Ухвала суду № 138753187, 04.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2251/26

Господарський суд Київської області у складі судді Іванова А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця Рябоконь Івана Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (07201, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 7; ідентифікаційний код 0435800) про припинення речових прав на новостворені земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Фізичної особи-підприємця Рябоконь Іван Олексійович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про припинення речових прав на новостворені земельні ділянки.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Пунктом 2 частини 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві позивачем вказаний як відповідач Іванківської селищна рада Вишгородського району Київської області та ідентифікаційний код відповідача 04358000.

Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такий ідентифікаційний код належить юридичній особі з іншим найменуванням Іванківській селищній раді.

Таким чином, позивачем не зазначено належним чином найменування відповідача.

Положеннями п.4 ч.3 ст.162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Спосіб захисту, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у позовній заяві. Однак, у поданій позовній заяви позивач, вимагаючи витребувати на його користь земельну ділянку, яка складається з двох інших земельних ділянок, вказує їх кадастрові номери (в тексті позовної заяви) - "322055100:01:001:0164" та "322255100:01:001:0165".

При цьому, згідно відомостей з Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами "322055100:01:001:0164" та "322255100:01:001:0165", які зазначені у позові позивачем, не зареєстровані.

В прохальній частині позовної заяві зазначені ж земельні ділянки з наступними з кадастровими номерами: "3222055100:01:001:0164", "322055100:01:001:0165".

Отже, ймовірно позивач допустив помилки у кадастровому номері спірних земельних ділянок, що бажає витребувати.

Вказані недоліки не дозволяють суду правильно визначити зміст заявлених вимог.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За змістом п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу(ам) та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Втім, позивачем на виконання вищезазначених норм надано суду поштову квитанцію від 22.04.2026 та опис вкладення (на ім`я відповідача Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області з відбитком календарного штемпеля 22.04.2026) на якому відсутній номер поштового відправлення. Як і відсутнє зазначення про направлення на адресу відповідача: копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012р., копії листа про розгляд клопотання від 31.10.2024 р. №06-34-34712, пояснення щодо оплати за договором від 21.12.2001., з додатками, всього 27 арк., копії листа ЦНАП від 24.07.2025 № 09-25-1250, з додатком заяви від 03.07.2025, копії Договору купівлі продажу земельної ділянки від 19.12.2001 р.

Крім того, зі змісту вказаного опису вкладення вбачається, що в графі "найменування предметів" зазначено, що на адресу відповідача направлено "позовна заява з уточненням від 22.04.2026" проте, до суду подано примірник позовної заяви датований 18.06.2026. Що унеможливлює встановити, яку редакцію позовної заяви було направлено на адресу відповідача.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328, 00 грн.

Згідно п.п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.

Предметом позову, серед іншого, у справі є визнання за Фізичною особою-підприємцем Рябоконь І.О. права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222055100:01:001:0164 та 3222055100:01:001:0165. Вартість означених ділянок визначена позивачем у позовній заяві за Договором купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.12.2001 у сумі 103 724,00 грн, зв`язку з чим позивачем у позовній заяві зазначено, що судовий збір, який підлягає до сплати становить 3 328,00 грн.

Верховний Суд в ухвалах від 30.04.2024 у справі №906/283/22, від 02.06.2021 у справі №201/2956/19, від 06.08.2021 у справі №308/6261/16-ц та від 11.06.2021 у справі №372/453/19 зазначає, що вартість земельної ділянки визначається нормативною грошовою оцінкою, відбувається шляхом отримання відомостей (витяг/довідка) з Державного земельного кадастру даних про таку оцінку вартості та сума судового збору за подання позовної заяви про витребування земельної ділянки має розраховуватись від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки є єдиним офіційним показником, затвердженим державою, експертна оцінка, яка відображає ринкову вартість, не використовується для судового збору, оскільки вона залежить від ринкових умов і не є стандартизованою для таких правовідносин, у зв`язку з чим, Верховний Суд підкреслює необхідність використання офіційних державних даних, щоб забезпечити єдиний підхід до розрахунків у земельних справах.

На підставі викладених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали; способом усунення вказаних недоліків визначається: направлення на адресу суду письмових пояснень із зазначенням вартості спірних земельних ділянок, надати відомості про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок (витяг/довідка) з Державного земельного кадастру та, у разі необхідності - докази доплати судового збору за подання позовної заяви із розрахунку нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, а копії усіх цих документів направити відповідачу і заявленій позивачем третім особам та надати суду докази такого направлення, крім того, надати докази направлення на адресу відповідача та третіх осіб позовної заяви від 18.06.2026 з додатками; пояснень щодо найменування відповідача та уточнення змісту позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.

Суддя А.В. Іванов