Ухвала суду № 138756746, 04.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5868/26 04.08.2026

н\п 1-кс/490/3230/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, водія роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_1 року було призначено на посаду водія роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 . Крім того, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

В першому пункті додатку № 1 Постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» зазначено, що зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України без дозволу органів внутрішніх справ.

Вимогами ст.ст. 4, 9, 11, 16, 26, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV передбачено, що повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Військовослужбовці, залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини, несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із закону. Солдат зобов`язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Крім цього, в положеннях ст.ст. 2, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №551-ХІV зазначено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Також, в статті 178 Цивільного кодексу України зазначено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

В п.п.7, 8, 15, 16 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 4 серпня 2000 року вказано, що обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним. Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна. Облік військового майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об`єктах військового (корабельного) господарства, у службах забезпечення органів військового управління, службах військових частин і з`єднань, на складах, базах, в арсеналах згідно з цим Положенням та відповідними нормативно-правовими актами Міноборони. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників. Списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі: набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання); убутку в межах затверджених норм; втрати чи нестачі; безповоротної видачі (передачі) майна для забезпечення руху опору; розбирання (розділення) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки під час дії правового режиму воєнного стану з метою використання їх складових для відновлення, модернізації зразків озброєння, військової та спеціальної техніки або їх виготовлення.

Згідно з пунктами 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС. Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В пункті 2 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зазначено, що видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Так, ОСОБА_4 , всупереч вищезазначеним положенням чинного законодавства, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці і часу, але не пізніше 15.06.2026, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, незаконно, придбав пістолет калібру 9 мм. виготовлений способом саморобної переробки стартового пістолета «SUR 2608» з серійним номером « НОМЕР_2 » ВИРОБНИЦТВА «SUR ARMS» та 6 набоїв калібром 9 мм.

Після цього, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 15.06.2026, діючи умисно, незаконно переніс пістолет калібру 9 мм. виготовлений способом саморобної переробки стартового пістолета «SUR 2608» з серійним номером « НОМЕР_2 » ВИРОБНИЦТВА «SUR ARMS» та 6 набоїв калібром 9 мм. до квартири АДРЕСА_3 , де почав незаконно його зберігати.

15.06.2026 року в денний час доби ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де в ході спілкування повідомив ОСОБА_8 , особисті дані якого в подальшому були змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», повідомив, що може продати пістолет з набоями останньому, у зв`язку з чим ОСОБА_8 розуміючи протиправність дій ОСОБА_4 , звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

15.06.2026 о 11:33 год. ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 та діючи під контролем правоохоронних органів, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, в якості покупця, на вимогу ОСОБА_4 передав, а останній отримав грошові кошти в сумі 5 000 гривень в якості оплати за придбання ним пістолет калібру 9 мм. Виготовлений способом саморобної переробки стартового пістолета «SUR 2608» з серійним номером « НОМЕР_2 » ВИРОБНИЦТВА «SUR ARMS» виготовлений способом саморобної переробки стартового пістолета «SUR 2608» з серійним номером « НОМЕР_2 » ВИРОБНИЦТВА «SUR ARMS» та 6 набоїв калібром 9 мм.

ОСОБА_4 в свою чергу збув пістолет калібру 9 мм. виготовлений способом саморобної переробки стартового пістолета «SUR 2608» з серійним номером « НОМЕР_2 » ВИРОБНИЦТВА «SUR ARMS» та 6 набоїв калібром 9 мм. за що отримав зазначені грошові кошти в приміщенні квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до висновку експерта СЕ-19/115-26/9140 БЛ пістолет калібру 9 мм. Виготовлений способом саморобної переробки стартового пістолета «SUR 2608» з серійним номером « НОМЕР_2 » ВИРОБНИЦТВА «SUR ARMS» відноситься до вогнепальної зброї та 1 патрон калібром 9 мм. є боєприпасом.

Крім того, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці і часу, але не пізніше 31.07.2026, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, незаконно, придбав два корпуси гранат типу РГД 5 з двома запалами типу УЗРГМ.

Після цього, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 31.07.2026, діючи умисно, незаконно переніс два корпуси гранат типу РГД 5 з двома запалами типу УЗРГМ до квартири АДРЕСА_3 , де почав незаконно їх зберігати.

31.07.2026, в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду, за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_5 , було виявлено та вилучено два корпуси гранат РГД 5, які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності відносяться до третьої категорії (обмежено небезпечний) та два запали типу УЗРГМ 2, які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності відносяться до другої категорії (небезпечно).

Одразу після проведення санкціонованого обшуку ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України, як носіння, придбання, зберігання та збут вибухових пристроїв та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.

31.07.2026 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років та розуміючи усю тяжкість вчиненого ним злочину, та з метою уникнення покарання, останній може залишити місце свого проживання, крім того, підозрюваний ОСОБА_4 постійного джерела доходу не має, на даний час не всі свідки встановлені та допитані, а тому, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вживати заходи впливу на свідків у кримінальному провадженні, шляхом погроз фізичною розправою, знищенням або пошкодженням майна, з метою зміни ними показів на його користь, крім того ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини та його протиправна діяльність зупинена лише в результаті затримання співробітниками поліції, разом з тим останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які зможуть довести вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав у ньому викладених.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, підтверджується даними: протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 09.06.2026; висновку експерта № СЕ-19/115-26/9140-БЛ від 25.06.2026; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 18.06.2026; протоколу за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 15.06.2026; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.07.2026; протоколу обшуку території домоволодіння АДРЕСА_2 від 31.07.2026; протоколу обшуку квартири АДРЕСА_3 від 31.07.2026.

Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і не судимий, проте є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , неодружений, утриманців не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, здійснював продаж бойових припасів з корисливих мотивів, крім того злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена лише за втручання правоохоронних органів, шляхом затримання останнього, особисто знайомий зі свідком ОСОБА_8 , крім того на даний час досудове розслідування триває та не встановлено та не допитано всіх свідків щодо обставин вказаного кримінального правопорушення, а також проводяться необхідні слідчі дії, направлені в тому числі на встановлення осіб та місць придбання бойових припасів, а також їх зберігання, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Проте, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність існування, зазначеного у клопотанні ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик у клопотанні формально зазначений та необґрунтований, доказів існування вказаного ризику слідчому судді не надано.

Враховуючи вищевикладене, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, серйозність звинувачення, пред`явленого підозрюваному, а також фактичні обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам на даній стадії кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, виходячи з обставин, викладених у підозрі, особи підозрюваного, який винуватість свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, не заперечує, слідчий суддя приходить до висновку щодо необхідності визначення підозрюваному при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали по 28 вересня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 199 680 гривень, що становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк по 28 вересня 2026 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися за межі м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1