Рішення № 138752902, 05.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/711/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ",

відповідач - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗАВОД "ПРОМПРИЛАД",

про стягнення 508 199,87 грн, з яких 184 799,95 грн - пеня, 323 399,92 грн - штраф,

за участю представників:

від позивача - адвокат Горбач А. М.,

від відповідача - адвокат Футерко В. Л.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога стягнути з відповідача на користь позивача 508 199,87 грн, з яких пеня у розмірі 184 799,95 грн та штраф у розмірі 323 399,92 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.06.2026 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.

2.2. Щодо прийняття заяв по суті справи.

2.2.1. В підготовчому засіданні 07.07.2026 суд прийняв до розгляду подані сторонами заяви по суті справи, зокрема відзив на позов від 26.06.2026 (вх. № 12327/26).

Позивач у відповіді на відзив стверджував, що відповідач пропустив встановлений строк на подання відзиву, оскільки цей строк належить обчислювати з 10.06.2026 - дня надіслання ухвали сторонам, а тому він сплив 25.06.2026.

Суд відхилив ці доводи з огляду на те, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копію ухвали від 10.06.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача 10.06.2026 о 18:12, тобто пізніше 17 години. Тому днем вручення ухвали відповідачу є наступний робочий день 11.06.2026. Таким чином останній день строку для подання відзиву 26.06.2026, і відповідач цей строк не пропустив.

2.2.2. В підготовчому засіданні 30.07.2026 суд відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України ухвалив відмовити у прийнятті до розгляду додаткових пояснень відповідача від 24.07.2026 (вх. № 14015/26), до яких він долучив докази, з огляду на те, що за своїм змістом додаткові пояснення не є такими, що відповідають приписам ч. 5 ст. 161 ГПК України, а докази подані з пропуском встановленого ч. 3 ст. 80 ГПК України строку без клопотання про його поновлення.

2.3. Розгляд клопотання відповідача про зобов`язання надати відповіді на запитання від 06.07.2026 (вх. № 12875/26 від 07.07.2026).

Відповідач у відзиві на позов від 26.06.2026 (вх. № 12327/26) на підставі ч. 1 ст. 90 ГПК України поставив позивачу такі запитання:

1. Яка шкода та/або збитки завдані Позивачу внаслідок стверджуваного ним несвоєчасного виконання Відповідачем умов пункту 5.24. Договору № 4600012129 та якими доказами це підтверджується?

2. Які об`єктивні негативні наслідки настали для Позивача внаслідок стверджуваного ним несвоєчасного виконання Відповідачем умов пункту 5.24. Договору № 4600012129 та якими доказами це підтверджується?

3. Чи існують відмінності між п`ятьма пакетами копій сертифікатів, наданих Відповідачем на виконання договорів № 4600011350 від 26.05.2025, № 4600011351 від 26.05.2025, № 4600011372 від 27.05.2025, № 4600011431 від 05.06.2025, № 4600011434 від 05.06.2025, та шостим пакетом копій сертифікатів, наданих Відповідачем на виконання Договору № 4600012129, які об`єктивно перешкоджали чи перешкоджають Позивачу використовувати перші п`ять пакетів таких копій з тією самою метою, з якою ним використовується шостий пакет таких копій?

Позивач у відповіді на відзив від 01.07.2026 (вх. №12623/26) згідно із ч. 5 ст. 90 ГПК України відмовився від надання відповіді на поставлені запитання. Вказав, що запитання не стосуються предмета спору, оскільки предметом спору є стягнення неустойки, а не збитків. Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідач подав клопотання від 06.07.2026 (вх. № 12875/26 від 07.06.2026) про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання.

В підготовчому засіданні 07.07.2026 суд відмовив у задоволенні цього клопотання з огляду на те, що одним із принципів господарського судочинства є змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Одним із засобів доказування є показання свідка (п. 3 ч. 2 ст. 73 ГПК України). Показанням свідка є повідомленням про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 87 ГПК України). Право учасника справи поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи, є письмовим опитуванням учасників справи як свідків (ч. 1 ст. 90 ГПК України). Проте відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Перші два питання відповідача стосуються з`ясування обставин наявності у позивача збитків чи негативних наслідків внаслідок стверджуваного ним несвоєчасного виконання відповідачем умов пункту 5.24. Договору № 4600012129. Суд вважає, що вказані обставини мають значення для вирішення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, проте повинні доводитись документально. Якщо відповідач стверджує про відсутність у позивача збитків або негативних наслідків, то позивач має право довести протилежне. Доведення відсутності обставин шляхом письмового опитування сторони як свідка, на думку суду, не відповідає принципу змагальності господарського процесу.

Це ж стосується і третього питання. Відповідач доводить обставини подання позивачу цих же сертифікатів під час виконання інших аналогічних договорів і можливість їх використання позивачем. Проте позивач вважає, що виконання зобов`язань за іншими договорами не стосуються предмета спору. Водночас суд дає оцінку цим обставинам під час вирішення спору по суті, а тому письмове опитування не є допустимим засобом доказування у цьому випадку (ст. 77 ГПК України).

3. Зміст заяв по суті справи.

3.1. Позовна заява від 04.06.2026 (вх. № 5247/26 від 05.06.2026).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.08.2025 за результатами процедури відкритих торгів UA-2025-07-24-007575-a сторони уклали договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600012129, предметом якого є поставка приладів для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (лічильників газу турбінних). Відповідно до п. 5.24 договору постачальник повинен був у строк не пізніше 90 календарних днів від дати укладення договору, тобто до 25.11.2025, надати покупцю копії сертифікатів перевірки (експертизи) типу та/або повідомлень про схвалення системи управління якістю, що підтверджують відповідність усіх позицій товарів технічним регламентам. Фактично відповідач надав належним чином завірені копії цих документів лише 05.01.2026 (супровідний лист від 05.01.2026 № 79-04), тобто з простроченням у 40 днів.

На підставі пп. 7.3.6 п. 7.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1 % вартості позицій товарів, з яких допущено прострочення надання документів, за кожний день прострочення - 184 799,95 грн за період з 26.11.2025 до 04.01.2026, а також штраф у розмірі 7 % вказаної вартості товарів за прострочення надання документів понад 30 календарних днів - 323 399,92 грн. Правовими підставами позову позивач зазначає ст. 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 614, 624, 626, 627, 629, 631 ЦК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 26.06.2026 (вх. № 12327/26).

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що зобов`язання щодо поставки товарів за договором виконав своєчасно та в повному обсязі. Протягом 2025 року сторони уклали шість договорів з подібним предметом поставки та аналогічними умовами. У межах виконання інших п`яти договорів (від 26.05.2025 № 4600011350, від 26.05.2025 № 4600011351, від 27.05.2025 № 4600011372, від 05.06.2025 № 4600011431, від 05.06.2025 № 4600011434) відповідач листами від 02.07.2025 № 79-340/1, № 79-341/1, № 79-342/1, № 79-343/1, № 79-344/1 надав позивачу п`ять пакетів копій сертифікатів, повністю аналогічних тим, що підлягали наданню на виконання п. 5.24 спірного договору. Тому не вважав необхідним надавати аналогічний пакет документів вшосте. Шостий пакет фактично надав на прохання працівника позивача. Умови договору не визначають обов`язку надавати копії сертифікатів із зазначенням будь-яких додаткових даних чи реквізитів (зокрема реквізитів договору). Посилаючись на ч. 1 ст. 531 ЦК України, відповідач стверджує, що виконав зобов`язання, визначене п. 5.24 договору, достроково, без порушення строку. Наголошує, що позивач не зазнав будь-якої шкоди чи негативних наслідків, а заявлена неустойка є по суті потенційним джерелом додаткового доходу позивача (посилається на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

3.3. Відповідь на відзив від 01.07.2026 (вх. №12623/26).

Позивач зазначає, що листи від 02.07.2025 датовані до укладення договору від 27.08.2025 № 4600012129, не містять посилання на цей договір і стосуються виконання інших договорів, а тому не можуть підтверджувати виконання зобов`язання, передбаченого п. 5.24 спірного договору. Пункт 5.24 договору чітко визначає спосіб виконання зобов`язання: надсилання сканованих копій оригіналів з електронної адреси постачальника на електронну адресу покупця та надсилання засвідчених копій поштою на адресу покупця. Сам відповідач супровідним листом від 05.01.2026 № 79-04 підтвердив, що надіслав відповідні документи в межах виконання п. 5.24 договору лише 05.01.2026.

3.4. Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки від 26.06.2026.

Відповідач просить у випадку встановлення судом підстав для стягнення неустойки зменшити її розмір на 95 %. Клопотання мотивоване тим, що основні зобов`язання щодо поставки товару виконані своєчасно та в повному обсязі; позивачу не завдано шкоди або збитків; відсутні об`єктивні негативні наслідки для позивача; пакети копій сертифікатів, надані на виконання п`яти інших договорів, не відрізняються від наданого за спірним договором.

Відповідач посилається на компенсаційний, а не каральний характер неустойки (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21), на критерії зменшення штрафних санкцій, наведені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, об`єднаної палати КГС ВС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, а також на дискреційні повноваження суду щодо визначення розміру зменшення (постанова Верховного Суду від 31.10.2024 у справі № 922/865/24).

3.5. Заперечення позивача щодо клопотання про зменшення неустойки від 01.07.2026.

Позивач просить відмовити в задоволенні клопотання. Зазначає, що предметом спору є стягнення неустойки за порушення умов договору, а не відшкодування збитків. Прострочення становить 40 днів; пеня та штраф разом становлять менше ніж 10 % ціни договору (4 619 998,80 грн). Зазначає, що у відповідача не було об`єктивних непереборних причин неможливості своєчасного виконання. Вказує, що цей випадок не є винятковим, оскільки в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувають численні аналогічні спори між тими самими сторонами (справи № 909/343/25, № 909/453/25, № 909/499/25, № 909/559/25, № 909/1437/25). Звертає увагу на те, що відповідач підписав договір, укладений за результатами процедури публічної закупівлі, без зауважень і заперечень, отже погодився з умовами про штрафні санкції та був заздалегідь попереджений про можливість їх застосування. Наголошує на суспільному значенні своєї діяльності як оператора газотранспортної системи в умовах воєнного стану, на значній дебіторській заборгованості замовників послуг транспортування природного газу (згідно з бухгалтерською довідкою від 10.09.2025 - 38 611 317 126,09 грн). Також посилається на судову практику: згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 909/599/23 скасовано рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені з огляду на відсутність виключних обставин; згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2025 у справі № 909/499/25, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, відповідачу відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання про зменшення неустойки.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. 24.07.2025 ТОВ "Оператор ГТС України" оприлюднило на вебпорталі "Prozorro" оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-07-24-007575-a на закупівлю "Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (Лічильники газу турбінні)" разом з тендерною документацією, до складу якої входив проєкт договору. За результатами процедури закупівлі переможцем визначено ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад".

4.2. 27.08.2025 ТОВ "Оператор ГТС України" (покупець) та ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" (постачальник) уклали договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600012129 (далі - Договір).

Умови Договору такі.

Постачальник зобов`язується у визначений Договором строк передати у власність покупця прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (лічильники газу турбінні) (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до Договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари (п. 1.1).

Ціна Договору, в тому числі ПДВ, становить 4 619 998,80 грн (п. 3.1).

Відповідно до п. 5.24 Договору у строк не пізніше 90 (дев`яноста) календарних днів від дати укладання Договору постачальник повинен надати покупцю копію(-ї) сертифікату(-ів) перевірки (експертизи) типу та/або повідомлення(-нь) про схвалення системи управління якістю (далі - Сертифікати), що підтверджують відповідність усіх позицій Товарів, зазначених у специфікації, технічному(-им) регламенту(-ам), у вигляді копій всіх сторінок, а саме: копії чинного сертифіката експертизи типу (модуль В) на відповідність Технічному регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (постанова КМУ від 28.12.2016 № 1055); копії чинного сертифіката перевірки типу (модуль В) або повідомлення про відповідність на основі цілковитого забезпечення якості з експертизою проекту (модуль Н1) на відповідність Технічному регламенту засобів вимірювальної техніки (постанова КМУ від 24.02.2016 № 163); копії чинного сертифіката експертизи типу (модуль В) або повідомлення про відповідність на основі цілковитого забезпечення якості (модуль Н) на відповідність Технічному регламенту обладнання, що працює під тиском (постанова КМУ від 16.01.2019 № 27); копії чинного сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві підприємства-виробника вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або еквівалентних стандартів.

В п. 5.24 Договору передбачено, що копії Сертифікатів, Повідомлень повинні бути надані у вигляді сканованих копій оригіналів, відправлених з електронної адреси постачальника на електронну адресу покупця, які зазначені в п. 15.12 Договору (електронне відправлення), та у вигляді копій оригіналів, засвідчених у встановленому порядку печаткою та підписом постачальника, які надсилаються постачальником поштою на адресу покупця цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку (відправлення засвідчених копій). Датою отримання покупцем Сертифікатів, Повідомлень вважається, залежно від того, яка дата настала раніше, або дата надіслання з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника підтвердження про отримання електронного відправлення, або дата, зазначена в поштовому повідомленні чи кур`єрській розписці про вручення.

Згідно з п. 5.25 Договору покупець здійснює перевірку відповідності кожного з отриманих Сертифікатів, Повідомлень вимогам, зазначеним у п. 1.3, 1.4 Технічних та якісних характеристик Товарів (додаток 2 до Договору); поставка Товару, щодо типу якого покупець встановив невідповідність наданих Сертифікатів, Повідомлень, не дозволяється.

Відповідно до пп. 6.3.2 та 6.3.10 п. 6.3 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів, якість, кількість, асортимент та комплектність яких відповідають умовам, встановленим Договором, а також належним чином виконувати інші обов`язки, передбачені Договором та/або чинним законодавством України.

В п. 7.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За умовами пп. 7.3.6 п. 7.3 Договору за порушення строку надання документів, передбачених п. 5.24 Договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості позицій Товарів, з яких допущено прострочення надання зазначених документів та/або надання не в повному обсязі, за кожний день такого прострочення, а за прострочення надання документів, передбачених п. 5.24 Договору, понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7 % вказаної вартості Товарів.

4.3. Отже, зобов`язання щодо надання Сертифікатів відповідач мав виконати у строк до 25.11.2025 (90 календарних днів від дати укладення Договору - 27.08.2025).

4.4. Супровідним листом від 05.01.2026 № 79-04 відповідач надіслав позивачу належним чином завірені копії оригіналів документів: сертифіката експертизи типу (модуль В) № СЦ.19.0382; повідомлення про відповідність типу (модуль Е) № UA.TR.006.E.101201-23; сертифіката перевірки типу (модуль В) № UA.TR.ST.014-17 версія 5; повідомлення про оцінку відповідності (модуль Н) № 228-Н/21; сертифіката № UA.IF.QMS.281-25 (Rev.0) відповідності системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001:2015. У цьому листі відповідач прямо зазначив, що документи надаються в межах виконання пункту 5.24 Договору від 27.08.2025 № 4600012129.

Наведене свідчить про те, що зобов`язання, передбачене п. 5.24 Договору, відповідач виконав 05.01.2026, тобто з простроченням у 40 календарних днів (з 26.11.2025 до 04.01.2026).

4.5. Суд відхиляє доводи відповідача про дострокове виконання зобов`язання з огляду на таке.

У листах від 02.07.2025 № 79-340/1, № 79-341/1, № 79-342/1, № 79-343/1, № 79-344/1 прямо зазначено, що скановані копії сертифікатів надаються "в межах виконання пункту 5.24" інших договорів - від 26.05.2025 № 4600011350, від 26.05.2025 № 4600011351, від 27.05.2025 № 4600011372, від 05.06.2025 № 4600011431, від 05.06.2025 № 4600011434, відповідно. Посилання на Договір від 27.08.2025 № 4600012129 ці листи не містять і містити не могли, оскільки складені та надіслані 02.07.2025, тобто до укладення Договору.

Достроково може бути виконане лише зобов`язання, яке виникло. Станом на 02.07.2025 зобов`язання з надання Сертифікатів на виконання п. 5.24 Договору не існувало, оскільки самого Договору ще не було укладено. Надіслання документів на виконання інших договорів не є виконанням (у тому числі достроковим) зобов`язання за Договором, спосіб виконання якого сторони окремо погодили в п. 5.24 (електронне відправлення та відправлення засвідчених копій поштою саме на виконання цього Договору). В Договорі не передбачено можливість використання Сертифікатів, наданих за іншими аналогічними договорами.

Крім того, сам відповідач листом від 05.01.2026 № 79-04 підтвердив, що виконує п. 5.24 Договору саме цим листом.

Та обставина, що за змістом надані копії сертифікатів збігаються з копіями, наданими раніше за іншими договорами, не спростовує факту прострочення виконання зобов`язання, визначеного п. 5.24 Договору.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Аналогічно у ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Отже, укладений сторонами Договір за правовою природою є договором поставки, а до правовідносин сторін застосовуються положення ЦК України про купівлю-продаж та загальні положення зобов`язального права.

5.2. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

5.3. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України).

Сторони, керуючись принципом свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України), мають право встановити в договорі неустойку, в тому числі пеню, за порушення й негрошового зобов`язання. Одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення не суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки штраф і пеня є різними видами неустойки. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові КГС ВС від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18).

У пп. 7.3.6 п. 7.3 Договору сторони погодили відповідальність постачальника за порушення строку надання документів, передбачених п. 5.24 Договору: пеню в розмірі 0,1 % вартості позицій Товарів за кожний день прострочення та, за прострочення понад 30 календарних днів, додатково штраф у розмірі 7 % вказаної вартості Товарів.

5.4. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він відповідає умовам пп. 7.3.6 п. 7.3 Договору та фактичним обставинам справи і є арифметично правильним: пеня за 40 днів прострочення (з 26.11.2025 до 04.01.2026) становить 4 619 998,80 грн ? 0,1 % ? 40 = 184 799,95 грн. Оскільки прострочення перевищило 30 календарних днів, штраф становить 4 619 998,80 грн ? 7 % = 323 399,92 грн. Разом - 508 199,87 грн.

5.5. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а не його обов`язком, і реалізується за наслідками оцінки конкретних обставин справи із забезпеченням балансу інтересів сторін та недопущенням фактичного звільнення боржника від відповідальності без належних правових підстав. Такі висновки викладені в постановах КГС ВС від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21, постанові ОП КГС ВС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22. При вирішенні питання про зменшення неустойки враховуються, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником, причини неналежного виконання, тривалість прострочення, наслідки порушення для кредитора, поведінка боржника (системність порушення або його винятковий характер, намагання врегулювати спір), майновий стан сторін (постанови КГС ВС від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Оцінюючи наведені сторонами обставини, суд виходить з такого.

На користь зменшення розміру неустойки свідчить те, що:

- прострочення стосувалось надання супровідних документів (Сертифікатів), а не поставки самого Товару;

- копії аналогічних за змістом сертифікатів вже перебували в розпорядженні позивача у зв`язку з виконанням п`яти інших договорів поставки лічильників газу, тобто позивач фактично володів інформацією про відповідність продукції відповідача технічним регламентам;

- порушення відповідач усунув самостійно, надіславши Сертифікати листом від 05.01.2026 № 79-04 до початку поставок Товару;

- тривалість прострочення (40 календарних днів) не є значною;

- докази конкретних збитків або інших негативних наслідків, спричинених саме цим простроченням, у матеріалах справи відсутні і на такі наслідки позивач не вказував.

Водночас суд враховує те, що відповідач не навів жодних об`єктивних причин, які перешкоджали йому своєчасно надати Сертифікати. Умови про відповідальність були заздалегідь йому відомі з проєкту договору, оприлюдненого в складі тендерної документації, і відповідач, підписавши Договір без застережень, погодився з ними.

Стосовно доводів відповідача про те, що заявлена позивачем неустойка є по суті потенційним джерелом його додаткового доходу, суд зазначає наступне. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення; неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може бути інструментом несправедливого збагачення. Разом з тим, повністю відмовляючи у стягненні неустойки або зменшуючи її на 95% (як просить відповідач), суд фактично нівелював би стимулюючу функцію неустойки та звільнив би боржника від відповідальності за допущене порушення договору без поважних причин.

Забезпечуючи баланс інтересів сторін, суд враховує компенсаційний, а не каральний характер неустойки, засади справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), а також те, що загальний розмір нарахованої неустойки (508 199,87 грн, близько 11 % ціни Договору) за 40 днів прострочення надання документів є неспівмірним з наслідками порушення. З метою недопущення перетворення неустойки на інструмент безпідставного збагачення кредитора (враховуючи відсутність прямих збитків від прострочення надання документів), суд застосовує право на її зменшення. На переконання суду, стягнення неустойки у розмірі 50% від заявленої суми (254 099,94 грн) є справедливою та достатньою мірою відповідальності.

Суд відхиляє посилання позивача на судові рішення у справах № 909/599/23 та № 909/499/25 (а також інших справах між тими ж сторонами, що перебувають у провадженні суду), у яких суди не знайшли підстав для зменшення розміру неустойки. Суд наголошує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується у кожному конкретному випадку залежно від встановлених обставин справи, оцінки доказів, поведінки сторін та наслідків порушення зобов`язання. Обставини у вказаних позивачем справах (зокрема, щодо предмета постачання, характеру порушення, тривалості прострочення та поведінки відповідача) не є тотожними обставинам даної справи. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не в рішеннях судів першої чи апеляційної інстанцій у справах з аналогічним суб`єктним складом.

Оцінюючи доводи позивача про його суспільне значення як оператора газотранспортної системи, функціонування в умовах воєнного стану та наявність значної дебіторської заборгованості замовників послуг (понад 38,6 млрд грн), суд зазначає таке. Введення воєнного стану в Україні та пов`язані з цим складнощі в економіці об`єктивно впливають на господарську діяльність обох сторін спору. Наявність у позивача дебіторської заборгованості з боку третіх осіб є ризиком його власної господарської діяльності і не знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням відповідачем строку надання копій сертифікатів за договором поставки. Суд враховує статус позивача, однак зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме несвоєчасне надання відповідачем супровідних документів протягом 40 днів призвело до погіршення фінансового стану позивача, виникнення у нього збитків чи перешкодило функціонуванню газотранспортної системи.

Відтак з відповідача належить стягнути пеню в розмірі 92 399,98 грн (184 799,95 грн ? 50 %) та штраф у розмірі 161 699,96 грн (323 399,92 грн ? 50 %), разом - 254 099,94 грн. Такий розмір неустойки зберігає її стимулюючу та компенсаційну функції і водночас не є для відповідача невиправдано обтяжливим та не становить джерела безпідставного збагачення кредитора.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 92 399,97 грн пені та 161 699,96 грн штрафу, разом - 254 099,93 грн, належить відмовити у зв`язку зі зменшенням судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.

6. Висновки суду.

Позов належить задовольнити частково - стягнути з відповідача 254 099,94 грн, з яких 92 399,98 грн пені та 161 699,96 грн штрафу, відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 254 099,93 грн, з яких 92 399,97 грн пені та 161 699,96 грн штрафу.

7. Судові витрати.

Представник відповідача згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України заявив про відкладення вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки надання правничої допомоги передбачає участь у судових засіданнях, кількість яких до вирішення спору неможливо точно визначити.

Суд вважає, що вирішення питання про судові витрати належить відкласти після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідачу належить подати докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з ч. 1 ст. 113, ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката - п`ять днів з дня отримання вказаних доказів.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 253, 256, 257 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, будинок 23, ідентифікаційний код 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490, рахунок НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", код банку 320478) 254 099,94 грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі дев`яносто дев`ять гривень 94 копійки), з яких 92 399,98 грн пені, 161 699,96 грн штрафу.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 254 099,93 грн, з яких 92 399,97 грн пені, 161 699,96 грн штрафу.

Вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи. Відповідачу належить подати докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Встановити позивачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката - п`ять днів з дня отримання вказаних доказів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.08.2026.

Суддя О. В. Малєєва