Рішення № 138754785, 21.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32530/24-ц

пр. 2-2303/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сіренко С.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1: Данкулинець А.В. ,

представника відповідача-2: Климчук Н.І.,

представника відповідача-3: не з`явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про витребування безпідставно отриманих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач-1, Центральне МУМЮ (м. Київ)), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2, ДКСУ), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить стягнути з державного бюджету України на користь позивача 31 900,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі № 580/2450/22 визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102,00 грн. Визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та виплат у зв`язку із звільненням за період з 01.01.2022 року по 17.02.2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102,00 грн. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року відповідно до вимог ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року складає 2 270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням, передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01.01.2022 року по 17.02.2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2 481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 року, яке за формою та змістом відповідає постанові правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утриманні суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2 481,00 грн.

На виконання зазначеного рішення суду Черкаським окружним адміністративним судом 22.06.2023 року видано виконавчі листи у справі № 580/2450/22.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. (далі - Державний виконавець Вельган О.В.) від 03.07.2023 року відкрито виконавче провадження № 72154587.

Позивач зазначає, що постановами державного виконавця від 03.07.2023 року з боржника стягнуто витрати виконавчого провадження в сумі 326,12 грн. та виконавчий збір в сумі 26 800,00 грн., а постановою державного виконавця від 19.07.2023 року на боржника накладено штраф в сумі 5 100,00 грн.

27.09.2023 року на рахунок з обліку депозитних сум відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 326,12 грн. та 26 800,00 грн., а 28.10.2023 року - кошти в розмірі 5 100,00 грн.

Однак, як установлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року у справі № 580/736/24, стягнуті з боржника у виконавчому проваджені грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн. та 5 100,00 грн. державний виконавець протиправно, всупереч вимог ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі розпоряджень від 11.10.2023 року № 72154587 та від 30.10.2023 року № 72154587 розподілила не на користь стягувача, а перерахувала до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Посилаючись на зазначені обставини, оскільки вказані грошові кошти отримані казначейською службою безпідставно, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2024 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального МУМЮ (м. Київ), ДКСУ, ГУ ДКСУ у м. Києві про витребування безпідставно отриманих грошових коштів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.02.2025 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.09.2025 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05.02.2025 року скасовано, а справу направлено на розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального МУМЮ (м. Київ), ДКСУ, ГУ ДКСУ у м. Києві про витребування безпідставно отриманих грошових коштів та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.02.2026 року.

04.11.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача-2 на позовну заяву, у якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року у справі № 580/736/24 не вирішувалось питання щодо визнання постанов державного виконавця у рамках виконавчого провадження № 72154587 незаконними; позивачем не надано доказів, що ним оскаржувались постанови державного виконавця. Отже, спірні грошові кошти сплачено за наявності правової підстави, тому вони не можуть бути визнані як безпідставно набуті та стягнуті на підставі ст. 1212 ЦК України. Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 року у справі № 201/1311/19. Також, відсутні докази звернення позивача до органу, що здійснює контроль за справлянням надходжень бюджету з метою повернення стягнутих грошових коштів, тому вирішення цього питання у судовому порядку є передчасним. Повернення спірних коштів повинно вирішуватись відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, за поданням відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, а не шляхом стягнення коштів з державного бюджету в судовому порядку.

04.11.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача-1 на позовну заяву, у якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що відповідач-1 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки позивачем не доведено порушення його прав чи законних інтересів відповідачем-1. Позивачем також не доведено завдання йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідачем-1.

06.11.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача-3 на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив обґрунтований тим, що повернення спірних коштів повинно вирішуватись відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Позивачем не надано доказів, що ним оскаржувались постанови державного виконавця. Відповідачем-3 не порушувались права чи законні інтереси позивача.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2026 року відкладено судове засідання на 02.04.2026 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2026 року внесено зміни до найменування відповідача-1 у справі, а саме, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) змінено на Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (далі - КМУ МЮ України).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача-3 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі № 580/2450/22 визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102,00 грн. Визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та виплат у зв`язку із звільненням за період з 01.01.2022 року по 17.02.2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102,00 грн. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року у відповідності до вимог ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року складає 2 270,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01.01.2022 року по 17.02.2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2 481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 року, яке за формою та змістом відповідає постанові правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утриманні суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2 481,00 грн.

На виконання зазначеного рішення суду Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи від 22.06.2023 року № 580/2450/22 та постановою від 03.07.2023 року Державний виконавець Вельган О.В. відкрила виконавче провадження № 72154587.

Постановами державного виконавця від 03.07.2023 року з боржника стягнуто витрати виконавчого провадження в сумі 326,12 грн., виконавчий збір в сумі 26 800 грн., а постановою державного виконавця від 19.07.2023 року на боржника накладено штраф в сумі 5 100,00 грн.

27.09.2023 року на рахунок з обліку депозитних сум відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 326,12 грн. та 26 800,00 грн., а 28.10.2023 року - кошти в розмірі 5 100,00 грн.

На підставі розпоряджень державного виконавця № 72154587 від 11.10.2023 року та 30.10.2023 року стягнуті з боржника грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн. та 5 100,00 грн. були розподілені не на користь стягувача, а перераховані до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Звертаючись до суду з позовом, позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з державного бюджету України грошові кошти в розмірі 31 900,00 грн.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого, збереженого майна виникають за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 року у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 року у справі № 904/2444/18.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі № 580/2450/22, зокрема, зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року у відповідності до вимог ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року складає 2 270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01.01.2022 року по 17.02.2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2 481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

В межах виконавчого провадження № 72154587, відкритого на виконання виконавчих листів, виданих на підставі вказаного вище судового рішення, постановами Державного виконавця Вельган О.В. від 03.07.2023 року з боржника стягнуто витрати виконавчого провадження в сумі 326,12 грн., виконавчий збір в сумі 26 800 грн., а постановою державного виконавця від 19.07.2023 року на боржника накладено штраф в сумі 5 100,00 грн.

На підставі розпоряджень Державного виконавця Вельган О.В. № 72154587 від 11.10.2023 року та 30.10.2023 року стягнуті з боржника грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн. та 5 100,00 грн. були перераховані до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року у справі № 580/736/24 визнано протиправною бездіяльність Державного виконавця Вельган О.В. щодо не передання на відправку відповідальній особі органу державної виконавчої служби протягом 24 годин з моменту формування для внесення в автоматизовану систему виконавчого провадження документів у виконавчому провадженні № 72154587, а саме: розпорядження № 72154587 від 11.10.2023 року щодо витрат виконавчого провадження; розпорядження № 72154587 від 11.10.2023 року щодо виконавчого збору; платіжної інструкції № 2116 від 16.10.2023 року; платіжної інструкції № 2115 від 16.10.2023 року; листа Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року № 580/2450/22/19958/23; розпорядження № 72154587 від 30.10.2023 року щодо штрафу; платіжної інструкції № 2424 від 30.10.2023 року; листа відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області до Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року. Зобов`язано Державного виконавця Вельган О.В. передати на відправку відповідальній особі органу державної виконавчої служби для внесення в автоматизовану систему виконавчого провадження документи у виконавчому провадженні № 72154587, а саме: розпорядження № 72154587 від 11.10.2023 року щодо витрат виконавчого провадження; розпорядження № 72154587 від 11.10.2023 року щодо виконавчого збору; платіжної інструкції № 2116 від 16.10.2023 року; платіжної інструкції № 2115 від 16.10.2023 року; листа Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року № 580/2450/22/19958/23; розпорядження № 72154587 від 30.10.2023 року щодо штрафу; платіжної інструкції № 2424 від 30.10.2023 року; листа відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області до Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року. Визнано протиправними дії Державного виконавця Вельган О.В. щодо розподілу стягнутих з боржника у виконавчому проваджені № 72154429 грошових коштів у сумі 26 800,00 грн. на підставі розпорядження № 72154429 від 11.10.2023 року та 5 100,00 грн. на підставі розпорядження № 72154429 від 30.10.2023 року, без дотримання черговості, передбаченої ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, у судових рішеннях, які набрали законної сили у справі № 580/736/24, надана правова оцінка діям Державного виконавця Вельган О.В.

Відповідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Черкаський окружний адміністративний суд, ухвалюючи рішення від 01.03.2024 року у справі № 580/736/24, дійшов висновку, що вимоги стягувача та виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми знаходяться в одній черзі стягнення, тому державний виконавець не має права спрямовувати стягнуті з боржника кошти виключно на погашення виконавчого збору. Стягнення штрафів та виконавчого збору в сумі, що не покрита стягнутими з боржника сумами відбувається в четверту чергу, виключно після задоволення вимог стягувача.

Суд звернув увагу, що на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 72154587 перебуває виконавчий лист, яким зобов`язано боржника Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, тобто грошові кошти, тому на переконання суду норми ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» поширюються на спірні правовідносини.

Отже, вбачається, що грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн. та 5 100,00 грн. стягнуті з боржника та перераховані до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на достатній правовій підставі, а саме, на підставі розпоряджень державного виконавця № 72154587 від 11.10.2023 року та 30.10.2023 року, однак у подальшому рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року у справі № 580/736/24 визнано протиправними дії державного виконавця щодо розподілу стягнутих з боржника у виконавчому проваджені № 72154429 грошових коштів у сумі 26 800,00 грн. на підставі розпорядження № 72154429 від 11.10.2023 року та 5 100,00 грн. на підставі розпорядження № 72154429 від 30.10.2023 року, без дотримання черговості, передбаченої ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач у позові зазначає, що спірні грошові кошти набуті за рахунок позивача та за відсутності для цього підстав, тому сума в розмірі 31 900,00 грн. (26 800,00 грн. + 5 100,00 грн.) підлягає стягненню на користь позивача з державного бюджету України на підставі ст. 1212 ЦК України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 01.03.2024 року у справі № 580/736/24 визнав протиправними дії державного виконавця щодо розподілу стягнутих з боржника грошових коштів, без дотримання черговості, передбаченої ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд у справі № 580/736/24 дійшов висновку, що кошти в сумі 26 800,00 грн. та 5 100,00 грн. всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» направлені виключно на погашення виконавчого збору та штрафу за невиконання рішення суду, тоді як на погашення виконавчого збору державний виконавець повинен був спрямувати кошти в сумі 10 відсотків фактично стягнутої суми, а решту коштів перерахувати стягувачу.

Так, позивач просить стягнути на свою користь з державного бюджету 31 900,00 грн. (26 800,00 грн. + 5 100,00 грн.) безпідставно набутих грошових коштів, однак, 10 відсотків фактично стягнутої суми державний виконавець мав спрямувати на погашення виконавчого збору, а решту перерахувати позивачу, тому немає підстав вважати, що державний виконавець повинен був перерахувати позивачу грошові кошти в розмірі 31 900,00 грн.

З огляду на зміст позовних вимог у даній справі, слід зазначити, що здійснення розподілу стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових коштів з дотриманням черговості, передбаченої ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі, щодо задоволення вимог стягувача та стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, є повноваженнями державного виконавця та не є предметом позову у даній справі.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на зазначене та враховуючи вказані вище норми процесуального та матеріального права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з державного бюджету України на користь позивача грошових коштів у заявленому розмірі 31 900,00 грн., отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про витребування безпідставно отриманих грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ