Ухвала суду № 138752751, 04.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

04 серпня 2026 р. Справа № 906/718/26.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Коміссарової Вікторії Володимирівни від 29.07.2026 (вх.№01-19/96/26 від 30.07.2026) про відвід судді

у справі за позовом заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави

до Малинської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичної особи - підприємця Коміссарової Вікторії Володимирівни

про визнання протиправним та скасування рішення міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Малинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради №1676 від 24.12.2025 "Про продовження дії договору оренди".

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М. ухвалою від 18.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 27.07.2026.

Ухвалою від 27.07.2026 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця Коміссарову Вікторію Володимирівну, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 14.09.2026.

30.07.2026 за вх.№01-19/96/26 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Фізичної особи - підприємця Коміссарової Вікторії Володимирівни від 29.07.2026 про відвід судді Вельмакіної Т.М. у справі №906/718/26. Заява мотивована тим, що раніше у провадженні судді Вельмакіної Т.М. перебувала справа №906/1486/23, за результатом розгляду якої 26.06.2024 ухвалено рішення про задоволення позову прокурора; розірвано укладений між Малинською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Коміссаровою Вікторією Володимирівною договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Малина від 23.10.2015; зобов`язано Фізичну особу - підприємця Коміссарову Вікторію Володимирівну повернути Малинській міській раді нежитлове підвальне приміщення Малинського ліцею №1 Малинської міської ради, площею 313,4 кв.м за адресою: вул. Паркова, 4, м. Малин, Житомирської області, у стані не гіршому від одержаного. Вказує, що предметом спору у справі №906/718/26 є рішення Малинської міської ради про продовження того ж договору оренди, який був предметом спору у справі №906/1486/23.

Постановою від 03.12.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд у справі №906/1486/23 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове про відмову у позові.

За результатом касаційного перегляду Верховний Суд у складі колегії КГС постановою від 18.06.2025 скасував вказані вище постанову та рішення судів попередніх інстанцій, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявник з посиланням на висновки, викладені у згаданій постанові від 18.06.2025, стверджує, що суд першої інстанції з власної ініціативи при ухваленні рішення про розірвання спірного договору одночасно застосував:

- інший предмет позову (матеріально-правову вимогу розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин згідно зі ст.652 ЦК України замість обраного позивачем розірвання договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності згідно ч.14 ст.32 Кодексу цивільного захисту населення України);

- інші підстави позову (фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про захист права чи законного інтересу - використав істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, замість обраного позивачем).

При цьому прокурор не подавав до суду письмових заяв про зміну предмету або підстави позову в порядку ч.3 ст.46 ГПК України.

Таким чином заявник вважає, що задовольнивши позов прокурора до ФОП Коміссарової В.В. у справі №906/1486/23 та постановляючи рішення від 26.06.2024 із грубим порушенням вимог закону суддя Вельмакіна Т.М. проявила очевидну прихильність до сторони позивача в особі прокурора та бажання знайти спосіб задовольнити його вимоги. Окрім того, стверджує, що суддя Вельмакіна Т.М. у вказаному рішенні вже висловила оцінку спірним правовідносинам оренди нежитлового підвального приміщення Малинського ліцею №1 Малинської міської ради, загальною площею 313,4 кв.м за адресою: вул. Паркова, 4, м. Малин Житомирської області на користь прокурора. Викладене породжує у ФОП Коміссарової В.В. обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду у складі судді Вельмакіної Т.М. при розгляді цієї справи №906718/26, яка тісно пов`язана зі справою №906/1486/23.

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М. ухвалою від 30.07.2026 постановив визнати заявлений Коміссаровою Вікторією Володимирівною відвід судді Вельмакіній Т.М. необґрунтованим; заяву Коміссарової Вікторії Володимирівни від 29.07.2026 про відвід судді Вельмакіної Т.М. у справі №906/718/26 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026, заяву Фізичної особи - підприємця Коміссарової Вікторії Володимирівни від 29.07.2026 про відвід розподілено судді Шніт А.В.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2, 3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Положеннями ч.8 ст.39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.11 ст.39 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Стаття 35 ГПК України визначає перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи, суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Норми ГПК України не встановлюють вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Вельмакіної Т.М. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

При цьому прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, за наслідками розгляду іншої справи, не свідчить про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.

Разом з цим суд звертає увагу на приписи ч.4 ст.35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про упередженість судді Вельмакіної Т.М. чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись ст. 35, 39, 74, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Коміссарової Вікторії Володимирівни від 29.07.2026 (вх.№01-19/96/26 від 30.07.2026) про відвід судді Вельмакіної Т.М. у справі №906/718/26 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 04.08.2026 та не може бути оскаржена.

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1- ФОП Коміссаровій В.В. в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд

2 - Коростенській окружній прокуратурі в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд

3 - Малинській міській раді в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд