Рішення № 138753116, 07.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/80/26

Розглянувши матеріали справи за позовом Національної служби Здоров`я України

до Комунального некомерційного підприємства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області

про стягнення 30 268 973,30 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

Від позивача: Сич О.А., Зінченко І.Ю.

Від відповідача: Піхотний М.Д.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Національної служби Здоров`я України до Комунального некомерційного підприємства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області про стягнення 30 268 973,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2026 відкрито провадження у справі № 911/80/26 за правилами загального позовного провадження. Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/80/26 судові засідання відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками підготовчого провадження у справі позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував. Сторони зазначили про те, що ними повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі, та надані суду всі наявні у них докази.

На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/80/26 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.05.2026.

У судовому засіданні 07.05.2026 представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 07.05.2026 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Національною службою здоров`я України подано позов про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області 30 268 973,30 грн. надмірно сплачених коштів.

Національна служба здоров`я України (далі - НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Правові засади діяльності НСЗУ визначені, зокрема, Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Положенням про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 (далі Положення № 1101).

Відповідно до пункту 3 Положення № 1101 основними завданнями НСЗУ є реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та виконання функцій замовника медичних послуг і лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440 затверджено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році (далі - Порядок № 1440). Пунктами 1321 1324 глави 33 Порядку № 1440 передбачено, що НСЗУ укладає договори за пакетом «Забезпечення кадрового потенціалу для надання медичної допомоги».

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 1101 НСЗУ уповноважена укладати, змінювати та припиняти договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до Порядку укладення, зміни та припинення договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 (далі Порядок № 410).

Пунктом 9 Порядку № 410 визначено, що специфікації медичних послуг та умови закупівлі включаються до договорів та є їх невід`ємною частиною.

З 21.03.2022 набрали чинності зміни до Постанови № 1440, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 325 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (далі Постанова № 325). Зазначені зміни застосовуються з 24.02.2022, крім підпунктів 1 4 пункту 5, які застосовуються з 01.03.2022, зокрема документ доповнено пунктами 1321 1324.

Пунктом 1321 Порядку № 1440 визначено, що для забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги із надавачами медичних послуг комунальної форми власності (крім спеціалізованих стоматологічних закладів), які мають укладені договори і в яких різниця між нарахованою заробітною платою за відповідний місяць та виплаченою за рахунок коштів, що надійшли надавачу медичних послуг, незалежно від фактичної дати надходження коштів, за даними бухгалтерського обліку (далі - різниця між нарахуванням і виплатами) становить більше ніж 50,0 тис. грн., НСЗУ укладає договори за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги».

Запланована вартість за договорами в частині пакету медичних послуг, передбаченого пунктом 1321 Порядку № 1440 (в редакції Постанови № 325), встановлювалася як сума добутків тарифу та коригувального коефіцієнту за відповідний період, який становить: 2 - за період з 1 до 31 березня 2022 р.; 1 - за період з 1 до 30 квітня 2022 р.; 0,8 - за період з 1 до 31 травня 2022 р.; 1 - за період з 1 червня до 31 грудня 2022 року.

Інформація про нараховану заробітну плату та виплачену за рахунок коштів, що надійшли надавачу медичних послуг у відповідний період дії договору щомісячно надається НСЗУ до 15 числа наступного місяця. У разі неподання інформації до НСЗУ щодо конкретного надавача медичних послуг до фактичної вартості послуг за договором з таким надавачем в частині пакету медичних послуг застосовується шляхом множення на коефіцієнт 0.

Фактична вартість визначалася наступним чином: за березень = 2*різниця між нарахованою та сплаченою заробітною платою за березень; за квітень = 1*різниця між нарахованою та сплаченою заробітною платою за квітень; за травень = 0,8*різниця між нарахованою та сплаченою заробітною платою за травень.

Різниця між нарахованою та виплаченою заробітною платою за лютий визначалася виключно для визначення тарифу та суми договору за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (далі Пакет 49).

Договори за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» укладаються на підставі результатів аналізу поданих матеріалів та щомісячної інформації про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленої надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410.

Такі договори укладаються з надавачами медичних послуг, визначеними структурними підрозділами з питань охорони здоров`я відповідних державних адміністрацій/військових адміністрацій/цивільно-військових адміністрацій (в областях, м. Києві та м. Севастополі), на підставі даних бухгалтерського обліку закладів охорони здоров`я та відповідного обґрунтування, підготовленого надавачем медичних послуг.

Між Національною службою здоров`я України (далі Замовник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області (далі відповідач, Надавач) укладено Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 2775-E422-P000 від 26.04.2022 за пакетом «Забезпечення кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (далі Договір) на суму 35 851 480,00 грн.

Тариф (глобальна ставка на місяць) визначений на підставі інформації, яку надано Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації в сумі 9 434 600,0 грн., як різниця між нарахованою заробітною платою за лютий 2022 року та виплаченою за рахунок коштів, що надійшли надавачу незалежно від фактичної дати надходження коштів.

Пунктом 9 Договору визначено, що медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, є невід`ємною частиною договору.

Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації до НСЗУ подавалася інформація щодо розміру нарахованої заробітної плати, виплаченої заробітної плати, а також різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою для отримання коштів за вказаним пакетом.

Відповідно до пунктів 33 36 Порядку № 410 НСЗУ здійснює контроль за дотриманням надавачами медичних послуг умов договору, у тому числі щодо цільового використання бюджетних коштів, та має право витребовувати і аналізувати інформацію, необхідну для перевірки фактичного виконання договору. Саме ці норми є правовою підставою для здійснення оцінки та збору інформації щодо виконання договорів за пакетом кадрового потенціалу.

На виконання вказаних контрольних повноважень, а також на підставі доручення Голови НСЗУ від 25.03.2024 № 46-д було проведено збір інформації щодо використання коштів бюджетної програми КПКВК 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» у частині дотримання умов договорів за пакетом «Забезпечення кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» за період з 01.02.2022 по 31.12.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 01994497).

За результатами збору інформації складено Довідку від 05.04.2024 № 18-15/27-2024 та розрахунок простроченої заробітної плати за період з 01.06.2022 по 31.12.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 741 внесені зміни, зокрема, до Порядку № 1440, якими змінено редакцію пунктів 1321 1324.

Відповідно до зазначених змін у період з 1 червня до 1 листопада 2022 включно, за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» передбачено проведення виплат надавачам медичних послуг комунальної форми власності (крім спеціалізованих стоматологічних закладів), в яких виникла прострочена заборгованість із виплати заробітної плати, сума якої становить більш як 50,0 тис. гривень, і які включені до відповідного переліку, наданого структурними підрозділами з питань охорони здоров`я відповідних держадміністрацій/військових адміністрацій (в областях, м. Києві).

Додатковою угодою до договору від 26.04.2022 № 2775-Е422-P000/01 заплановану суму договору збільшено до 44 901 800,09 грн.

КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» на виконання листів Відділу охорони здоров`я Броварської міської ради (надісланих на електронну пошту КНП) надавало інформацію станом на 03.09.2022, 06.10.2022, 13.10.2022, 20.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 11.11.2022, 18.11.2022, 25.11.2022, 02.12.2022 про стан заборгованості із виплати заробітної плати працівникам ЗОЗ, з урахуванням результатів аналізу даних бухгалтерського обліку та відповідного обґрунтування шляхом заповнення таблиці.

Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації до НСЗУ подавалася інформація про заклади охорони здоров`я комунальної форми власності (крім спеціалізованих стоматологічних закладів), які мають прострочену заборгованість із виплати заробітної плати більше 50 000 гривень для отримання коштів за вказаним пакетом за липень грудень 2022 року (листи від 27.07.2022 № 33.04/2107-2022 станом на 01.06.2022, від 01.08.2022 № 33.04/2404-2022 станом на 01.07.2022, від 22.08.2022 № 33.04/2682-2022 станом на 01.08.2022, від 22.09.2022 № 33.04/3166-2022 станом на 01.09.2022, від 24.10.2022 № 33.04/3522-2022 станом на 01.10.2022, від 22.11.2022 № 33.04/3931-2022 станом на 01.11.2022, від 07.12.2022 № 33.04/4143-2022 станом на 01.12.2022, від 11.01.2023 № 497-12-23 станом на 01.01.2023).

Відповідно до банківських виписок, НСЗУ за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (пакет 49) за Договором перераховано КНП коштів 30 268 973,30 грн.: 07.10.2022 5 504 511,07 грн.; 14.11.2022 6 231 331,64 грн.; 15.12.2022 6 373 956,42 грн.; 21.12.2022 12 159 174,17 грн.

В ході збору інформації проаналізовано дані Звіту про заборгованість з оплати праці № 3-борг (місячна), в якій відображається заборгованість з виплати заробітної плати, а саме невиплачена сума нарахованої заробітної плати працівникам упродовж наступного місяця після встановленої на підприємстві дати її виплати. Сума заборгованості з виплати заробітної плати не враховує:

суми обов`язкових для всіх працівників відрахувань із заробітної плати згідно з чинним законодавством (наприклад: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір);

суми заборгованості із заробітної плати, які своєчасно не отримані працівниками (депонована заробітна плата).

У звіті форми № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці» на 01.07.2022 відсутня сума заборгованості з виплати заробітної плати.

У звіті форми № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці» на 01.08.2022 відсутня сума заборгованості з виплати заробітної плати.

У звіті форми № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці» на 01.09.2022 відсутня сума заборгованості з виплати заробітної плати.

У звіті форми № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці» на 01.10.2022 сума заборгованості з виплати заробітної плати становить 8 810,4 тис. гривень.

У звіті форми № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці» на 01.11.2022 сума заборгованості з виплати заробітної плати становить 9 032,9 тис. гривень.

У звіті форми № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці» на 01.12.2022 сума заборгованості з виплати заробітної плати становить 14 632,8 тис. гривень.

Дані щодо суми заборгованості з виплати заробітної плати (за даними звіту № 3-борг)

В ході збору інформації проаналізовані суми нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам підприємства на підставі меморіальних ордерів № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» за липень грудень 2022 року, виписок з банківського рахунку, тощо за період з 01.07.2022 - 31.12.2022 та встановлено:

За липень 2022 нарахована заробітна плата за інформацією КНП у сумі 15 609 912,48 грн. (3 397 095,50 грн. ЄСВ); нарахована заробітна плата (без врахування оплати праці мобілізованих, відпусток ЧАЕС, лікарняних, лікарів-інтернів) за результатами збору інформації у сумі 15 609 912,50 грн. (3 397 095,50 грн. ЄСВ).

За твердженням позивача та за даними його збору інформації у липні 2022 нарахована заробітна плата всього у сумі 19 007 007,98 грн. (з врахуванням ЄСВ), прострочена заборгованість була 0 грн., виплата по банку - 5 467 309,27 грн., сальдо 13 539 698,71 грн., тобто невиплачена заробітна плата.

За серпень 2022 нарахована заробітна плата за інформацією КНП у сумі 15 652 487,12 грн. (3 363 327,93 грн. ЄСВ); нарахована заробітна плата (без врахування оплати праці мобілізованих, відпусток ЧАЕС, лікарняних, лікарів-інтернів) за результатами збору інформації у сумі 15 652 487,10 грн. (3 363 327,93 грн. ЄСВ).

За твердженням позивача та за даними його збору інформації у серпні 2022 нарахована заробітна плата 19 015 815,05 грн., прострочена заборгованість була 0 грн., виплата по банку 13 539 698,71 грн. та 6 419 113,47 грн., сальдо 12 596 701,58 грн.

За вересень 2022 нарахована заробітна плата за інформацією КНП у сумі 15 705 759,00 грн. (3 412 404,66 грн. ЄСВ); нарахована заробітна плата (без врахування оплати праці мобілізованих, відпусток ЧАЕС, лікарняних, лікарів-інтернів) за результатами збору інформації у сумі 15 570 949,00 грн. (3 412 404,66 грн. ЄСВ).

За твердженням позивача та за даними його збору інформації у вересні 2022 нарахована заробітна плата 18 983 353,66 грн., прострочена заборгованість була 8 101 690,21 грн., виплата по банку 12 588 711,13 грн. та 5 535 363,05 грн., сальдо 7 990,45 грн. та 13 447 990,61 грн.

За жовтень 2022 нарахована заробітна плата за інформацією КНП у сумі 15 993 756,87 грн. (3 401 306,66 грн. ЄСВ); нарахована заробітна плата (без врахування оплати праці мобілізованих, відпусток ЧАЕС, лікарняних, лікарів-інтернів) за результатами збору інформації у сумі 15 660 696,90 грн. (3 401 306,66 грн. ЄСВ).

За твердженням позивача та за даними його збору інформації у жовтні 2022 нарахована заробітна плата 19 062 003,53 грн., прострочена заборгованість була 8 810 412,24 грн., виплата по банку 13 455 980,96 грн. та 4 960 685,25 грн., сальдо 14 101 318,43 грн.

За листопад 2022 нарахована заробітна плата за інформацією КНП у сумі 15 804 332,50 грн. (3 416 983,99 грн. ЄСВ); нарахована заробітна плата (без врахування оплати праці мобілізованих, відпусток ЧАЕС, лікарняних, лікарів-інтернів) за результатами збору інформації у сумі 15 575 460,50 грн. (3 416 983,99 грн. ЄСВ).

За твердженням позивача та за даними його збору інформації у листопаді 2022 нарахована заробітна плата 18 992 444,49 грн., прострочена заборгованість була 9 032 908,11 грн., виплата по банку 11 980 313,93 грн. та 81 000,41 грн., сальдо 2 121 004,50 грн. та 19 073 444,90 грн.

За грудень 2022 нарахована заробітна плата за інформацією КНП у сумі 19 345 266,47 грн. (4 097 633,17 грн. ЄСВ); нарахована заробітна плата (без врахування оплати праці мобілізованих, відпусток ЧАЕС, лікарняних, лікарів-інтернів) за результатами збору інформації у сумі 18 871 174,50 грн. (4 097 633,17 грн. ЄСВ).

За твердженням позивача та за даними його збору інформації у грудні 2022 нарахована заробітна плата 22 968 807,64 грн., прострочена заборгованість була 14 632 826,79 грн., виплата по банку 2 141 004,35 грн., 19 073 444,90 грн. та 22 965 712,58 грн., сальдо 3 095,06 грн.

Позивач у позові стверджує, що у КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» станом на 01.09.2022 та 01.11.2022 була відсутня прострочена заборгованість із виплати заробітної плати; станом на 01.10.2022 також відсутня прострочена заборгованість із заробітної плати, сума якої становить більш як 50,0 тис. грн.; лише станом на 01.12.2022 прострочена заборгованість із виплати заробітної плати становить 2 121 004,45 грн.

За твердженням позивача, КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» до простроченої кредиторської заборгованості, поданої до Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації, було включено поточну заборгованість за вересень, жовтень і листопад 2022 року, що не давало права на фінансування за Програмою і отримані кошти вважаються надміру сплаченими.

Підпунктом 26 пункту 19 Договору передбачено, що надавач зобов`язаний повертати замовнику надміру сплачені кошти згідно з цим договором, у випадках, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 40 Договору у разі виявлення фактів надміру сплачених коштів за договором, що не пов`язано безпосередньо з порушенням його умов, надавач зобов`язаний зменшити суму оплати за звітом про медичні послуги за поточний період на суму надміру сплачених коштів. У разі неможливості подання уточненого звіту про медичні послуги або здійснення перерахунку оплати за звітом про медичні послуги поточного періоду надавач повинен здійснити повернення надміру сплачених коштів протягом п`яти календарних днів з дати отримання відповідної вимоги замовника або самостійного виявлення факту надміру сплачених коштів.

За розрахунком позивача сума надміру сплачених коштів складає 30 268 973,30 грн., про повернення якої НСЗУ було направлено лист до Надавача від 02.10.2024 № 33922/4-15-24, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

За результатами збору інформації складено Довідку від 05.04.2024 № 18-15/27-2024 та розрахунок простроченої заробітної плати за період з 01.06.2022 по 31.12.2022. Зазначена довідка підписана та засвідчена печаткою представниками Національної служби здоров`я України, т.в.о. директора КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» та заступником головного бухгалтера КНП без зауважень.

Наведене свідчить про згоду Надавача із визнанням факту безпідставного отримання коштів за Договором № 2775-E422-P000 від 26.04.2022 за пакетом «Забезпечення кадрового потенціалу для надання медичної допомоги».

Крім того, закладом охорони здоров`я було здійснено проплати в сумі 10 000 грн. та 60 000 грн. (платіжні інструкції № 10111 від 23.12.2024), що також підтверджує погодження з виявленим правопорушенням та намір щодо повернення зазначених коштів.

Позивач зазначає, що наведене свідчить про порушення Надавачем умов Договору в частині достовірності подання інформації щодо стану розрахунків із заробітної плати, що є підставою для реагування НСЗУ відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 39 Договору у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з цим договором вони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Підпунктом 26 пункту 19 Договору закріплено, що надавач зобов`язаний повертати замовнику надміру сплачені кошти згідно з цим договором, у випадках, передбачених цим договором.

З огляду на викладене, позивач у позові просить стягнути з відповідача 30 268 973,30 грн. надмірно сплачених коштів.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що Замовником порушено порядок і строки повідомлення про результати моніторингу та подання зауважень до Звіту, що позбавило Надавача можливості розглянути зауваження і в разі їх підтвердженості, відкоригувати дані у поточному звітному періоді або наступному періоді.

Пунктом 4 додатку до Договору передбачено, що надавач подає звіт про медичні послуги до 10 числа наступного звітного періоду.

У звіті про медичні послуги зазначаються усі послуги за договором, про надання яких станом на 23 годину 59 хвилин останнього дня звітного періоду внесено інформацію до електронної системи охорони здоров`я.

Відповідач заперечував наведену у Довідці від 05.04.2024 № 18-15/27-2024 та розрахунку (довідка-вибірка) про відсутність простроченої заборгованості станом на 01.09.2022, 01.11.2022, відсутність простроченої заборгованості із заробітної плати, сума якої становить більш як 50,0 тис. грн. станом на 01.10.2022 та наявність простроченої заборгованості із виплати заробітної плати на 01.12.2022 в сумі лише 2 121 004,45 грн. як підставу для повернення отриманих відповідачем за договором коштів.

Відповідач зазначає, що відповідні порушення визначені позивачем внаслідок свавільного тлумачення визначення «прострочена заборгованість із заробітної плати».

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Аналогічні положення закріплені і в статті 115 КЗпП України.

Відповідно до п. 4.15 Колективного договору відповідач виплачує заробітну плату працівникам двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аванс виплачується до 16 числа включно кожного місяця, остаточний розрахунок 29 числа кожного місяця (30-31). Вказані обставини не заперечуються позивачем та описуються ним на аркуші 12 Довідки від 05.04.2024 № 18-15/27-2024, однак у позові не наведено жодних обґрунтувань відповідних обставин, позивачем не обґрунтовано дат, з яких заборгованість відповідача по заробітній платі вважається простроченою.

Відповідач зазначає, що станом на 01.09.2022 у відповідача існувала заборгованість з оплати праці за серпень 2022 року станом на перше число місяця, наступного за звітним у розмірі 8 101 690,21 грн., яка була погашена 16 та 27 вересня 2022 року. Відповідач надає суду відповідні докази наявності заборгованості з оплати праці за серпень 2022 року, а саме:

платіжне доручення № 5903 від 09.09.2022 (одержано банком 16.09.2022) на суму 6 402 266,93 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за серпень 2022 року;

платіжне доручення № 5904 від 31.08.2022 (одержано банком 16.09.2022) на суму 67 297,87 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за серпень 2022 року;

платіжне доручення № 5960 від 09.09.2022 (одержано банком 27.09.2022) на суму 1 632 125,41 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за серпень 2022 року;

Станом на 01.10.2022 у відповідача існувала заборгованість з оплати праці за вересень 2022 року станом на перше число місяця наступного за звітним в розмірі 8 810 412,24 грн., яка була погашена 07 та 28 жовтня 2022 року. Відповідач надає суду відповідні докази наявності заборгованості з оплати праці за вересень 2022 року, а саме:

платіжне доручення № 6007 від 04.10.2022 (одержано банком 07.10.2022) на суму 6 571 292,93 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за вересень 2022 року;

платіжне доручення № 6010 від 04.10.2022 (одержано банком 07.10.2022) на суму 81 156,67 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за вересень 2022 року;

платіжне доручення № 6125 від 04.10.2022 (одержано банком 28.10.2022) на суму 2 157 962,64 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за вересень 2022 року.

Станом на 01.11.2022 у відповідача існувала заборгованість з оплати праці за жовтень 2022 року станом на перше число місяця наступного за звітним у розмірі 9 032 908,11 грн., яка була погашена 17 листопада 2022 року та 02 грудня 2022 року. Відповідач надає суду відповідні докази наявності заборгованості з оплати праці за жовтень 2022 року, а саме:

платіжне доручення № 6201 від 09.11.2022 (одержано банком 17.11.2022) на суму 6 807 838,67 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за жовтень 2022 року;

платіжне доручення № 6193 від 02.11.2022 (одержано банком 17.11.2022) на суму 84 065,09 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за жовтень 2022 року;

платіжне доручення № 6264 від 09.11.2022 (одержано банком 02.12.2022) на суму 2 141 004,35 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за жовтень 2022 року.

Станом на 01.12.2022 у відповідача існувала заборгованість з оплати праці за попередні періоди у розмірі 14 632 826,72 грн., яка включає в себе заборгованість за листопад 2022 року станом на перше число місяця наступного за звітним в розмірі 12 491 822,37 грн., яка була погашена 02 та 16 грудня 2022 року та заборгованість за жовтень на суму 2 141 004,35 грн., яка була погашена 02.12.2022 (платіжне доручення № 6264 від 09.11.2022 (одержано банком 02.12.2022, описане вище). Відповідач надає суду відповідні докази наявності заборгованості з оплати праці за листопад 2022 року, а саме:

платіжне доручення № 6266 від 21.11.2022 (одержано банком 02.12.2022) на суму 3 496 299,22 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за листопад 2022 року;

платіжне доручення № 6265 від 01.12.2022 (одержано банком 02.12.2022) на суму 32 000,00 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за листопад 2022 року;

платіжне доручення № 6372 від 05.12.2022 (одержано банком 16.12.2022) на суму 77 520,52 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за листопад 2022 року;

платіжне доручення № 6370 від 09.12.2022 (одержано банком 16.12.2022) на суму 6 748 782,77 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за листопад 2022 року;

платіжне доручення № 6371 від 09.12.2022 (одержано банком 16.12.2022) на суму 2 137 219,86 грн., призначення платежу - заробітна плата та аванси за листопад 2022 року.

Також відповідач надав пояснення, що у відповідності до пункту 22 Договору мали складатися звіти про медичні послуги за формою, наданою Замовником, в яких зазначалися назва звіту, дата його складання, найменування надавача, посади відповідальних осіб надавача та замовника із зазначенням їх прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також перелік та обсяг надання медичних послуг, які підлягають оплаті за звітний період.

У відповідності до п. 22 Договору звіт про медичні послуги є первинним документом. Стосовно складання звітів та отримання відповідної інформації фактично існував та існує на даний час (у ході виконання інших договорів, укладених відповідачем з позивачем) дещо інший порядок, запроваджений саме позивачем.

Фактично вказані звіти готувалися не відповідачем, а саме позивачем на підставі інформації про заборгованість з оплати праці, яка подавалася відповідачем не позивачу, а до Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації. Позивач самостійно звертався до Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації, отримував відповідну інформацію у електронній системі, до якої має доступ і відповідач, позивачем за конкретні періоди заповнювалися відповідні звіти, які сторони Договору підписували за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Фактично, позивач і сам зазначає у позові, що інформація ним отримувалася не від відповідача, а від Київської обласної державної адміністрації. Відповідач вважає дані, зазначені та погоджені сторонами на момент підписання відповідних звітів за допомогою кваліфікованих електронних підписів (КЕП), точними, а також в повному обсязі доведеними первинними документами, тому звинувачення позивача у наданні відповідачем неправдивої інформації безпідставні, крім того сам позивач відобразив вказану інформацію у звітах за самостійно отриманими даними від Київської обласної державної адміністрації, за отриманням цієї інформації він до відповідача позивач не звертався.

Відповідач погоджується із інформацією, зазначеною у звітах, підписаних ним за допомогою КЕП, зокрема за чотири спірних місяці (серпень-листопад 2022 року) і стверджує, що зазначена у звітах сума заборгованості з оплати праці на перше число місяця, що слідує за звітним, є точною та підтвердженою належними та допустимими доказами, а також повністю відповідає сумі, визначеній в інформації, яка подавалася відповідачем до Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації і становить: 8 101 690,21 грн. станом на 01 вересня 2022 року, 8 810 412,24 грн. станом на 01 жовтня 2022 року, 9 032 908,11 грн. станом на 01 листопада 2022 року та 14 632 826,72 грн. станом на 01 грудня 2022 року.

На підставі цих даних позивачем самостійно визначалися суми, які підлягали сплаті відповідачу за вказані періоди, а саме: 5 504 511,07 грн. за серпень 2022 року, 6 231 331,64 грн. за вересень 2022 року, 6 373 956,42 грн. за жовтень 2022 року та 12 159 174,17 грн. за листопад 2022 року, з яких і складається сума коштів, яку просить стягнути позивач з відповідача. Всі ці суми були меншими за фактичну суму заборгованості станом на перше число місяця, наступного за звітним зазначену у звітах.

Оскільки фактично вказані звіти готувалися позивачем і на момент їх підписання сторонами позивачем наявність заборгованості на вказану суму не заперечувалася і саме ним визначалася сума, яка підлягала сплаті відповідачу за Договором, то заперечення до звітів, які могли бути подані замовником відповідно до п. 25 Договору, позивачем протягом десяти календарних днів не подавалися.

Однак, більш ніж через півтора роки позивач дійшов висновку про нібито відсутню прострочену заборгованість станом на 01.09.2022, 01.11.2022, відсутність простроченої заборгованості із заробітної плати, сума якої становить більш як 50,0 тис. грн. станом на 01.10.2022 та наявність простроченої заборгованості із виплати заробітної плати на 01.12.2022 в сумі лише 2 121 004,45 грн., безпідставно звинувачує відповідача в отриманні надмірних коштів та вимагає їх повернути, в той час, як всі суми у свій період були спрямовані на виплату заробітної плати, що підтверджується і розрахунком позивача, наведеним у позові.

Позивач помилково та безпідставно вважає, що сума невиплаченої заробітної плати могла відноситися до простроченої заборгованості, якщо не була виплачена працівникам упродовж наступного місяця після встановленої на підприємстві дати її виплати. Однак вказаний підхід можна було застосовувати лише при складанні статистичної звітності форми № 3-борг станом на 2022 рік, що було передбачено Роз`ясненнями щодо показників форми державного статистичного спостереження № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці» голови Державної служби статистики від 01.08.2022, які містяться на сайті Державної служби статистики - ukrstat.gov.ua. Однак вказані роз`яснення стосувалися лише правил заповнення конкретної статистичної звітності. Саме те, що у 2022 році у звіти № 3-борг відповідно до роз`яснень вносилася сума заборгованості, що залишалася непогашеною понад один місяць, а в звіти на перше число місяця, наступного за звітним, і спричинило відмінність даних, отриманих позивачем у Київській обласній державній адміністрації з даними, що містилися у звітності форми № 3-борг.

Проте, у відповідності до чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про оплату праці» та КЗпП України і на 2022 рік, і на даний час заборгованість з оплати праці наступає з наступного дня після закінчення строків, встановлених колективним договором, а це в даному випадку 29 числа кожного місяця. Отже, станом на 01 число наступного місяця вся сума невиплаченої заробітної плати за попередній місяць вважалася заборгованістю.

У 2025 році відповідне непорозумінні між даними звітності було усунуто і до статистичної звітності форми № 3-борг вже включається вся заборгованість, яка мається на підприємстві станом на перше число місяця, що настає за звітним. Тобто на даний час вимоги до складання цієї звітності повністю співпадають з позицією відповідача станом на 2022 рік, яка в повній мірі співпадала з положеннями Закону України «Про оплати праці», КЗпП України та колективного договору, укладеного відповідачем, згідно якої з урахуванням положень колективного договору відповідача станом на 01 число наступного місяця вся сума невиплаченої заробітної плати за попередній місяць вважається заборгованістю.

Проте, не лише на підставі положень законодавства, а і на підставі встановленої позивачем форми звіту, в якому позивачем же вказано «Сума заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним», необхідно було включати суму заборгованості з оплати праці саме на перше число місяця, що настає за звітним. Отже, доводи позивача суперечать навіть формі встановлених ним же звітів, згідно яких мала вказуватися сума саме станом на перше число місяця, що настає за звітним.

Жодні положення Договору не вказують на те, що заборгованість з оплати заробітної плати враховується лише та, яка не була виплачена працівникам упродовж наступного місяця після встановленої на підприємстві дати її виплати.

Не передбачено умовами Договору і складання та підписання довідок за результатами збору інформації, натомість визначено чіткий порядок та строки моніторингу з тим, щоб Надавач мав можливість своєчасно відкоригувати помилкові дані і провести коригування розрахунків.

Позиція позивача є суперечливою, оскільки за наявних відомостей про виплати всіх коштів та про суми заборгованості на перше число за звітним місяцем, позивач, в односторонньому порядку, безпідставно змінивши уявлення про поняття «заборгованість з заробітної плати» намагається стягнути з відповідача кошти, які фактично виплачені працівникам.

Відповідач зауважує, що повернення позивачу коштів на загальну суму 90 000 грн., які до того ж не враховані у розрахунку позову, жодним чином не доводить наявності підстав для повернення отриманої відповідачем суми коштів за Договором № 2775-Е422-Р000 від 26.04.2022 чи визнання відповідачем позову.

У відповіді на відзив позивач наполягав на застосуванні визначення «заборгованість із заробітної плати» не як поточної, а як простроченої.

При цьому, зазначає, що поточною вважається заборгованість, строк виплати якої відповідно до вимог законодавства ще не настав.

Простроченою вважається заборгованість, яка виникає на 30-й день після закінчення терміну обов`язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату (Абзац сімнадцятий пункту 1.2 розділу I Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 426/25203).

Однак, позивач не надає визначення заборгованості, яка існувала після настання строку виплати і до закінчення 30-денного терміну обов`язкового платежу.

Разом з тим, позивач зазначає, що сама по собі наявність різниці між нарахованою заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою за даними бухгалтерського обліку не свідчить автоматично про наявність простроченої заборгованості із виплати заробітної плати.

Отже, різниця між нарахованою та виплаченою заробітною платою може свідчити як про поточну заборгованість, строк виплати якої відповідно до вимог законодавства ще не настав, так і про прострочену заборгованість у випадку, якщо заробітна плата не була виплачена після спливу визначених законодавством строків.

Позивач стверджує, що у період березень червень 2022 року кошти НСЗУ за Договором КНП не перераховувалися у зв`язку з відсутністю заборгованості. Далі відповідачем відображалась поточна заборгованість із виплати заробітної плати станом на перше число місяця, що настає після звітного, однак ці суми заробітної плати не свідчать про прострочення її виплати, що не дає підстав для отримання коштів НСЗУ.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зауважив, що Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.02.2014 № 372, визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про операції з грошовими коштами, розрахунками в національній валюті із дебіторами та кредиторами бюджетних установ (пп.1.1 Порядку № 372).

Підпунктом 1.2 Порядку № 372 передбачено, що прострочена дебіторська заборгованість - дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов`язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату;

прострочена кредиторська заборгованість - сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов`язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Поняття поточної заборгованості вказаним Порядком № 372 не передбачено взагалі. Тим більше у Порядку № 372 не визначено поняття простроченої заборгованості із виплати заробітної плати.

Отже, вказаний Порядок № 372 не має жодного відношення до відносин з приводу виплати заробітної плати і, звісно ж такі поняття як прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість не є і не можуть бути ідентичними поняттю «заборгованість із виплати заробітної плати» та/чи «прострочена заборгованість із виплати заробітної плати».

Відповідно до діючого законодавства вказані поняття не врегульовані, принаймні така вимога як віднесення до заборгованості з оплати праці лише тієї заборгованості, яка рахується понад ніж 30 днів чинним законодавством не передбачена. У Порядку № 1440 та Договорі відповідні вимоги також відсутні.

Крім того, рядок створеного самим позивачем звіту мав чіткий опис показників, які мали до нього включатися «сума заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним», який не допускав подвійного чи іншого трактування і у відповідача були відсутні підстави вносити до звітів інші відомості. Відповідних роз`яснень чи вказівок не містить ні Порядок № 1440, ні Договір.

Щодо посилання позивача у додаткових поясненнях на відсутність доказів об`єктивної неможливості своєчасної виплати заробітної плати, суд зазначає, що відповідні обставини не підлягають дослідженню в межах даного спору, оскільки у позові зазначено лише про безпідставність наведених у звітності даних, фактично внаслідок їх неправильного заповнення, відомостей про недостовірність даних та невідповідність виплат первинним документам не встановлено в ході збору позивачем інформації (моніторингу) та не зазначено у позові, тому такі обставини не підлягають встановленню в ході даного судового провадження.

Щодо посилання позивача, що відповідач отримував фінансування від НСЗУ за укладеними Договорами на регулярній основі та отримував власний дохід, суд зазначає, що наведені обставини не стосуються предмету спору, оскільки з наведеного у позові розрахунку вбачається саме незгода позивача з наявністю підстав для фінансування за даними поданих відповідачем звітів. Питання про загальний обсяг нарахованих, виплачених та профінансованих сум позивачем у позові не наводиться і ґрунтується на припущеннях.

Позивач стверджує, що сукупність наведених у матеріалах справи обставин свідчить про те, що відповідач, отримуючи регулярне та достатнє фінансування за договорами з НСЗУ, у структурі якого прямо передбачені витрати на оплату праці, а також маючи чітко визначений договірний обов`язок щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати медичним працівникам, не забезпечив належного виконання таких зобов`язань.

Однак, як вбачається з наведеного самим же позивачем у позові розрахунку, відповідно до банківських виписок, НСЗУ за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (пакет 49) за Договором перераховано КНП коштів 30 268 973,30 грн.: 07.10.2022 5 504 511,07 грн.; 14.11.2022 6 231 331,64 грн.; 15.12.2022 6 373 956,42 грн.; 21.12.2022 12 159 174,17 грн.

За твердженням позивача та за даними його збору інформації:

- у липні 2022 нарахована заробітна плата всього у сумі 19 007 007,98 грн. (з врахуванням ЄСВ), прострочена заборгованість була 0 грн., виплата по банку - 5 467 309,27 грн., сальдо 13 539 698,71 грн., тобто невиплачена заробітна плата за липень 2022.

- у серпні 2022 нарахована заробітна плата 19 015 815,05 грн., прострочена заборгованість була 0 грн., виплата по банку 13 539 698,71 грн. (фактично у рахунок погашення заборгованості за липень) та 6 419 113,47 грн. (своєчасна виплата заробітної плати, нарахованої за серпень), сальдо 12 596 701,58 грн., тобто невиплачена заробітна плата за серпень 2022.

- у вересні 2022 нарахована заробітна плата 18 983 353,66 грн., прострочена заборгованість була 8 101 690,21 грн., виплата по банку 12 588 711,13 грн. (фактично у рахунок погашення заборгованості за серпень) та 5 535 363,05 грн. (своєчасна виплата заробітної плати, нарахованої за вересень), сальдо 7 990,45 грн. (невиплачений залишок з нарахувань за серпень) та 13 447 990,61 грн. невиплачена заробітна плата за вересень 2022.

- у жовтні 2022 нарахована заробітна плата 19 062 003,53 грн., прострочена заборгованість була 8 810 412,24 грн., виплата по банку 13 455 980,96 грн. (фактично у рахунок погашення заборгованості за серпень, вересень) та 4 960 685,25 грн. (з нарахованих за жовтень), сальдо 14 101 318,43 грн. (невиплачена заробітна плата з нарахованих за жовтень).

- у листопаді 2022 нарахована заробітна плата 18 992 444,49 грн., прострочена заборгованість була 9 032 908,11 грн., виплата по банку 11 980 313,93 грн. та 81 000,41 грн. (фактично у рахунок погашення заборгованості за жовтень), сальдо 2 121 004,50 грн. та 19 073 444,90 грн. (з нарахованих за жовтень, листопад).

- у грудні 2022 нарахована заробітна плата 22 968 807,64 грн., прострочена заборгованість була 14 632 826,79 грн., виплата по банку 2 141 004,35 грн., 19 073 444,90 грн. та 22 965 712,58 грн. (погашено нарахування заробітної плати за листопад, грудень, фактично виплачено працівникам всі борги на кінець року), сальдо 3 095,06 грн. (залишок невиплаченої заробітної плати, нарахованої за грудень).

З наведеного розрахунку вбачається, що за наведений період з липня і до кінця 2022 року в жодному місяці не було повної та своєчасної виплати заробітної плати на значні суми, які профінансовувались у наступному місяці і всі отримані за Програмою суми були спрямовані на погашення сальдо за попередні місяці. Наведене свідчить про існування заборгованостей із заробітної плати (тобто сум заробітної плати, які нараховувались, однак своєчасно у визначені Колективним договором та законодавством строки не були виплачені працівникам) і дані самого ж позивача свідчать про спрямування всіх профінансованих сум на виплати заборгованості із заробітної плати, яка існувала на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому мала бути виплачена.

За наслідками розгляду спору судом досліджено та встановлено, що згідно з Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440 (Порядок № 1440), у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 325 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (Постанова № 325), з 01.03.2022 було визначено:

1321. Для забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги із надавачами медичних послуг комунальної форми власності (крім спеціалізованих стоматологічних закладів), які мають укладені договори і в яких різниця між нарахованою заробітною платою за відповідний місяць та виплаченою за рахунок коштів, що надійшли надавачу медичних послуг, незалежно від фактичної дати надходження коштів, за даними бухгалтерського обліку (далі - різниця між нарахуванням і виплатами) становить більше ніж 50 000 гривень, НСЗУ укладає договори за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги».

Договори за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» укладаються на підставі результатів аналізу поданих матеріалів та щомісячної інформації про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленої надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 45, ст. 1570; 2021 р., № 82, ст. 5250), з надавачами медичних послуг згідно з переліком таких надавачів, які визначаються Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я відповідних держадміністрацій/військових адміністрацій/цивільно-військових адміністрацій (в областях, мм. Києві та Севастополі) на підставі даних бухгалтерського обліку закладів охорони здоров`я та відповідного обґрунтування, підготовленого надавачем медичних послуг.

1322. Тариф на забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги встановлюється у вигляді глобальної ставки на місяць та розраховується як різниця між нарахованою заробітною платою за лютий 2022 року та виплаченою за рахунок коштів, що надійшли надавачу медичних послуг, незалежно від фактичної дати надходження коштів, за даними бухгалтерського обліку, що надається Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я відповідних держадміністрацій/військових адміністрацій/цивільно-військових адміністрацій (в областях, мм. Києві та Севастополі) до НСЗУ.

1324. Фактична вартість за договорами в частині пакету медичних послуг, передбаченого пунктом 1321 цього Порядку, розраховується як добуток тарифу та коригувальних коефіцієнтів динаміки різниці між нарахуваннями і виплатами, який розраховується як співвідношення різниці між нарахуванням і виплатами за місяць, за який здійснюється виплата та різниці між нарахуванням і виплатами за лютий 2022 року.

Інформація про нараховану заробітну плату та виплачену за рахунок коштів, що надійшли надавачу медичних послуг, у відповідний період дії договору щомісячно надається НСЗУ до 15 числа наступного місяця у порядку, визначеному цим пунктом. У разі неподання інформації до НСЗУ щодо конкретного надавача медичних послуг до фактичної вартості послуг за договором з таким Надавачем в частині пакету медичних послуг, передбаченого пунктом 132-1 цього Порядку, застосовується шляхом множення коефіцієнт 0.

Згідно з Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440 (Порядок № 1440), у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 741 від 01.07.2022, яка застосовується з 01.06.2022, було визначено:

1321. НСЗУ укладає договори за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» для забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги із надавачами медичних послуг комунальної форми власності (крім спеціалізованих стоматологічних закладів), які мають укладені договори:

у період з 1 березня 2022 р. до 31 травня 2022 р. включно - в яких різниця між нарахованою заробітною платою за відповідний місяць та виплаченою за рахунок коштів, що надійшли надавачу медичних послуг, незалежно від фактичної дати надходження коштів, за даними бухгалтерського обліку становить більш як 50000 гривень;

у період з 1 червня 2022 р. до 1 листопада 2022 р. включно - в яких виникла прострочена заборгованість із виплати заробітної плати, сума якої становить більш як 50000 гривень, і які включені до відповідного переліку, наданого Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я відповідних держадміністрацій / військових адміністрацій (в областях, мм. Києві та Севастополі).

1322. Тариф на забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги встановлюється у вигляді глобальної ставки на місяць та розраховується як сума заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним, відповідно до пропозиції, але не більше суми фактичної заборгованості з оплати праці, зазначеної в щомісячній інформації про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленої надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 45, ст. 1570; 2021 р., № 82, ст. 5250), станом на перше число місяця укладення договору.

1323. Запланована вартість за договорами в частині пакета медичних послуг, передбаченого пунктом 132-1 цього Порядку, встановлюється як сума добутків тарифу, кількості місяців до кінця дії договору та коригувального коефіцієнта за відповідний період, який становить:2 - за період з 1 до 31 березня 2022 р.; 1 - за період з 1 до 30 квітня 2022 р.; 0,8 - за період з 1 до 31 травня 2022 р.; 1 - за період з 1 червня до 31 грудня 2022 року.

1324. Фактична вартість за договорами в частині пакета медичних послуг, передбаченого пунктом 132-1 цього Порядку, в період з 1 червня до 31 липня 2022 р. розраховується як добуток тарифу та коефіцієнта динаміки, який розраховується як співвідношення суми заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним, згідно із щомісячною інформацію про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленою надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 45, ст. 1570; 2021 р., № 82, ст. 5250), та тарифу.

За відсутності інформації або під час неподання такої інформації до тарифу застосовується 0.

Фактична вартість за договорами в частині пакета медичних послуг, передбаченого пунктом 132-1 цього Порядку, в період з 1 серпня по 31 грудня 2022 р. встановлюється на рівні меншого значення з таких значень:

сума заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним, згідно із щомісячною інформацію про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленою надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 45, ст. 1570; 2021 р., № 82, ст. 5250);

різниця нормованого значення фонду оплати праці та сплаченої частини суми фонду оплати праці.

Нормоване значення фонду оплати праці розраховується як сума добутків фактичної штатної чисельності працівників відповідної категорії та розміру оплати праці, який становить:

для лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності, - 20 тис. гривень;

для молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства - 13,5 тис. гривень;

для керівників закладу охорони здоров`я та керівників структурних підрозділів - визначається як розмір фонду оплати праці лікарів та середнього медичного персоналу, поділений на кількість лікарів та середнього медичного персоналу, яким нараховано заробітну плату, та коефіцієнта 1,6;

для інших працівників на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до законодавства.

Сплачена частина суми фонду оплати праці визначається як різниця суми фонду оплати праці за місяць згідно із щомісячною інформацією про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленою надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 45, ст. 1570; 2021 р., № 82, ст. 5250), та суми заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним, згідно із зазначеною щомісячною інформацією про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленою за відповідний період.

У разі перевищення сплаченої частини суми фонду оплати праці над нормованим значенням фонду оплати праці сума таких різниць приймає значення 0.

За відсутності інформації або під час неподання такої інформації до фактичної вартості застосовується 0.

Фактична вартість заокруглюється до двох знаків після коми.

Таким чином, зі змісту п.п. 1321-1324 глави 33 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році (Порядок № 1440), у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 741 від 01.07.2022, яка застосовується з 01.06.2022, вбачається, що у період з 1 червня 2022 р. до 1 листопада 2022 р. включно (а не до кінця 2022 року), фінансування за Програмою було передбачено у разі наявності простроченої заборгованості із виплати заробітної плати, сума якої становить більш як 50000 гривень, і які включені до відповідного переліку, наданого Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я відповідних держадміністрацій / військових адміністрацій (в областях, мм. Києві та Севастополі).

В той же час, відповідні норми Порядку № 1440 не містять тлумачення поняття простроченої заборгованості і порядку її визначення.

Натомість, зі змісту відповідних норм п.п. 1321-1324 глави 33 Порядку № 1440 в сукупності вбачається, що для розрахунку тарифу на забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги використовується саме сума заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним згідно із щомісячною інформацію про стан розрахунків із заробітної плати, підготовленою надавачем медичних послуг відповідно до вимог пункту 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410.

Як визначено 28 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410:

1. Надавач державної або комунальної форми власності зобов`язаний подавати щокварталу до останнього дня наступного місяця замовнику в електронній формі звіт про доходи та витрати надавача за формою, наданою замовником, а саме про:

1) доходи, якими є оплата за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними із замовником, інші надходження з державного та місцевих бюджетів, дохід від надання медичних послуг за кошти фізичних і юридичних осіб, дохід від надання майна в оренду, благодійна допомога, вартість лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів, лікувального харчування, отриманих за рахунок централізованих закупівель МОЗ, інші надходження;

2) поточні видатки, якими є оплата праці і нарахування на заробітну плату, придбання товарів, робіт і послуг із зазначенням їх видів, оплата комунальних послуг та енергоносіїв, інші видатки;

3) капітальні видатки, якими є видатки на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальний ремонт, реконструкцію і реставрацію.

Надавач державної або комунальної форми власності зобов`язаний надавати щомісяця інформацію про стан розрахунків із заробітної плати за попередній місяць та залишок коштів на банківських рахунках до 15 числа місяця, що настає за звітним, за формою, встановленою замовником.

Надавач незалежно від форми власності зобов`язаний надавати щомісяця інформацію про оплату та витрати на забезпечення медичного обслуговування за програмою медичних гарантій за попередній місяць до 15 числа місяця, що настає за звітним, за формами, встановленими замовником.

Таким чином, відповідачем дотримано умови Договору та вимоги законодавства щодо подання звітності та наведеної в ній інформації про стан розрахунків із заробітної плати за попередній місяць та відображення заборгованості з оплати праці станом на перше число місяця, що настає за звітним. Для відображення іншої інформації у відповідача були відсутні підстави.

Враховуючи зміст норм п.п. 1321-1324 глави 33 Порядку № 1440 у їх взаємозв`язку та мети, наведене у п. 1321 поняття «прострочена заборгованість» слід тлумачити як заборгованість із заробітної плати за попередній місяць станом на перше число місяця, що настає за звітним. При цьому, застосування визначень, наведених у Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, є безпідставним, оскільки відповідний нормативно-правовий документ стосується інших правовідносин та визначень, застосування яких до спірних правовідносин не передбачено ні вимогами законодавства (Порядком № 1440), ні домовленостями сторін (Договором).

Однак, позовні вимоги ґрунтуються на здійсненому позивачем довільному та безпідставному тлумаченні поняття «прострочена заборгованість» у розумінні Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372 і саме така логічна маніпуляція призвела до спотворення норм Порядку № 1440 та Договору, безпідставних звинувачень відповідача та вимог про повернення виплачених сум заробітної плати, що суперечить завданням збереження кадрового потенціалу та наведеним у позові розрахункам.

Тобто, за логікою позивача, враховуючи, що отримання коштів від НСЗУ без наявності заборгованості не передбачено, відповідач, маючи невиплачену заробітну плату, протягом місяця мав тримати працівників без оплати, не отримувати коштів від НСЗУ на наступний місяць, спричинити наступну невиплату заробітної плати, і лише через місяць подати відомості про наявність заборгованості, а кошти для її погашення отримати ще пізніше в наступному після цього місяці. Тобто це спричиняло б плутанину і затримку у виплаті заробітної плати протягом майже трьох місяців, що суперечить завданням по збереженню кадрового потенціалу для надання медичної допомоги.

В будь-якому випадку, судом встановлено, що спір виник виключно внаслідок непорозумінь у заповненні звітності та неправильного тлумачення позивачем умов Договору та норм чинного законодавства, при цьому, такі непорозуміння не призвели до неправомірного чи надмірного витрачання коштів НСЗУ і можуть бути відкориговані сторонами на рівні звітності. Однак, для повернення профінансованих коштів, які були спрямовані на виплату заробітної плати, підстави відсутні.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.08.2026.

Суддя Т.П. Карпечкін