Рішення № 138750944, 04.08.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1532/26

Номер провадження 2/629/1004/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Уваренко В.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Свистуна А.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Цувіна А.І.,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, з дня пред`явлення позову та до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення 23 років. Зазначає, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого народися син ОСОБА_3 . На даний час син є курсантом 1 курсу денної форми навчання за державним замовленням Харківського національного університету внутрішніх справ, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батька. В зв`язку з навчанням у сина відсутня можливість влаштуватись на роботу, щоб самостійно себе утримувати і оплачувати витрати на навчання, харчування, придбання одягу та інші витрати. Відповідач працює, має можливість надавати сину матеріальну допомогу, але у добровільному порядку її не надає.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Свистун А.В. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги. Також відповідачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що всі витрати по утриманню дитини у навчальному закладі та перебування дитини у м. Вінниця (Харківський національний університет внутрішніх справ на даний час дислокується у м. Вінниця) несе вона. Також вона несе витрати по сплаті комунальних послуг за у тримання 4-кімнатної квартири, у якій зареєстрований також і син. Крім того, вона має матір похилого віку, яка потребує допомоги. Після досягнення сином повноліття відповідач надсилав грошові кошти сину, але вони були не стабільні та незначні. Відповідач має у власності будинок відповідно за адресою: АДРЕСА_1 , має квартиру на праві сумісної власності за адресою: кв. АДРЕСА_2 , має земельну ділянку на території Сахновщинської сільської ради, має легковий автомобіль Марка: CHEVROLET, Модель: LACETTI, Рік випуску: 2012, у нього відсутні інші діти, або інші особи, які перебувають на утриманні, але добровільно матеріальної допомоги він не надає, хоча має таку можливість, так як проходить службу на посаді старшого інспектора-чергової частини відділення поліції № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області. Також зазначила, що матір відповідача знаходиться під постійним наглядом його рідної сестри ОСОБА_2 . Відповідач не є офіційним піклувальником своєї матері.

Представник відповідача адвокат Цувін А.І. у судовому засіданні заперечував проти позову. Також ним подано відзив, в якому він просив відмовити у позові, зазначив, що ОСОБА_4 навчається за контрактом на бюджетній формі навчання за державним замовленням та отримує всі види забезпечення. Матеріальне забезпечення щомісяця складає близько 10 тис. гривень. Інші витрати близько 5-10 тис. гривень протягом його навчання позивач перераховував на картку добровільно. Тобто позивач вводить в обману суд про відмову відповідача в наданні добровільної допомоги сину. Відповідач має мати похилого віку, котра при невеликій пенсії потребує його піклування та матеріальної допомоги. В даному випадку щомісячний дохід у сина ОСОБА_5 складає близько 30 тис. гривень, що в задоволенні позивних вимог приведе до його доходів понад 40 тис. гривень щомісяця. Відповідач має певну долю в батьківській квартирі та не має окремого житла, утримує похилу матір.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні частково заперечував проти позову, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на сина в розмірі 10000 грн.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказував, що йому необхідна допомога з боку батька для продовження навчання. Зазначив, що керівництво навчального закладу рекомендувало їм знімати житло самостійно, а не проживати в казармі, в зв`язку з чим він нещодавно орендував житло. Крім того, їм за рахунок держави видано форму синього кольору, але потрібна форма чорного кольору, яку вони повинні купити самостійно. Також, він не харчується в їдальні університету, оскільки йому незручно туди добиратись. Він отримує грошове забезпечення у розмірі 9400 грн. щомісяця, однак загалом йому на життя та навчання потрібно 35000 грн. в місяць.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 з 21.08.2025 є курсантом 1 курсу (денна форма навчання за державним замовленням) Харківського національного університету внутрішніх справ, IV рівня акредитації. Передбачаємий термін закінчення навчання - липень 2029 року.

Згідно з довідкою про доходи Харківського національного університету внутрішніх справ від 26.05.2026, ОСОБА_3 нараховано грошове забезпечення за період з серпня 2025 по квітень 2026 у розмірі 78909,23 грн.

З лютого 2026 року ОСОБА_3 не перебуває на продовольчому забезпеченні Харківського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується відповідною довідкою від 26.05.2026.

Згідно з довідкою-розрахунком Харківського національного університету внутрішніх справ від 26.05.2026 за період навчання курсанта ОСОБА_3 з 21.08.2025 по 26.05.2026 витрати на його речове забезпечення складають 20049,03 грн.

Відповідно до розрахунку Харківського національного університету внутрішніх справ від 26.05.2026, розмір спожитих комунальних послуг та енергоносіїв курсанта ОСОБА_3 за період з 21.08.2025 по 31.05.2026 складає 10895,01 грн.

Позивач працює старшим державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, її дохід у 2025 році складав 590957 грн., має у спільній частковій власності квартиру у м. Лозова Харківської області, що підтверджується щорічною декларацією за 2025 рік.

Відповідач проходить службу на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області, що підтверджується довідкою Берестинського районного відділу поліції.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.09.2014 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 липня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки про доходи № 759 від 13.05.2026, нарахована заробітна плата/грошове забезпечення відповідача за 2025 рік складає 738304,14 грн., з них сума сплачених аліментів 239040,66 грн.

Відповідно до щорічної декларації за 2025 рік відповідач має квартиру на праві сумісної власності у м. Лозова Харківської області, легковий автомобіль марки CHEVROLET, модель: LACETTI, рік випуску: 2012, має у користуванні земельну ділянку на території Сахновщинської сільської ради площею 5000 кв.м., будинок у с. Новодмитрівка Берестинського району Харківської області.

Згідно з виписками по рахункам відповідача ОСОБА_2 , останній у період з 01.05.2025 по 06.04.2026 періодично перераховував сину ОСОБА_5 грошові кошти.

Відповідач має матір ОСОБА_3 , якій відповідно до медичного висновку від 18.05.2026 визначено потребу в постійному сторонньому догляді. Розмір її пенсії станом на 18.06.2026 складає 5316,53 грн.

Інших дітей, крім сина ОСОБА_5 , відповідач не має.

Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , який продовжує навчання, між сторонами не досягнуто.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) виснував, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначав, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, що мають істотне значення по справі: матеріальне становище повнолітнього сина, чи потребує він матеріальної допомоги, в також можливості батька надавати таку допомогу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги сину на навчання та спроможність відповідача її надавати, матеріальне становище сина сторін, який отримує грошове забезпечення, а також, що він продовжує навчання за рахунок коштів державного бюджету, суд вважає, що останній потребує матеріальної допомоги з боку батька та стягує з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в зв`язку з навчанням, в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що буде справедливим, співмірним, реальним, достатнім і відповідатиме потребам повнолітнього сина, який продовжує навчання, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що на його утриманні перебуває мати ОСОБА_3 . Добровільна участь відповідача в її утриманні не впливає на розмір призначених аліментів.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з навчанням, в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.02.2026 і до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа ОСОБА_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Олексій ПОПОВ