Рішення № 138753341, 04.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Справа № 915/1500/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Комунального підприємства МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС, вул. Ковальська, 199, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 32459822)

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Центральний 8-А, пр. Центральний, 8А, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 41061850)

про стягнення коштів в сумі 59 967, 53 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Комунальне підприємство МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Центральний 8-А заборгованість за Договором № 3/348 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.05.2023 р. за період з 01.01.2023 року по 31.10.2024 року в розмірі 59 967, 53 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 21.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В порушення ст. 6 ГПК України відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 3/348 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.05.2023, а саме зобов`язань зі сплати послуг з поводження з побутовими відходами за договором за період 01.01.2023 по 31.10.2024, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі у розмірі 59 967, 53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 15, 16, 257, 526, 546, 599, 610-612, 614, 625, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України ст. 1, 17 Закону України Про відходи, ст. 25, 35-1 Закону України Про житлово-комунальні послуги, постановою КМУ від 16.11.2011 № 1173 Питання надання послуг з вивезення побутових відходів та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1173 Питання надання послуг з вивезення побутових відходів.

Відповідно до п. 1 наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 171 від 15.06.2021 Про визначення виконавців послуг з визначення побутових відходів на території м. Миколаєва за результатами розгляду конкурсних пропозицій визначено виконавцями послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Миколаєва, зокрема, КП Миколаївкомунтранс на території Інгульського району (п. 1.2 наказу), Центрального району (п. 1.3 наказу) та Заводського району (п. 1.4).

23.06.2021 між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (замовник) та КП Миколаївкомунтранс (виконавець) було укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району місті Миколаєва № 338 від 23.06.2021, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів на території Заводського району м. Миколаєва, а замовник зобов`язався виконати обов`язки, передбачені цим договором (послуги) (п. 1 договору).

Відповідно до п. 11 договору договір (а відтак, фактично і результати конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва у 2021 році) набуває чинності тільки після затвердження відповідного тарифу на поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) для переможця проведеного у 2021 році конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва (виконавця за цим договором). Строк дії цього договору складає 1 рік з моменту набуття чинності цього договору.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)» № 1307 від 22.12.2021, яке введено в дію 01.02.2022, встановлено підприємствам виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, в т.ч. КП «Миколаївкомунтранс», тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення).

Отже, укладений між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (замовник) та КП Миколаївкомунтранс (виконавець) договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району місті Миколаєва № 338 від 23.06.2021 набув чинності 01.02.2022 та діяв до 01.02.2023.

Відповідно до п. 1 наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 40 від 20.02.2023 «Про визначення виконавців послуг з визначення побутових відходів на території Заводського району м. Миколаєва» визначено виконавцем послуги з вивезення твердих побутових відходів на території Заводського району міста Миколаєва КП Миколаївкомунтранс.

20.02.2023 між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (замовник) та КП Миколаївкомунтранс (виконавець) було укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району міста Миколаєва № 52 від 20.02.2023.

24.03.2023 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення № 177 від 24.03.2023 Про введення в дію результатів конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району міста Миколаєва.

До договору № 52 від 20.02.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 31.03.2023, якою сторони пункт 11 договору погодили викласти в наступній редакції: «Договір (а відтак, фактично і результати конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва у 2023 році) набуває чинності з 01.04.2023, яка є датою введення результатів конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району м. Миколаєва, що відбулось на підставі рішення ВК ММР № 177 від 24.03.2023 «Про введення в дію результатів конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району м. Миколаєва», а в частині надання послуг з вивезення побутових відходів індивідуальним споживачам, які є співвласниками багатоквартирних будинків, власникам індивідуального (садибного) житлового будинку з моменту набрання чинності змін до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, внесених Додатковою угодою № 1 від 31.03.2023 на підставі рішення ВК ММР № 177 від 24.03.2023 «Про введення в дію результатів конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району м. Миколаєва», які розміщені на веб-сайті Миколаївської міської ради, але у будь-якому разі не раніше ніж 01.05.2023.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1819 від 27.12.2023 «Про врегулювання окремих питань у сфері управління відходами у місті Миколаєві» визначено, що надавачі послуги з вивезення побутових відходів як частини послуги з поводження з побутовими відходами прирівнюються до надавачів послуг із збирання та перевезення побутових відходів як частини послуги з управління відходами.

Визначено, що тверді відходи у розумінні вимог Закону України «Про відходи» та змішані відходи у розумінні вимог Закону України «Про управління відходами» за своїм складом є ідентичними (п. 1, 2 рішення).

На підтвердження обставин щодо встановлення тарифу в м. Миколаєві позивачем долучено до матеріалів справи рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради, а саме:

- рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 05.08.2022 № 455 Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.11.2019 № 1252 Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення) КП Миколаївкомунтранс та від 22.12.2021 № 1307 Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення);

- рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.08.2023 № 663 Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.11.2019 № 1252 Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення) КП Миколаївкомунтранс та від 22.12.2021 № 1307 Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення);

- рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 № 925 Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами;

- рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.07.2024 № 1260 Про призупинення дії рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 № 925 Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами;

- рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.08.2024 № 1340 Про внесення змін та поновлення дії рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 № 925 Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами.

10.05.2023 року між КП МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Центральний 8А (споживач) було укладено Договір № 3/348 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.05.2023.

Відповідно до п. 28 договору договір укладається строком на один рік з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р.

Відповідно до п. 29 договору договір вважається таким, що продовжений, на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд. Кількість продовжень не обмежується.

Відповідно до абз. 10 п. 30 договору сторони встановили, що умови цього Договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, застосовуються до відносин між сторонами які виникли до його укладання, а саме з 01 січня 2023р., який є моментом початку фактичного надання послуг Виконавцем.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або припинення (в т.ч. розірвання) договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1 договору виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, зокрема послуги з вивезення побутових відходів за адресою об`єкту утворення відходів: м. Миколаїв пр. Центральний, 8А, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором (далі - послуги), на підставі Наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 20 лютого 2023 року № 40 Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва та відповідно до Правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених Рішенням Миколаївської міської ради від 19.04.07 № 12/21 Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, зі змінами внесеними Рішенням міської ради від 16.05.2013 р. № 28/10, які розміщені на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради за посиланням: https://mkrada.gov.ua/documents/740.html?PrintVersion.

Відповідно до п. 2 договору виконавець падає споживачу послуги з поводження з твердими, великогабаритними, ремонтними та рідкими побутовими відходами.

Відповідно до п. 3 договору послуги з вивезення твердих побутових підходів (далі - ТПВ) надаються за контейнерною схемою.

3.1. Місцезнаходження контейнерного майданчика ТПВ: пр. Центральний, 10А.

Відповідно до п. 4 договору для вивезення ТПВ за контейнерною схемою використовуються технічно справний 1 контейнер місткістю 1,1 куб. метрів, що належать Споживачеві.

Виконавець вивозить ТПВ за контейнерною схемою: з 6:00 до 22:00 години.

Графік вивезення ТПВ: три рази на тиждень - понеділок, середа, субота.

Відповідно до п.п. 1, 3 п. 12 договору споживач зобов`язується:

1) укладати договори про надання послуг у порядку і випадках, визначених законом;

3) оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 п. 14 договору виконавець зобов`язується:

1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуг згідно із законодавством про житлово-комунальні послуги та про відходи та умовами договору, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) готувати та укладати із споживачем договори про надання послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно з типовим договором;

3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку та публікувати на власному веб-сайті необхідну інформацію про ціни / тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни / тарифу, порядок надання послуг, графік вивезення побутових відходів, щомісячні обсяги зібраних побутових відходів (за типами, що збираються), щомісячні обсяги переданих різних видів побутових відходів іншим суб`єктам господарювання на місця видалення відходів або об`єкта оброблення та утилізації відходів з наведенням коду операції поводження з відходами відповідно до наказу Держстату від 23.01.2015 № 24 «Про затвердження переліків категорій, груп відходів і операцій поводження з відходами».

Відповідно до п. 15 договору згідно з рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 05.08.2022 року № 455 тариф на послуги з поводження з побутовими відходами за 1 куб. метр відходів з 01.09.2022 р. становить:

твердих 134,05 гривень за 1 куб. метр;

великогабаритних 179,46 гривень за 1 куб. метр;

ремонтних 179,46 гривень за 1 куб. метр;

рідких 347,58 гривень за 1 куб. метр.

Відповідно до п. 16 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Орієнтовна вартість Договору на момент його підписання на період з 01 січня 2023р. по 31 грудня 2023р. становить (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів):

1 кон. * 1,1 м.куб. * 1,4 коєф.ущільн. * 3рази * 52тиж. = 240, 24 м.куб./рік;

240, 24:12 = 20.02 м.куб/міс;

20,02 * 134,05 = 2 683, 68 грн./міс;

2 683, 68 * 12 = 32 204, 16 грн./рік. без ПДВ.

Орієнтовна вартість послуг на місяць становить (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів): 2 683, 68 грн.

Орієнтовна вартість договору та місячна вартість послуг (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів) визначається, виходячи з річних обсягів вивезення ТПВ, розрахованих згідно норм накопичення та тарифу, діючого на момент укладення Договору, з урахуванням умов, визначних п, 1.2. цього Договору.

Вартість наданих послуг з вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів визначається сторонами в окремих додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до п. 17 договору сторони застосовують щомісячну систему оплати послуг, згідно якої споживач здійснює оплату за цим Договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Плата вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця: НОМЕР_1 через МРУ АТ КБ ПРИВАТБАІІК, МФО 305299.

Оплату послуг з вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів споживач здійснює у строки і на умовах, визначених окремою додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до п. 18 договору виконавець формує рахунок на оплату послуг та Акт наданих послуг та надає їх споживачеві у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, при цьому споживач самостійно отримує рахунок на оплату послуг та акт наданих послуг у бухгалтерії Виконавця.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (при умові їх впровадження) або за допомогою сервісу електронного документообігу (М.Е.Dос), про що сторонами оформлюється відповідна додаткова угода.

Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється по Акту наданих послуг, підписаному уповноваженими представниками сторін не пізніше 3-х /трьох/ календарних днів з моменту їх пред`явлення для підписання. Якщо споживач не повернув Акт наданих послуг у зазначений строк або не прибув для отримання рахунку та акту до бухгалтерії Виконавця у строк визначений п. 18 Договору, Акт наданих послуг вважається підписаним та погодженим сторонами, а послуги вважаються наданими у повному обсязі та належної якості. Жодна із Сторін не вправі відмовитися від підписання Актів наданих послуг.

Відповідно до п. 19 договору за бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди в разі її наявності, а в разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу розрахункових періодів.

Виконавець не має права зараховувати плату за послуг в рахунок погашення пені, нарахованої споживачу без згоди споживача.

Відповідно до п. 20 договору споживач не звільняється від оплати послуг, отриманої ним до укладення цього договору.

Відповідно до п. 22 договору у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає виконавця послуг (його представника) для перевірки кількості та / або якості наданих послуг. Виконавець зобов`язаний прибути на виклик споживача у строк не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання відповідного повідомлення споживача.

Акт претензія складається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг» (Офіційний вісник України, 2019, № 4 ст. 133).

Відповідно до п. 25 договору у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну тарифів на послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті виконавця послуг.

У разі зміни тарифів протягом строку дії договору нові тарифи застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.

Судом встановлено, що в період з 01.01.2023 по 31.10.2024 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 65 967, 53 грн. про що сформовано відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставлено відповідачу рахунки на оплату, а саме:

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6381 від 31.05.2023 на суму 13 418, 41 грн. та рахунок на оплату № 6819 від 31.05.2023 на суму 13 418, 41 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8456 від 30.06.2023 на суму 2 683, 68 грн. та рахунок на оплату № 8966 від 30.06.2023 на суму 2 683, 68 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 10633 від 31.07.2023 на суму 2 683, 68 грн. та рахунок на оплату № 11233 від 31.07.2023 на суму 2 683, 68 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12991 від 31.08.2023 на суму 2 683, 68 грн. та рахунок на оплату № 13681 від 31.08.2023 на суму 2 683, 68 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 15387 від 30.09.2023 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 16188 від 30.09.2023 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18206 від 31.10.2023 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 19131 від 31.10.2023 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20529 від 30.11.2023 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 21525 від 30.11.2023 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23495 від 31.12.2023 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 24558 від 31.12.2023 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 43 від 31.01.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 120 від 31.01.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3178 від 29.02.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 3364 від 29.02.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6002 від 31.03.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 6298 від 31.03.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8317 від 30.04.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 8717 від 30.04.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11434 від 31.05.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 11947 від 31.05.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14209 від 30.06.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 14848 від 30.06.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17194 від 31.07.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 17958 від 31.07.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 21149 від 31.08.2024 на суму 2 930, 53 грн. та рахунок на оплату № 22056 від 31.08.2024 на суму 2 930, 53 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23208 від 30.09.2024 на суму 4 665, 86 грн. та рахунок на оплату № 24238 від 30.09.2024 на суму 4 665, 86 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 28268 від 31.10.2024 на суму 4 665, 86 грн. та рахунок на оплату № 29545 від 31.10.2024 на суму 4 665, 86 грн.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписано відповідачем.

Підставою складання актів та виставлення рахунків зазначено договір № 3/348, проспект Центральний, 8А.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач за період з 01.01.2023 по 31.10.2024 здійснив часткову оплату 22.06.2023 в розмірі 6 000, 00 грн. за надані послуги за договором № 3/348 від 10.05.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставина часткової оплати заборгованості в сумі 6 000, 00 грн. не підлягає доказуванню, оскільки визнається позивачем, про що зазначено в заяві по суті спору, якою є позовна заява в розумінні ст. 161 ГПК України, а в суду не має обґрунтованих підстав вважати вказану обставину недостовірною або визнаною у зв`язку з примусом.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 59 967, 53 грн. (65 967, 53 грн. 6 000, 00 грн.), яка і заявлена позивачем до стягнення.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання договірних правовідносин.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (тут і далі по тексту судового рішення в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 наголошував на тому, що:

"…Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Подібні висновки викладено у постанові КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 911/950/16 (911/3488/20), у постанові ОП КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, у постанові КЦС ВС від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.

Відповідно до 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.2. Правове регулювання у сфері управління відходами.

Відповідно до п. 2, 5 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (тут і далі в редакції від 31.03.2023) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцями комунальних послуг з поводження з побутовими відходами є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відходи (в редакції від 31.03.2023; Закон втратив чинність 09.07.2023) у цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні:

- відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

- виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

- поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

- послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про відходи суб`єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 35-1 Закону України Про відходи власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

09.07.2023 набрав чинності Закон України Про управління відходами, який визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 7, 11, 28, 36, 41 ст. 1 Закону України «Про управління відходами» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;

- власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;

- послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами;

- суб`єкт господарювання у сфері управління відходами - юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства;

- утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про управління відходами» суб`єктами у сфері управління відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, суб`єкти господарювання незалежно від форми власності, діяльність яких призводить до утворення відходів, а також суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 31 Закону України Про управління відходами утворювачі побутових відходів зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.

Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.

До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про управління відходами» плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

КП «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» за результатами проведеного конкурсу є виконавцем послуг з управління (поводження) з побутовими відходами (вивезення) на території, зокрема, Заводського району м. Миколаєва, який здійснює надання послуг з управління (поводження) побутових відходів (вивезення) на території м. Миколаєва відповідно до адміністративних меж, визначених актами органу місцевого самоврядування.

10.05.2023 року між КП МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Центральний 8А (споживач) було укладено Договір № 3/348 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.05.2023.

Договір відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України поширюється на правовідносини сторін, що виникли до його укладення з 01.01.2023 (п. 30 договору).

Суду не подано доказів визнання недійсним або припинення (в т.ч. розірвання) договору.

Судом встановлено, що в період з 01.01.2023 по 31.10.2024 на виконання умов договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 3/348 від 10.05.2023 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 65 967, 53 грн., про що сформовано відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставлено відповідачу рахунки на оплату. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписано споживачем, водночас матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови відповідача від підписання актів.

В силу умов п. 18 укладеного між сторонами договору саме на споживача покладено обов`язок самостійно отримати рахунок на оплату послуг та акт наданих послуг у бухгалтерії виконавця, який (акт) споживач зобов`язаний підписати та повернути на адресу виконавця. Оскільки споживач не повернув акти наданих послуг у строк, визначений п. 18 договору, акти наданих послуг за травень 2023 жовтень 2024 вважаються підписаними та погодженими сторонами, а послуги вважаються наданими у повному обсязі та належної якості в силу умов п. 18 договору.

Судом також взято до уваги, що матеріали справи не містять доказів звернення споживача до виконавця та складання акту-претензії в порядку п. 22 договору з підстав ненадання послуг або надання послуг неналежної якості тощо.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач за період з 01.01.2023 по 31.10.2024 здійснив 22.06.2023 часткову оплату в розмірі 6 000, 00 грн. за надані послуги за договором № 3/348 від 10.05.2023 (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 59 967, 53 грн. (65 967, 53 грн. 6 000, 00 грн.).

Суду не подано доказів оплати відповідачем грошових коштів в загальній сумі 59 967, 53 грн. за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів, строк оплати яких настав в силу ст. 530, 629, 901, 903 ЦК України, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 2 ст. 35-1 Закону України Про відходи (діяв до 09.07.2023), п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» та умов п. 12, 17 договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 3/348 від 10.05.2023.

Відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином та завчасно, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких доказів на спростування позовних вимог суду не подав, жодних заперечень по суті спору не висловив.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Центральний 8-А, пр. Центральний, 8А, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 41061850) на користь позивача Комунального підприємства МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС, вул. Ковальська, 199, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 32459822) на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299:

- 59 967, 53 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім грн. 53 коп.) заборгованості за Договором № 3/348 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.05.2023 за період з 01.01.2023 по 31.10.2024;

- 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 04.08.2026

Суддя Е.М. Олейняш