Постанова № 138756351, 04.08.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5249/26

Провадження № 3/489/1037/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 серпня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності постановою Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2025 у справі №947/42328/25 за ч. 2 ст. 126 КУпАП,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 04.06.2026 о 12:54 в м. Миколаєві по вул. Троїцька (Кірова), 222, не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керував транспортним засобом ВMW 3301, н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, надав свої повноваження захиснику адвокату Молчанову О.В.

В судове засідання 13.07.2026 захисник Молчанов О.В. не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи для надання достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, в зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 04.08.2026. В судове засідання 04.08.2026 захисник також не прибув, подав клопотання про направлення справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП для розгляду за місцем його проживання до Соборного районного суду міста Дніпра, з посиланням на норми ч. 2 ст. 276 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-126 КУпАП, можуть розглядатися не лише за місцем вчинення правопорушення, а й за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання правопорушника.

Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник були належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також, що їм було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та висловлення своєї позиції, вважаю за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Молчанова О.В. про направлення справи для розгляду за місцем проживання ОСОБА_1 , суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до імперативних вимог частини 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), загальним і пріоритетним правилом територіальної підсудності є розгляд справи про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення. Цей принцип забезпечує оперативність правосуддя, доступність доказів та безпосередність їх дослідження судом, який територіально перебуває в локації події.

Згідно з ч. 2 ст. 276 КУпАП справи про певні категорії правопорушень (у тому числі передбачені статтею 126 КУпАП) можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника. Вказана правова норма вказує на наявність у суду виключних дискреційних повноважень щодо вирішення цього питання, а не на наявність у нього безумовного, імперативного обов`язку задовольнити будь-яке клопотання сторони захисту про передачу справи. Клопотання про зміну підсудності підлягає задоволенню лише у разі, якщо це сприятиме швидшому, повнішому та об`єктивнішому розгляду справи.

Направлення справи до Соборного районного суду міста Дніпра за умов, коли всі первинні докази, включаючи матеріали відеофіксації, були зосереджені в Інгульському районному суді міста Миколаєва, призвело б до невиправданого затягування розгляду та порушення строків, визначених статтею 277 КУпАП, суперечило б завданням провадження, закріпленим у статті 245 КУпАП (своєчасне вирішення справи).

Відтак, враховуючи вищезазначене, а також те, що санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає суворе та суспільно значуще стягнення - в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, а строк притягнення до адміністративної відповідальності обмежений статтею 38 КУпАП, суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання захисника про передачу справи на розгляд до Соборного районного суду міста Дніпра.

Крім того, на підтвердження місця фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , захисник надав копію договору оренди житлового приміщення від 28.04.2026.

Водночас під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 04.06.2026 ОСОБА_1 повідомляв, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Отже у червні 2026, тобто у більш пізній період, адреса місця проживання ОСОБА_1 зазначалась ним вже інша, ніж була у квітні 2026 згідно наданого захисником договору.

Під час час розгляду справи судом досліджені такі докази, які доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП:

-протокол серії ЕПР1 №683683 від 04.06.2026, в якому викладено час, місце (04.06.2026 о 12:54), спосіб (не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керував транспортним засобом) вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та встановлено факт повторного протягом року порушення ним п. 2.1.а. ПДР;

-довідка УПП в Миколаївській області від 04.06.2026, згідно якої ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

-постанова Київського районного суду міста Одеси від 27.11.2025 по справі №947/42338/25, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн;

-відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, щодо подій, які відбувались 04.06.2026 за участі ОСОБА_1 за замістом яких працівники патрульної поліції зупинивши за перевищення допустимої швидкості транспортний засіб, підійшли до автомобіля ВMW, за кермом якого на місці водія перебував ОСОБА_1 , особу якого встановлено за паспортом громадянина України. На вимогу поліцейського надати посвідчення водія, ОСОБА_2 відповів, що посвідчення водія не отримував. Факт керування автомобілем ОСОБА_1 не заперечував. Також повідомив працівникам поліції, що він уже притягався до відповідальності за керування транспортним засобом не маючи такого права, проте, оскільки правопорушення було вчинено у 2025 році, вважав, що керування автомобілем без такого права у 2026 році не буде вважатись повторним протягом року. Поліцейським були роз`яснені ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та складений протокол про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, копію отримав.

Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи відсутні. Докази, що долучені до протоколу, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними, допустимими і достовірними.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не мала права керування таким транспортним засобом.

Згідно з п. 2.1.а. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За вказаних обставин, наданими матеріалами поза розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи при цьому права керування таким транспортним засобом, вчиненого повторно протягом року, тобто вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП.

Згідно зі ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Відповідно до довідки відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 04.06.2026, транспортний засіб ВMW330І, н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 .

Обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 не маючи права керування транспортним засобом двічі вчиняв правопорушення передбачені, ч. 2 ст. 126 КУпАП. При вирішенні питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу приймаю до уваги, що попереднє застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову, вдруге керував автомобілем не маючи права керування таким транспортним засобом та усвідомлюючи протиправність своїх дій. Крім того під час такого керування транспортним засобом у межах населеного пункту, був зупинений працівниками поліції за перевищення допустимої швидкості руху.

Враховуючи, вищевикладене, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та з оплатним вилученням транспортного засобу.

Застосування такого адміністративного стягнення відповідатиме меті адміністративного стягнення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 401 КУпАП підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 401, 126, 250-252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Молчанова О.В. про направлення справи №489/5249/26 до Соборного районного суду міста Дніпра відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та з оплатним вилученням транспортного засобу ВMW330І, н.з. НОМЕР_2 .

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Суддя Г.Ю. Валігурський