Рішення № 138752852, 09.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/4/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 Справа № 908/36/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи № 908/36/26

за позовом: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50, код ЄДРПОУ 05383342)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, код ЄДРПОУ 30719778)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (ЄДРПОУ 20488417, 70450, Запорізька область, Запорізький район, с. Кушугум, вул. Центральна, 192).

про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії

за участі представників сторін

від позивача: Гайдук С.П., ордер СЕ № 1129664 від 05.01.2026

від відповідача: Сердюк Р.В., ордер АЕ № 1252393 від 28.03.2018

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива з вимогами про:

- стягнення з відповідача на користь позивача 68959,22 грн несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки; 5і 68 959 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 22 ко несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га;

- розірвання договору оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, (невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) - пасовища), від 13.10.2017, укладений між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 27.07.2018);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (ЄДРПОУ 30719778, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104) повернути земельну ділянку, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ 05383342, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50).

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, а саме:

- у Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (69005, м.Запоріжжя, бул. Центральний, 27, ЄДРПОУ 37573508) завірені копії реєстраційної справи за об`єктом нерухомого майна земельна ділянка, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, номер запису про інше речове право: 22915183 (спеціальний розділ) - для долучення до матеріалів справи та доведення відповідності доданих позивачем копій правочинів їх оригіналам;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (ЄДРПОУ 30719778, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104) завірені копії Договору оренди землі від 13.10.2017 (к.н. 2322186800:01:002:1313) та додаткової угоди від 27.07.2018 до нього.

Також Степненська сільська рада просить суд зобов`язати відповідача надати оригінали Договору оренди землі від 13.10.2017 (к.н. 2322186800:01:002:1313) та додаткової угоди від 27.07.2018 до нього, для їх огляду в судовому засіданні під час дослідження доказів в порядку статі 210 ГПК України - для доведення відповідності наданих копій правочинів їх оригіналам.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.01.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/36/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позивач вказує, що 13.10.2017 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (далі Запорізька РДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (далі ТОВ Агрофірма Нива) був укладений договір оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, із земель колишнього КСП Колос (невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) пасовища) розташованої на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, строком на 14 років. 27.07.2018 між Запорізька РДА та ТОВ Агрофірма Нива була укладена додаткова угода до договору від 13.10.2017, якою строк договору було збільшено до 49 років. ТОВ Агрофірма Нива протягом 2019-2025 років не сплачувало орендну плату за землю у повному обсязі у строки, визначені договором оренди землі. ТОВ Агрофірма Нива з метою ухилення від сплати податків використовувало значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на час укладання договору від 13.10.2017, яка з 01.01.2019 втратила чинність та не підлягала застосуванню. Загальна сума орендної плати, що підлягала до сплати відповідачем за 2019-2025 роки, становить 168797,52 грн, проте відповідачем було сплачено лише 99838,30 грн, що становить лише 59,15 %. При цьому несплачена сума орендної плати становить 68959,22 грн. Сплата відповідачем орендної плати у розмірі, що становить лише 59,15% від належного (дійсного) розміру орендної плати протягом тривалого строку свідчить про істотне порушення орендарем умов договору оренди землі та наявність підстав для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 651 ЦК України. За таких обставин, позивач вказує на наявність підстав для стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки з к.н. 2322186800:01:002:1313 у розмірі 68959,22 грн, також для дострокового розірвання вищевказаного Договору та зобов`язання ТОВ Агрофірма Нива повернути орендовану земельну ділянку Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області.

Ухвалою суду від 06.01.2026 відкрито провадження у справі № 908/36/26 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/4/26. Підготовче засідання призначено на 28.01.2026.

23.01.2026 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, з наступних мотивів: Спірна земельна ділянка за своєю юридичною природою не відноситься до земель державної або комунальної власності. При обрахунку орендної плати за оскаржуваним договором оренди, відповідач брав за основу фіксовану умовами договору суму нормативної грошової оцінки земельної ділянки та індексував її згідно встановленого чинним законодавством коефіцієнту. Отже, орендна плата сплачується відповідачем щомісячно та в розмірі визначеному умовами договору. Позивач жодного разу не ініціював перед відповідачем перегляд орендної плати в порядку та на умовах визначених п.4.6. спірного договору оренди.

Ухвалою суду від 28.01.2026 задоволено клопотання позивача про витребування оригіналів документів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.03.2026.

02.02.2026 позивачем подана суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що з 01.01.2019 для визначення бази оподаткування земельної ділянки, використовується відомості загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Технічна документації щодо спірної земельної ділянки не виготовлялась. Таким чином, для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, використовується технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а величина нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки визначається на підставі Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Відповідачем не надано документального підтвердження інших даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на спростування значень нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки наведені позивачем. Орендна плата відповідачем сплачувалась без врахування загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Норми права, що регулюють цивільний обіг земель державної та комунальної власності повинні застосовуватися до не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) у відповідних правовідносинах (розмір орендної плати, нормативна грошова оцінка, сплата податку на майно у формі орендної плати за землю, стягнення несплачених сум орендної плати (заборгованості), не витребування земельних ділянок, тощо) згідно із статтею 8 ЦК України та статті 11 ГПК України.

03.02.2026 відповідачем подані суду заперечення на відповідь на відзив та вказує на те, що неможливо застосувати норми права, які застосовуються при регулюванні орендних відносин щодо державної та комунальної власності, до регулювання спірних орендних правовідносин невитребуваних паїв. Докази реєстрації права власності щодо спірної земельної ділянки відсутні. До договорів оренди не витребуваних паїв застосовуються загальні положення, які регулюють оренду сільськогосподарської землі. У спірному договорі сторони мали та мають право на власний розсуд визначити спосіб обрахунку орендної плати. Позивачем не доведено, що умовами спірного договору оренди землі, не передбачено обов`язок орендаря в односторонньому порядку враховувати змінену нормативну грошову оцінку земельної ділянки та відповідно переглядати розмір орендної плати. Сам по собі факт запровадження загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення не породжує автоматичної зміни умов договору оренди земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки землі не змінює автоматично розмір орендної плати, якщо інше не передбачено договором або законом. Розрахунок орендної плати має ґрунтуватися на нормативній грошовій оцінці землі, чинній у відповідний період користування землею, а не на пізніше сформованих показниках. Позивач не ініціював перегляд орендної плати, претензії щодо розміру орендної плати, які сплачував відповідач були відсутні. Формальна прив`язка орендної плати до нормативної грошової оцінки не усуває необхідності дотримання порядку зміни умов договору оренди землі, що прямо передбачено умовами договору. Використання певної форми податкової декларації (через відсутність іншої спеціальної форми для паїв) не означає юридичного визнання того, що ці землі змінили свій статус на комунальні. Позивачем не доведена систематичність несплати орендної плати, що свідчить про відсутність правових підстав для припинення права користування земельною ділянкою.

12.02.2026, на виконання ухвали суду від 28.01.2026 відповідачем надано суду належним чином завірені копії витребуваних документів: договір оренди землі від 13.10.2017; акт прийому-передачі об`єкта (земельної ділянки) від 13.10.2017; розпорядження голови Запорізької РДА від 12.09.2017 № 555; лист Держгеокадастру від 07.02.2017; додаткова угода від 27.07.2018; розпорядження голови Запорізької РДА від 27.07.2018 № 457.

24.02.2026 позивачем подано суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області (ЄДРПОУ 20488417, 70450, Запорізька область, Запорізький район, с. Кушугум, вул. Центральна, 192).

03.03.2026 позивачем подано суду клопотання, в якому просить суд одночасно із залученням до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області - закрити підготовне провадження у справі № 908/36/26 та призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відкладено підготовче засідання на 25.03.2026. Цією же ухвалою залучено в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області (ЄДРПОУ 20488417, 70450, Запорізька область, Запорізький район, с. Кушугум, вул. Центральна, 192).

04.03.2026 відповідачем подані суду додаткові пояснення, які спрямовані на вирішення вірного визначення правового статусу спірної земельної ділянки. Вказує, що даній справі відсутній доказ того, що станом на сьогоднішній день спірна земельна ділянка віднесена до комунальної власності. Також звернув увагу на критичну необхідність земельної ділянки для господарської діяльності відповідача. Спірна земельна ділянка, має цільове призначення, пасовища (сіножаті). Вона є невід`ємною та критично важливою частиною виробничого циклу відповідача. Відповідач дуже зацікавлений у збереженні оренди, яка критично необхідна для тваринництва. Розірвання договору призведе до втрати кормової бази, що поставить під загрозу існування всього тваринницького комплексу.

16.03.2026 позивачем надані суду письмові пояснення щодо доводів відповідача, наведені у відповіді на відзив та додаткових пояснень відповідача.

17.03.2026 позивачем подана суду заява про виявлення помилки в письмових поясненнях, в яких просить суд взяти до уваги, що у письмових поясненнях позивача від 16.03.2026 після їх відправлення до електронного суду виявлена помилка щодо розрахунку відсотків, які складає площа спірної земельної ділянки по відношенню до площі всіх земельних ділянок, що перебувають в оренді відповідача: у абзаці 4 пункту 8 замість 2,7% (правильно) зазначено 0,027%. Абзац 4 має пункту 8 наступний зміст: Тому розірвання договору оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, яка складає 2,7% від загальної площі земель, що перебувають в оренді у відповідача, ніяким чином не здатне позначитися на виробничій діяльності ТОВ «Агрофірма «Нива».

24.03.2026 та 25.03.2026 відповідачем надані суду додаткові письмові пояснення на доводи позивача, зокрема, про недоотриману ним спірну орендну плату, що значною мірою позбавило його того, на що він розраховував укладаючи договір; щодо доводів позивача про істотне порушення договору, як підставу його розірвання. Звертає увагу на той факт, що позивач жодного разу не звертався до відповідача із пропозиціями щодо перегляду розміру орендної плати. Натомість ні умови спірного договору оренди, ні чинне законодавство України, що регулює орендні правовідносини де предметом оренди є невитребувані паї не покладає на орендаря одностороннього обов`язку щодо перегляду розміру орендної плати (такі обов`язки чинне законодавство покладає виключно на орендарів державної та комунальної землі).

24.03.2026 позивачем подані суду додаткові пояснення, в яких Степненська сільська рада переконана, що позов є обґрунтованим, оскільки несплачена орендна плата є доведеною належними та допустимими доказами. Тому позовна вимога про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Нива» на користь Степненської сільської ради несплаченої орендної плати є правомірною та законною. Позивач також додатково звернув увагу на підставах для розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 25.03.2026 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.04.2026.

06.04.2026 позивачем подані суду додаткові пояснення, в яких вважає, що сплата відповідачем орендної плати у розмірі, що становить лише 59,15% від належного (дійсного) розміру орендної плати протягом тривалого строку свідчить про істотне порушення орендарем умов договору оренди землі та наявність підстав для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 651 ЦК України.

27.04.2026 відповідачем подана суду заява про долучення доказів після закриття підготовчого провадження, в якій стверджує, що наразі відсутні будь-які докази або підстави, застосовувати до спірної ділянки правове регулювання щодо комунальних земель. Вона не визнана судом безхазяйним майном і не зареєстрована, як комунальна власність. Паї у приватну власність також не витребувані, але і час на їх витребування не сплив. В той же час, згідно Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-2303420722017 від 23.08.2017 земельна ділянка кадастровий номер 2322186800:01:002:1313 віднесена до земель державної власності. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 15.04.2026 наданим у відповідь на адвокатський запит від 01.04.2026 №0393/04-26/625, зазначило, що у 2017 році відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 в частині «форма власності державна» було внесено помилково. Просить суд повернутися до підготовчого провадження та поновити відповідачу процесуальний строк на подання доказів; прийняти докази та долучити до матеріалів справи відповідь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.04.2026.

Ухвалою суду від 27.04.2026 задоволено клопотання відповідача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження, поновлення строку на подання доказів та прийняття и долучення доказів до матеріалів справи. Вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/36/26. Підготовче засідання призначено на 20.05.2026.

19.05.2026 позивачем подана суду заява, в якій заперечує проти залучення нових доказів, поданих відповідачем.

Також, 19.05.2026 позивачем подано суду письмові пояснення, в яких просить суд поновити позивачу строк на подання доказів та залучити копію розпорядження Запорізької РДА від 09.06.2017 № 376, що засвідчує вину відповідача у внесенні до Державного земельного кадастру України невірної інформації щодо земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313.

19.05.2026 відповідачем подані суду додаткові пояснення у справі та заява, в якій просить суд визнати поважними причини неподання відповідачем доказів. Прийняти та долучити до матеріалів справи №908/36/26 такі докази: Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9963677542026 від 28.04.2026; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №474705310 від 28.04.2026; інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформовану 27.04.2026; копію судового рішення.

Заяву відповідача про долучення доказів задоволено. Поновлено термін на подання доказів. Також за згодою сторін закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті 20.05.2026, відкладено розгляд справи на 01.07.2026.

30.06.2026 відповідачем подана суду заява про врахування сформованого Центральним апеляційним господарським судом підходу у тотожних спорах та додаткові письмові пояснення відповідача.

В судовому засіданні 01.07.2026 судом оголошено протокольну перерву до 09.07.2026.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 09.07.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В засіданні 09.07.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

12.09.2017 розпорядженням голови Запорізької РДА № 555 затверджено товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «НИВА» проект землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 30,0000 га із земель колишнього КСП «Колос» (не витребувані земельні частки (паї) - пасовища), кадастровий № 2322186800:01:002:1313, розташовану на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 14 років.

13.10.2017 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (далі Орендодавець, Запорізька РДА) та ТОВ Агрофірма Нива (орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 30,0000 га (кадастровий номер 2322186800:01:002:1313) із земель колишнього КСП «Колос» (не витребувані земельні частки (паї) - пасовища), що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладено на 14 (чотирнадцять) років (п. 3.1.).

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди даної земельної ділянки. Передача земельної ділянки Орендодавцем Орендарю оформлюється актом прийому - передачі.

Право оренди зареєстровано за ТОВ Агрофірма Нива в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 22915183), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 458618801 від 27.12.2025).

13.10.2017 Запорізькою РДА та ТОВ Агрофірма Нива був підписаний акт прийому-передачі об`єкту (земельної ділянки) з к.н. 2322186800:01:002:1313.

Розпорядженням голови Запорізької РДА № 457 погоджено внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 30,0000 га (кадастровий номер 2322186800:01:002:1313).

27.07.2018 між Запорізькою РДА та ТОВ Агрофірма Нива укладено додаткова угоду до договору від 13.10.2017, якою строк дії договору було збільшено до 49 років (додаткова угода від 27.07.2018).

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» сформовано територію Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - Степненська сільська рада, сформована громада, КОАТУУ 2322188600), до складу якої включено територію Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - Наталівська сільська рада, розформована громада, КОАТУУ 2322186800).

Згідно підпункту 4 пункту 6-1 Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Відповідно до підпункту 10 пункту 6-1 Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

25.10.2020 за наслідками чергових місцевих виборів обрано Степненську сільську раду, повноваження якої розпочались 11.11.2020 (https://stepnerada.gov.ua/).

Степненська сільська рада є правонаступником Наталівської сільської ради з 11.11.2020 в силу приписів закону.

Земельна ділянка, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, невитребувані (не розподілені) земельні частки (паї) пасовища, розташована на території Степненської сільської ради за межами населеного пункту, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району

До 01.01.2019 орендодавцями нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок виступали сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації Наталівська сільська рада та Запорізька РДА для земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313.

Після 01.01.2019 орендодавцями нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок є виключно сільські, селищні, міські ради.

Згідно з пунктами 4.1 4.4. Договору оренди землі від 13.10.2017, за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю оренду плату у грошовій безготівковій формі (п. 4.1.). Річний розмір орендної плати становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 30,0000 га за кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 складає 13812,48 (п. 4.2.). Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.3.). Виплата орендної плати проводиться рівними частинами щомісячно до 30 числа, наступного за звітним періодом на рахунок Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця в рівних частинах від загальної суми на рахунок: 33217812700135, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025393 код платежу 18010600 (п. 4.4.).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9989444662025 від 12.12.2025 НГО земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, складає 229056,8 грн.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.08.2025 №7510/5/08-01-04-07-07 у спірному періоді відповідач нараховував в податкових деклараціях та сплачував орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 в наступних розмірах: у 2025 році 16258,97 грн; у 2024 році 14516,93 грн; у 2023 році 13812,48 грн; у 2022 році 13812,48 грн; у 2021 році 13812,48 грн; у 2020 році 13812,48 грн; у 2019 році 13812,48 грн.

У податковій звітності відповідача використане значення НГО, яке не відповідає (є нижчим) НГО земельної ділянки згідно з витягом №НВ- НВ-9989444662025 від 12.12.2025.

За розрахунком Степненської сільської ради, здійсненим за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, зазначеною у витязі №НВ- НВ-9989444662025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.12.2025, заборгованість ТОВ Агрофірма Нива з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 площею 30,0000 га за договором оренди землі від 13.10.2017 становить 68959,22 грн, зокрема, у 2025 році 11227,85 грн; у 2024 році 10027,37 грн; у 2023 році 9540,80 грн; у 2022 році 9540,80 грн; у 2021 році 9540,80 грн; у 2020 році 9540,80 грн; у 2019 році 9540,80 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі).

Земельна ділянка з к.н. 2322186800:01:002:1313 площею 30,0000 га, невитребувані (не розподілені) земельні частки (паї) пасовища, розташована на території Степненської сільської ради за межами населеного пункту з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з частинами першою - третьою статі 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції до 01.01.2019 станом на час укладання договору від 13.10.2017 та додаткової угоди від 27.07.2018) нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.04.2023 у справі № 917/2031/19 (пункт 4.29) та від 28.10.2020 у справі №923/965/19 (пункт 23) дійшов висновку, що невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних органів до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (в сучасних реаліях до оформлення права приватної власності спадкоємцями до 01.01.2028 або комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним після 01.01.2028).

Оскільки з 01.01.2019 повноваження щодо володіння, користування та розпоряджання нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками залишились лише за сільськими, селищними, міськими радами, то відповідні органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження титульного володільця особи, яка хоч і не є власником, але володіє майном на підставі, передбаченій законом або договором.

Суд враховує те, що спірна земельна ділянка не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебуває у володінні та розпорядженні відповідних органів до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. При цьому особливості правового регулювання земель нерозподілених паїв стосуються особливого порядку передачі їх в оренду, а також наявністю додаткових підстав припинення договорів оренди (зокрема у разі отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) державних актів на право власності на земельну ділянку.

Оскільки титульним володільцем земельної ділянки є орган місцевого самоврядування, якому в силу закону надані повноваження щодо фактичного володіння та розпорядження спірною земельною ділянкою, то в контексті спірних правовідносин, суд вважає, що правове регулювання виконання договору оренди (зокрема сплати орендної плати), а також розірвання договору оренди на вимогу однієї зі сторін, в даному випадку є тотожним і з правовим регулюванням для земель державної чи комунальної власності. Зокрема, на спірну ділянку в повній мірі розповсюджуються норми Податкового кодексу щодо сплати орендної плати за землі державної чи комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач регулярно, в період дії спірного договору оренди землі, подавав податкові декларації з плати за землю (орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності), та включав у ці податкові декларації інформацію про спірну земельну ділянку к.н. 2322186800:01:002:1313.

З урахуванням викладеного суд відхиляє посилання відповідача стосовного того, що спірна земельна ділянка не є землею державної чи комунальної власності, а належить до нерозподілених паїв. Проте, всупереч цьому, позивач намагається застосувати правове регулювання, яке застосовується при оренді земель державної та комунальної власності, до нерозподілених паїв.

Спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди землі від 13.10.2017, який укладено між Запорізькою РДА та ТОВ Агрофірма Нива щодо земельної ділянки з к.н. 2322188600:04:001:1183.

Як зазначалося вище, з 01.01.2019 орендодавцями нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок є виключно сільські, селищні, міські ради, та оригінали укладених договорів оренди землі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок передані районними державними адміністраціями до відповідних сільських, селищних, міських рад.

Так, цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 206 ЗК України та ст. 270 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач у період за період з 01.01.2019 по 31.12.2025 сплачував орендну плату у розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 12% від розміру нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71).

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За правовим висновком, викладеним у п. 7.19, 7.25, 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №9.05/1680/20, постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, п. 38, 46, 51, 58 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, п. 5.7, 5.10 постанови Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №904/4933/15, постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №751/1543/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

До позовної заяви було додано витяг №НВ-9989444662025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки: 2322186800:01:002:1313. Дата формування витягу 12.12.2025. У витязі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 229056,8 грн.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 101-103 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначила:

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

При цьому суд враховує, що 07.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №105 Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі Постанова №105).

Постановою №105 вирішено провести у 2018 році загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, затверджено Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі Порядок), доручено Міністерству аграрної політики та продовольства, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення до 31.08.2018.

16.11.2018 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №552 Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі Наказ №552) затверджено технічну документацію із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка набула чинності з 01.01.2019.

Таким чином, з 01.01.2019 відпала необхідність складання технічних документацій з оцінки по окремим земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які виготовлялись для визначення розмірів орендної плати, земельного податку, державного мита та інших обов`язкових платежів.

Нормативна грошова оцінка, яка розроблена і затверджена рішенням органу місцевого самоврядування та відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру до затвердження загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, діє протягом встановленого законом строку, а після застосовується загальнонаціональна нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. Можливість власника або землекористувача земель сільськогосподарського призначення замовити проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки в порядку, передбаченому Законом України Про оцінку земель, передбачена лише для земельних ділянок приватної власності.

Оскільки Державою здійснено, затверджено та введено в дію загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, та забезпечено оформлення та видача автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру Витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах всієї України, то у Степненської сільської ради відсутня необхідність виготовлення технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки з к.н. 2322186800:01:002:1313, її затвердження та доведення до відома ТОВ Агрофірма Нива розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунків орендарем сплати орендної плати за землю.

Станом на час розгляду справи наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №552 від 16.11.2018 Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення не оскаржувався та не скасовувався, а отже він є частиною законодавства України.

Суд висновує, що у зв`язку з введенням з 01.01.2019 загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення з 01.01.2029 автоматично змінилися права та обов`язки (в частині розміру орендної плати) сторін договору оренди землі від 13.10.2017, який укладено між Запорізькою РДА та ТОВ Агрофірма Нива щодо земельної ділянки з к.н. 2322186800:01:002:1313.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила:

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України Про оренду землі).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України Про оренду землі).

Право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, та обов`язок Орендаря своєчасно вносити оренду плату передбачено пунктами 9.1, 9.4. договору оренди землі від 13.10.2017.

Відповідно до пункту 4.4. договору оренди землі від 13.10.2017 орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця в рівних частинах від загальної суми.

Степненською сільською радою складено розрахунок несплаченої суми орендної плати за договором оренди землі від 13.10.2017 за період 2019 року - 2025 року у розмірі 68959,22 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично правильним, відповідає вимогам закону та договору.

Суд відхиляє посилання позивача на необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною розміру орендної плати.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду 05.06.2024 у справі №914/2848/22 (пункт 103), від 05.02.2025 у справі №925/457/23 (пункт 123) з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст.271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності, автоматично змінюються права та обов`язки сторін договору оренди у частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Судом установлено, що TOB Агрофірма Нива сплачувало орендну плату за землю без врахування зміни нормативної грошової оцінки землі, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 68959,22 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення несплаченої орендної плати у розмірі 68959,22 грн є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. д частини 1 статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Суд враховує, що визначальним критерієм істотного порушення договору є не сам факт невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, а наслідки такого порушення для потерпілої сторони. Закон пов`язує істотність порушення із завданням стороні таких втрат або негативних наслідків, які значною мірою позбавляють її очікуваного результату від договору. При цьому йдеться не лише про матеріальні збитки чи інші грошові втрати, а й про випадки, коли сторона фактично втрачає можливість використати результат договору або досягти мети його укладення. Саме співвідношення між очікуваним результатом договору та фактичними наслідками його порушення має вирішальне значення для встановлення істотності порушення у розумінні ч.2 ст.651 ЦК України. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2021 у справі № 910/2861/18 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 199/3846/19).

Отже, вирішуючи питання про розірвання договору, суд має забезпечити дотримання балансу інтересів обох сторін договірних правовідносин. Сам по собі факт порушення умов договору не є безумовною підставою для його розірвання, оскільки таке розірвання може спричинити для сторони, яка допустила порушення, непропорційно істотні негативні наслідки у порівнянні з характером допущеного порушення. Саме тому законодавець пов`язує можливість розірвання договору з критерієм істотності порушення та необхідністю оцінки наслідків такого порушення для сторін договору.

При цьому у правовідносинах оренди землі визначальне значення має не лише закон, а й сам договір оренди як основний регулятор взаємних прав та обов`язків сторін щодо користування земельною ділянкою. Відтак, до таких правовідносин підлягають застосуванню загальні засади цивільного законодавства, закріплені у ст. 3 ЦК України, а саме: принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Позивач наголошує на істотності допущеного відповідачем порушення умов договору оренди землі, що має прояв у систематичній недоплаті орендної плати.

Надаючи оцінку істотності вищезазначеного порушення договору, суд зазначає таке.

Пунктом 4.6 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається сторонами, зокрема, у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В разі зміни орендної плати на вимогу однієї із сторін, зацікавлена сторона повинна повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за один місяць. При досягненні згоди між сторонами укладається додаткова угода про зміну розміру орендної плати.

Отже, умовами договору передбачено, що зміна НГО земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати та регламентовано дії сторін у такому випадку, а саме: звернення зацікавленої сторони з відповідним повідомленням та укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати у разі досягнення згоди між сторонами.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач як зацікавлена сторона звертався до відповідача з повідомленням про зміну орендної плати, як це передбачено п.4.6 договору.

Суд зауважує, що відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тому він, крім спеціального законодавства, є основним регулятором у відносинах сторін.

Відтак відповідач, міг розраховувати на те, що позивач повідомить його про зміну НГО та запропонує укладення додаткової угоди, оскільки укладення такої угоди хоча й не є обов`язковою умовою для зміни розміру орендної плати внаслідок зміни НГО (згідно з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду), але й не заборонене, й до того ж передбачене умовами договору, який є діючим та недійсним не визнавався.

З матеріалів справи вбачається, що до 02.01.2026 спір між позивачем та відповідачем щодо розміру орендної плати був відсутній. Позивач не звертався до відповідача з повідомленням про наявність у нього заборгованості та з вимогою її погасити.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Витяг про нормативно грошову оцінку, хоча і міг бути отриманий відповідачем, але такого обов`язку договір оренди землі не містить.

Також суд критично ставиться до твердження позивача про те, що для нього несплата орендної плати у повному розмірі сприймається як істотне порушення договору, з огляду на те, що протягом багатьох років позивач жодного разу не звертався до відповідача з відповідними вимогами.

Позивачем не доведено, що відповідач свідомо припускався порушення договору оренди землі.

Проте суд зауважує, що навіть за наявності факту недоплати орендної плати, таке порушення не може вважатися істотним у розумінні ч. 2 ст.651 ЦК України, оскільки у даному випадку воно зумовлене, крім іншого, об`єктивною невизначеністю правового регулювання та відсутністю вини відповідача в неналежному виконанні зобов`язання.

Судом взято до уваги, що заборгованість виникла саме внаслідок різного тлумачення сторонами порядку визначення розміру орендної плати після зміни НГО земельної ділянки. Відповідач не відмовлявся від виконання договору, не припиняв користування земельною ділянкою всупереч її цільовому призначенню та не допускав повної несплати орендних платежів.

Щодо посилань позивача на систематичність несплати орендної плати як підстави для розірвання договору, суд звертає увагу, що поняття систематична несплата в контексті пункту д ч.1 ст.141 ЗК України необхідно розуміти як несплату орендної плати у визначені договором строки без поважних причин.

У даному випадку відповідач сплачував орендну плату щороку, проте в меншому розмірі, ніж вимагає позивач на підставі нової нормативної грошової оцінки.

З огляду на те, що відповідач не допускав повної несплати орендних платежів, а лише вносив орендну плату не у повному розмірі, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, суд доходить висновку про те, що до правовідносин сторін не підлягає застосуванню норма пункту д ч.1 ст.141 ЗК України.

Ввраховуючи обставини справи, поведінку сторін та умови договору, суд дійшов висновку, що порушення відповідачем умов договору не було істотним.

Крім того, стягнення заборгованості з орендної плати, є ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача. Цей спосіб захисту повністю відновлює майнові інтереси позивача як орендодавця, оскільки дозволяє отримати усі належні йому кошти за користування земельною ділянкою. Розірвання ж договору оренди, який укладено на строк до 49 років, призведе до втрати для позивача можливості отримувати орендну плату в майбутньому, що не відповідатиме його інтересам. Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 по справі № 925/457/23.

З вищенаведеного виходить, що відповідачем були порушені умови договору про оренду землі, але ці порушення мають характер неістотних.

При цьому суд також враховує зацікавленість відповідача у збереженні договору оренди, а також те, що спірна земельна ділянка має цільове призначення пасовища (сіножаті). Вона є невід`ємною та критично важливою частиною виробничого циклу відповідача. Згідно з Реєстром тварин, на балансі підприємства перебуває значна кількість худоби: 287 голів великої рогатої худоби (з них 108 корів, 157 телиць, 22 бугаї) та 3 коня. Для забезпечення життєдіяльності та відгодівлі такої великої кількості тварин пасовища та сіножаті є критично важливими угіддями. Використання саме цієї ділянки для випасання худоби та косіння трави є технологічною необхідністю для стабільної роботи відповідача в галузі тваринництва.

Такий спосіб захисту як стягнення заборгованості за договором оренди буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право позивача як орендодавця та зберігатиме договір оренди землі, виходячи з балансу інтересів обох сторін.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га від 13.10.2017, укладеного між Запорізькою РДА та ТОВ Агрофірма Нива.

Оскільки вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, тож за відсутності правових підстав для розірвання такого договору оренди відсутній обов`язок орендаря повернути земельну ділянку к.н. 2322186800:01:002:1313 позивачеві, у зв`язку з чим суд відмляє і у задоволенні вимоги про повернення земельної ділянки.

Щодо строку позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладені наступні висновки щодо питання перебігу позовної давності:

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (Закон № 540-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом №540-ІХ.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20 (провадження №12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (Закон №2120-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-ІХ набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 №3450-ІХ Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 №4434-ІХ пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№40-44, ст. 356) виключено. Закон набрав законної сили 04.09.2025.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача несплаченої орендної пати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2019. Відповідно, станом на 02.04.2020 позовна давність за такими вимогами не спливла.

Отже, поданий Степненською сільською радою 31.12.2025 (надісланий до суду засобами поштового зв`язку) позов є таким, що пред`явлений в межах загальної позовної давності. Підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності, передбачені статтею 267 ЦК України, відсутні.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням наведеного вище та наданих доказів, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, стягнення з відповідача 68959,22 грн. В іншій частині вимог суд відмовляє.

Відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України, за результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. В іншій частині судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вулиця Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432, ідентифікаційний код 05383342) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 68959 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 22 коп.

Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, ідентифікаційний код 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вулиця Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432, ідентифікаційний код 05383342) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.08.2026.

Суддя Т.А. Азізбекян