Ухвала суду № 138752565, 05.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.08.2026 Справа № 904/5437/25 (904/4660/26)

Суддя Камша Н.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Заньковецької Марії, буд. 12, ідентифікаційний код 37539083)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клокворк" (49044, м. Дніпро, вул. Жуковського Василя, буд. 1, ідентифікаційний код 38114713)

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 360 000,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/5437/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" на стадії ліквідації, введеної постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клокворк" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 360 000,00 грн.

Крім того, 04.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" надійшло клопотання про відстрочення судового збору, в якому останнє просить:

- відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви ТОВ "Дніпроспектрбуд" до ТОВ "Клокворк" про стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів), до прийняття судом судового рішення по суті спору;

- відкрити провадження у справі за позовом ТОВ "Дніпроспектрбуд" до ТОВ "Клокворк" про стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" та практику Верховного Суду, вказуючи на таке:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" перебуває в неплатоспроможному стані і майновий стан позивача є таким, що наразі не дозволяє здійснити сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом;

- скрутний фінансовий стан підприємства боржника обумовлений наступним чинниками: 1) залишок коштів на відкритих рахунках ТОВ "Дніпроспектрбуд" до відкриття ліквідаційної процедури, не мало; 2) всі рахунки банкрутом були закриті в період із 2016 року по 2018 рік; 3) фактично підприємницька діяльність ТОВ "Дніпроспектрбуд" припинена за рахунок свідомих дій органів управління, починаючи із третього кварталу 2017 року; 4) ліквідатором вживаються заходи щодо наповнення ліквідаційної маси боржника та стягнення дебіторської заборгованості за переданий/поставлений товар та надані/виконанні роботи та послуги; 5) на сьогодні має місце відсутність розрахунків та/або надходження коштів від контрагентів Боржника за раніше поставлений товар та виконанні послуги; 6) у ліквідатора відсутні як власні кошти, так і відсутній обов`язок щодо особистої сплати розміру судового збору за подання позову в інтересах боржника та кредиторів;

- скрутний майновий стан, на підтвердження якого позивачем, боржником у справі про банкрутство, вказується на наявність у справі № 904/5437/25 відповідних документів/доказів, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Під час розгляду клопотання про відстрочення сплати судового збору суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, в частині звільнення їх від сплати судового збору, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328 грн. 00 коп.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, позивачем у позові заявлено вимогу майнового характеру про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 360 000,00 грн., за яку, з урахуванням подачі позовної заяви в електронній формі та застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4 320,00 (360 000,00 грн. х 1,5% х 0,8).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Вказаний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

За вказаного вбачається, що клопотати про відстрочення або розстрочення сплати судового збору може, зокрема, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією) або боржник, який перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів.

Разом з тим, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; арбітражний керуючий Заріцький Ю.М. призначений ліквідатором.

Отже, приписи п. 4 ч. 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" у даному випадку застосуванню не підлягають.

При цьому суд відзначає, що за змістом наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені правові норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, шляхом відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати. Водночас це не є обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин (подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20).

Тобто звільнення від судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом суду, а не обов`язком, а відповідні норми закону - диспозитивними, а не імперативними.

Суд також наголошує, що стаття 8 цього Закону встановлює пільгу у сплаті цього збору, обумовлену, зокрема майновим станом, визначаючи порядок, умови її застосування, а також осіб, на які така пільга поширюється.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зробила висновок щодо застосування норм частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", зазначивши, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору поширюються на осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України "Про судовий збір" (якою визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору), або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею.

Щодо майнового критерію заявника (скрутне фінансове становище підприємства банкрута) суд зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від сплати судового збору, а відповідні витрати належать до витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відшкодування яких врегульовано положеннями статті 30 КУзПБ.

Відповідно до вимог частини четвертої цієї статті КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно з частиною п`ятою статті 30 цього Кодексу кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Відповідно до частини шостої цієї статті КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Джерелом ж відшкодування відповідних витрат є боржник, якщо:

- у боржника достатньо коштів для здійснення відповідних виплат арбітражному керуючому;

- цільове призначення цих коштів не містить обмежень (зокрема, для розрахунків у межах здійснення боржником господарської діяльності: оплата поточних рахунків (комунальні послуги, оренда, зарплати працівникам тощо));

- у боржника відсутні перешкоди для розпорядження цими коштами (арешти, інші обтяження тощо).

В іншому випадку джерелом відшкодування витрат арбітражного керуючого є фонд, що створюється та фінансується визнаними у справі кредиторами боржника.

При цьому, як перебування боржника в процедурі банкрутства, так і спір між арбітражним керуючим та органами управління боржника щодо фінансування боржником відповідних витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство не є підставою для звільнення від сплати судового збору за правилами статті 8 Закону України "Про судовий збір". Такий спір, зокрема, може бути вирішений шляхом заявлення вимоги про стягнення з боржника відповідних коштів (висновки в постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 925/162/20, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18, від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.02.2022 у справі № 5/31-Б-08) або за правилами частин другої, третьої статті 40 та частини дванадцятої статті 44 КУзПБ (шляхом припинення повноважень керівника та виконавчих органів управління боржника за наявності перешкод діям розпорядника майна тощо).

Таким чином, законодавець визначив джерела та порядок відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі, відповідно до яких відповідні відшкодування арбітражному керуючому здійснюються періодично, а не тільки по завершенні відповідної процедури (розпорядження майном, санації, ліквідації тощо), а забезпечення джерел для оплати витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі, належить до повноважень такого арбітражного керуючого.

Перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору. При цьому предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок Верховного Суду викладений у постановах від 22.09.2025 та від 21.10.2025 у справі № 924/517/24).

При цьому позивачем жодних доказів в обґрунтування викладених ним у поданому клопотанні обставин скрутного фінансового стану підприємства банкрута до даного клопотання не додано.

Господарський суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 21.10.2025 у справі №924/517/24 зауважив, що тяжкий майновий стан не є підставою для відстрочки сплати судового збору, з огляду на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування, ураховуючи суб`єктний склад сторін і характер спірних правовідносин, а наведені аргументи в цьому контексті не будуть умовою, яка є підставою для відстрочення судового збору щодо заявника.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що положення статей 5, 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачають можливості звільнення від сплати судового збору за подання боржником в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) позовної заяви, суд зазначає про відсутність підстав для звільнення боржника, від імені якого звернувся арбітражний керуючий Заріцький Ю.М., від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.

Крім того, суд відзначає, що з урахуванням положень ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Водночас склад сторін у цій справі та предмет позову свідчать про відсутність таких умов у цьому випадку.

Посилання ліквідатора ТОВ "Дніпроспектрбуд" арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 917/1219/24 судом до уваги не приймаються, оскільки зазначена судова практика є нерелевантною до спірних правовідносин.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у даній справі, а відтак, у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі в сумі 4 320,00 грн.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1-8 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" протягом 7-ми днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до Господарського суду Дніпропетровської області:

- докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі в сумі 4 320,00 грн.

4. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.08.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Н.М. Камша