Рішення № 138753309, 23.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа № 914/2805/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мельничук (Бондаренко) Антона Юрійовича

про стягнення боргу за кредитним договором

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача Торосян Є.Г.

ПРОЦЕС.

Позовні вимоги заявлено Акціонерним товариством «Ідея Банк» до відповідача Фізичної особи-підприємця Мельничук (Бондаренко) Антона Юрійовича про стягнення боргу за кредитним договором.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

03.11.2025 відповідачем подано відзив (вх.№29171/25) на позовну заяву, у якому викладено клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

На обґрунтування викладеного клопотання, відповідач зазначив, що даний спір не підвідомчий юрисдикції господарського суду, оскільки при укладенні кредитного договору він не виступав суб`єктом господарювання, а укладення такого договору не було спрямованим на забезпечення моєї господарської діяльності як фізичної особи підприємця.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. (стаття 125 Конституції України)

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19 судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Таку правову позицію наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18.

Як встановлено судом, 03.08.2022 у позивача виникли договірні правовідносини з відповідачем, як з фізичною особою-підприємцем, а не з фізичною особою. До того ж, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця є 02.11.2021.

Враховуючи наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду, а також виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін, спір у даній справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У судове засідання 23.07.2026 з`явився представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка позивача в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

СУТЬ СПОРУ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позивач зазначив, що 03.08.2022 між ним (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір №КБ03.00608.009636993, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти на поповнення обігових коштів в сумі 100000,00 грн зі сплатою фіксованих процентів 0,01% річних, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , зі строковим користування по 03.08.2024 включно.

Як викладено у позовній заяві, станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановленому кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем умов кредитного договору.

Як вказав позивач, останню сплату за кредитним договором відповідач здійснив 03.03.2023, відтак сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 16.07.2025 становить 127203,76 грн.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, в тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов`язкові платежі.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 74992,54 грн простроченого боргу, 11,22 грн прострочених процентів та 52200,00 грн простроченої плати за обслуговування кредиту.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив (вх.№29171/25 від 03.11.2025) на позовну заяву.

Відповідач зазначив, тіло кредиту та відсотки за користування кредитом в загальному складають суму 100010,41 грн.

Відповідач зауважив, що з виписки по рахунку, наданої банком, вбачається, що відповідач сплатив позивачу 142411,97 грн за весь період кредитування, однак внесені відповідачем кошти зараховувалися банком не лише на погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, а й як плата за інші послуги банку.

На думку відповідача, заборгованість за комісією не підлягає стягненню з відповідача у зв`язку з нікчемністю умов договору щодо щомісячного нарахування та сплати комісії за обслуговування кредитного договору, а кошти, сплачені відповідачем на погашення заборгованості за комісією за період кредитування, мають бути зараховані в оплату суми заборгованості перед кредитором.

До того ж, відповідач вказав, що докази, надані банком на підтвердження розміру заборгованості не є належними.

Зокрема, як викладено у відзиві на позовну заяву, довідка-розрахунок заборгованості є простим відображенням власних висновків банку про розмір заборгованості, що суперечить відомостям, відображеним у виписці за рахунком.

Таким чином, відповідач зазначив, що позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за договором №КБ03.00608.009636993 від 03.08.2022 він не визнає та вважає таким, що не підлягає задоволенню.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

03.08.2022 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Мельничуком Антоном Юрійовичем (позичальник) укладено кредитний договір №КБ03.00608.009636993, відповідно до пункту 1.1. якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Необхідно зазначити, що Мельничук Антон Юрійович 13.12.2022 змінив прізвище на Бондаренко Антон Юрійович, на підтвердження чого банком надано копію свідоцтва про зміну імені (Серія НОМЕР_2 ), виданого 13.12.2022 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також копію шерингу паспорту ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 2.1. договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:

2.1.1. Розмір та валюта кредиту 100000,00 грн;

2.1.2. Ціль кредиту поповнення обігових коштів;

2.1.3. Процентна ставка фіксована 0,01%;

2.1.4. Комісія за видачу кредитних коштів 1,1% від суми кредиту;

2.1.5. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,9% від суми кредиту;

2.1.6. Термін повернення кредиту по 03.08.2024 (включно);

2.1.7. Порядок видачі кредиту Перерахунок коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3 ;

2.1.8. Графік повернення кредиту Додаток №1 до Договору кредиту.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку позичальника.

Відповідно до пункту 3.1. договору позичальник сплачує банку вказані у п. 2.1. комісії в наступному порядку:

ІНФОРМАЦІЯ_1 за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту в день видачі кредитних коштів;

3.1.2. комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в Додатку №1 до даного Договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.

Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом. Графік платежів позичальника за договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною договору кредиту. нарахування процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення всієї заборгованості за договором кредиту, а також у інших випадках, передбачених цим договором або законом. Банк вправі припинити нарахування за договором, включаючи проценти, неустойки (штрафу, пені) з моменту звернення до позичальника із вимогою про дострокове виконання кредитних зобов`язань (пункти 3.1.- 3.5. договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором.

Позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком (пункт 4.2. договору).

Підпунктом 5.2.5. пункту 5.2. договору передбачено, що банк має право відмовити у видачі позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках:

- наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договорам;

- надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства та встановленим в банку правилом;

- надання позичальником для отримання кредиту документів/інформації, що виявились недостовірними;

- невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим договором;

- наявності арешту грошових коштів позичальника на його поточних рахунках в банку;

- нецільового використання кредиту або його частини;

- невиконання грошових зобов`язань за договором;

- порушення проти позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію;

- у випадку незгоди зі зміною процентної ставки на умовах цього договору.

При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один з зазначених у п.5.2.5. цього договору фактів. Банк письмово повідомляє позичальника у випадку прийняття рішення про відмову від виплати кредиту з зазначених вище підстав. Сторони домовилися, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно п.5.2,5 цього договору, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов`язань позичальника в строк або термін, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому п.12.1. цього договору. У випадку порушення позичальником встановленого у відповідній вимозі строку або терміну для погашення всієї заборгованості за цим договором кінцевий термін погашення кредиту вважається таким, що настав, та позичальник зобов`язаний не пізніше наступного банківського дня після закінчення такого строку або терміну, зазначеного у відповідній вимозі, погасити кредит, нараховані проценти, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Згідно з підпунктом 5.3.5. пункту 5.3. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадках, передбачених договором.

Надання позивачем кредитних коштів відповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями від 03.08.2022 №1506104, 1506106, 1506107.

04.06.2025 Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до Фізичної особи-підприємця Мельничука Антона Юрійовича з вимогою про дострокове виконання зобов`язань.

Згідно із зазначеної вимоги, у зв`язку з невиконанням позичальником істотних умов кредитного договору, керуючись ст.ст. 610-612, 1050 ЦК України, ст.222 Господарського кодексу України, банк вимагав в 30-денний термін від дня надіслання цієї вимоги виконати порушене зобов`язання та повернути достроково заборгованість за кредитним договором в розмірі 127203,76 грн, а також в т.ч., але не виключно всі нараховані платежі за кредитним договором на дату погашення боргу, перерахувавши кошти на рахунок: № НОМЕР_4 у АТ «Ідея Банк».

ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частин 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як встановлено судом, 03.08.2022 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Мельничуком Антоном Юрійовичем (позичальник) укладено кредитний договір №КБ03.00608.009636993, за умовами якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Факт надання банком кредитних коштів відповідачу підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними інструкціями від 03.08.2022 №1506104, 1506106, 1506107, а також банківською випискою, в якій відображено рух коштів на рахунку позичальника.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог та як підтверджується матеріалами справи, відповідачем порушено строки погашення кредиту, передбачені кредитним договором. Розмір заборгованості за кредитним договором становить 127203,76 грн, з яких прострочений борг - 74992,54 грн, прострочені проценти - 11,22 грн та прострочена плата за обслуговування кредиту - 52200,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позов про стягнення з відповідача 74992,54 грн простроченого боргу, 11,22 грн прострочених процентів та 52200,00 грн простроченої плати за обслуговування кредиту є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню повністю.

Щодо тверджень відповідача про те, що комісія не підлягає стягненню з відповідача у зв`язку з нікчемністю умов договору слід зазначити, що відповідно до п.п. 9-11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як правильно зазначив позивач, кредитний договір укладений між АТ «Ідея Банк» та Фізичною особою-підприємцем Мельничукам (Бондаренко) А.Ю.

Пунктом 2.1.2 Кредитного договору визначено, що ціль кредиту поповнення обігових коштів. Поряд з цим, згідно пункту 5.3.1 Кредитного договору позичальник зобов`язався використати кошти за цільовим призначенням.

Тобто норми Законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів» не регулюють правовідносини між АТ «Ідея Банк» та Фізичною особою-підприємцем Бондаренко А.Ю., зокрема щодо встановлення у кредитному договорі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Суд погоджується з доводами позивача, що ні в момент укладення кредитного договору, ні при його виконанні сторонами, позичальник не висловлював жодних заперечень щодо умов нарахування та сплати комісій, а відтак між сторонами письмово було досягнуто згоди за всіма умовами кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Разом з тим, згідно з підпунктом 5.3.5. пункту 5.3. договору позичальник зобов`язався повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадках, передбачених договором.

Належить зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним кредитного договору чи оскарження його умов у судовому порядку.

ВИТРАТИ ПО СПЛАТІ СУДОВОГО ЗБОРУ.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7614556 від 22.07.2025.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельничук (Бондаренко) Антон Юрійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, місто Львів, вулиця Валова, будинок 11, ідентифікаційний код 19390819) 74992,54 грн простроченого боргу, 11,22 грн заборгованості по процентах, 52200,00 грн простроченої плати за обслуговування кредиту та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.08.2026.

Суддя Петрашко М.М.