Рішення № 138752744, 30.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/168/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Бура Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сачок А.В. (ордер серії ЖТ №089295 від 17.02.21)

від відповідача: не прибув

третя особа: Ковалишина Т.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Цегла"

до Попільнянської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення .

Зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла" звернулося в Господарського суду Житомирської області з позовом до Попільнянської селищної об`єднаної територіальної громади про визнання протиправним та скасування рішення Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 жовтня 2008 року про передачу майна в комунальну власність громади та поставлення на баланс сільської ради об`єкт житлового фонду приміщення гуртожитку.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірним рішенням фактично скасовано право власності Позивача на частину нерухомого майна цілісного майнового комплексу "Цегельний завод", що на плані позначена під літ. Е - 73,5 кв.м. При цьому, Позивач констатує, що увесь цілісний майновий комплекс був куплений Позивачем 2 липня 2004 року, що підтверджено договором купівлі-продажу.

Попільнянська селищна рада у відзиві на позовну заяву позов не визнала (а.с.24 т.1). Заперечення грунтуються на тому, що підставою для прийняття спірного рішення став лист ТОВ"Цегла" №19 від 29.09.08 про відсутність у нього права власності чи користування на приміщення гуртожитку; вказане житлове приміщення є єдиним місцем проживання ОСОБА_1 , вимог про її виселення з приміщення не надходило.

У відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла", зазначило, що лист ТОВ"Цегла" №19 від 29.09.08 стосувався будівлі гуртожитку в АДРЕСА_1 , а не АДРЕСА_2 (а.с.41 т.1).

У письмових поясненнях ОСОБА_1 заперечила проти позову та зазначила, що у гуртожитку вона проживає з 1977 року, власник майнового комплексу знав про передачу гуртожитку на баланс Парипської сільської ради, однак не оскаржував спірне рішення сільради, позивач пропустив строк позовної давності. Позивач обрав спосіб захисту, який не призведе до захисту прав (а.с.62 т.1).

Рух справи

19.02.2021 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 березня 2021 року.

15.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Попільнянської селищної ради (а.с.24 т.1).

22.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю " Цегла"(а.с.41 т.1).

У підготовчому засіданні 22 березня 2021 року суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

05.04.2021 до суду надійшло клопотання Попільнянської селищної ради про застосування строків позовної давності (а.с.53 т.1).

12.04.2021 до суду надійшли пояснення від ОСОБА_1 (а.с.62).

01.07.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла" про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення чи належить до складу цілісного майнового комплексу, власником якого є ТОВ"Цегла", приміщення гуртожитку в АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_1 (а.с.114 т.1).

Ухвалою від 22.07.2021 суд призначив судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручив Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинив провадження у справі та зупинив провадження у справі (а.с.131 т.1).

13.11.2025 до суду надійшов Висновок експерта №3269/21-25 від 11.11.25 від Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.3 т.2).

Ухвалою від 14.11.25 суд поновив провадження у справі (а.с.15 т.2).

Ухвалою від 21.01.2026 позовну заяву залишено без руху (а.с.55 т.2).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 5 лютого 2026 року, з підстав, наведених у даній ухвалі, позовну заяву залишено без розгляду (том 2, а.с. 61).

Постановою від 22.04.26 Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 5 лютого 2026 року по справі №906/163/21 скасував, а справу № 906/168/21 направив до Господарського суду Житомирської області для подальшого розгляду.

Ухвалою від 15.05.2026 замінено відповідача на Попільнянську селищну раду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 07.07.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.07.2026.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

20.07.26 від Попільнянської селищної ради надійшла заява про проведення засідання без участі її представника.

Третя особа у судовому засіданні заперечила проти позову.

У судовому засіданні 22.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення до 30.07.2026.

Встановлені судом обставини та висновки суду.

Листом №50 від 06.04.2004 року Попільнянський "Райагробуд" просив Парипську сільську раду присвоїти номер і вулицю на Цегельний завод і жилий будинок, які знаходяться на землях Парипської сільської ради (а.с.33 т.1).

Рішенням Парипської сільської ради №22 від 23.04.2004, вирішено присвоїти будівлі Цегельного заводу по вул.Луговій номер 78 (а.с.29).

Рішенням Парипської сільської ради №23 від 23.04.2004 року надано дозвіл на оформлення права власності Попільнянському "Райагробуду" на Цегельний завод , який знаходиться в с.Парипси Попільнянського району по вул.Луговій ,78 (а.с.28 т.1).

02 липня 2004 року між Попільнянським районним колективним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву "РАЙАГРОБУД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу (а.с.9 т.1), за умовами якого продавець продає, а покупець купує у власність Цілісний майновий комплекс "Цегельний завод" в комплексі НЕРУХОМЕ МАЙНО , зазначене : прохідна заводу на плані під літ.- А-7,2 кв. м., виробнича будівля заводу на плані під літ.- Б. В.Г.Д- 590,7 кв.м., контора заводу на плані під літ.- Е- 73,5 кв.м., трансформаторна підстанція на плані під літ.- Ж- 38,4 кв. м., насосна станція під літ. -З -5.2 кв.м. та туалет під літ,- Н - 78 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Парипси, по вулиці Лугова, 78, Попільнянського району Житомирської області. Цілісний майновий комплекс "Цегельний завод" Попільнянського "Агробуду" належить Продавцю на підставі, свідоцтва про право власності, видане виконкомом Парипської сільської ради від 29.06.2004 року та зареєстрованого в Бердичівському бюро технічної інвентаризації 29 червня 2004 року, реєстраційний номер 6407278 в реєстровій книзі №25 номер запису 1027.

Рішенням Парипської сільської ради від 21.10.2008 року введено в комунальну власність громади та поставлено на баланс сільської ради об`єкт житлового фонду приміщення гуртожитку , за адресою: с.Парипси, вул.Лугова,78 (а.с.6).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 04.04.2018 року по справі №288/955/17 визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.72 т.1).

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04.11.2019 року по справі №288/955/17 апеляційне провадження за скаргою ТОВ"Цегла" на Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04.04.2018 року було закрите, оскільки судовим рішенням не вирішувалось питання про права та обов`язки ТОВ"Цегла" .

Під час розгляду справи №288/955/17 було встановлено та зазначено в ухвалі апеляційного суду :

- відповідно до матеріалів технічної інвентаризації серед об`єктів майна знаходилась контора заводу - літ. «Е», площею 73,5 кв.м. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2004 року цілісний майновий комплекс було продано ТОВ «Цегла». Після проведення поточної інвентаризації згідно заяви № 5 від 16.03.2016 р. було встановлено, що частина будівель знаходиться в аварійному стані, а згодом була знесена;

- на підставі, довідки № 3958 від 06.07.2017р., виданої Попільнянською селищною радою про те, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , їй було виготовлено технічний план на частину будівлі;

- зовнішні лінійні розміри її квартири співпадають з лінійними розмірами, які були проміряні в період проведення первинної технічної інвентаризації Попільнянського «Райагробуду». Виходячи з цих даних квартира ОСОБА_1 є частиною будівлі контори літ. «Е».

- колегія суддів вважає, що вказаним рішенням суду першої інстанції права апелянта ТОВ «Цегла» не порушені, оскільки згідно рішення Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 жовтня 2008 року, приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , введено в комунальну власність громади та поставлено на баланс сільської ради як об`єкт житлового фонду, дане рішення селищної ради на даний час є чинним та не скасованим, а тому доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 жовтня 2008 року "Про передачу майна в комунальну власність", яким вирішено ввести в комунальну власність громади та поставити на баланс сільської ради об`єкт житлового фонду приміщення гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст.317 ЦК України). Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.328 ЦК України, Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як встановлено судом та зазначено вище, за Договором купівлі-продажу від 02.07.2004 (а.с.9 т.1) ТОВ "Цегла" придбав у власність Цілісний майновий комплекс "Цегельний завод" в комплексі НЕРУХОМЕ МАЙНО , зазначене : прохідна заводу на плані під літ.- А-7,2 кв. м., виробнича будівля заводу на плані під літ.- Б. В.Г.Д- 590,7 кв.м., контора заводу на плані під літ.- Е- 73,5 кв.м., трансформаторна підстанція на плані під літ.- Ж- 38,4 кв. м., насосна станція під літ. -З -5.2 кв.м. та туалет під літ,- Н - 78 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чинним рішенням Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 жовтня 2008 року , яким введено в комунальну власність громади та поставлено на баланс сільської ради об`єкт житлового фонду приміщення гуртожитку , за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04.11.2019 року по справі №288/955/17 залишено без змін Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04.04.2018 року по справі №288/955/17, яким визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_3 , незважаючи на те, що ухвалою встановлено, що квартира ОСОБА_1 є частиною будівлі контори літ"Е" цілісного майнового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", власником якого є ТОВ "Цегла" за договором купівлі-продажу від 02.07.2004.

Згідно довідки Комунальної установи "Трудовий архів" Попільнянської районної ради Житомирської області №72 від 03.04.2017, наказ на виділення житла для проживання ОСОБА_1 . Попільнянським міськколгоспбудом відсутній (а.с.82 т.1).

Згідно довідки Попільнянської селищної ради від 02.06.2017, ОСОБА_1 разом зі своїм сином зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 . За часів існування Попільнянського міськколгоспбуду, приміщення, в якому проживає сім`я ОСОБА_1 було гуртожитком цегельного заводу, Попільнянського міськколгоспбуду. Даних щодо виділення та користування ОСОБА_1 земельною ділянкою в сільській раді немає. Дана земельна ділянка ніким не приватизована і до земель сільської ради не відноситься (а.с.85 т.1).

Згідно Висновку експерта №3269/21-25 від 11.11.25, який хоча і не містить чіткої відповіді на поставлені судом питання, але опосередковано вказує на те, що хоча для дослідження не була надана жодна технічна документація на квартиру АДРЕСА_3 , за рядом планувальних та конструктивних ознак, вказана квартира є ідентичною будівлі контори літ."Е", яка є частиною цілісного майнового комплексу за адресою : АДРЕСА_2 , згідно інвентаризаційної справи №314 (а.с.3,6,10 т.2).

Таким чином, приміщення, яке прийняте у власність спірним рішенням, входить до складу приміщень, які є предметом договору від 02.07.2004 та є власністю ТОВ"Цегла".

Крім того, Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04.11.2019 року по справі №288/955/17 також було встановлено, що зовнішні лінійні розміри квартири ОСОБА_1 співпадають з лінійними розмірами, які були проміряні в період проведення первинної технічної інвентаризації Попільнянського «Райагробуду»; Виходячи з цих даних квартира ОСОБА_1 є частиною будівлі контори літ. «Е».

Відповідно до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені вище докази, які підтверджують право власності ТОВ"Цегла" на приміщення гуртожитку, яке є частиною будівлі контори літ. «Е» Цегельного заводу, є більш вірогідними, ніж докази, надані на спростування цієї обставини.

У суду також відсутні належні докази, які підтверджують статус приміщення як гуртожитку.

Саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.16 ч.2 п.10, ст. 21 ч.1, 393 ч.1 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами і підлягають задоволенню.

Щодо позовної давності.

Відповідач позов не визнав та просив застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Приписами ст. 257 ЦК України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у таких спорах, що кореспондується з положеннями ч.1 ст.261 ЦК України.

Строк позовної давності сплинув, однак позивач не міг знати про порушення свого права.

До суду не надано доказів про повідомлення ТОВ"Цегла" про прийняте рішення Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 жовтня 2008 року "Про передачу майна в комунальну власність", яким вирішено ввести в комунальну власність громади та поставити на баланс сільської ради об`єкт житлового фонду приміщення гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1 .

Порушення права власності позивача є триваючим, відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно довідки Попільнянської селищної ради від 02.06.2017, за часів існування Попільнянського міськколгоспбуду, приміщення, в якому проживає сім`я ОСОБА_1 було гуртожитком цегельного заводу Попільнянського міськколгоспбуду. Даних щодо виділення та користування ОСОБА_1 земельною ділянкою в сільській раді немає. Дана земельна ділянка ніким не приватизована і до земель сільської ради не відноситься (а.с.85 т.1).

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що у 1977 році директором цегельного заводу та керівництвом підприємства Попільнянський "Міськколгоспбуд" їй було надано дозвіл для вселення і проживання в гуртожитку, який відносився до Парипського цегельного заводу, як працівнику цього заводу. Завод був власністю Попільнянського "Міськколгоспбуду" (а.с.62 т.1).

Тобто ОСОБА_1 розуміла, що приміщення, в якому проживає її сім`я було майном цегельного заводу і належало на праві власності Попільнянському "Міськколгоспбуду".

Як зазначалось вище, наказ на виділення житла для проживання ОСОБА_1 Попільнянським "Міськколгоспбудом" відсутній (а.с.82 т.1).

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Тобто, приміщення, в якому проживає сім`я ОСОБА_1 завжди мало власника, про що не могла знати ОСОБА_1 , що виключає можливість отримати вказане майно у власність за набувальною давністю.

Щодо заперечення третьої особи щодо неналежного способу захисту, який не призведе до захисту прав ТОВ"Цегла", господарський суд зазначає, що з даним позовом позивач звернувся виходячи з висновків, які зробив апеляційний суд по справі №288/955/17. Іншим чином захистити своє право, ніж у такий спосіб, позивач не має можливості.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача .

Керуючись статтями 123,236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 21 жовтня 2008 року "Про передачу майна в комунальну власність", яким вирішено ввести в комунальну власність громади та поставити на баланс сільської ради об`єкт житлового фонду приміщення гуртожитку за адресою : с.Парипси, вул.Лугова,78.

3.Стягнути з Попільнянської селищної ради (13501, Житомирська область, Житомирський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького,7; код 04347226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Цегла"(13536, Житомирська область, Житомирський район, с.Парипси, вул.Лугова,78; код 32816758) - 2270,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.08.26

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 - у справу

- сторонам до ЕК

2. третій особі рек з повідомл