Рішення № 138753086, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2026Справа № 910/5266/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Рябця Владислава Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД"

про стягнення 279274,33 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Рябець Владислав Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" про стягнення 279274,33 грн, з яких: 213411,40 грн - основний борг за надані послуги, 51918,16 грн - інфляційні втрати, 13944,77 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №01-24 від 01.02.2024 в частині оплати.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5266/26 розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 26.05.2026.

Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору №01-24 про надання послуг від 01.02.2024 позивач надав відповідачу послуги самоскида TERBERG FM-1350WDGL, послуги по перевезенню вантажним транспортом Mercedes-Benz, послуги маніпулятора, послуги автокрана КАМАЗ 55111 та послуги екскаватора JCB 4 CX, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 29.04.2024 по 24.06.2025.

Позивач оплату за надані послуги у встановлений договором строк та у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість у сумі 213411,40 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №12 від 09.03.2026 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 213411,40 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї претензії.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 51918,16 грн та 3% річних у сумі 13944,77 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.02.2024 між Фізичною особою-підприємцем Рябець Владиславом Вікторовичем (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг №01-24 (далі - договір).

Згідно із п.1.1. договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги вантажним транспортом та спецтехнікою, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У пп.2.2.5. п.2.2. договору встановлено обов`язок замовника оплачувати послуги, на умовах та в порядку, зазначених в п.3. цього договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору загальна вартість послуг за цим договором формується на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) після закінчення виконання робіт за цим договором).

У п.3.3. договору визначено, що попередня оплата вартості послуг за даним договором сплачується замовником на підставі рахунку-фактури, складеного виконавцем, не пізніше 5 банківських днів до початку надання виконавцем замовлених послуг.

За умовами п.3.5. договору перерахунок залишкової вартості послуг проводиться протягом 7 банківських днів з дня підписання двостороннього акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Договір набирає чинності з моменту його підписання. Термін дії договору встановлюється до 31.12.2024 (п.6.1. договору).

Згідно із матеріалів справи на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв послуги самоскида TERBERG FM-1350WDGL, послуги по перевезенню вантажним транспортом Mercedes-Benz, послуги маніпулятора, послуги автокрана КАМАЗ 55111 та послуги екскаватора JCB 4 CX, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №РВ-0000048 від 29.04.2024 на суму 22000,00 грн, №РВ-0000054 від 15.05.2024 на суму 9350,00 грн, №РВ-0000056 від 16.05.2024 на суму 6875,00 грн, №РВ-0000057 від 17.05.2024 на суму 12550,00 грн, №РВ-0000060 від 23.05.2024 на суму15840,00 грн, №РВ-0000061 від 24.05.2024 на суму 7800,00 грн, №РВ-0000067 від 12.06.2024 на суму 16000,00 грн, №РВ-0000068 від 14.06.2024 на суму 8800,00 грн, №РВ-0000076 від 27.06.2024 на суму 7000,00 грн, №РВ-0000077 від 27.06.2024 на суму 8800,00 грн, №РВ-0000087 від 25.07.2024 на суму 16480,00 грн, №РВ-0000080 від 12.07.2024 на суму 17500,00 грн, №РВ-0000084 від 01.08.2024 на суму 21920,00 грн, №РВ-0000089 від 08.08.2024 на суму 16480,00 грн, №РВ-0000098 від 21.08.2024 на суму 16480,00 грн, №РВ-0000103 від 29.08.2024 на суму 6500,00 грн, №РВ-0000083 від 20.06.2025 на суму 6000,00 грн, №РВ-0000084 від 24.06.2025 на суму 8000,00 грн.

За розрахунком позивача заборгованість позивача становить 213411,40 грн (часткова оплата у сумі 10963,60 грн врахована в погашення заборгованості за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РВ-0000048 від 29.04.2024).

Несплата відповідачем наданих послуг вантажним транспортом та спецтехнікою стала підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Позивач заявив до стягнення заборгованість у розмірі 213411,40 грн, а також нараховані на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 51918,16 грн та 3% річних у розмірі 13944,77 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 29.04.2024 по 24.06.2025 підтверджується, що на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги самоскида TERBERG FM-1350WDGL, послуги по перевезенню вантажним транспортом Mercedes-Benz, послуги маніпулятора, послуги автокрана КАМАЗ 55111 та послуги екскаватора JCB 4 CX.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.3 договору замовник здійснює попередню оплату на підставі рахунку-фактури не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку надання послуг. Водночас, згідно з пунктом 3.2 договору загальна вартість послуг формується на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) після завершення їх виконання.

Пунктом 3.5 договору сторони визначили строк проведення остаточного розрахунку, встановивши, що перерахунок залишкової вартості послуг здійснюється протягом 7 банківських днів з дня підписання двостороннього акта здачі-приймання робіт (надання послуг).

Отже, з аналізу пунктів 3.2, 3.3 та 3.5 договору можна дійти висновку, що з підписанням сторонами двостороннього акту здачі-приймання робіт (надання послуг) у відповідача виникає обов`язок здійснити остаточну оплату вартості наданих послуг. При цьому строк виконання такого грошового зобов`язання сторонами визначено протягом 7 банківських днів з дня підписання відповідного акту, а отже саме з цього моменту обчислюється строк належного виконання відповідачем обов`язку з оплати залишкової вартості послуг.

При цьому, суд враховує, що пунктом 2 постанови Правління Національного банку України "Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України" від 16.09.2021 року № 93 встановлено, що банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01.04.2023 виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій. Таким чином, з 01.04.2023 року скасовано поняття "банківський день".

За доводами позивача відповідач своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих йому належним чином послуг не виконав, у зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 213411,40 грн.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 213411,40 грн матеріали справи не містять.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 213411,40 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 213411,40 грн.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач заявив до стягнення нараховані на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 51918,16 грн та 3% річних у розмірі 13944,77 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що позивач неправильно визначив початок нарахування для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а саме без врахування того, що строк виконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг визначається з дня підписання відповідного акту протягом 7 днів. Також позивач не врахував, що день часткової оплати не враховується у розрахунок 3% річних, у цьому випадку 29.04.2025.

Отже, враховуючи вищенаведене, нарахування 3% річних слід здійснювати у такому порядку: з 06.05.2024 по 28.04.2025 на суму 22000,00 грн; з 29.04.2025 по 30.04.2026 на суму 11036,40 грн; з 23.05.2024 по 30.04.2026 на суму 9350,00 грн; з 24.05.2024 по 30.04.2026 на суму 6875,00 грн; з 25.05.2024 по 30.04.2026 на суму 12550,00 грн; з 31.05.2024 по 30.04.2026 на суму 15840,00 грн; з 01.06.2024 по 30.04.2026 на суму 7800,00 грн; з 20.06.2024 по 30.04.2026 на суму 16000,00 грн; з 22.06.2024 по 30.04.2026 на суму 8800,00 грн; з 05.07.2024 по 30.04.2026 на суму 7000,00 грн; з 05.07.2024 по 30.04.2026 на суму 8800,00 грн; з 20.07.2024 по 30.04.2026 на суму 17500,00 грн; з 02.08.2024 по 30.04.2026 на суму 16480,00 грн; з 09.08.2024 по 30.04.2026 на суму 21920,00 грн; з 16.08.2024 по 30.04.2026 на суму 16480,00 грн; з 29.08.2024 по 30.04.2026 на суму 16480,00 грн; з 06.09.2024 по 30.04.2026 на суму 6500,00 грн; з 28.06.2025 по 30.04.2026 на суму 6000,00 грн; з 02.08.2025 по 30.04.2026 на суму 8000,00 грн. За перерахунком суду сума 3% річних становить 11506,02 грн.

Щодо інфляційних втрат, то їх нарахування має здійснюватися у такому порядку: з травня 2024 року по травень 2025 року на суму 22000,00 грн; з травня 2025 року по квітень 2026 року на суму 11036,40 грн; з травня 2024 року по квітень 2026 року на суму 9350,00 грн; з червня 2024 року по квітень 2026 року на суму 6875,00 грн; з червня 2024 року по квітень 2026 року на суму 12550,00 грн; з червня 2024 року по квітень 2026 року на суму 15840,00 грн; з червня 2024 року по квітень 2026 року на суму 7800,00 грн; з липня 2024 року по квітень 2026 року на суму 16000,00 грн; з липня 2024 року по квітень 2026 року на суму 8800,00 грн; з липня 2024 року по квітень 2026 року на суму 7000,00 грн; з липня 2024 року по квітень 2026 року на суму 8800,00 грн; з серпня 2024 року по квітень 2026 року на суму 17500,00 грн; з серпня 2024 року по квітень 2026 року на суму 16480,00 грн; з серпня 2024 року по квітень 2026 року на суму 21920,00 грн; з вересня 2024 року по квітень 2026 року на суму 16480,00 грн; з вересня 2024 року по квітень 2026 року на суму 16480,00 грн; з вересня 2024 року по квітень 2026 року на суму 6500,00 грн; з липня 2025 року по квітень 2026 року на суму 6000,00 грн; з серпня 2025 року по квітень 2026 року на суму 8000,00 грн. За перерахунком суду сума інфляційних втрат становить 47023,55 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки судом встановлено, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов`язання за договором про надання послуг №01-24 від 01.02.2024 в частині оплати за надані послуги, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості у сумі 213411,40 грн, інфляційних втрат у сумі 47023,55 грн та 3% річних у розмірі 11506,02 грн. В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 4894,61 грн та 3% річних у розмірі 2438,75 грн суд відмовляє.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" (04201, м. Київ, вул. Петра Дехтяренка, буд.35, ідентифікаційний код 40614486) на користь Фізичної особи-підприємця Рябця Владислава Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 213411,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 47023,55 грн, 3% річних у розмірі 11506,02 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 4079,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.08.2026.

Суддя С.О. Турчин