніпровська, 28, с.Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52521 код ЄДРПОУ 03564045) до бюджету у розмірі 4 348 145,13 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі № 160/1497/23 апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 р. у справі № 160/1497/23 - повернуто заявнику.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Абзацом 1 частини третьої статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із ч.4 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Як встановлено судом, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 160/1497/23 набрало законної сили 21.08.2023 року.

З дня ухвалення зазначеного рішення минуло більше одного року, та станом на 08.07.2026 інформація про виконання рішення суду відсутня. Доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або фактично унеможливлюють таке не зазначено і не надано.

За змістом ч.4 ст.378 КАС України суд вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення враховує матеріальне становище саме фізичної особи.

Так, заява відповідача містить лише припущення про складний фінансовий стан підприємства без наведення будь-якого механізму виконання рішення суду в майбутньому. Таким чином, відстрочення виконання рішення фактично призведе лише до подальшого безпідставного затягування його виконання та порушення принципу обов`язковості судового рішення.

Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Посилання на дебіторську заборгованість населення - це господарський ризик самого підприємства. Невиконання споживачами своїх зобов`язань не може перекладатися на державний бюджет і не є підставою для невиконання власних грошових зобов`язань перед державою.

Станом на 24.06.2026 року згідно із інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, у платника податків Державного міжрайонного підприємства водопровідно -каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", обліковується податковий борг у розмірі 139285503,20 грн заборгованість з єдиного соціального внеску складає 7 788 704,96 грн. У 2026 році ДМП ВКГ "ДЗД" нараховано поточних зобов`язань по податках і зборах у розмірі 9241396,91 грн, за період з 01.01.2026 року по 24.06.2026 року платником самостійно сплачено 5 672 654,72 грн (з них в рахунок погашення податкового боргу надійшло 0 грн). ДМП ВКГ "ДЗД" звернувшись до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду, не надало економічне обґрунтування, яке містить аналіз фінансового стану платника, розрахунок прогнозних доходів платника, що гарантують виконання рішення по справі №160/1497/23.

Боржник, як платник податків, має обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки. Виникнення податкового боргу свідчить про невиконання цього обов`язку. Матеріали справи не містять інформації, що боржник вживав активних заходів для добровільного погашення боргу або його частини до початку примусового виконання.

Відповідачем не доведено, яким чином воєнний стан безпосередньо вплинув на його фінансове становище та унеможливив своєчасне виконання судового рішення. Неналежна оцінка реального фінансового стану боржника та надання йому відстрочення значної суми боргу без достатніх підстав порушує баланс між приватними інтересами особи та публічними інтересами держави.

Посилання на загальний лист ТПП України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 є непереконливим.

Відтак, відповідачем не підтверджено наявність об`єктивних та непереборних обставин, що ускладнюють виконання ним судового рішення у даній справі.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.12.2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011, відстрочення виконання рішення суду є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що станом на час подання заяви про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 160/1497/23 минув строк, встановлений ч.5 ст.378 КАС України, на який могло бути відстрочено його виконання, керуючись принципами співмірності і пропорційності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.05.2023 року у справі №160/1497/23 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст ухвали складений 13.07.2026 року.

Суддя К.С. Кучма