Рішення № 138754611, 14.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11411/17

Провадження №: 2/755/2955/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

за участю: представників правонаступника позивача - Ільїної І.В., Бурдюг Т.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «РОДОВІД БАНК», звернувся до суду з позовом, у якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007, що складає 28 625,09 дол. США та 16 108,38 грн, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом складає 18 894,22 дол. США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту складає 1 789,19 дол. США; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 2 914,07 дол. США; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 275,95 дол. США; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту складає 4 316,37 дол. США; сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту складає 435,31 дол. США; сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 6 769,96 грн; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 1 044,13 грн; сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 1 618,70 грн; сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 6 675,59 грн; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 11 375,43 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.05.2007 між ВАТ «РОДОВІД БАНК», найменування якого з 17.06.2009 було змінено на ПАТ «РОДОВІД БАНК» (надалі - Банк, Позивач), та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник, Відповідач) укладено кредитний договір № 39.1/АЄ-009.07.2. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 20 499 доларів США терміном по 24.05.2014 включно, та відповідно до п. 1.2. зобов`язався надати Позичальнику кошти виключно на наступні цілі: купівлю автомобіля та сплату страхових платежів. Відповідно до п. 3.2. Позичальник зобов`язувався повернути одержані кредити згідно з умовами цього Договору не пізніше 24.05.2014. Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, відповідач зобов`язався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 244,00 долари США на зазначений в Договорі рахунок. Крім того, Відповідач зобов`язався сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 24.05.2014 або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у пункті 1.6. цього Договору (п. 3.3. Кредитного договору). Згідно з п. 1.5. Кредитного договору, процентна ставка за кредитами за цим Договором була встановлена в розмірі 7,7 % річних. Відповідно до п. 3.9. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів чи плати за проведення розрахунків, Відповідач зобов`язався сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п. 1.5. цього Договору, від суми простроченого платежу.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань Позичальника за Кредитним договором між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір застави транспортного засобу від 24.05.2007 №39.1/АЄ-009.07.2, посвідчений нотаріусом КМНО Чернокур О.М. В якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього, відповідно до п. 1.1 Договору застави, Відповідачем було передано в заставу Банку автомобіль марки FIAT модель DOBLO, рік випуску 2007, колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зазначає, що всупереч умовам Кредитного договору Позичальником систематично порушувався порядок виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, що мало наслідком виникнення заборгованості за Кредитним договором. Разом із тим, Банк, в свою чергу, належним чином виконав зобов`язання з видачі кредитних коштів Позичальнику. Так, станом на 19.07.2017 зобов`язання залишається невиконаним належним чином, у зв`язку з чим загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором №39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007 складає 28 625,09 дол. США (що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку (19.07.2017) складає 742 253,45 грн.) та 16 108,38 грн., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом складає 18 894,22 долари США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту складає 1 789,19 доларів США; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 2 914,07 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку (19.07.2017) складає 75 562,19 грн; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 275,95 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку (19.07.2017) складає 7 155,37 грн; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту складає 4 316,37 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку (19.07.2017) складає 111 924,10 грн; сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту складає 435,31 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку (19.07.2017) складає 11 287,72 грн; сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 6 769,96 грн; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 1 044,13 грн; сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 1 618,70 грн; сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 6 675,59 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 № 107, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 від 25.02.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» визнано неплатоспроможним. В подальшому строк тимчасової адміністрації було неодноразово продовжено. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2224 уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію з 06.06.2017 призначено та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «РОДОВІД БАНК», визначені Законом, начальнику відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Шевченку А.М.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2017, позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 28 625,09 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 19.07.2017 складає 742 253,45 грн, та 16 108,38 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 11 375,43 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.09.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» по цивільній справі № 755/11411/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.11.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 755/11411/17 на правонаступника стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про стягнення з боржника: ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 39.1/АЄ-009.07.2.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.02.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та внесено наступні виправлення в ухвалу суду від 27.11.2023, а саме: у мотивувальній частині зазначено вірно: «... на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 755/11411/17 виданий Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід - Банк» заборгованість за кредитним договором № 39.1/АЄ-009.07.2»; по всьому тексту ухвали вважати вірним номер виконавчого провадження «НОМЕР_8».

28.04.2025 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення

09.07.2025 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09.07.2025 заяву ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2017 скасовано і постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

30.07.2025 від представника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - Костюченко М.І. надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача.

05.08.2025 від представника ПАТ «РОДОВІД БАНК» - Кібець Р.Р. надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.09.2025 залучено до участі у справі правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

22.09.2025 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності.

27.10.2025 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності у зв`язку із чим відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі внаслідок спливу строку позовної давності.

В обґрунтування заперечень щодо заявлених вимог також зазначив, що вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, а відтак і такими, що не підлягають до задоволення виходячи із наступного. Так, первісним кредитором, а саме ПАТ «Родовід Банк» ще 11.03.2010 вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення на заставне майно, а саме автомобіль, який є предметом застави згідно договору застави від 24.05.2007. Крім того, вказаний автомобіль у порядку звернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 11.03.2010 було вилучено у відповідача 07.12.2011 працівниками міліції, що підтверджується копією протоколу огляду і затримання транспортного засобу. Разом із тим, у відповідності до численних відповідей на адвокатські запити, спірний транспортний засіб відсутній на всіх штрафних майданчиках України, а сам транспортний засіб на відповідальне зберігання кредитору не передавався, із чого слід дійти висновку про втрату предмета застави. Таким чином, позивач звертаючись до суду із позовною заявою був обізнаний про вилучення заставленого у заставу автомобіля та його подальшої втрати з вини кредитора, оскільки за його заявою видано виконавчий напис при виконанні якого вилучено спірний транспортний засіб, а відтак сума боргу не може бути такою, яка зазначена у прохальній частині позовної заяви позаяк кредитор несе відповідальність за втрату предмету застави.

Між тим, згідно п.3.2 кредитного договору від 24.05.2007, позичальник зобов`язується повернути кошти не пізніше 24.05.2014. У розділі 3 договору застави від 24.05.2007 передбачено право звернення стягнення на підставі виконавчого напису із направленням вимоги про дострокове виконання зобов`язань. Отже, враховуючи, що звернення стягнення на заставлене майно може відбуватися лише із настанням строку виконання зобов`язання, вказане свідчить, що первісний кредитор пред`явив вимогу про дострокове припинення зобов`язань ще у 2010 році. Так, згідно п.3.2.2 договору застави, якщо протягом 30 днів, з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави зобов`язання застоводавця, виконання якого забезпечено заставою за даним договором залишається невиконаним заставодавець зобов`язаний на вимогу заставодержателя негайно передати предмет застави у володіння заставодержателя. З урахуванням викладеного, строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав щонайменше за 30 днів до дня вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на спірний транспортний засіб, тобто не пізніше 01.03.2010.

Оскільки строк виконання зобов`язання настав не пізніше 01.03.2010, відтак це вказує на звернення позивача до суду поза межами строку позовної давності. Так, у відповідності до титульної сторінки справи, позовна заява позивача надійшла до суду 26.07.2017, а згідно першої сторінки позовної заяви остання сформована 21.07.2017, тобто в будь-якому разі, вказана позовна заява як подана до суду, так і зареєстрована у ньому поза межами строку позовної давності, який становить 3 роки, відтак це вказує, на звернення позивача із позовом поза межами строку позовної давності, який за загальним правилом, навіть не враховуючи використання позивачем способу дострокового повернення коштів, сплинув 24.05.2017, а отже цим відзивом відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Зазначає, що додатковим аргументом для відмови у позові може свідчити та обставина, що згідно розрахунку заборгованості викладеного у змісті позовної заяви така заборгованість порахована станом на 19.07.2017, тобто пеня, відсотки за користування коштів та тіло кредиту, в той час як кредитний договір припинив свою дію ще 01.03.2010, що вказує на нарахування цих відсотків та пені поза межами дії договору.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва №283 від 03.02.26 відповідно до п.п.2.3.44, 2.3.46 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл вказаної судової справи між суддями.

12.02.2026 цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передана в провадження судді Катющенко В.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.03.2026 прийнято цивільну справу до свого провадження суддею Катющенко В.П., постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

30.04.2026 від представника ТОВ «ДОБТ ФОРС» - Ільїнової І.В. надійшли заперечення на відзив, у яких остання просила суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування зазначила, що у березні 2017 року, тобто в межах позовної давності, позивач звернувся за захистом порушеного права до Шевченківського районного суду міста Києва, проте, ухвалою суду від 22.05.2017 було повернуто позовну заяву з тих підстав, що даний спір віднесено до іншої територіальної юрисдикції. Вказана ухвала надіслана судом 12.06.2017, тобто, вже поза межами позовної давності у цій справі. Додатково зазначає, що у випадку дотримання процесуальних норм, винесення ухвали про повернення позовної заяви відбулося би у межах строків позовної давності у цій справі та дало би можливість позивачу звернутися до належного суду територіальної підсудності до 24.05.2017. Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в інші суди тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за недотримання державними органами процесуальних норм та позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах. Враховуючи викладене, з огляду на факт знаходження позовної заяви у Шевченківському районному суді міста Києва два місяці та тривале вирішення питання про відкриття провадження у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 , як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до Дніпровського районного суду міста Києва з даною позовною заявою наступного місяця після надсилання судом ухвали про повернення позовної заяви, свідчить про те, що строк позивачем пропущено з поважних причин. Крім того, позивач зауважує, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт настання строку виконання кредитного зобов`язання достроково - 01.03.2010, а його висновки ґрунтуються виключно на припущеннях.

30.04.2026 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких останній просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності у зв`язку із чим відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі внаслідок спливу строку позовної давності.

В обґрунтування зазначив, що за заявою первісного кредитора - ПАТ «Родовід Банк» - 11.03.2010 нотаріус вчинив виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль, що є предметом застави згідно з договором застави від 24.05.2007. Крім того, 07.12.2011 у межах процедури звернення стягнення за виконавчим написом від 11.03.2010 працівники міліції вилучили у відповідача вказаний автомобіль. Водночас, згідно з відповідями на адвокатські запити, спірний автомобіль відсутній на спеціальних майданчиках для зберігання транспортних засобів на всій території України. Оскільки транспортний засіб на відповідальне зберігання кредитору також не передавався, наявні підстави для висновку про втрату предмета застави. Отже, звертаючись до суду, позивач був обізнаний про вилучення заставного автомобіля та його подальшу втрату з вини кредитора, оскільки транспортний засіб було вилучено саме під час виконання виконавчого напису, вчиненого за заявою банку. З огляду на відповідальність кредитора за втрату предмета застави, розмір заявленої у позовній заяві суми боргу є необґрунтованим та недоведеним. Наголошує, що строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором вважається таким, що настав, щонайменше за 30 днів до дати вчинення виконавчого напису, тобто не пізніше 01.03.2010, а тому позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо доводів про поважність причин пропуску позовної давності, то позивач посилається на своє звернення у березні 2017 року до Шевченківського районного суду м. Києва з аналогічним позовом. Повернення такої позовної заяви, на думку позивача, свідчить про поважність причин несвоєчасного звернення до належного суду. Водночас, оскільки відсутні обставини, що свідчать про зупинення чи переривання строку позовної давності, відтак наявні підстави для застосування строку позовної давності, яка заявляється відповідачем до спірних правовідносин, що є підставою для відмови у позові. Крім того, у відповідності до титульної сторінки справи, позовна заява позивача надійшла до суду 26.07.2017, а згідно першої сторінки позовної заяви остання сформована 21.07.2017, тобто в будь-якому разі, вказана позовна заява як подана до суду, так і зареєстрована у ньому поза межами строку позовної давності, який становить 3 роки, відтак це вказує, на звернення позивача із позовом поза межами строку позовної давності, який за загальним правилом, навіть не враховуючи використання позивачем способу дострокового повернення коштів, сплинув 24.05.2017, а отже цим запереченням відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Крім того, позивач не зазначає, які саме заходи вживалися ним для стягнення заборгованості, починаючи з 2010 року (з моменту припинення відповідачем платежів), та які обставини об`єктивно перешкоджали йому вчасно реалізувати право на судовий захист впродовж усього цього часу до моменту звернення із позовом до суду. Крім того, позивачем не доведено, що він звертався з позовом саме до ОСОБА_2 , а не до іншої особи. Оскільки персональні дані відповідача у справі 2017 року приховані, твердження позивача про поважність причин пропуску строку позовної давності є безпідставними. Додатковим аргументом для відмови у позові, на що позивач не надав своєї аргументованої відповіді, може свідчити та обставина, що згідно розрахунку заборгованості викладеного у змісті позовної заяви така заборгованість порахована станом на 19.07.2017, тобто пеня, відсотки за користування коштів та тіло кредиту, в той час як кредитний договір припинив свою дію ще 01.03.2010, що вказує на нарахування цих відсотків та пені поза межами дії договору.

21.05.2026 від представника ТОВ «ДОБТ ФОРС» - Ільїнової І.В. надійшло клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні представники правонаступника позивача ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - підтримали заявлені позовні вимоги з підстав викладених в заявах по суті справи. Додатково представник Ільїнова І.В. суду пояснила, що кредитор вперше звернувся з позовом про стягнення заборгованості з відповідача 28.03.2017 до Шевченківського районного суду міста Києва, однак позов був повернутий і у липні 2017 року первісний кредитор звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва. Вважає, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки первісно був поданий позов до іншого суду. Зазначила, що правонаступником позивача не вилучалося авто, яке було предметом договору застави, та вони не володіють інформацією, чи здійснював це первісний кредитор. Крім того, стягнення за виконавчим написом не було здійснено, і при цьому, ні первісний кредитор, ні наступний, не задовольнили свої вимоги на підставі договору застави.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених в заявах по суті справи. Додатково суду пояснив, що 24.05.2014 мав бути здійснений останній платіж за кредитним договором. Відповідач після вилучення транспортного засобу не сплачував за кредит, оскільки вважав, що позивач задовольнив свої вимоги відповідно до договору застави. В той же час, у 2017 році позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності. Крім того, первісний кредитор задовольнив свої вимоги вчиненням виконавчого напису і вилученням у відповідача майна, яке було предметом договору застави. Проте подальша доля цього майна йому невідома. Зазначив, що також відсутні докази того, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» звертався до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості саме за цим кредитним договором.

Суд, вислухавши позиції представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Судом встановлено, що 24.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) укладено кредитним договір № 39.1/АЄ-009.07.2 (далі - Договір), за умовами якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 20 499,00 доларів США терміном по 24.05.2014 включно.

Відповідно до п.1.2 Договору, кредитні кошти надаються виключно на наступні цілі: купівлю автомобіля та сплату страхових платежів.

Для обліку виданих кредитів Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_3 (п.1.3 Договору).

Процентна ставка за кредитами за цим Договором встановлюється в розмірі 7,7 процентів річних. Щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів (в подальшому «плата за проведення розрахунків») встановлюється в розмірі 0,25 % від суми виданого кредиту (п.1.5, п.1.5.1 Договору).

Відповідно до п.1.6, п.1.6.1 Договору, для обліку нарахованих процентів за користування кредитами Банк відкриває позичальнику рахунок № НОМЕР_4 . Плата за проведення розрахунків вноситься на рахунок № НОМЕР_5 .

Забезпеченням виконання зобов`язань за цим Договором є застава автомобіля марки FIAT модель DOBLO згідно з договором застави №39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007. Позичальник також відповідає перед Банком за зобов`язаннями, що випливають з цього Договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.1.7 Договору).

Відповідно до п.3.1-3.3 Договору, позичальник зобов`язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до «10-го» числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 244 долари США на рахунок, вказаний у пункті 3.1 цього Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку. Позичальник зобов`язується повернути одержані кредити згідно з умовами цього Договору не пізніше 24.05.2014. Позичальник зобов`язується сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 24.05.2014 або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Датою сплати заборгованості є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у пункті 1.6 цього Договору.

Банк має право у разі недотримання Позичальником умов цього Договору, вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, а у разі невиконання Позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з Договором застави №39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007 та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором (п.5.2 Договору).

24.05.2007 між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» укладено Договір застави транспортного засобу №39.1/АЄ-009.07.2, за умовами якого заставодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань перед заставодержателем за Кредитним договором № 39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007 та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передає в заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно: автомобіль марки FIAT модель DOBLO, рік випуску 2007, колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний № НОМЕР_2 . Договір посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2050у.

ОСОБА_2 24.05.2007 отримав кредит в розмірі 20 499,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 335.3 та випискою з особового рахунку за період 24.05.2007 по 19.07.2017.

11.03.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. вчинено виконавчий напис та зареєстрований за № 273, про звернення стягнення на автомобіль марки FIAT, модель DOBLO, рік випуску 2007, колір - синій, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , тип - легковий універсал, реєстраційний № НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 . Зазначений автомобіль марки FIAT, модель DOBLO, реєстраційний № НОМЕР_2 , на підставі договору застави транспортного засобу № 39.1/АЄ-009.07.2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнокур О.М., 24.05.2007 за реєстровим № 2050у, переданий у заставу Публічному акціонерному товариству «РОДОВІД БАНК». Стягнення проводиться за період з 11.07.2007 по 11.03.2010. За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля марки FIAT, модель DOBLO, реєстраційний № НОМЕР_2 , пропонується задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», в розмірі: 21 634,30 доларів США та 7 410,59 грн.

07.12.2011 складено протокол огляду і затримання транспортного засобу марки FIAT модель DOBLO, рік випуску 2007, номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , у зв`язку із постановою про розшук майна боржника.

03.06.2025

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) повідомлено, що питання щодо вилучення транспортних засобів не відносяться до повноважень та компетенції РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях. З метою отримання інформації щодо вилучення транспортного засобу, рекомендовано звернутись до органів Національної поліції України.

05.06.2025 Центром забезпечення № 1 ГУНП України у м. Києві повідомлено, що спеціальні майданчики для збереження тимчасово затриманих транспортних засобів Головного управління Національної поліції у м. Києві за адресами: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20Б, м. Київ, вул. Пухівська, 3 та м. Київ, вул. Мрії, 19 функціонують з 02.09.2019, спеціальний майданчик для збереження тимчасово затриманих транспортних засобів Головного управління Національної поліції у м. Києві за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 9 функціонує з 24.06.2024, на яких автомобіль «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відсутній.

05.06.2025 УПП у м. Києві ДПП повідомлено, що після ліквідації структурних підрозділів ДАІ, які до цього часу обслуговували територію м. Києва, матеріали, відповідно до яких автомобіль FIAT DOBLO номерний знак НОМЕР_2 затриманого 07.12.2011 працівниками міліції, до Управління не передавались, місце перебування зазначеного транспортного засобу невідомо.

05.06.2025 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження у Відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого напису № 273 від 11.03.2010 приватного нотаріуса КМНО Сергеєва О.О. про звернення стягнення на автомобіль марки FIAT, модель DOBLO, 2007 р.в., колір-синій, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 та задоволення вимог ПАТ «Родовід Банк» у розмірі 189 214,82 грн. 28.08.2010 державним виконавцем винесено вмотивовану постанову про відкриття виконавчого провадження. 13.11.2011 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. 02.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 19.08.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати більш детальну інформацію за виконавчим провадженням № НОМЕР_9 не виявляється можливим у зв`язку зі знищенням останнього за закінчення строку зберігання. На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого напису № 273 від 11.03.2010 приватного нотаріуса КМНО Сергеєва О.О. про звернення стягнення на автомобіль марки FIAT, модель DOBLO, 2007 р.в., колір-синій, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 та задоволення вимог ПАТ «Родовід Банк» у розмірі 189214,82 грн. 07.07.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19.02.2015 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. Станом на 01.06.2025 в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_7 відсутня інформація затримання транспортного засобу марки FIAT, модель DOBLO, 2007 р.в., колір-синій, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 . В рамках виконавчого провадження № НОМЕР_7 транспортний засіб марки FIAT, модель DOBLO, 2007 р.в., колір-синій, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 станом на дату надання інформації не реалізовувався.

16.06.2025 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_7 транспортний засіб марки FIAT, модель DOBLO, 2007 р.в., колір-синій, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 державним виконавцем на відповідальне зберігання не передавався. Протокол огляду і затримання транспортного засобу від 07.12.2011 складено без участі державного виконавця, у зв`язку з чим Відділ не володіє інформацією про місцезнаходження транспортного засобу марки FIAT, модель DOBLO, 2007 р.в., колір-синій, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 . Подальше виконання буде здійснюватися у відповідності до вимог Закону.

25.06.2025 ТОВ «ДЕБТ ФОРС» повідомлено, що інформація про місце перебування транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_2 , вилучений на підставі протоколу огляду і затримання транспортного засобу від 07.12.2011, у Товариства відсутня. Транспортний засіб працівниками виконавчої служби на відповідальне зберігання ТОВ «ДЕБТ ФОРС» не передавався і відомості про передачу даного автомобіля іншим кредиторам у Товариства відсутні.

26.06.2025 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» повідомлено, що транспортний засіб FIAT DOBLO ДНЗ НОМЕР_2 працівниками виконавчої служби на відповідальне зберігання ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» не передавався.

27.06.2025 ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» повідомлено, що транспортний засіб FIAT DOBLO ДНЗ НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання працівниками виконавчої служби не передавався Товариству та місцезнаходження вищезазначеного транспортного засобу станом на дату надання відповіді Товариству невідоме.

Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб 25.02.2016 прийнято рішення № 261 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

11.08.2016 Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1492 «Про призупинення виконання плану врегулювання, звернення до Національного банку України та продовження повноважень уповноваженої особи».

31.05.2017 Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2224 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «РОДОВІД БАНК».

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 615 ЦК України, не припустима одностороння відмова від зобов`язання.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За нормою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007, станом на 19.07.2017 заборгованість ОСОБА_2 складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом складає 18 894,22 дол. США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту складає 1 789,19 дол. США; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 2 914,07 дол. США; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 275,95 дол. США; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту складає 4 316,37 дол. США; сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту складає 435,31 дол. США; сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 6 769,96 грн; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту (за період з 19.07.2016 по 19.07.2017) складає 1 044,13 грн; сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 1 618,70 грн; сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту складає 6 675,59 грн.

В той же час, згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ПК України).

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Судом встановлено, що відповідач дійсно має заборгованість за кредитним договором №39.1/АЄ-009.07.2 від 24.05.2007, розмір якої становить 18 894,22 дол. США. Вказана сума заборгованості по тілу кредиту відповідачем не спростована та підтверджена випискою по особовому рахунку відкритому на ім`я відповідача в ПАТ «Родовід Банк». В цій частині слід також зазначити, що посилання відповідача на задоволення вимог банку шляхом звернення стягнення на предмет застави не заслуговують на увагу, оскільки реальне виконання зобов`язань за рахунок предмета застави матеріали справи не містять. У зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення суми простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 894,22 дол. США є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту, розмір якої складає 1 789,19 дол. США, то в цій частині позивач не довів належними та допустимими доказами розмір такої заборгованості. Так, позивачем не надано суду жодного розрахунку заборгованості по процентам розрахованим відповідно до умов договору, а з наданої виписки по рахунку відкритому на ім`я відповідача в ПАТ «Родовід Банк» для сплати процентів, не можливо встановити її розмір, оскільки остання містить посилання лише на перенесення розміру процентів на рахунок заборгованості. У зв`язку з викладеним вимоги позивача в частині стягнення суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 1 789,19 дол. США задоволенню не підлягають оскільки таких розмір процентів не підтверджений належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, позивачем розраховано до сплати відповідачу сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту складає в розмірі 4 316,37 дол. США, сума трьох процентів річних за платою за обслуговування кредиту в розмірі 6 769,96 грн, та інфляційні втрати від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту в розмірі 6 675,59 грн, які розраховувались позивачем з 11.07.2007 по 01.01.2017.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018, висловлена позиція щодо того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, нарахування передбаченого ст. 625 ЦК України індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, має місце після спливу визначеного строку кредитування, в даному випадку після 24.05.2014.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних від суми простроченого кредиту, суми трьох процентів річних за платою за обслуговування кредиту та інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту, що розраховані позивачем за період з 11.07.2007 по 24.05.2014 задоволенню не підлягають, оскільки розраховані в супереч вимог закону.

У цій частині слід також зазначити, що оскільки судом відмовлено у стягненні з відповідача процентів по кредиту, оскільки їх розмір не доведено позивачем належними та допустимими доказами у справі, то відповідно і заявлена до стягненню сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту в розмірі 435,31 дол. США, задоволенню не підлягає.

В іншій частині заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 5 статті 261 ЦК України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі статтею 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

В Постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зроблено висновок про те, що якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, оскільки за умовами договору, відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з погашення заборгованості за кредитом та зі сплати нарахованих процентів до 10 числа кожного календарного місяця, то перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Зважаючи на те, що відповідач був зобов`язаний вносити грошові кошти до 10 числа кожного календарного місяця, і при цьому строк кредитного договору встановлювався терміном по 24.05.2014 (включно), суд доходить висновку, що позивач пропустив трирічний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, позивач мав би звернутися до суду в строк до 24.05.2017 року. З цього приводу суд зауважує, що з даним позовом позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва 26.07.2017.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуск строку позовної давності, позивач посилається на те, що 28.03.2017 ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 761/10678/17, позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто позивачеві та роз`яснено, що для вирішення даного спору він може звернутися до суду за принципом територіальної підсудності.

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

За змістом викладеного перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами (Постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, зокрема, про стягнення неустойки.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, суд доходить висновку, що позивачем подано позов з пропуском строку позовної давності, при цьому порушення правил територіальної підсудності не перериває перебіг такого строку, а інших поважних причин пропуску строку позовної давності стороною позивача не зазначено.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Інші доводи сторін, наведені ними у заявах по суті справи, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58 (sad) принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 202, 207, 256, 257, 261, 266, 267, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 612, 615, 626, 627, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1081-1082 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 13, 18, 76-82, 89, 209, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В позові Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код в ЄДРПОУ: 14349442), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код в ЄДРПОУ: 43577608, вул. Княжий Затон, 9, прим. 369, оф.1, м. Київ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 28.07.2026.

Суддя: